9 травня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 18:07, 8 травня 2022, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
травень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
2024 рік |
9 травня — 129-й день року (130-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 26 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- День Европи
Події
- 1438 — Кременець з рук князя Свидригайла, першим серед міст Волині, отримав привілей на маґдебурзьке право;
- 1943
- 1945 — завершилася німецько-радянська війна;
- 1970 — Старий парк Тернополя перейменовано в Парк Слави;
З'явилися
- 1438 — перша письмова згадка про Білокриницю (околиця Кременця) у грамоті князя Свидригайла[1][2][3];
- 1971 — у Заліщиках біля шосейного моста відкрито пам'ятник Героям Дністра (скульптори І. Козлик і В. Колесник, архітектор Г. Карасєв)[4][5].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 977 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 677, одужало — 282, померло — 18;
- Кременецький — 289 (одужало — 26, померло — 4), Монастириський район — 186 (одужало — 103, померло — 4), Шумський — 122 (одужало — 27, померло — 4), м. Тернопіль — 90 (одужало — 21), Бучацький — 63 (одужало — 30, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 15), Заліщицький — 43 (одужало — 16, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 16, померло — 1), Лановецький — 19 (одужало — 1), Збаразький — 19 (одужало — 3), Гусятинський — 14 (одужало — 3), Тернопільський — 14 (одужало — 5), Борщівський — 13 (одужало — 7), Теребовлянський — 12 (одужало — 2), Підгаєцький — 5 (одужало — 4), Підволочиський — 4, Бережанський — 3 (одужало — 2), Зборівський — 3 (одужало — 1).
Особи
Народилися
- 1871 — Володимир Гнатюк — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч (с. Велеснів в околиці Монастириськ);
- 1897 — Михайло Росляк — український правник, громадсько-політичний діяч (с. Залісся в околиці Чорткова);
- 1929 — Петро Касінчук (псевдо «Тур») — український громадсько-політичний діяч (м-ко Мельниця, нині Мельниця-Подільська);
- 1923 — Люба Гайовська (псевдо «Рута») — учасниця національно-визвольних змагань (с. Шульганівка в околиці Чорткова[6] або с. Зарваниця[7]);
- 1933
- Роман Андріяшик — український письменник, автор романів «Полтва», «Люди зі страху», «Сторонець» та инших творів (с. Королівка в околиці Борщева);
- Михайло Борейко — український господарник, громадський діяч (с. Мишків в околиці Заліщиків);
- 1939 — Марія Войтович — українська освітянка, мовознавиця (с-ще Нагірянка в околиці Чорткова);
- 1942 — Мирослав Трач — український політичний і громадський діяч (с. Рибники в околиці Бережан);
- 1945 — Василь Кулявий — український культурно-освітній діяч, освітянин (с. Лядське в околиці Монастириськ);
- 1946 — Євген Походило — український вчений у галузі технічних наук (с. Токи в околиці Підволочиська);
- 1952 — Надія Мориквас — українська письменниця, журналістка (с. Шельпаки в околиці Підволочиська);
- 1953 — Любомир Білик — український вчений-лікар, освітянин, громадсько-політичний діяч (с. Заднишівка, нині в межах Підволочиська);
- 1963 — Ігор Кушнір — український лікар, громадський діяч (м-ко Козлів);
- 1969 — Андрій Коцюбко — український легкоатлет (м-ко Козлів);
У Бережанах
- 1886 — Сидір Твердохліб — український освітянин, поет, перекладач;
У Тернополі
- 1896 — Ізидор Кордуба — український громадський діяч, краєзнавець;
- 1962 — Вікторія Кухарська — українська вчена у галузі мовознавства та психології;
У Хоросткові
- 1967 — Степан Костишин — український господарник, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1930
- Алісія Еппльмен-Журман — американська письменниця єврейського походження; у книзі «Алісія: Історія мого життя» розповіла на підставі власних спогадів про загибель єврейської громади Бучача під час німецької окупації 1941-1944 (с. Росільна, Станиславщина; за иншими даними — м. Бучач);
- Ганна Хромейко — українська господарниця; від 1946 проживає у Хоросткові (с. Піскоровичі Ряшівського повіту, нині Польща);
- 1936 — Юрій Іллєнко — український кінооператор, кінорежисер, кінодраматург, кіноактор, художник, громадсько-політичний діяч; не раз бував у Тернополі та области, проводив зйомки документального фільму про УПА (м. Черкаси);
- 1938 — Маргарита Гецевич — український історик, краєзнавиця, перекладачка, навчалася і працювала у Кременці (м. Луцьк).
Померли
- 1960 — о. Веніамін Осадовський — священник (Кременецький район);
- 2010 — Микола Матвійків — український освітянин, громадський діяч (с. Кобиловолоки в околиці Теребовлі);
У Тернополі
- 2002 — Віктор Борищук — український громадський діяч, політв'язень (похований у Ступках біля Тернополя);
- 2007 — Роман Матейко — український вчений у галузі історії, освітянин, краєзнавець, громадсько-культурний діяч;
За межами краю
- 1934 — Володимир Вонсул — український громадський діяч, член ОУН (м. Коломия);
- 1975 — Сидір Сембай — український лікар, працював у Тернополі та Івачеві Горішньому (м. Кордоба, Аргентина);
- 1984 — Ігор Дуда — український військовик, учасник війни в Афганістані (ущелина Панджшер, Афганістан, похований у Потуторах в околиці Бережан);
- 1991 — Роман-Богдан Малащук — український громадсько-політичний діяч, публіцист (м. Торонто, Канада);
- 1994 — Борис Зелинський — український кооператор, громадсько-освітній діяч (м. Балтимор, похований у Саут-Бавнд-Бруку, США);
- 2000 — Петро Кучинський — український громадський діяч (м. Париж, Франція).
Инше
- 1944 — органами НКДБ заарештований учасник національно-визвольних змагань Володимир Білий.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Białokrynica 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1900. — T. XV, cz. 1 : Abablewo — Januszowo. — S. 127. (пол.)
- ↑ Мазурчук, В., Уніят, В., Чернихівський, Г. Білокриниця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 136. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Івахів, Г., Мельничук, Б. Білокриниця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 521. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Олійник, В. Заліщики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 609. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Безгубенко, О., Бойко, В., Коропецька, У., Мизак, Н., Мельничук, Б., Олійник, В. Заліщики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 143. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ У ТЕСі.
- ↑ Квазіенциклопедія ОУН-УПА.