5 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 10:24, 5 серпня 2019, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
серпень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
2024 рік |
5 серпня — 217-й день року (218-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 148 днів.
Події
- 1772 — у Санкт-Петербурзі представники Габсбурзької монархії, Пруського королівства і Російської імперії підписали таємну конвенцію про поділ Речі Посполитої; за цим документом Габсбургам (Австрії) віддали Галичину;
- 1779 — митрополит Лев Шептицький проголосив чудотворною ікону Божої Матері в Городку поблизу Заліщиків;
- 1914 — війська ґенерала Брусилова перейшли через Збруч і вступили на територію Австро-Угорщини;
- 1947 — поблизу лісу біля Прошової в околиці Тернополя відбувся бій між близько 20 працівниками МВС і трьома повстанцями[1];
- 2018 — третій день XIX Всеукраїнського фестивалю лемківської культури «Дзвони Лемківщини».
З'явилися
- 1990 — рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 189 до природно-заповідного фонду області додано ряд об’єктів.
- 1993
- у Бережанах утворена районна організація Конгресу українських націоналістів (голова Володимир Чибрас)[2];
- біля школи в Гадинківцях відкрито пам’ятник уродженцеві села українському мовознавцеві Василеві Сімовичу (скульптор Іван Мулярчук)[3].
Особи
Народилися
- 1907 — Іван Мітринга — український політичний діяч, теоретик націоналістичного руху, публіцист (с. Петриків біля Тернополя);
- 1933 — Нестор Зарічний — учасник українських національно-визвольних змагань (с. Кошляки в околиці Підволочиська);
- 1941 — Богдан Ничик — український господарник, організатор книговидавничої справи та місцевої преси (с. Надрічне в околиці Теребовлі);
- 1945 — Володимир Чуба — український підприємець, громадсько-політичний діяч, добродійник; 1947 переселений на Тернопільщину (с. Піддубці Люблінського воєводства, Польща);
- 1948 — Михайло Куза — український журналіст, літератор (с. Нападівка в околиці Ланівців);
- 1949 — Емілія Несторович — українська акторка (с. Шипівці в околиці Заліщиків);
- 1969 — Ігор Савіцький — український підприємець, громадський діяч (м. Теребовля).
У Тернополі
- 1962 — Андрій Ягенський — український лікар, науковець.
Пов'язані з краєм
- 1941 — Тетяна Волкова — вчена-філолог, освітянка; від 1979 — в Тернопільському педагогічному інституті (м. Дмитров Московської області, нині РФ);
- 1951 — Анатолій Поліщук — український лікар, громадський діяч; від 1982 — у Тернополі (с. Тинівка, Черкащина);
- 1956 — Михайло Перепелиця — українська освітянка; від 1995 — у Тернополі (м. Городенка, Івано-Франківщина).
Померли
- 1990
- Ярослав Гіль — український лікар, громадський діяч (м. Кременець);
- Сергій Шевченко — український лісівник, дендролог, еколог, фітопатолог (м. Почаїв).
У Тернополі
- 1992 — о. Євген Кравчук — священик УГКЦ, в'язень сталінських таборів.
За межами краю
- 1930 — о. Павло Бачинський — український церковний і громадський діяч (м-ко Глиняни, Львівщина);
- 1964 — Ірена Домбчевська — українська культурно-просвітницька і громадська діячка, журналістка (м. Нью-Йорк, США);
- 1988 — Стефанія Голуб'як — українська громадська діячка (м. Пітсбург, США);
- 1994 — Остап Побережний — український вчений у галузі фізики (м. Львів).
Примітки
- ↑ Уніят-Карпович, В. Прошова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 416. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Парацій, В., Тихий, Б. Бережани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 353. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Бісюк, М., Уніят, В., Щавінський, В. Гадинківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 51. — ISBN 978-966-457-228-3.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.