5 листопада на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 08:11, 13 вересня 2021, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
листопад | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
2024 рік |
5 листопада — 309-й день року (310-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 23 жовтня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі
Події
- 1918
- Українська Національна Рада у своїй програмній декларації проголосила загальне виборче право, рівність усіх громадян незалежно від віри, мови, стану чи статі перед законом, 8-годинний робочий день, соціяльний захист людей похилого віку та інвалідів, охорону праці й громадський спокій, проведення аграрної реформи;
- у Підгайцях встановлена українська влада, комісар — О. Танчковський;
- 1947 — у Йосипівці (околиця Микулинців) розташувався гарнізон МВС (близько 130 осіб), який проводив облаву в цьому селі та сусідніх Драгоманівці та Настасові;
- 1967 — у Тернополі на площі Свободи встановлено пам'ятник Володимирові Леніну (скульптор О. Роберман); демонтований 8 серпня 1990;
- 1972 — Петро Винничук, Володимир Сеньків та Микола Мармус зірвали 2 червоні прапори, встановлені до «жовтневих свят» у Росохачі (околиця Чорткова);
- 2018 — під будівлею Тернопільської міської ради продовжився протест проти підвищення цін на проїзд у громадському транспорті, внаслідок якого виконком скасував своє рішення і повернув тарифи на проїзд, що діяли до 1 листопада[1];
З'явилися
- 1959 — уведено в експлуатацію «Тернопільський завод штучних шкір»;
- 1981 — рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 589 об’єктами природно-заповідного фонду Тернопільської области оголошені «Гермаківська бучина», «Діброва «Зелений дуб»», «Дорошівська діброва», «Колиндянська грабина», «Коропецька грабина», «Коропецька ясенина», «Марковецька бучина», «Скала-Подільська діброва», «Шупарська бучина № 1», «Шупарська бучина № 2», «Язловецька діброва № 1», «Язловецька діброва № 1», «Яргорівська бучина № 1», «Яргорівська бучина № 2»;
- 1995 — у Кам'янках (околиця Підволочиська) відкрито пам'ятник Ярославові Стецьку.
Особи
Народилися
- 1882 — Єжи Коллєр — польський літературний і театральний критик (с. Могильниця, нині Стара і Нова Могильниці в околиці Теребовлі);
- 1899 — Дмитро Стриєк — український художник-аматор (с. Ланівці в околиці Борщева);
- 1911
- Маркіян Медвідь — український освітянин (с. Тустоголови в околиці Зборова);
- Дмитро Мирон (псевда «Максим Орлик», «Роберт», «Андрій») — український громадсько-політичний діяч, публіцист, редактор, ідеолог ОУН (с. Рай в околиці Бережан);
- 1938 — Стефанія Шабатура — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва, правозахисниця (с. Іване-Золоте в околиці Заліщиків );
- 1941
- Борис Дроботюк — український графік (с. Старий Вишнівець в околиці Вишнівця);
- Богдан Заставецький — український вчений-географ, освітянин (с. Литвинів в околиці Підгайців);
- 1955 — Ольга Матвієвська — українська режисер-постановниця, громадська діячка (с. Матеушівка в околиці Бучача);
- 1991 — Дмитро Підручний — український біятлоніст (с. Острів в околиці Тернополя)[2];
У Копичинцях
- 1865 — Михайло Петрицький — український громадський діяч, видавець;
- 1893 — Володимир Лисий — український громадсько-політичний діяч;
- 1983 — Людмила Сагайдак — українська біятлоністка;
У Кременці
- 1965 — Віктор Крисевич — український інженер, громадський діяч ;
У Тернополі
- 1872 — Дмитро Пігут — український освітянин, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1875 або 13 листопада — Михайло Мочульський — український правник, літературознавець, критик, етнограф, перекладач; працював у Тернополі та Гримайлові (м. Миколаїв, Львівщина);
- 1882 — Людмила-Ванда Петровичева — українська співачка; виступала на сценах Тернополя, Бережан, Збаража, Чорткова та инших населених пунктах краю (м. Чернівці);
- 1887 — о. Михайло Яковлів — священник; у 1920-х — у Кременці (м. Ревель, нині Таллінн, Естонія);
- 1938 — Анатолій Корнієнко — український радянський громадський і партійний діяч (с. Полствин, Черкащина);
- 1943
- Фелікс Звершхановський — вчений у галузі медицини; навчався і працював у Тернопільському медичному інституті (станція Кайсацька Волгоградської области, нині РФ);
- Мирослава Ковальчук — українська освітянка, громадська діячка; від 1966 працювала в Тернополі (м. Станислав, нині Івано-Франківськ);
- 1945 — Микола Стрішенець — український вчений у галузях історії та економіки; працював у Тернополі (с. Лемеші, Чернігівщина);
- 1963 — Валентина Семеняк-Штангей — українська літераторка, журналістка, майстриня світлопису (м. Тальне, Черкащина).
Померли
За межами краю (тернопільці)
- 1953 — о. Филимон Побігушка — український священник, богослов (м. Нью-Йорк, США);
- 1969 — Зиґмунт Радніцький — польський художник (Польща);
- 2008 — єп. Софрон (Дмитерко) — український релігійний діяч, єпископ УГКЦ (м. Івано-Франківськ).
Инше
- 1918 — начальним командантом УГА призначено полковника Григорія Коссака, начальником штабу отамана Семена Ґорука;
- 1934 — у Києві заарештовано освітянина Степана Вовка.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Вербицький, І. Дмитро Підручний: «Вважаю, що з країною, яка на нас напала, потрібно припинити будь-які відносини» / Іван Вербицький // Тиждень.ua. — 2018. — 16 квіт.