24 лютого на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
лютий | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | |||
2024 рік |
24 лютого — 55-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 310 днів (311 днів — у високосні роки).
Зміст
Свята і пам'ятні дні
Події
- 1944 — у зв'язку з рейдом загону червоних партизан околицями Скалата та Гримайлова зранку до с. Красного прибули підрозділи німецької армії, які в полудень розпочали наступ на сусіднє село Саджівку, в якому перебувало 1,5 тис. партизан[1]. До 16 години німці встановили контроль над селом, при цьому вбили 15 селян (стріляли у втікаючих, кидали гранати в льохи та підвали, де переховувалися люди), спалили близько 50 будинків, забрали коней та відійшли до с. Товстого[2];
- 1945 — відділ УПА спалив МТС у Нижчих Луб'янках[3]
- 1966 — у Тернополі розпочався закритий судовий процес проти Методія Чубатого та Ігоря Ґерети[4];
- 1973 — кадебісти затримали другого з учасників Росохацької групи Володимира Мармуса[5];
- 1989 — на Установчих зборах Товариства української мови в медичному інституті викладач Юрій Вікалюк запропонував звертатися між собою не «товаришу», а «пане», аргументуючи цю пропозицію словами: «Ми всі пани, а не раби». Також закликав науковців готувати підручники українською мовою. Звернення осередку, в якому було зазначено й те, що лише п'ять із 40 кафедр цього вищого навчального закладу послуговуються українською мовою, зачитав студент Ігор Рудь. Збори одноголосно проголосували за те, щоб інститут повністю перейшов на викладання українською мовою[6];
- 2014 — у Тернополі відкрито Площу Героїв Євромайдану (раніше Майдан Мистецтв);
- 2018 — у Бережанах почали зйомки фільму «Червоний. Без лінії фронту»[7].
- 2018 — у Кременці нагородили переможців III Всеукраїнського зимового чемпіонату бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги «Кременецьке медичне ралі»;
З'явилися
Видання
- 1940 — вийшов перший випуск заліщицької районної газети «Червоний прапор» (нині «Колос»);
- 2008 — вийшов перший випуск газети Тернопільського обласного літературного об'єднання при обласній організації НСПУ «Літературна криниця».
- 2010 — підписана до друку книга Ігоря Дуди «Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I.», вийшла у видавництві «Навчальна книга — Богдан»[8].
Зникли
Особи
- 1974 — єпископ Володимир (Стернюк) рукопоклав у сан священика майбутнього єпископа Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Михаїла (Сабригу).
Народилися
- 1790 — Мацей Юзеф Бродович — польський вчений-медик, освітянин, поет (м-ко Гримайлів);
- 1833 — Олександр Чекановський — український вчений-географ, геолог, мандрівник (м. Кременець);
- 1847 — Мелітон Бучинський — український фольклорист, етнограф, громадсько-освітній діяч (с. Криве, околиці Підволочиська);
- 1879 — Мелітон Видрак — український правник, громадський діяч (с. Чистилів, околиці Тернополя);
- 1903 — Олександр Друзік — священик УПЦ МП (с. Оришківці, околиці Ланівців);
- 1907 — Віталій (Байрак) — український релігійний діяч, ієромонах-василіянин, проповідник, місіонер, письменник, блаженний священномученик УГКЦ (с. Швайківці, околиці Чорткова);
- 1911 — Олексій Ткачук — український церковний діяч, протоієрей УПЦ МП, за церковні відправи українською мовою зазнав утисків єпархіальної влади (м. Кременець);
- 1924 — Михайло Бугера — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (с. Іванків, околиці Борщова);
- 1928 — Володимир Пекар — український освітянин, диригент (м-ко Козова);
- 1937 — Мирон Шенклярський — український інженер, науковець (с. Посухів, околиці Бережан);
- 1941 — Богдан Годованець — український науковець, громадський діяч (м-ко Товсте);
- 1949 — Ярослава Павлів — український (с. Вербів, околиці Бережан);
- 1950 — Іван Гап'як — українська освітянка, краєзнавець, громадська діячка (с. Сосулівка, околиці Чорткова);
- 1951 — Володимир Костюк — український освітянин, вчений у галузі машинобудування (с. Ярославичі, околиці Зборова);
- 1957 — Марія Федунь — український науковець, освітянин (с. Горожанка, околиці Монастириськ).
У Тернополі
- 1893 — Осип (Йосип) Фалендиш — український радянський діяч, освітянин.
Пов'язані з краєм
- 1894 — Іван (Скрутень) — український церковний діяч, василіянин, історик Церкви, навчався в Бучачі (с. Пархач, нині Межиріччя, Львівщина);
- 1934 — Володимир Желіба — радянський партійний діяч, український дипломат, у 1950-х—1970-х працював на Тернопільщині (с. Журавка, Чернігівщина);
- 1944 — Ганна Шинкарук — українська освітянка, громадська діячка, від 1972 — у м. Тернополі, зокрема, директор ПТУ № 11 (с. Мала Вільшанка, Львівщина);
- 1953 — Юрій Ковальков — український громадський діяч, журналіст, краєзнавець, навчався в ТФЕІ, проживає і працює в Тернополі (смт Антоніни, Хмельниччина);
- 1961 — Олександр Петровський — український історик, археолог, культуролог, краєзнавець, освітянин, громадський діяч, проживає і працює в Тернополі (Таджицька РСР);
- 1973 — Ростислав Валіхновський — український пластичний хірург, випускник Тернопільського медичного університету (м. Івано-Франківськ).
Померли
За межами краю
- 1883 — Зиґмунт-Еразм Комарницький — польський історик, письменник, перекладач латинських хронік (м. Варшава, Польща);
- 1913 — Северин Князьолуцький — державний діяч Австро-Угорщини (м. Відень, Австрія);
- 1942 — Стефан-Василь Курилович — польський військовий лікар (м. Львів);
- 1971 — Юліан Стечишин — український правник, учитель, публіцист, громадський діяч у Канаді (м. Саскатун, Канада);
- 2003
- Назар Гулин — український художник (м. Львів);
- Сергій Калина — український театральний режисер, від липня 1989 жив у Тернополі, режисер-постановник вистав у драматичному і ляльковому театрах (м. Дніпродзержинськ, нині Кам'янське);
- 2015 — Мефодій (Кудряков) — український релігійний і громадський діяч, митрополит Київський і всієї України у 2000—2015 (м. Київ).
Очільники
Примітки
- ↑ Войтович, В., Уніят, В., Щавінський, В. Красне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 73. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Мохнацька, М., Уніят, В., Щавінський, В. Саджівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 106. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Уніят, В. Нижчі Луб’янки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 287. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 334. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Гуцал, П. Післявоєнні репресії комуністичного режиму на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 244. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Окаринський, В. Тернопільщина напередодні та в умовах незалежної України (кінець 1980-х–2000-ті рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 251. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ На Тернопільщині почали зйомки фільму «Червоний. Без лінії фронту» // Espreso.TV. — 2018. — 24 лютого.
- ↑ Дуда, І. М. Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — 296 с. — ISBN 966-692-789-6.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.