20 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 06:58, 19 червня 2021, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
червень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | |||||
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
2024 рік |
20 червня — 171-й день року (172-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 7 червня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день біженців
Події
- 1786 — цісарсько-королівське намісництво розпорядилося, щоб із Тернополя до Підволочиська та Козлова, а від нього до Золочева і Львова розпочали будувати кам’яну дорогу;
- 1884 — з ініціятиви пароха Лева Дністрянського в Озерянах (околиця Борщева) засновано читальню «Просвіти»;
- 1993 — у Тернополі відбулися загальні збори міщан відновленого братства;
- 2018 — Марина Порошенко як Перша леді України відвідала Тернопільщину, з головою Тернопільської ОДА Степаном Барною підписала Меморандуми про долучення области до проєкту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта — рівень свідомости нації»[1] та щодо створення мережі Інклюзивно-ресурсних центрів у Тернопільській области, передала керівництву краю типові проєкти Медіятеки, Ресурсної кімнати та Інклюзивно-ресурсних центрів[2], на запрошення дітей-журналістів уперше побувала в печері Кришталевій поблизу Кривчого в околиці Борщева[3];
З'явилися
- 1993 — створено Тернопільське обласне суспільно-культурне товариство «Надсяння»;
Зникли
- 1930 — вийшло останнє число часопису «Наша думка», який виходив у Тернополі в 1930 році.
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня за даними ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»[4]:
- 1643 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 1054, хворіло — 562, померло — 27;
- Кременецький — 421 (одужало — 327, померло — 8), м. Тернопіль — 299 (одужало — 96, померло — 1), Шумський — 187 (одужало — 123, померло — 7), Тернопільський — 92 (одужало — 20), Бучацький — 85 (одужало — 66, померло — 1), Збаразький — 63 (одужало — 28, померло — 1), Чортківський район — 60 (одужало — 55), Заліщицький — 58 (одужало — 42, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Лановецький — 53 (одужало — 19), Козівський — 52 (одужало — 25, померло — 1), Гусятинський — 26 (одужало — 17), Теребовлянський — 17 (одужало — 15), Підволочиський — 7 (одужало — 6), Бережанський — 6 (одужало — 3), Зборівський — 4 (одужало — 3); не зафіксовано хворих у Борщівському (одужало — 14), Монастириському (одужало — 190, померло — 4), Підгаєцькому (одужало — 5) районах;
- тестування біоматеріялу методом ІФА контингентів груп ризику, всього обстежено — 1184: на наявність класу Ig М — 277 (позитивні результати — 13), на наявність класу Ig G до вірусу SARS-CoV-2 — 907 (позитивні результати — 22).
Особи
Народилися
- 1873 — Осип Маланюк — український лікар, громадський діяч (с. Стара Ягільниця в околиці Чорткова);
- 1876 — Леонтій Куницький — український церковний і суспільний діяч, видавець, прелат (с. Оріховець в околиці Підволочиська)[5];
- 1914 — Петро Олійник — український публіцист, громадсько-політичний діяч (с. Доброводи в околиці Збаража);
- 1920 — Роман Кордуба — український підприємець, благодійник, громадський діяч (с. Великі Гаї в околиці Тернополя);
- 1931 — Теодор Хмурич — український дириґент, освітянин, художник (с. Бенева в околиці Теребовлі);
- 1943 — Богдан Будиловський — український хірург-офтальмолог (с. Рудники в околиці Підгайців);
- 1949 — о. Орест Глубіш — український священник, журналіст, редактор (с. Забойки в околиці Тернополя);
- 1955 — Олексій Якобчук — український освітянин, господарник (с. Кудлаївка в околиці Шумська);
- 1958 — Іван Крисак — український господарник, громадсько-політичний діяч (с. Слов’ятин в околиці Бережан);
- 1960 — Іван Чубатий — український музикант, діяч культури (с. Малашівці в околиці Тернополя);
У Монастириськах
- 1923 — Володимир Саґаш — український громадський діяч;
У Підгайцях
- 1907 — Барух Мільх — єврейський лікар, громадський діяч;
У Теребовлі
- 1954 — Володимир Гдаль — український лікар, літератор[6];
У Тернополі
- 1961 — Мирослава Іванців (Барна) — українська поетка, перекладачка;
- 1974 — Василь Штокало — український суспільствознавець;
- 1989 — Ольга Бабій (з дому — Калініна) — українська шахістка;
Пов'язані з краєм
- 1920 — Іван Лоцман — український радянський журналіст, редактор, громадський діяч (с. Новопетрівка, Одещина);
- 1924 — Теофілія Братківська (Братковська) — українська оперна співачка; 1944 переселена зі сім’єю у Збараж (с. Радимно Ярославського повіту, нині Польща);
- 1938 — Соломон Вайнштейн — український радянський вчений у галузі медицини; в 1979—1988 — завідувач катедри терапії Тернопільського медичного інституту (м. Вінниця);
- 1948 — Борис Рудий — український скульптор; автор пам’ятників братам М. і Т. Бойчукам у Романівці (околиця Тернополя), Данилові Галицькому в Тернополі (с. Кривовілька, Хмельниччина);
- 1954
- Микола Дмітрух — український графік, художник, майстер декоративного мистецтва; працює в Тернополі (с. Краснопілля, Миколаївщина);
- Василь Дума — російський громадсько-політичний та державний діяч; проживав у Мужилові, навчавсь у школі в Підгайцях (Красноярський край, нині РФ).
Померли
- 1995 — о. Олексій Ткачук — український церковний діяч, протоієрей (м. Кременець);
- 2009 — Євген Дорош — український економіст, краєзнавець (с. Оріховець в околиці Підволочиська);
За межами краю
- 1895 — Михайло Драгоманов — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадсько-політичний діяч; на його честь названо село Драгоманівку в околиці Козови (м. Софія, Болгарія);
- 1937 — Бертольд Ільк (Гюнзберґ) — радянський розвідник (м. Москва, нині РФ);
- 1970 — Артемій Кирилюк — український художник (м. Філядельфія, похований у Бавнд-Бруку, штат Нью-Джерсі, США);
- 1984 — Микола Тарновський — український поет, редактор (м. Київ);
- 1989 — Мстислав Кметь — український лікар, громадський діяч (м-ко Гавз, поблизу м. Зальцбурґа, Австрія);
- 2002 — о. Роман Добрянський — український релігійний і громадський діяч, у 1935—1944 — парох у Заліщиках і Добрівлянах (м. Вінніпеґ, Канада).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Марина Порошенко й Степан Барна підписали Меморандум по впровадженню інклюзивної освіти в Тернопільській области // Тернопільська обласна державна адміністрація. — 2018. — 19 черв.
- ↑ Марина Порошенко на Тернопільщині: Я впевнена, що область покаже дуже ефективні результати по впровадженні інклюзивної освіти // Тернопільська обласна державна адміністрація. — 2018. — 20 черв.
- ↑ Перша леді України про екскурсію печерою Кришталева на Тернопільщині: Це неймовірні враження! (фото) // Тернопільська обласна державна адміністрація. — 2018. — 20 черв.
- ↑ За інформацією ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» на Фейсбук-сторінці центру.
- ↑ Гуцал, П. З. Куницький Леонтій // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — С. 712. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- ↑ Про автора // Богдан Гдаль. — (Особистий сайт).