1 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
| червень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2020 рік | ||||||
1 червня — 152-й день року (153-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 211 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
- ООН: Всесвітній день батьків
- Міжнародний день захисту дітей
В Україні
- День захисту дітей (відзначається за Указом Президента № 568/98 від 30.05.1998)
Події
- 1905 — біля Міського парку на 18 тис. м² триває сільськогосподарська виставка, яку організувало Господарче товариство, виставка діяла від 29 травня до 4 червня[1];
- 1919 — у Тернопіль увійшли польські війська[2] під командуванням генерала Сікорського[3];
- 1969 — у місті Рочестері (штат Нью-Йорк) завершився З'їзд Бучачан, який розпочався 30 травня[4];
- 1991 — у Велесневі в околиці Монастириськ урочисто відсвятковано 120-річчя Володимира Гнатюка, відбулася Міжнародна ювілейна наукова конференція[5];
- 1962 — газету «Червоні Бережани» перейменовано на «Нове життя»[6];
- 2018 — у Бучачі розпочалися другі «Дні Пінзеля», культурно-мистецький фестиваль (мистецька академія).
З'явилися
- 1850 — у Тернополі почали користуватися марками;
- 1882 — у Бережанах почало виходити одне з перших друкованих видань на Тернопільщині — польський двотижневик «Prawda»;
- 1937 — у Тернополі відкрито центральне бюро обслуговування туристів та екскурсій.
Особи
Народилися
- 1881 або 1883 — Лев Ганкевич — український адвокат, громадсько-політичний діяч (м. Підволочиськ; за іншими даними — с. Староміщина в околиці Підволочиська);
- 1884 — Володислав Калуський — український адвокат, громадський діяч, освітянин (с. Васильківці в околиці Гусятина);
- 1895 — Тадеуш Коморовський — польський військовик, генерал (с. Хоробрів в околиці Козови);
- 1905 — Емілія Кунавіч — польська письменниця (м. Чортків);
- 1909 — Володимир Пасіка — український лікар, письменник, громадський діяч (с. Остальці в околиці Теребовлі);
- 1917 — о. Софрон (Дмитерко) — український греко-католицький єпископ, богослов (с. Бичківці в околиці Чорткова);
- 1922
- о. Степан (Захарків) — український релігійний діяч, ієромонах (с. Вишнівчик в околиці Теребовлі);
- о. Володимир Шараневич — український священик, громадський діяч (с. Поручин в околиці Бережан);
- 1923
- Михайло Івасюта — український історик, освітянин (с. Загір'я в околиці Зборова);
- Броніслав Остапчук — польський комуністичний діяч, правник, освітянин (м. Монастириська)[7];
- 1929 — Володимир Кушнір — український будівельник, господарник, краєзнавець, громадський діяч (с. Товсте в околиці Гримайлова);
- 1934 — Мирослав Будзанівський — український учений-біолог, композитор (с. Ласківці в околиці Теребовлі);
- 1938 — Любомир Боднарук — український диригент, хормейстер (м. Чортків);
- 1944 — Володимир Терещук — український музикант, освітянин, релігійний діяч (с. Семиківці в околиці Теребовлі);
- 1950 — Мирослав Мотюк — український лікар, правник, господарник, громадський діяч (с. Полівці в околиці Чорткова);
- 1951 — Богдан Качунь (псевда «Орел», «Боркун») — учасник українських національно-визвольних змагань (с. Купчинці в околиці Козови);
- 1955 — Йосип Свіжак — український лікар, поет, перекладач (м. Скалат);
- 1961
- Надія Ситарчук — українська спортсменка (с. Васильківці в околиці Гусятина);
- Павло Томчук — український військовик-афганець (с. Борсуки в околиці Ланівців).
У Тернополі
- 1958 — Олександр Харитонов — український правник, громадський діяч.
Пов'язані з краєм
- 1801 — о. Юзеф Браун ТІ — церковний і освітній діяч, священик-єзуїт, історик, бібліограф, професор гуманістики і філософії в Тернополі, в 1838—1843 — ректор єзуїтської колегії (м. Санкт-Петербург, Росія);
- 1903 — Василь (Величковський) ЧНІ — український релігійний діяч, єпископ і новомученик УГКЦ, у 1944—1945 — настоятель монастиря в Тернополі (м. Станиславів);
- 1937 — Володимир Щегольков — український радянський футболіст, тренер, грав за тернопільський «Авангард» (м. Одеса);
- 1941 — Лев Довбенчук — український архітектор, автор споруд у Тернополі (м. Косів, Івано-Франківщина);
- 1951 — Іван Куцан — український діяч культури (с. Дорожів, Львівщина);
- 1958 — Олег Марушій — український управлінець, медик, освітянин, від 1980 — в м. Тернополі (м. Коломия, Івано-Франківщина).
Померли
- 1833 — о. Теодор Студинський — український священик (с. Плауча Велика[8], нині Велика Плавуча в околиці Козови);
- 1864 — о. Дмитро Владичин — український священик (с. Озеряни в околиці Бучача)[8];
- 1895 — о. Михайло Борисикевич — український священик, релігійний діяч (с. Зарваниця[8] в околиці Теребовлі);
- 1908 — о. Лонгин Туркевич — український священик (с. Сущин[8] в околиці Теребовлі);
- 1931 — о. Василь Молчко — український священик, релігійний діяч (с. Осташівці[8] в околиці Зборова);
- 1947 — Михайло Кріль — учасник українських національно-визвольних змагань (поблизу с. Вівся в околиці Козови).
У Тернополі
- 2004 — Богдан Гладич — український учений-економіст, освітянин;
- 2005 — Володимир Савчак — український лікар-дерматовенеролог.
За межами краю
- 1869 — о. Іван Кадайський — український священик (м. Товмач, нині Тлумач, Івано-Франківщина)[8];
- 1885 — Миколай Антоневич-Болоз — польський поет, перекладач, навчався у гімназії оо. Василіян у Бучачі (с.[9] Радзішув, нині Польща);
- 1925 — Володимир Домбровський — український освітянин, мовознавець (м. Золочів, Львівщина);
- 1929 — о. Евстахій Клосевич — український священик, релігійний діяч (с. Пійло, нині Івано-Франківщина)[8];
- 1944 — Осип Боянівський — український громадський діяч у діяспорі (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1948 — Родіон-Пилип Сліпий — український лікар, учасник національно-визвольних змагань (м. Міттенвальд, Німеччина);
- 1952 — о. Антоній Йонєц — польський священик, релігійний діяч (м. Ланьцут, нині Польща)[10];
- 1974 — Григорій Паляниця — український кооперативний і громадський діяч (м. Коломия, Івано-Франківщина);
- 1977 — Євдокія Сташків — українська громадська діячка, благодійниця (м. Маямі, штат Флорида, похований у м. Детройті, США);
- 1978 — Володимир Лучків — український громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- 1983 — Григорій Лучанко — український освітянин, громадський діяч (м. Філядельфія, США);
- 1992 — Єжи Едвін Розе — польсько-американський лікар-психіятр і нейрооанатом, освітянин (м. Медисон, штат Вісконсин, США)[11];
- 2002 — Михайло Щудляк — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (м. Шеффілд-Дінінґтон, Велика Британія).
Инше
- 1920 — у повітах Борщів, Гусятин, Збараж, Скала, Теребовля, Тернопіль, Чортків переставала діяти польова жандармерія, повноваження якої перебирала на себе поліція Польщі[12].
Примітки
- ↑ Бойцун, Л. Виставки в Тернополі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 263. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Литвин, М., Науменко, К. Історія ЗУНР. — Львів, 1995. — С. 189.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Gimnazjum I. im. W. Pola w Tarnopolu. — 1925. — S. 4. (пол.)
- ↑ Колцьо, В. З перших починів нашого комітету // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 893. — (Український архів, т. XXVII).
- ↑ Мельничук, Б., Федечко, І., Черемшинський, О., Черемшинська, Р. Велеснів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 32. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Парацій, В., Тихий, Б. Бережани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 351. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Żyromski, Z. Bronisław Ostapczuk — samorządowiec i polityk // Głos Buczaczan. — Wrocław, 2016. — № 1 (73). — S. 70—74. (пол.)
- ↑ 8,0 8,1 8,2 8,3 8,4 8,5 8,6 Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 52, 182, 194, 308, 422, 456, 472. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Radziszów, wś, pow. myślienicki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. — S. 473. (пол.)
- ↑ Żyromski, Z. Sylwetki kresowian. Księża z monasterzyskimi korzeniami // Głos Buczaczan. — Wrocław, 2016. — № 1 (73). — S. 54—55. (пол.)
- ↑ Jerzy Edwin Rose, 1909–1992. (англ.)
- ↑ На підставі розпорядження міністра внутр. справ від 26 квітня 1920 → див.: Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wojskowych w przedmiocie rozciągnięcia organizacji Policji Państwowej na dalszych 7 wschodnich powiatów Małopolski wydane na zasadzie art. 3 przepisów przejściowych do ustawy o Policji Państwowej z dnia 24 lipca 1919 r. (пол.)
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
