1 листопада на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 09:36, 11 вересня 2021, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
листопад | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
2024 рік |
1 листопада — 305-й день року (306-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 19 жовтня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- День усіх святих
- Міжнародний день вегана
- День заснування Европейського Союзу
Події
- 1915 — унаслідок запеклих боїв спалене село Семиківці (околиця Козови);
- 1918
- вночi з 31 жовтня на 1 листопада у Львові українські політики та військовики взяли владу у свої руки, повстання увійшло в історію як Листопадовий чин; австрійський командант Тернопільського ґарнізону заявив, що згідно з наказом зі Львова передає українцям військову і цивільну владу, підписати протокол про передачу влади комендант попросив військового капеляна майора Василя Кузьму;
- учні Тернопільської української гімназії на чолі з учителями Семеном Сидоряком і Андрієм Музичкою, від імені керівництва Повітової Ради Української Національної Ради, зайняли австрійські державні установи;
- у Тернополі на ратуші замайорів блакитно-жовтий прапор, що його встановив актор «Українського театру» Севастіян Зубрицький-Вінява;
- у Бучачі відбулися збори народних делегатів[1];
- у Збаражі встановлена українська влада, повітовим комісаром став адвокат Мирон Вітошинський, комісаром міста — вчитель гімназії Теодор Стрільбицький;
- сотня озброєних чоловіків з Іванчан (околиця Збаража) роззброїла етапну команду мадяр, яка перебувала тут після відходу російської армії, і прогнала її з села;
- 1939 — позачергова сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР;
- 1941 — скасовані наявні до того часу митний, валютний і поліційний кордони між дистриктом «Галичина» та генеральною губернією Третього Райху;
- 1990 — у Бучачі після панахиди та траурної ходи містом за участи Єпископа Кир Павла Василика біля церкви Покрови Богородиці поховали знайдені останки людей, закатованих НКВС у 1940-х[2];
- 2019 — Володимир Зеленський перебував у Тернополі, де, зокрема, представив нового очільника Тернопільської ОДА Ігоря Сопеля[3] та провів робочу нараду з питань розвитку спиртової галузі України[4];
З'явилися
- 1871 — з Тернопіль до Підволочиськ прибув перший потяг;
- 1884 — через Монастириська до Бучач пройшов перший вантажний потяг;
- 1944 — у Бучачі засновано районну бібліотеку[5];
- 1949 — у Рогачині (околиця Бережан) примусово створено колгосп.
Статистика
- 1963 — станом на цей день в области діє 110 лікарень і диспансерів на 8530 ліжок, 6 санаторіїв на 1025 ліжок, 839 фельдшерсько-акушерських пунктів, 96 медичних пунктів, 356 колгоспних пологових будинків; на охорону здоров'я виділено 19 млн 879 тис. карбованців[6].
Особи
Народилися
- 1854 — Дем'ян Герштанський — священник РПЦ, митрофорний протоієрей, громадський діяч (с. Старий Тараж в околиці Почаєва);
- 1856 — Іван Лошнів — український адвокат, громадський діяч (с. Дубківці, нині в складі с. Раштівців в околиці Гримайлова);
- 1918 — Степан Трач — український літератор (с. Терпилівка в околиці Підволочиська);
- 1925 — Ілля Яремчук — український громадський діяч, благодійник (с. Красносільці в околиці Збаража);
- 1926 — о. Іван Шевців — український релігійний і громадський діяч, журналіст, редактор, видавець, добродійник (с. Гарбузів в околиці Зборова);
- 1937 — Володимир Кульба — український інженер, громадський діяч, жертводавець (с. Забойки в околиці Тернополя);
- 1939 — В'ячеслав Валігура — український музикант, освітянин (с. Валігури в околиці Почаєва);
- 1943 — Ігор Прокопа — український вчений у галузі економіки (с. Солоне в околиці Товстого);
- 1944 — Богдан Гура — український журналіст, поет, публіцист (с. Шишківці в околиці Борщева);
- 1948 — Михайло Лазар — український господарник, громадський діяч (с. Торське в околиці Заліщиків);
- 1954
- Михайло Лобур — український вчений у галузі техніки (с. Лопушани в околиці Зборова);
- Марія Швалюк — українська економістка, підприємиця, добродійниця (с. Ілавче в околиці Теребовлі);
У Збаражі
Пов'язані з краєм
- 1822 — Зиґмунд Фелінський — польський релігійний діяч; у 1883—1895 жив у Дзвинячці в околиці Мельниці-Подільської (с. Воютин, Волинь);
- 1840 — Віктор Загайкевич — український освітянин, громадський діяч (с. Фрага, нині Івано-Франківщина);
- 1873 — Наум Никонів — український військовик, ґенерал-хорунжий Армії УНР; воював на Тернопільщині (с. Варварівці, Харківщина);
- 1882 — арх. Олексій (Громадський) — церковний та громадський діяч, архиєпископ Волинський і Крем’янецький (с. Докудів на Підляшші, Польща);
- 1885 — Маркіян Терлецький — український освітянин, громадський діяч; воював в УГА на Тернопільщині (с. Полнятичі Ярославського повіту, нині Польща);
- 1922 — Михайло Кондратик — український господарник; від 1962 жив і працював у Тернополі (с. Лосє Краківського воєводства, Польща);
- 1937 — Мирон Старовецький — український освітянин, композитор; працював у Тернопільському музичному училищі (м. Миколаїв, Львівщина);
- 1938 — Савчак Володимир — український лікар-дерматовенеролог, освітянин; працював у Тернопільському медичному інституті (с. Бобрівка Ярославського повіту, Польща);
- 1939 — Федір Стригун — український актор театру і кіно, режисер, громадський діяч; не раз відвідував Тернопіль і край (с. Томашівка, Черкащина);
- 1947 — Владлен Науменко — український футболіст; грав за тернопільський «Авангард» (м. Орша, нині Білорусь);
- 1952 — Юрій Цвик — український журналіст, редактор; від 1975 — на Тернопільщині (м. Ходорів, Львівщина);
- 1968 — Віталій Чорний — український військовик-афганець; похований у Бережанах (с. Заліське на Черкащині).
Померли
- 1977 — о. Іван Чукур — український релігійний діяч (м. Борщів, похований у м. Заліщиках);
- 1990 — Федір Чабан — український лісівник, громадський діяч (м-ко Гримайлів);
- 1998 — Юрій Климець — український освітянин, етнограф, літератор (с. Шпиколоси в околиці Кременця);
У Тернополі
- 2020 — Іван Полевий — український громадсько-політичний діяч, управлінець[9];
За межами краю (тернопільці)
- 1937
- Богдан Глібовицький — учасник національно-визвольних змагань (урочище Сандармох біля м. Медвєж’єгорська, нині Республіка Карелія, РФ);
- Андрій Цепко — український військовик, господарник (м. Житомир);
- 1944
- Мирон Голояд (псевдо «Владко», «Роман») — діяч ОУН і УПА (біля м. Станіслава, нині Івано-Франківськ);
- Михайло Субтельний — український освітянин, громадський діяч (с. Мокротин, Львівщина);
- Василь Турковський — діяч ОУН і УПА (урочище Чорний Ліс поблизу м. Станіслава, нині Івано-Франківськ);
- 1976 — Анна Чорній — українська громадська діячка у США (м. Балтимор, США);
За межами краю (инші)
- 1888 — Микола Пржевальський — російський мандрівник, географ, дослідник; служив у Полоцькому полку, який 1861 базувався в м. Крем’янці, досліджував тут рослинний світ (м. Каракол, нині Киргизстан);
- 1944 — Андрей (Шептицький) — український релігійний і громадський діяч, Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви (м. Львів);
- 2001 — Петро Яцик — український підприємець, громадький діяч, благодійник; 1942 — інспектор Бережанського молочного господарства на Тернопільщині (м. Торонто, Канада).
Инше
- 2005 — Степана Костюка призначено директором Тернопільського обласного краєзнавчого музею;
- 2007 — указом президента України Петра Порошенка № 1033/2007 Юрія Чижмаря призначено головою Тернопільської обласної державної адміністрації[10].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях. Матеріяли історії. — Вінніпеґ : друкарня Видавничої Спілки «Поступ», видав Дмитро Микитюк, 1966. — Т. III. — С. 226.
- ↑ Жертви у підземеллі // За тебе, свята Україно: Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. Кн. 4. — Чернівці : Букрек, 2004. — С. 231—232. — ISBN 966-8500-41-5.
- ↑ Володимир Зеленський представив нового голову Тернопільської ОДА Ігоря Сопеля // Президент України. — 2019. — 1 лист. — 12:53.
- ↑ Більш як половина спиртової галузі перебуває в тіні – Володимир Зеленський // Президент України. — 2019. — 1 лист. — 15:55.
- ↑ Історія // Бучацька централізована бібліотечна система.
- ↑ Ониськів, М., Бобрівець, М. Редакційний денник: 1939—2009 // Головна газета Тернопілля («“Вільне життя” — 70»» / Ред.-упоряд.: Ліля Костишин, Михайло Ониськів, художнє забезпечення — Ігор Максимлюк. — Тернопіль, 2009. — С. 21—22. — ISBN 978-966-528-310-2.
- ↑ Horowitz, S. Ida Fink / Sara R. Horowitz // Jewish Women's Encyclopedia.
- ↑ Ida Fink // Culture.pl.
- ↑ Співчуття // Департамент соціяльного захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації. — 2020. — 1 лист.
- ↑ Указ Президента України від 1 листопада 2007 року № 1033/2007 «Про призначення Ю. Чижмаря головою Тернопільської обласної державної адміністрації».