19 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 10:35, 14 серпня 2022, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
серпень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
2024 рік |
19 серпня — 231-й день року (232-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 6 серпня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
- Всесвітній день гуманітарної допомоги
- Всесвітній день фотографії
В Україні
- За юліянським календарем — Преображення Господнє
- День пасічника
Події
- 1649 — укладено Зборівський договір Кримського ханства та Польщі[1];
- 1703 — Стефан Александер Потоцький видав список прав шевського цеху Золотого Потоку[2];
- 1920 — м. Підгайці окупували більшовицькі війська Галревкому;
- 1940 — на хуторі Семінче біля Ріпинців (околиця Бучача) радянською владою заарештовано всіх національно свідомих господарів;
- 1943
- від 4 квітня в Антонівцях (околиця Шумська) розташовувався штаб УПА «Південь»;
- на околиці Садок (околиця Шумська) відбувся великий бій УПА з німецькими підрозділами;
- 1944
- вночі на 19 серпня в Гнильчому (околиця Підгайців) вояки УПА спалили чотири польські будинки (за сприяння більшовикам), а вже зранку поляки Гнильчого і Пановичів разом з підрозділом НКДБ спалили всі будинки, де проживали українці; вбили 19 осіб;
- у с. Шипівці (околиця Товстого) увійшли вояки УПА — сотня «Бистрого» «Сірі Вовки»;
- 1950 — органи МДБ вчинили в Лядському (околиця Монастириськ) масові репресії громадян, їх сім’ями вивезли у сибірські концтабори;
- 1991
- початок невдалої спроби державного перевороту в СРСР, унаслідок чого стало проголошення Незалежности України;
- на Баворівщині в Копичинцях відкрито й освячено пам’ятник на честь ліквідації панщини у Галичині 1848 року (на місці знищеного раніше комуністичним режимом);
- 2021 — четверте пленарне засідання другої сесії Тернопільської обласної ради сьомого скликання[3].
З'явилися
- 1759 — староста Борецький і управитель маєтку Михайло-Станіслав Корвін-Камінський видав у замку грамоти про дозвіл на створення парохії в сусідньому Дичкові та передачу у власність земель церкві св. Архістратига Михаїла в Малому Ходачкові.
Особи
Народилися
- 1891 — Марія Гаврилюк (з дому — Марцінова) — українська громадсько-культурна діячка в Канаді (с. Деренівка в околиці Теребовлі);
- 1902 — Іван Тесля — український географ, організатор освіти, громадський діяч (с. Настасів в околиці Тернополя);
- 1910 — Григорій Ґоляш (псевда «Бей», «Бульба», «Модест», «Шолом») — український військовик, діяч ОУН і УПА (с. Бишки в околиці Козови);
- 1914 — Омелян Лапунька (псевдо «Чабан») — український громадсько-політичний діяч, член Окружного проводу ОУН на Бережанщині (с. Потутори в околиці Бережан);
- 1921 — Василь Зуляк — український дириґент, музичний діяч, реконструктор українських народних музичних інструментів (с. Гермаківка в околиці Мельниці-Подільської);
- 1927 — Анна Борецька (псевдо «Олеся») — українська медична сестра-санітарка, зв’язкова, учасниця національно-визвольних змагань 1940-х років (с. Конюхи в околиці Козови);
- 1928 — Борис Мірус — український актор (с. Синякове, нині в межах Чорткова);
- 1940 — Ольга Предимірська — український вчитель, громадський діяч (с. Коршилівка в околиці Підволочиська);
- 1950 — Іван Ляховський — український актор, режисер (с. Угринь в околиці Чорткова);
- 1952 — Марія Чумарна — українська поетка, освітянка, журналістка, громадсько-культурна діячка (с. Рекшин в околиці Бережан);
- 1954 — Петро Остап'юк — український освітянин, громадський діяч (с. Велеснів в околиці Монастириськ);
- 1959 — Василь Ожоган — український освітянин, науковець, мовознавець (с. Шишківці в околиці Борщева);
- 1896 — Фридерик Тодт — польський скульптор-монументаліст;
- 1996 — Віталій Скакун — український військовик, сапер 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2024[4];
- 1910 — Тома Кордуба — український політичний і громадський діяч;
- 1962 — Олександр Олійник — український вчений у галузі медицини;
Пов'язані з краєм
- 1873 — Юзеф Ґаллер — польський військовик; до 1914 не раз перебував у маєтку своєї дружини в Трубчині (околиця Борщева), воював на Тернопільщині (с. Юрчиці поблизу м. Кракова, Польща);
- 1885 — Володимир Гамаль — український правник, громадський діяч; від 1922 — у Збаражі (с. Під’ярків, Львівщина);
- 1899 — Марія Волосевич — українська громадська діячка, військовичка; 1911—1915 навчалася в Бережанській гімназії (м. Варшава, Польща);
- 1922 — Лідія Слободян (з дому — Комар) — українська фармацевтка, громадсько-політична діячка; в дитинстві проживала в Ценові (околиця Козови) (с. Підсоснів, Львівщина);
- 1926 — Антон Рокецький — український лікар, громадський діяч; від 1957 працював на Бережанщині (х. Запуст поблизу м. Старокостянтинів, Хмельниччина);
- 1929 — Борис Алексєєнко — український композитор; 1958—1962 — художній керівник Тернопільської обласної філармонії, викладач у Тернопільському музичному училищі (м. Краснодар, нині РФ);
- 1938 — Ярослав Верещак — український драматург, театрознавець; не раз перебував у Тернополі, зокрема, на прем’єрах вистав за своїми п’єсами (с. Городнів, Львівщина);
- 1943 — Роман Гермак — український художник; 1945—1963 проживав у Бережанах, від 1978 жив і працював у Тернополі (с. Бреликів на Лемківщині, нині Польща);
- 1949
- Микола Ткачук — український літературознавець, літературний критик, освітянин; від 1980 — в Тернопільському педагогічному інституті (с. Золотолин, Рівненщина);
- В'ячеслав Хім'як — український актор театру і кіно, режисер, освітянин, громадський діяч; від 1974 — у Тернополі (с. Голосків (Кептинці), Хмельниччина);
- 1950 — Ольга Басистюк — українська співачка; не раз виступала на Тернопільщині (с. Поляни, нині Хмельниччина).
Померли
- 1946 — Степан Турчин — учасник національно-визвольних змагань (с. Купчинці в околиці Козови);
- 2020 — Руслан Карпець — український військовик, боєць 128-го окремого гірськопіхотного батальйону ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2024 (м. Кременець)[5];
У Тернополі
- 2019[6] — Василь Грабовенко — український гандбольний тренер, освітянин;
За межами краю (тернопільці)
- 1943 — Матвій Попович — український журналіст, редактор, громадський діяч (м. Грімсбі, провінція Онтаріо, Канада);
- 1952 — Степан Чумак — український адвокат, громадський діяч (Сибір, нині РФ);
- 1961 — Мирон Зарицький — український вчений-математик, філософ, освітянин (м. Львів);
- 1965 — Теодозій Касіян — український підприємець, громадський діяч (м. Трентон, США);
- 1973 — Яків Стратійчук — український громадський діяч (м. Канора, провінція Саскачеван, Канада);
- 1976 — Степан Ґжицький — український вчений у галузі ветеринарії, основоположник ветеринарної біохімії в Україні (м. Львів);
- 2014 — Віталій Костюк — український військовик, солдат резерву, боєць батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни 2014—2024 (м. Іловайськ, Донеччина)[7];
- 2016 — Володимир Мельничук — український військовик, командир взводу 27-ї реактивної артилерійської бригади, учасник російсько-української війни 2014—2024 (загинув у зоні проведення АТО)[8];
За межами краю (инші)
- 1943 — о. Василь Черетянко — священник; парох у селах на Кременеччині (с. Шепетин, Рівненщина).
Инше
- 1941 — Омелян Лапунька заарештований ґестапо;
- 1993 — Михайло Стрільчук призначений начальником Управління СБУ в Тернопільській области;
- 2015 — на цвинтарі в Забойках (околиця Тернополя) поховали військовика Андрія Капчура[9];
- 2015 — рішенням сесії Тернопільської міської ради звання «Почесного громадянина міста Тернополя» присвоєно кільком особам[10].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Степанков, В. Зборівський договір Криму з Польщею 1649 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 305. — ISBN 966-00-0610-1.
- ↑ Skrzypecki, Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. ?
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Белякова, І. Віталік, дитино, як??? Що розповіли у Бережанах про Героя Віталія Скакуна, який підірвав міст разом із собою / Ірина Белякова // RIA плюс. — 2022. — 25 лют.
- ↑ Бенцал, І. У лікарні помер учасник російсько-української війни з Тернопільщини / Ігор Бенцал // Суспільне. Тернопіль. — 2020. — 19 серп. — 18:13.
- ↑ Вербицький, І. Спортивна Тернопільщина проігнорувала смерть легендарного гандбольного тренера Грабовенка / Іван Вербицький // Главком. — 2019. — 5 лист. — 11:06.
- ↑ Якушко, О. Син двох земель / О. Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 69 (27 серп.). — С. 4. — (АТО й тернополяни).
- ↑ Мельничук Володимир Данилович // Книга пам'яти полеглих за Україну.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.}}
- ↑ Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серп.