18 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 08:46, 20 липня 2019, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
серпень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
2024 рік |
18 серпня — 230-й день року (231-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 135 днів.
Зміст
Події
- 1914 — російські війська вступили в десятки населених пунктів краю, зокрема
- у м. Гусятин, звідки австрійська дивізія генерала Кевеса відкинула їх за р. Збруч; за два дні 8-а російська армія генерала О. Брусилова остаточно зайняла місто (до 28 липня 1917);
- у м-ко Великі Бірки;
- 1920 — у с. Коростятині (нині криниця в околиці Монастириськ) перебував Головний штаб Дієвої Армії УНР;
- 1941 — у Почаївській лаврі архиєпископ Волинський Олексій (Громадський) скликав собор Автономної православної церкви;
- 1945 — поблизу сіл Гір-Стрийовецьких (околиця Збаража) та Богданівки (околиця Підволочиська) та у бою з відділом МВС загинули повстанці «Дмитро», «Гриць», «Орлик» і «Петро»;
- 1948 — на полях поблизу поблизу с. Клебанівки (околиця Підволочиська) загинули три повстанці;
- 1990 — у м. Копичинцях перепоховано Українських січових стрільців (на міському цвинтарі насипано високу могилу);
- 2000 — у м. Зборові виступав чоловічий хор «Бурлака» з Торонто під орудою Квітки Кондрацької;
З'явилися
- 1898 — у с. Королівці в околиці Борщева засновано читальню «Просвіти» під орудою о. Івана Любовича;
- 1907 — у с. Ланівцях в околиці Борщева засновано філію «Сокола»;
- 1985 — у м. Тернополі засновано професійно-технічне училище № 10, нині — Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну[1];
- 1996 — у с. Поручині в околиці Бережан насипано символічну могилу Борцям за волю України.
Особи
Народилися
- 1856 — Омелян Попович — український громадсько-політичний діяч, освітянин, літератор, публіцист (м. Заліщики)[2];
- 1865 — о. Володимир Садовський (псевдонім — Домет) — український священник, диригент, музичний діяч і критик (с. Довжанка в околиці Тернополя);
- 1887 — Ганна Крушельницька — українська оперна і камерна співачка (с. Біла під Тернополем);
- 1890 — Максим Кукурудза — український художник-декоратор (с. Шили в околиці Збаража);
- 1900 — Євген Пиндус — український інженер, кооперативний і громадський діяч (с. Ладичин в околиці Микулинців);
- 1903 — о. Зенон (Ковалик) — український священник, отець-редемпторист, блаженний священномученик УГКЦ (с. [[]] в околиці );
- 1911 — Богдан-Мирослав Тарновецький — український військовик, громадський діяч (с. Городниця в околиці Скалата);
- 1921 — Володимир Любченко — український науковець, освітянин (м. Почаїв);
- 1922 — Ярослав Пиндус (псевдо «Вій») — діяч ОУН і УПА (с. Настасів в околиці Тернополя);
- 1934 — Роман Кавка — український учений-селекціонер (с. Геленки в околиці Козови);
- 1950 — Ігор Пиріг — український економіст (с. Будилів в околиці Козови);
- 1958 — Ярослав Верхола — український господарник, громадський діяч (с. Бедриківці в околиці Заліщиків);
- 1962 — Михайло Ратушний — український громадсько-політичний діяч (с. Чернихівці в околиці Збаража);
- Зенон (Ковалик).jpg
- Клим Ґутковський - 001.jpg
У Тернополі
- 1881 — Клим Ґутковський — український організатор спорту, редактор, військовик;
- 1965 — Олег Закопняк — український лікар.
Пов'язані з краєм
- 1830 — Франц-Йосиф І — правитель Австро-Угорської імперії; двічі відвідував Тернопіль, його ім’я носила Тернопільська українська гімназія (м. Відень, Австрія);
- 1856 — Ян Кароль Ґалль — польський композитор; відвідував Тернопіль, автор кантати «На ювілей Музичного товариства в Тернополі» (м. Варшава, Польща);
- 1919 — Ярослав Курилас (псевда «Чорнота», «Кармазин») — діяч ОУН і УПА; від 1932 — в с. Буцневі в околиці Тернополя (с. Гирманів, нині Тарасівка, Львівщина);
- 1927 — Віктор Лобас — український вчений у галузі філософії, освітянин; від кінця 1950-х років працював на Тернопільщині (с. Гельмязів, Черкащина);
- 1930 — Сергій Львов — український маляр російського походження; від 1956 — в Тернополі (с-ще Леніно-Дачноє Московської области, нині РФ);
- 1933 — Бела Руденко — українська оперна і концертно-камерна співачка ; не раз виступала в Тернополі (м. Боково-Антрацит, нині Антрацит, Луганщина);
- 1946 — Микола Лівінський — український журналіст, громадський діяч; від 1979 в Тернополі (м-ко Кирнасівка, Вінниччина);
- 1947 — Ярослав Сачко — український письменник, залізничник; від 1970-х у Тернополі (с. Хітар, Львівщина);
- 1957 — Тетяна Невесела — українська скульпторка; 1982—1999 проживала в м. Тернополі (с. Покровка Сахалінської области, нині РФ);
- 1960 — Ігор Штогрин — український спортовець, тренер, підприємець; навчався і працює в Тернополі (м. Омськ, нині РФ);
- 1961 — Ярослав Голомша — український економіст, юрист; навчався у ТФЕІ, працював на Тернопільщині (с. Тухля, Львівщина).
Померли
- 2000 — Дмитро Хруставка — український хоровий диригент, фольклорист (м. Борщів);
- 2002 — Зіновій Добенька — український лісівник (м. Скалат).
У Тернополі
- 1995 — Леонід Каплун — український шахіст, тренер.
За межами краю (тернопільці)
- 1888 або 6 серпня — о. Григорій Шашкевич — український громадсько-політичний, освітній і церковний діяч (м. Перемишль, Польща);
- 1985 — о. Йосиф Пуляк — український релігійний діяч, священник УГКЦ, митрат (с. Гермаківка в околиці Мельниці-Подільської);
- 1991 — Роман Лебедович — український лікар, громадський діяч (м. Ґрац (Австрія);
- 1993 — Павел Сток — польський баскетболіст (м. Краків, Польща)[3].
За межами краю (инші)
- 1921 — Омелян Савицький — український освітянин, громадський діяч; 1907—1913 — директор української державної гімназії в м. Тернополі (м. Болехів, нині Івано-Франківщина);
- 1982 — Марко Терещенко — український актор, режисер; 1940—1941 — мистецький керівник, режисер і актор Тернопільського обласного драматичного театру імені І. Франка (м. Харків).
Инше
- 1933 — польською поліцією заарештований член ОУН Василь Заставецький;
- 2006 — указом № 693/2006 президента України Віктора Ющенка «Про нагородження орденом “За мужність”» орденом «За заслуги» I ступеня нагороджені учасники підняття національного прапору України в м. Чорткові 1973 року Петро Винничук, Петро Вітів, Андрій Кравець (посмертно), Микола Лисий, Володимир Мармус, Микола Мармус, Володимир Сеньків і Микола Слободян[4].
Примітки
- ↑ Історія // Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну.
- ↑ Юсов, С. Л. Попович Омелян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 426. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- ↑ Stok Paweł Stanisław (1913-1993) // Sylwetki polskich olimpijczyków. (вебархів)
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 693/2006 «Про нагородження орденом “За мужність”».
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.