17 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 20:36, 16 червня 2021, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
червень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | |||||
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
2024 рік |
17 червня — 168-й день року (169-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 4 червня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою
Події
- 1748 — у Тернополі та околиці спостерігали затемнення сонця;
- 1902 — у с. Городниці (околиця Скалата) засновано читальню «Просвіти» (перший голова[1] — о. І. Герасимович[1], парох у Кривому[2]);
- 1919 — під час Чортківської офензиви 10-та бригада УГА визволила Оліїв в околиці Зборова;
- 2009 — за рішенням Тернопільської обласної ради село Валигори перейменоване на Валігури, село Кімнатка — на Кімната;
- 2018
- у Чорткові завершився військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива»[3];
- у Зарваниці — проща працівників агропромислового комплексу[4].
Зникли
- 2004 — Тернопільська обласна рада скасувала статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення для Кременецьких катальп № 1 і № 2.
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня за даними ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»[5]:
- 1510 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 1033, хворіло — 450, померло — 27;
- Кременецький — 420 (одужало — 312, померло — 8), м. Тернопіль — 246 (одужало — 95, померло — 1), Шумський — 166 (одужало — 122, померло — 7), Бучацький — 83 (одужало — 66, померло — 1), Тернопільський — 77 (одужало — 19), Чортківський район — 59 (одужало — 55), Заліщицький — 57 (одужало — 42, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Збаразький — 53 (одужало — 25, померло — 1), Козівський — 47 (одужало — 25, померло — 1), Лановецький — 37 (одужало — 19), Гусятинський — 20 (одужало — 17), Теребовлянський — 17 (одужало — 15), Підволочиський — 7 (одужало — 6), Бережанський — 4 (одужало — 3), Зборівський — 4 (одужало — 3); не зафіксовано хворих у Борщівському (одужало — 14), Монастириському (одужало — 190, померло — 4), Підгаєцькому (одужало — 5) районах.
Особи
Народилися
- 1884 — о. Костянтин (Богачевський) — український релігійний діяч, богослов (с. Манаїв в околиці Зборова);
- 1904 — о. Ігор Сендецький — український священник, літератор (с. Золотники в околиці Теребовлі);
- 1928 — Богдан Мазепа — український письменник, громадський діяч (х., нині с. Веснівка в околиці Козови);
- 1947 — Василь Воронович — український літератор, редактор, публіцист (с. Вербів в околиці Підгайців);
- 1951 — Андрій Фліссак — український вчений у галузі економіки та економічної дипломатії, громадський діяч (с. Рай біля Бережан);
- 1956 — Ігор Адамчук — український правник, працівник МВС (с. Ванжулів в околиці Ланівців);
- 1963 — Григорій Лоїк — український художник (с. Волиця в околиці Підгайців);
У Монастириськах
- 1780 — Антоній Потоцький — польський шляхтич, генерал бригади війська Польського, сенатор, таємний радник;
У Чорткові
- 1956 — Петро Пахарук — український економіст, науковець, фінансист (м. Чортків);
Пов'язані з краєм
- 1932 — Андрій Паславський — український журналіст, публіцист, літератор; від 1946 — на Тернопільщині (с. Млини, Засяння, нині Польща);
- 1946 — Галина Китай — українська лікарка-інфекціоністка; закінчила Тернопільський медичний інститут, працювала в Золотому Потоці й Тернополі (м. Бухара, нині Узбекистан);
- 1953 — Іво Бобул — український естрадний співак; від 22 березня 1989 до 2 квітня 1992 — соліст Тернопільської обласної філармонії (с. Порубне, Буковина);
- 1956 — Оксана Зарічанська (з дому — Климчук) — українська підприємиця, благодійниця; від 1979 проживає на Тернопільщині (м. Воркута, нині Республіка Комі, РФ);
- 1963 — Любов Анісімова — українська співачка; разом з братом Віктором у 1981—1985 — артисти Тернопільської філармонії (м. Ніжин, Чернігівщина);
- 1977 — Анатолій Маткевич — український футболіст; у 2012 році грав за тернопільську «Ниву» (м. Дніпро)[6].
Померли
- 1947 — Володимир Якубовський («Бондаренко») — український військовик, курінний УПА, шеф штабу ВО-3 «Лисоня» (хутір поблизу Вівся в околиці Козови, похований у Залізцях);
За межами краю
- 1696 — Ян III Собеський — польський шляхтич, полководець, король; у 1649 — учасник Збаразької облоги і Зборівської битви, 1667 підписав Підгаєцькі договори, 1672 уклав із Османською імперією Бучацький мирний договір (палац у с. Вілянові[7], нині в межах м. Варшави, Польща);
- 1970 — Антін Малюца — український художник, мистецтвознавець (м. Нью-Йорк, США);
- 1972 — Іван Вонсул — український громадський діяч (м. Детройт, США);
- 1990 — Степан Слюсарчин — український громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань (м. Торонто, Канада);
- 1992 — Павло Сидор — український лікар, культурний і громадський діяч, благодійник (м. Чикаґо, США);
- 2017 — Миколай (Грох) — єпископ Луцький та Волинський УАПЦ (м. Київ).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Дацків, Я., Петраш, Б., Сулима, О., Тихоліз, Н., Турчин-Оберишин, Е. Городниця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 107. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик
<ref>
: для виносок.D0.A8
не вказаний текст - ↑ Тернопільщині відбудеться військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» // Тернопільська обласна рада. — 2018. — 14 черв.
- ↑ Графік прощ // Марійський духовний центр Зарваниця.
- ↑ За інформацією ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» на Фейсбук-сторінці центру.
- ↑ A. Matkevych // soccerway.com.
- ↑ Willanów. Dzieje // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1893. — T. XIII : Warmbrun — Worowo. — S. 486. (пол.)