15 квітня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 23:16, 14 квітня 2019, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
квітень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | |||||
2024 рік |
15 квітня — 105-й день року (106-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 260 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Міжнародний день культури
Події
- 1540 — король польський і великий князь литовський Сигізмунд І надав грамоту краківському каштеляну, великому коронному гетьманові Янові Тарновському на володіння територією на пустому (покинутому, запущеному) місці над Серетом в урочищі Сопільче (Топільче) Теребовельського повіту для заснування міста і спорудження замку[1][2];
- 1774 — після полудня в Бучачі розпочалася пожежа за язловецькою брамою (або на тодішньому покровецькому передмісті), якій сприяв сильний вітер, загорілися 130 будинків[3];
- 1911 — у Бучачі завершилився перший торговельно-касовий курс для жителів міста та повіту, організований філією «Просвіти» (тривали від 27 березня)[4]
- 1940 — Кременецький ліцей реорганізовано в Кременецький учительський інститут;
- 1944
- радянські війська здобули Тернопіль, оточений у місті німецький гарнізон капітулював;
- нацисти вбили 365 мирних жителів Великого Ходачкова, майже повністю спалили село;
- 1949 — поблизу Шил в околиці Збаража відбувся бій відділу МДБ з трьома повстанцями[5].
З'явилися
- 1992 — утворено Саджівську сільську раду.
Особи
Народилися
- 1851 — Климентина Лисинецька — українська етнограф, публіцист, громадська діячка (с. Бабинці в околиці Борщева);
- 1887 — Григорій Куріца — український військовик, правник (с. Настасів в околиці Тернополя);
- 1892 — Микола Романюк — український правник (с. Розношинці в околиці Збаража);
- 1895 — Петро Гуменюк — український освітянин, громадський діяч (с. Іване-Пусте в околиці Борщева);
- 1896 — Анда Остапчук — українська оперна і камерна співачка (с. Тарасівка в околиці Збаража);
- 1897 — Юрій Іваницький — український релігійний діяч, священик (м. Кременець);
- 1911 — Еміль Дерій — український правник, підприємець, громадський діяч (с. Долина в околиці Чорткова);
- 1912 — Омелян Бачинський — американський продюсер українського походження (м. Бережани);
- 1920
- Василь Гураль — український гітарист, музикознавець (с. Горожанка в околиці Монастириськ);
- Григорій Кріслатий (псевдо — «Гамалія») — український політичний і громадський діяч (с. Залісся в околиці Монастириськ);
- 1923 — Петро Кузьма-Балицький — український політичний і громадський діяч (с. Плесківці в околиці Зборова);
- 1940 — Василь Дрозд — український освітянин-історик, господарник, журналіст, літератор (с. Нагоряни в околиці Заліщиків);
- 1943 — Богдан Голод — український вчений у галузі медицини, освітянин (м-ко Підволочиськ);
- 1944 — Ігор Шнуровський — український господарник, громадський діяч (с. Висипівці в околиці Зборова);
- 1958 — Сергій Ткачов — український філолог-славіст, історик, освітянин; від 1986 — в м. Тернополі (м. Луцьк);
- 1972 — Людмила Стельмащук — українська освітянка, науковець (м-ко Гусятин);
- 1987 — Ігор Вонс — український футболіст (с. Озерна в околиці Зборова)[6][7].
У Тернополі
- 1973 — Андрій Бобик — майстер декоративно-ужиткового мистецтва.
Пов'язані з краєм
- 1844 — Теофіл Копистинський — український художник, іконописець; розписував храми в Тернополі та краї (м. Перемишль, Польща);
- 1921 — Георгій Береговий — радянський військовик, льотчик-космонавт СРСР; воював на Тернопільщині в 1944 (с. Федорівка, Полтавщина);
- 1930 — Едуард Гришин — російський та український вчений-освітянин; від 1987 — в Тернополі, засновник і ректор Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (с. Нювчим, нині Пермської області, РФ);
- 1938 — Роман Безпалків — український маляр; 1962—1963 — працював в аптеці у Скалі-Подільській, пізніше не раз перебував в краї у творчих відрядженнях (с. Глушин, Львівщина);
- 1940 — Роман-Антон Набитович — український співак, освітянин; працював у Теребовлі, учасник капели бандуристів «Кобзар» с. Струсів (с. Головецьк, Львівщина);
- 1954 — Віктор Пинзеник — український вчений у галузі економіки, громадсько-політичний діяч; почесний доктор ТНЕУ, не раз перебував на Тернопільщині (с. Смологовиця, Закарпаття);
- 1962 — Ігор Якубовський — український музикант, композитор, співак, режисер, діяч культури; проживав у с. Сороках в околиці Бучача, закінчив Теребовлянське культосвітнє училище (м. Копєйськ Челябінської області, нині РФ).
Померли
- 1944 — Віктор Чалдаєв — радянський військовик (біля с. Великого Ходачкова в околиці Козови).
За межами краю (тернопільці)
- 1973 — Михайло Девоссер — український військовик, громадський діяч, освітянин (м. Торонто, Канада);
- 1976 — Михайло Гузар — український правник, адвокат, військовик, громадський діяч, літератор (м. Нью-Йорк, похований у м. Саут-Баунд-Бруку, США)[8];
- 1986 — Всеволод-Богдан Будний — український журналіст, диригент, громадський діяч (м. Нью-Йорк, США);
- 1993 — Іван Зварун — український адвокат, громадський діяч (м. Клівленд, США);
- 2007 — Єжи Яніцький — польський письменник, сценарист, журналіст (м. Варшава, Польща).
За межами краю (инші)
- 1847 — Стефан Вітвіцький — польський письменник, публіцист; 1819 закінчив Кременецький ліцей, автор балади «Замкова гора в Кременці» (м. Рим, Італія);
- 1865 — Міхал Вішнєвський — польський письменник, літературознавець, філософ; навчався у Вищій Волинській гімназії в Кременці, 1822—1824 — професор філософії Кременецького ліцею (м. Ніцца, Франція);
- 1895 — Василь Ільницький — український освітянин, публіцист, історик, письменник, перекладач, культурно-освітній діяч; 1861—1868 — директор Першої тернопільської гімназії (с. Підпечери, нині Івано-Франківщина).
Примітки
- ↑ Гаврилюк, О. Locаcio Oppіdi Tarnopоlie (Локація місту Тарнополіє) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 387. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ І. Топільче. Під владою Польщі (1540—1648) // Дуда, І. М. Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — С. 14. — ISBN 966-692-789-6.
- ↑ Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 34. Шаблон:Ref-pl
- ↑ Колцьо, В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 258. — (Український архів, т. XXVII).
- ↑ Уніят, В. Шили // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 316—317. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Вонс Ігор / Статистика виступів в Україні // Офіційний сайт ФФУ.
- ↑ Вонс Ігор Васильович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2012 рік : бібліогр. покажч. Вип. 22 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Друневич ; ред. О. Раскіна ; відп. за випуск і кер. проекту В. Вітенко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. — С. 11.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.