15 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
15 жовтня — 288-й день року (289-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 2 жовтня.
- 1582 — українські землі у складі Речі Посполитої переходять з юліянського на григоріянський календар; 15 жовтня 1582 — перший день за григоріянським календарем;
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Преподобного Євфимія Нового; Священномученика Лукіана Печерського; Собор святих цілителів;
- †УГКЦ: Святих Отців VII Вселенського Собору;
- †РКЦ: Святої Терези від Ісуса;
- Міжнародний день сільських жінок;
- Міжнародний день білої тростини.
Події
- 1922 — у Кременці перебував Юзеф Пілсудський;
- 1989 — на Театральному майдані Тернополя організовано першу греко-католицьку панахиду;
- 1991 — газета «Відродження» почала виходити під назвою «Свобода»;
- 2014 — 238-ма доба російсько-української війни;
- 2015 — 603-тя доба російсько-української війни;
- 2016 — 969-та доба російсько-української війни;
- 2017 — 1334-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1699-та доба російсько-української війни;
- 2019 — 2064-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2430-та доба російсько-української війни;
- 2021 — 2795-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 234-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3160-та доба російсько-української війни;
- 2023 — 599-та доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 3525-та доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1939 — у Тернополі з перетворених західноукраїнських антрепренерних колективів — Театру імені Миколи Садовського П. Карабіневича, театру «Промінь» М. Комаровського і драматично-оперетної трупи Богдана Сарамаґи Панасом Карабіневичем і Миколою Комаровським засновано Тернопільський український драматичний театр імені Івана Франка;
- 2007 — у Бучачі відкрито погруддя Степана Бандери[1].
Особи
Народилися
- 1895 — Володимир Ґжицький — український письменник, публіцист, перекладач (с. Острівець в околиці Теребовлі);
- 1897 — Володимир Гірняк — український громадський діяч (с. Струсів в околиці Теребовлі);
- 1918 — о. Харитон Довгалюк — український священник, літератор, інженер (с. Криволука в околиці Чорткова);
- 1926 — Ярослав Барвінський — український вчений-кардіолог, хірург (с. Тустоголови в околиці Зборова);
- 1935 — Андрій Дмитраш — український винахідник, громадський діяч, добродійник (с. Золота Слобода в околиці Козови);
- 1939 — Іриней Ратич — український вчений у галузі біохімії (с. Оріховець в околиці Підволочиська);
- 1948 — Роман Ткачук — український інженер-радіоелектронік, науковець, винахідник, громадський діяч (с. Костільники в околиці Золотого Потоку);
- 1952 — Уляна Шкром'юк — українська майстриня художніх народних промислів (с. Нагірянка в околиці Чорткова);
- 1954 — Борис Чернюк — український майстер декоративно-ужиткового мистецтва (с. Обич в околиці Шумська);
- 1956 — Василь Затильний — український господарник, журналіст, громадський діяч (с. Дітківці в околиці Зборова);
- 1960 — Світлана Даньків (з дому — Олексишин) — українська освітянка, літераторка (с. Комарівка в околиці Бережан);
- 1963 — Володимир Жирук — український господарник, громадський діяч (с. Іванків в околиці Борщева);
У Бережанах
- 1864 — Зиґмунд-Віктор Стшелецький — польський військовик;
- 1885 — Олександр Надрага — український правник;
- 1895 — Андрій Чайковський — український діяч культури (м. Бережани);
У Ланівцях
- 1964 — Анатолій Балюк — український інженер-радіотехнік, підприємець, благодійник;
У Тернополі
- 1887 — Денис Стельмах — український освітянин, культурно-освітній діяч;
- 1961 — Олег Семираз — український спортовець, тренер;
- 1981 — Андрій Питак — український військовик, навідник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2024[2];
У Чорткові
- 1890 — Антоніна Дякова (з дому — Коссак) — українська акторка;
Пов'язані з краєм
- 1873 — Філомена Лопатинська (з дому — Кравчуківна) — українська акторка; 1915—1916 — у трупі «Тернопільські театральні вечори» Леся Курбаса (м. Чернівці)[3];
- 1911 — о. Михайло (Войнар) — український священник-василіянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, освітянин; навчався у Місійному інституті ім. св. Йосафата в Бучачі (с. Босько, повіт Сянік, Лемківщина);
- 1919 — Андрій Петрик — український художник; працював і проживав у Збаражі, Теребовлі, Микулинцях (с. Кутище, Житомирщина);
- 1934 — Ярослав Ковальчик — український фахівець у галузі будівництва доріг; працював у шляхових організаціях Тернопільської области (с. Малковичі, нині Польща);
- 1951 — Олег Клименко — український військовик, історик (с. Усть-Путила, Буковина);
- 1965 — Тетяна Дюк — українська велогонниця; навчалася і працює в Тернополі (с. Жердя, Хмельниччина);
- 1972 — Ігор Зеленюк — український футболіст; грав за чортківський «Кристал» (м. Надвірна, Івано-Франківщина)[4].
Померли
- 1934 — Іван Гринчишин — український правник, громадський діяч (м. Чортків, похований у Звинячі);
У Тернополі
- 2009 — Анатолій Локай — український вчений у галузі токсикології, освітянин[5];
- 2020 — Галина Слюзар — українська освітянка[6];
За межами краю (тернопільці)
- 1584 — Михайло Вишневецький — український князь із роду Вишневецьких, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського (м. Київ або м-ко Вишнівець);
- 1922 — Сидір Твердохліб — український освітянин, поет, перекладач (м-ко Кам’янка-Струмилівська, нині м. Кам’янка-Бузька Львівської области; похований у м. Львів);
- 1941 — Осип Когут — український громадсько-політичний діяч (м. Старобільськ, Луганська область; або червень, м. Дрогобич);
- 1944 — Степан Новицький (псевда: «Спец», «Вадим», «В’юн») — український громадсько-політичний діяч, військовик (Львівщина);
- 1959 — Ірина Коссак — українська драматична акторка (м. Івано-Франківськ);
- 1969 — Тарас Грушкевич — український інженер, громадський діяч (м. Детройт, США);
- 1998 — Геннадій Малявський — український художник, освітянин (м. Косів, Івано-Франківщина);
- 2004 — Ярослав Сапужак — український вчений у галузі геофізики (м. Львів);
- 2014 — Юрій Флиста — український військовик, солдат 240-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2024 (поблизу села Смілого на Луганщині)[7];
За межами краю (инші)
- 1943 — о. Микола Малюжинський — український релігійний і громадський діяч, публіцист; парох у Тилявці та Ланівцях (м. Рівне);
- 1959 — Степан Бандера — український політичний діяч, один з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, голова Проводу ОУН-Б (убитий у м. Мюнхені, Німеччина).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Середа, В. «Допоки буде Україна, до тих пір славитимуть на цій землі ім'я Степана Бандери» // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 402—403. — ISBN 978-966-528-289-1.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Слово і час. Випуски 7—12. — К.: Наукова думка, 1998. — С. 8.
- ↑ Зеленюк Ігор (1972) // Український футбол.
- ↑ Андрейчин, М. А. Локай Анатолій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. : іл. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Олійник, Д. У Тернополі раптово обірвалося життя знаної вчительки / Діана Олійник // RIA плюс. — 2020. — 16 жовт.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.