13 жовтня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
Версія від 12:24, 13 жовтня 2018, створена Микола Василечко (обговорення • внесок)
жовтень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | |||
2024 рік |
13 жовтня — 286-й день року (287-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 79 днів.
- Міжнародний день зменшення небезпеки лих
Події
- 1922 — у Бережанах відкрито повітовий осередок товариства «Рідна Школа»[1];
- 1930 — триває пацифікація; внаслідок жорстоких дій військ і поліції селяни Пишківців (околиця Бучача) підписали принизливу й ганебну декларацію, в якій вимагали ліквідації українських осередків товариств «Пласт», «Луг», кооперативи і «Просвіти», а також УВО[2];
- 1946 — вночі у Вільхівчику (поблизу Гусятина) загін УПА розброїв відділ «стрибків»; повстанці захопили 9 гвинтівок, 4 автомати і патрони до них[3];
- 1989 — у будинку Олексія Кузьми (вул. Хатки, 7) відбулись установчі збори Бережанського осередку Народного Руху України, головою осередку обрано Івана Здирка[4].
З'явилися
- 1972 — рішенням виконкому Тернопільської обласної ради №537 статус пам’ятки природи місцевого значення надано дендропарку «Лісова пісня» (м-ко Козова);
- 2005 — у Тернополі на будинку № 33 на проспекті Степана Бандери, де раніше стояв будинок із криївкою, в якій від березня 1949 переховувався і застрелився під час сутички з підрозділом МДБ Роман Дячун, встановлено пам’ятну таблицю (скульптор Олександр Маляр).
Особи
Народилися
- 1788 — Ісаак Бер-Левінзон — єврейський письменник, сатирик, лідер єврейського руху Гаскала (м. Кременець);
- 1880 — Василь Кудрик — український поет, редактор, громадсько-політичний діяч, священик УГПЦ (с. Цебрів в околиці Зборова);
- 1890 — Григорій Стецюк — український журналіст, військовик, сотник УГА (с. Гнилички в околиці Підволочиська)[5];
- 1927 — Оксана Поморянська-Самойлова — учасниця українських національно-визвольних змагань (м. Копичинці);
- 1948 — Євген Дорош — український економіст, краєзнавець (с. Оріховець в околиці Підволочиська);
- 1972 — Володимир Попик — український богослов, релігійний діяч, освітянин (с. Хмелева в околиці Заліщиків).
У Тернополі
- 1897 — Зенон Нижанковський — український правник.
Пов'язані з краєм
- 1870 — о. Володимир Герасимович — український священик, письменник, перекладач, етнограф, культурно-освітній діяч; парох у Терпилівці поблизу Підволочиська (м. Золочів, Львівщина);
- 1873 — Андрій Гаєк — український оперний співак; гастролював у Бучачі, Тернополі, Чорткові й інших містах і селах Тернопільщини (с. Кадлубиська, нині с. Лучківці, Львівщина);
- 1899 — Нестор Затіраха — український радянський поет, громадський діяч; від 1945 проживав у Лошневі в околиці Теребовлі (с. Новосілки Томашівського повіту, нині Польща);
- 1925 — Андрій Токарчук — український радянський господарник, громадський і партійний діяч; від 1952 працював у Ланівцях (с. Шекеринці, нині Хмельниччина);
- 1944 — Леонід Коржак — український економіст, громадський діяч; живе і працює в Тернополі (с. Бабіци, нині Польща);
- 1951 — Микола Паращинець — український господарник, громадський діяч; від 1978 проживає і працює в Шумську (с. Гончариха, Рівненщина);
- 1962 — Олег Лещак — український філолог-славіст, перекладач; у 1986—1999 працював у Тернопільському педагогічному інституті (м. Львів);
- 1973 — Василь Хомінець — український історик, громадсько-політичний діяч, управлінець; навчався у Тернополі, у 2005—2010 — голова Лановецької РДА, 2013—2015 — Тернопільської облради (с. Виноград, Івано-Франківщина);
- 1980 — Ігор Боднар — український спортовець-легкоатлет; тренується в тернопільському «Інваспорті» (с. Покутинці, Хмельниччина).
Померли
У Тернополі
- 1984 — Степан Алич (Мокрій) — український поет;
- 1995 — Володимир Микуляк — український вчений у галузі хірургії, освітянин, громадський діяч.
За межами краю
- 1906 — Сильвестр Кізима — український церковний діяч, греко-католицький священик, василіянин (с. Ганнівці, нині Івано-Франківщина)[6];
- 1937 — Євстафій (Остап) Сорочан — український освітянин (м. Київ);
- 2014 — Петро Прядун — український футболіст (США)[7].
Примітки
- ↑ Парацій, В., Тихий, Б. Бережани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 350. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Зуляк, І. Пацифікація на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 162. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Гуцал, П., Уніят, В., Щавінський, В. Вільхівчик // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 47. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Парацій, В., Тихий, Б. Бережани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 352. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Григорій Стецюк — лицар революції духа. — Львів : Друкарські куншти, 2016. — (Джерело не перевірено.)
- ↑ Мігоцький, З. Доля Бережанського музею переслідуваної Церкви // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник — 2008, книга ІІ. — Львів: Логос, 2008. — С. 745—749.
- ↑ В Америці помер легендарний тернопільський футболіст Петро Прядун // ФК «Тернопіль». — 2014. — 16 жовт.
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.