Відмінності між версіями «12 травня на Тернопільщині»
Матеріал з Тернопедії
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 12:32, 9 травня 2021
травень | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
2024 рік |
12 травня — 132-й день року (133-й у високосні роки) в григоріянському календарі. За юліянським календарем — 29 квітня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Всесвітній день медсестер. Відзначається за рішенням Міжнародної організації Червоного хреста
Події
- 1651
- на переправі через р. Стрипу та полі Замости[1] біля Денисова в околиці Козови відбулася битва козаків і татар із відділом коронного війська під командуванням Марціна Каліновського[2];
- тоді ж у Денисові перебував Богдан Хмельницький, який, за переказами, відпочивав під липою, що нині є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення[3];
- 1751 — закладено наріжний камінь мурованого приміщення монастиря Василіян у Бучачі[4];
- 1768 — поблизу Підгайців зазнав нищівної поразки від підрозділу росіян під командуванням Вайссмана польський загін конфедератів Мар'яна Потоцького;
- 1906 — селянський страйк у Мужилові за наказом намісника краю Анджея Потоцького придушили війська[5] (батальйон 55 полку скерували туди 13 травня[6]).
З'явилися
- 1886 — у Тернополі відкрили притулок для хворих і престарілих міщан під назвою «Заведеніє фундації Костянтина князя Острозького в Тернополі»[7]; нині в будинку діє Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер[8];
- 2016 — на одному з корпусів ТНЕУ відкрили пам'ятну дошку українському військовику Володимирові Гарматію[9].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на 9 год.:
- 1021 випадок зараження на COVID-19, у т. ч. хворих — 639, одужало — 362, померло — 20;
- Кременецький — 321 (одужало — 45, померло — 5), Монастириський район — 186 (одужало — 117, померло — 4), Шумський — 124 (одужало — 36, померло — 5), м. Тернопіль — 96 (одужало — 32), Бучацький — 63 (одужало — 35, померло — 1), Чортківський — 53 (одужало — 20), Заліщицький — 43 (одужало — 18, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Козівський — 25 (одужало — 19, померло — 1), Збаразький — 21 (одужало — 4), Лановецький — 19 (одужало — 1), Гусятинський — 14 (одужало — 3), Тернопільський — 14 (одужало — 5), Борщівський — 13 (одужало — 11), Теребовлянський — 14 (одужало — 4), Підволочиський — 4 (одужало — 2), Зборівський — 3 (одужало — 2); видужали хворі в Бережанському (3) та Підгаєцькому (5) районах.
Особи
Народилися
- 1846 — Альфред Йозеф Марія фон Вакано — австрійський дворянин, російський купець, пивовар, благодійник (м-ко Козова);
- 1865 — Софія Окуневська-Морачевська — українська лікарка, письменниця, громадсько-культурна діячка (с. Довжанка в околиці Тернополя);
- 1873 — Гайнріх Ґабель — австро-угорський правник, громадсько-політичний діяч єврейського походження (м. Бучач)[10];
- 1885 — о. Ґерард Петрівський — український та польський релігійний діяч, римо-католицький священник-францисканець, місіонер у Китаї та Японії (с. Ріпинці в околиці Бучача);
- 1900 — Стефанія Стебницька-Безкоровайна — українська громадська діячка (с. Баворів в околиці Тернополя);
- 1903 — Теодосій Ляхович — український освітянин, журналіст, науковий і громадський діяч, благодійник (с. Дунів в околиці Заліщиків);
- 1912 — Любомир Билов — український лікар, громадський діяч (с. Бекерсдорф в околиці Підгайців);
- 1928 — Галина Скасків — українська освітянка (с. Божиків в околиці Бережан);
- 1936 — Іван Марчук — український художник (с. Москалівка в околиці Ланівців);
- 1945 — Мирон Стельмах — український громадсько-політичний діяч, публіцист (с. Поручин в околиці Бережан);
- 1948 — Слава Луків — українська майстриня декоративно-ужиткового мистецтва (с. Пеньківці в околиці Підволочиська);
- 1956
- Борис Басок — український вчений-фізик (с. Великі Кусківці в околиці Ланівців);
- Богдан Новосядлий — український журналіст, публіцист, краєзнавець (с. Буцнів в околиці Тернополя);
- Петро Рибак — український музикант, освітянин, діяч культури (с. Денисів в околиці Козови);
- 1961 — Михайло Кільчицький — український господарник, громадський діяч (с. Оришківці в околиці Гусятина);
У Монастириськах
- 1912 — Клавдія Чайківська — учасниця національно-визвольних змагань, діячка ОУН[11][12];
- 1947 — Іван Махно — український футболіст;
У Тернополі
- 1951 — Михайло Іванів — український музикант, артист, журналіст;
- 1962 — Віктор Боднарчук — український журналіст, редактор, публіцист;
- 1982 — Андрій Барна — український науковець, освітянин, художник-графік;
Пов'язані з краєм
- 1894 — Михайло Староселець — український правник, громадський діяч (с. Ладанці, Львівщина);
- 1926 — Іван Сороколіт — український радянський господарник, агроном; 54 роки очолював господарство в Котівці Гусятинського району (с. Олександрівка, Вінниччина);
- 1936 — Володимир Конашевич — український культуролог, історик; автор і реалізатор ідеї створення Бережанського музею книги (м. Борзна, Чернігівщина);
- 1937 — Валентина Хрещенюк-Турок — українська акторка; навчалася в Бережанах, у 1958—1962 — акторка Тернопільського драмтеатру (Житомирська область);
- 1938 — Давид Файнштейн — український інженер, громадський діяч єврейського походження; від 1950 — в Тернополі (м. Бершадь, Вінниччина);
- 1964 — Алла Філюк — українська лікарка; навчалася в Тернопільському медичному університеті, працює в Тернополі (с. Мануїльське, нині Святець, Хмельниччина).
Померли
- 1952 — Андрій Назарків (псевдо «Зелений») — учасник національно-визвольних змагань (загинув у бою поблизу сіл Бабинці та Шупарка в околиці Борщева);
- 2005 — Михайло Солтис — український правник, громадський діяч (м-ко Козова);
- 2009 — Ярослав Мричко — український господарник, громадський діяч (с. Гаї-Шевченківські в околиці Тернополя);
У Тернополі
- 2007 — Петро Шулько — український спортовець із греко-римської боротьби (похований у Козові);
- 2009 — Богдан Литвин — український вчений у галузі економіки, будівельного обліку та екологічного аналізу капітального будівництва;
За межами краю
- 1912 — о. Гавриїл Крижановський — український релігійний та громадсько-політичний діяч, освітянин, літератор, греко-католицький священник[13]
- 1919 — Микола Лагодинський — український адвокат, громадсько-політичний діяч (м-ко Ділятин, Станиславівщина);
- 1922 — Василь Шпак — український культурно-освітній діяч; у 1946—1984 — завідувач Підволочиським райвідділом культури (с. Поляни, Хмельниччина);
- 1928 — Казімеж Титус Костинович — польський художник, карикатурист, сценограф (м. Львів);
- 1942 — Володимир Ільницький — український адвокат, громадський діяч (РСФСР, нині РФ);
- 1945 — Ігор Вонс — український публіцист, громадський діяч (с. Купичволя, Львівщина);
- 1953 (або 10 травня[14]) — Василь Ратич — український освітянин (США)[15];
- 1966 — Віктор Чубатий — український громадський діяч; від 1995 — в Кременці (с. Снідавка, Івано-Франківщина);
- 1972 — о. Микола Вояковський — український релігійний діяч (м. Бруклін, США);
- 1977 — Іван Кучмак — український художник, четар УГА (м. Нью-Йорк, похований у м. Саут-Бавнд-Бруку, США);
- 1996 — Броніслава Ящищак — українська радянська господарниця, громадська діячка; депутатка ВР УРСР по Бережанському виборчому окрузі в 1955—1959 (с. Млинівці в околиці Зборова);
- 2006
- Мирослав Бігус — український громадський діяч, військовик (м. Торонто, Канада);
- або 12 червня[16] — Володимир Кухалашвілі — український поет, критик, літературознавець, перекладач (м. Київ)[17];
- 2007 — Богдан Христинич — учасник національно-визвольних змагань (м. Львів).
Инше
- 2002 (у Неділю Фоми) — рішенням Священного Синоду УПЦ МП схиігумен Амфілохій урочисто канонізований як преподобний Амфілохій Почаївський.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Савак, Б., Федечко, М. Денисів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 447. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Савак, Б., Хома, В. Денисів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 472–473. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Леньків, І., Савак, Б. Липа Богдана Хмельницького // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 356. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 114. (пол.)
- ↑ Колодницький, С., Ханас, В. Мужилівський селянський страйк 1906 року // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 573. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ // Kurjer Lwowski. — 1906. — № 128 (14 maja.). — С. 3. (пол.)
- ↑ Дем'янова, І. Фундація князя Костянтина Острозького // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 535. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Окаринський, В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIІI до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 314. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Пам'ятну дошку Володимиру Гарматію відкрили в одному із корпусів ТНЕУ // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 12 трав.
У Тернополі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в АТО Володимира Гарматія // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 12 трав. - ↑ Gabel, Heinrich (1873-1910), Advokat // Österreichisches Biographisches Lexikon. (нім.)
- ↑ Шаблон:Мизак-ЗТСУ-Бучацький
- ↑ Чайківська (Боцюрко) Клавдія Іванівна // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга третя / Упор. О. Г. Бажан, П. З. Гуцал, Л. М. Кіт. — Терно-граф, 2013. — С. 545. — ISBN 978-966-457-134-7.
- ↑ Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 144. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
- ↑ У ТЕСі.
- ↑ Помер проф. Василь Ратич / Свобода. — 1953. — Ч. 108 (14 трав.). — С. 1.
- ↑ У ТЕСі: т. 3, доповнення до 2 тому.
- ↑ Дробот, В. Л. Кухалашвілі Володимир Костянтинович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — С. 277. — ISBN 978-966-02-7998-8.