Павло Кущієнко

Матеріал з Тернопедії
Версія від 10:37, 25 лютого 2023, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Кущієнко Павло}} {{Особа |назва картки=Актор, музикант |ім'я=Павло Кущієнко |зобра...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Актор, музикант
Павло Кущієнко
Народження: 25.02.1923,
м. Охтирка, нині Охтирська громада, Охтирський район, Сумська область, Україна
Смерть: 25.08.2004,
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Освіта: школа фабрично-заводського навчання
Робота: актор у Тернопільському музично-драматичному театрі
Творчість: зіграв понад 200 ролей

Павло́ Кущіє́нко (25 лютого 1923, м. Охтирка, нині Україна — 25 серпня 2004, м. Тернопіль, нині Україна) — український драматичний актор і музикант.

Життєпис

Павло Кущієнко народився 25 лютого 1923 року в місті Охтирці (нині — адмінцентр Охтирської громади Охтирського району Сумської области України) в родині народного умільця Максима Кущієнка.

Закінчив середню школу в м. Шостці, школу фабрично-заводського навчання та музичну школу. 1943—1944 концертував на фронтах німецько-радянської війни з Прикордонним ансамблем пісні й танцю.

Працював у Охтирському театрі. 1945 переведений разом з трупою цього театру на Тернопільщину. Працював у драматичному театрі в м. Чорткові, від вересня 1946 — в Тернопільському музично-драматичному театрі.

Помер 25 серпня 2004 року в місті Тернополі, похований на міському цвинтарі біля с. Підгороднього[1].

Родина

На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.

Творчість

Спочатку грав на багатьох духових інструментах, щипкових, струнних в оркестрі тернопільського театру.

Зіграв понад 200 ролей, переважно комедійних і гострохарактерних, серед них

  • Сашко («Веселка» М. Зарудного),
  • Дмитрик («Ой не ходи, Грицю» М. Старицького),
  • Андрій («Як сходило сонце» І. Микитенка),
  • Петро («Дівчина з легенди» Л. Забашти),
  • дід Ничипір («Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда, О. Рябова),
  • дід Свирид («Наливайко» за І. Ле),
  • дід Герасим («Жарти жартами» О. Підсухи),
  • Македон Чоботар («Сині роси» М. Зарудного),
  • Демид Запорожець («Незабутнє» за О. Довженком),
  • Опанас Біда («Закохані серця» І. Барабаша),
  • Карпо («Операція «Цибуля» П. Автомонова),
  • Ісаак («Спадкоємці Рабурдена» Е. Золя),
  • Тарасик («Устим Кармалюк» Суходольського),
  • Чижик («Такі часи» А. Карпіва),
  • Тодось («Ключі до щастя» О. Корнієнка) та инші.

Брав участь у концертах як гуморист.

Джерела

Основні

  • Дем’янова, І., Маслій, М. Кущієнко Павло Максимович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 308. — ISBN 966-528-199-2.
  • Кущієнко Павло Максимович // Театральна Тернопільщина : бібліогр. покажч. / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. держ. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. обл. драм. театр ім. Т. Г. Шевченка ; Уклад. П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. — С. 137—138 — ISBN 966-562-435-0.

Посилання

Примітки

  1. Власне дослідження Миколи Василечка.

Зауваги