Ярослав Злонкевич

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Композитор, освітянин,
громадський діяч
Ярослав Злонкевич
Ярослав Злонкевич на презентації збірки пісень Богдана Мельничука «Сад любові» в ТОКМ (29.01.2010)
Ярослав Злонкевич на презентації збірки пісень Богдана Мельничука «Сад любові» в ТОКМ (29.01.2010)
Народження: 9.04.1949
с. Вовківці, нині Тернопільська область, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size УРСРsize Україна
Родина: батько — Василь, дружина — Юлія Щербакова-Злонкевич.
Освіта: Тернопільське музичне училище (нині — Тернопільський музичний фаховий коледж імені Соломії Крушельницької)
Робота: викладач Борщівської музичної школи (нині Борщівська школа мистецтв), керівник музичних колективів
Творчість: автор понад 700 музичних творів
Громадська діяльність: голова громадської організації інвалідів «Зорі надії»
Відзнаки: Заслужений працівник культури України (2013), лавреат премій імені Братів Богдана та Левка Лепких (2006) та імені Володимира Вихруща (2005), Людина року в м. Борщеві, дипломант міжнародних, всеукраїнських та обласних творчих конкурсів
Примітки: самотужки навчився нотної грамоти, грати на сопілці, клярнеті, трубі та домрі

Ярослав Злонкевич (нар. 9 квітня 1949, с. Вовківці, нині Україна) — український композитор, музикант, освітянин. Голова громадської організації інвалідів «Зорі надії». Заслужений працівник культури України (2013), лавреат премій імені Братів Богдана та Левка Лепких (2006) та імені Володимира Вихруща (2005). Чоловік Юлії Щербакової-Злонкевич.

Життєпис

Ярослав Злонкевич, син Василя, народився 9 квітня 1949 у с. Вовківцях Борщівського району Тернопільської области (нині — Україна, в родині переселенців з Лемківщини. У дитинстві дружив з Олександром Астаф'євим, доктором наук, професором, викладачем КНУ імені Шевченка[1].

У трирічному віці маленький Ярослав випав із вікна. Перенісши дві складні операції, пересів в інвалідний візок. Самотужки вивчив нотну грамоту, навчився грати на сопілці, клярнеті, трубі й домрі[2]. 15 років був прикутим до ліжка.

1974 закінчив дириґентсько-хоровий відділ Тернопільського музичного училища (нині — Тернопільський музичний фаховий коледж імені Соломії Крушельницької).

У 1974—1996 працював викладачем музично-теоретичних дисциплін у Борщівській музичній школі (нині — школа мистецтв), керівником музичних колективів.

Був заступником голови організації інвалідів Борщівщини. Там зустрівся зі своєю майбутньою дружиною Юлією Щербаковою (нар. 4 квітня[1]), з якою одружився 7 жовтня 2005[2].

Нагороди

Творчість

«
У переважній більшості пісень Я. Злонкевича присутні риси його артистичної натури: гармонійний світогляд, мовно-стилістична орієнтація на доробок традиційної української пісенної лірики. (…) Я. Злонкевич оновлює жанрову природу пісні, і певним чином, українізує її. За змістом – ліричні, сільські, міські; за формою виконання – сольні та ансамблеві, з інструментальним супроводом або «a cappella» (тобто, без інструментального супроводу). (...) Драматичні настроєві спалахи змінюються лірично-зосередженою музикою, в основі якої лежить речитативно-наспівна тема, що сповнена роздумів і полонить слухача своєю колоритністю, імпровізаційно-фольклорними інтонаціями експресії та болю (буває, на рівні гостродисонантних звучань). Композитор використовує поліфонічне багатоголосся, а також інструментальну перегру. В музиці панують м’яко дисонуючі інтервали й акорди, що сприяє створенню лірико-просвітленого, сонячного колориту. Як правило, митець прагне не виходити за рамки лірико-скорботного, стриманого плину музики. Тетяна Дігай[3].
 »

Доробок

Композиторську діяльність розпочав у студентські роки. Є автором понад 700 музичних творів, зокрема, пісень на слова українських поетів Олександра Астаф'єва, Володимира Вихруща, Олег Германа, Анни Дущак, Євгена Зозуляка, Ганни Костів-Гуски, Богдана Лепкого, Богдана Мельничука, Бориса Олійника, Володимира Хом'яка, Ірини Чуйко, Ольги Михальчук, Наталі Коломієць, Петра Перебийноса, Марії Баліцької, Ярослава Гевка, Ганни Назарків, Оксани Кишканю, О. Буй, О. Черватюк, М. Дзудзела, Н. Коломієць та инших. Співпрацює з аранжувальником Юрієм Майданником[2].

Пісні Ярослава Злонкевича є в репертуарі українських співачок Лесі Мацьків[4], Ольги Добрянської, Марії Кашуб'як, співаків Романа Бойка, Івана Равлюка, Йосипа Сагаля, Віталія Свирида, Юрія Буховського, Сергія Дерія, Віри та Миколи Теслів, Миколи Блаженка, Володимира Вермінського, Андрія Гамбаля, Бориса Репки, Юрія Футуйми та инших, народної дитячої хорової капели «Зоринка», квартету «Більчанки», ансамблів «Аура», «Козацьке джерело», «Меломани» й инших музичних колективів.

Пісенні збірки

Компакт-диски

Окремі пісні

Аранжувальником пісень композитора[2] є Юрій Майданик[5][6].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Зозуляк, Є. Долею судилось жити з піснею / Євген Зозуляк // Вільне життя плюс. — 2019. — № 25 (16073) (5 квіт.). — С. 8. — (Ювілеї).
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Чуйко, О. Ярослав Злонкевич близько 15 років був прикутим до ліжка / Оксана Чуйко // 20 хвилин. — 2008 (29 лип.)
  3. Дігай, Т. Композитор Ярослав Злонкевич належить до найталановитіших митців Галичини / Тетяна Дігай // Погляд. — 2011. — 27 січ.
  4. 4,0 4,1 Вірність дому // Ярослав Злонкевич. — 2017. — 3 груд.
  5. Ярослав Злонкевич у Фейсбуку.
  6. У публікації О. Чуйко помилково вказано прізвище як Майданник; див.: Чуйко, О. Ярослав Злонкевич близько 15 років був прикутим до ліжка / Оксана Чуйко // 20 хвилин. — 2008 (29 лип.)

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Ярослав Злонкевич // Відеоканал Юрія Дігая. — 2011. — 27 січ.

Зауваги