Юліян Шепарович

Матеріал з Тернопедії
Версія від 15:12, 30 вересня 2019, створена Дмитро Лоґуш (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Шепарович Юліян}} {{Особа |назва картки = Військовик, <br/> |ім'я = Юліян Шепарович |зо...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Військовик,
Юліян Шепарович
Инші імена: Juliusz Szeparowicz
Народження: 16.02.1886,
с. Колодіївка, нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть: 28.07.1949,
м. Мюнхен, Баварія, Західна Німеччина
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size Українська держава (1941)
Родина: батько — о. Зиновій, брати — Роман, Юрій, Лев
Освіта: Друга ц.-к. гімназія в Коломиї з руською (українською) мовою викладання, Львівський університет
Робота: засновник і перший директор Кооперативного Союзу Станиславові, директор Центросоюзу у Львові
Військова служба: отаман УГА, командант 3-го гарматного полку 3 Бережанської бригади 2 корпусу УГА, бронепотягу «Запорожець» Дієвої Армії УНР
Релігія,
духовне життя:
греко-католик
Громадська діяльність: очільник комбатанської організації «Молода Громада» у Львові

Юліян Шепарович (16 лютого 1886, с. Колодіївка в околиці Тисмениці, нині Україна — 28 липня 1949, м. Мюнхен, Західна Німеччина) — український військовий і громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань, отаман УГА. Брат Юрія, Романа і Лева Шепаровича. Командант 3-го гарматного полку Третьої Бережанської бригади Другого корпусу УГА, бронепотягу «Запорожець» Дієвої Армії УНР. Директор Центросоюзу у Львові.

Життєпис

Народився 16 лютого 1886 в с. Колодіївці поблизу міст Тисмениці й Станиславова[1] (нині Івано-Франківськ) Станиславівського повіту[2] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (нині Тисменицького району Івано-Франківська область України) в родині греко-католицького священика о. Зенона Шепаровича (1860—7.5.1911, Колодіївка)[3]. Його братами були Лев Шепарович, начальник зв'язку Начальної команди Галицької армії (НКГА)[4] і Юрій Шепарович, начальний директор Повітового Союзу Кооператив Бучач[5].

З відзнакою закінчив V (навчального року 1900/1901)[6], VI (1901/1902, серед учителів — Володимир Масляк)[7], VII (1902/1903, серед учителів — Володимир Масляк) кляси Другої цісарсько-королівської гімназії в Коломиї з руською (українською) мовою навчання[8]; 1903/1904 — VIII (серед одноклясників був, зокрема, о. Омелян (Ковч)), успішно склавши випускні іспити (матуру) й здобувши свідоцтво зрілости[9][10]. Закінчив Львівський університет[1].

Під час першої світової війни вступив до лав Легіону Українських Січових Стрільців.

Отаман Української галицької армії: ранг отримав як сотник за успішні бойові дії в ході Чортківської офензиви УГА за постановою Диктатора ЗУНР д-ра Евгена Петрушевича від 14 червня 1919, виданою в Чорткові[11]. Був командантом 3-го гарматного полку Третьої Бережанської бригади Другого корпусу УГА.

B Армії УНР — командант бронепотягу «Запорожець». Брав участь у звільненні Галичини від червоних у серпні-вересні 1920. У бою біля станції Джурин «Запорожець» переміг більшовицького потяга «Коршуна» 16 (17) вересня.[12]

По війні став засновником і першим директором Кооперативного Союзу в Станиславові. З 1925 року — в дирекції Центросоюзу у Львові (з 1930 — його директор); деякий час очолював комбатанську організацію «Молода Громада» у Львові.

Працював у рекламній аґенції Романа Шухевича «Фама». У 1940—1944 роках як референт німецької «Хліборобської Централі» у Ґенеральній Губернії захищав інтереси українського селянства й української кооперації. Від 1944 — в еміграції.

Помер 28 липня 1949 у м. Мюнхені, центрі федеральної землі Баварії Федеративної Республіки (Західної) Німеччини.

Примітки

  1. 1,0 1,1 Мельничук, с. 714.
  2. Kołodziejówka. 1.) wieś, powiat stanisławowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. — S. 281. (пол.)
  3. Šeparovyč Zenon // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 432. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  4. Шепарович Лев // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — Т. 10. — С. 3840—3841.
  5. Мельничук, Б. Шепарович Юрій Зеновійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 714. — ISBN 978-966-528-318-8.
  6. Звіт дирекциї ц.к. II ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1900/1901. — Коломия : друкарня Михайла Білоуса, 1901. — С. 83.
  7. Звіт… II ґімназиї в Коломиї… 1901/1902… — С. 30, 71.
  8. Звіт… II ґімназиї в Коломиї… 1901/1902… — С. 42, 75.
  9. Звіт… II ґімназиї в Коломиї… 1903/1904… — С. 59, 79.
  10. У ТЕС стверджується, що закінчив гімназію в Станиславові (див.: Мельничук, с. 714.), очевидно, цісарсько-королівську польськомовну, оскільки українська була відкрита 1905 року (див.: Історія Української державної гімназії в Станіславові.), що, правдоподібно, є помилкою, оскільки серед її випускників 1904 року він відсутній (див.: Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za rok szkolny 1903/04. — Stanisławów : Nakładem Funduszu Naukowego, z drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławowie, 1904. — S. 69—71. (пол.)).
  11. Українська Галицька Армія: Матеріяли до історії. — Вінніпеґ : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1960. — Т. 2. — С. 345.
  12. Шанковський, Л. Бучаччина в роки визвольної війни 1918–1920 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 82—84. — (Український архів, т. XXVII).

Джерела

Зауваги