Юліан Вовк

Матеріал з Тернопедії
Версія від 16:57, 30 грудня 2019, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Вовк Юліан}} {{Особа |назва картки=Баяніст, композитор, дириґент |ім'я=Юліан Вовк |...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Баяніст, композитор, дириґент
Юліан Вовк
Юліан Вовк
Юліан Вовк
Народження: 30.12.1944
м. Монастириська, нині Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 20.10.1996
м. Львів, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Ярослав
Освіта: спеціялізована СШ, музичне училище та консерваторія у Львові
Робота: львівська капеля бандуристів «Карпати»
Творчість: дириґент, художній керівник
Відзнаки: Заслужений діяч мистецтв України

Юліан Вовк (30 грудня 1944, м. Монастириська, нині Україна — 20 жовтня 1996, м. Львів, Україна) — український баяніст, композитор, дириґент. Заслужений діяч мистецтв України (1993).

Життєпис

Юліан Вовк, син Ярослава, народився 30 грудня[1] 1944 року в місті Монастириськах[2], тоді — УРСР, нині — Україна.

11-річним від вибуху гранати втратив зір. Закінчив спеціялізовану середню школу, потім — музичне училище та консерваторію (1973, клас Мирослава Корчинського) у Львові.

Засновник та керівник чоловічого інструментального квартету «Чотири Миколи» (1962), народного жіночого вокального ансамблю «Струмочок» (1963—1996). Одночасно від 1976 — у львівській капелі бандуристів «Карпати», 1976—1996 — її художній керівник (усі – при Навчально-виробничому об’єднанні Українського товариства сліпих; Львів), з якою гастролював містами України, країн Балтії, Білорусі, Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччини. У лютому 1993 капеля виступала на Тернопільщині.

Доробок

Записав з капельою 4 авдіоальбоми: «Возвеселімся всі разом нині», «Музична шевченкіана», «Літургія», «Пісня серця» (усі — 1990—1996; останній виданий посмертно). Упорядкував збірку творів «Трембіта» (за системою Брайля) з репертуару капелі (1996).

Написав музику до пісень: «Ух, ух, солом’яний дух» та «Лілея» (слова Тараса Шевченка), «Мрія бандуриста» (слова О. Фесенка), «Вишні», «Ой ти, струмочку», «Галичанка» (слова І. Шпота), «Галичаночка» (слова М. Тороповського), «Колискова» (слова Миколи Вінграновського), «Зоре вечірняя» (слова Миколи Красюка), «Берізка» (слова власні) «Жоржини» (слова Тетяни Фролової); обробки для капелі бандуристів: «Реве та стогне Дніпр широкий», «По діброві вітер віє», «Розпрягайте, хлопці, коні», «Я бачив, як вітер берізку зломив» та инші.

Відзнаки

  • Заслужений діяч мистецтв України (1993)[3][4]

Примітки

  1. У довіднику Жеплинського — листопад.
  2. У довіднику Жеплинського — с. Криниця (правдомподіно в околиці Монастириськ).
  3. Указ Президента України від 28 жовтня 1993 року № 497/93 [посилання «Про присвоєння почесних звань України учасникам Львівської капели бандуристів «Карпати» Українського товариства сліпих»].
  4. У ТЕС та ЕСУ помилково вказано «працівник культури».

Джерела

  • Вовк Юліан Ярославович // Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 39.
  • Волинський, Б. Вовк Юліан Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 291. — ISBN 966-528-197-6.
  • Пиц, Б. Р. Вовк Юліан Ярославович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2005. — Т. 4 : В — Вог.— С. ?. — ISBN 966-02-3354-X.

Зауваги