Відмінності між версіями «Хліборобський страйк на Бучаччині 1902»
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Організатори страйкового руху 1902 року в Галичині — громадсько-політичні діячі [[Володимир Старосольський]], [[Володимир Темницький]], [[Лонгин Цегельський]], представники духовенства, інтелігенції, селянства. | Організатори страйкового руху 1902 року в Галичині — громадсько-політичні діячі [[Володимир Старосольський]], [[Володимир Темницький]], [[Лонгин Цегельський]], представники духовенства, інтелігенції, селянства. | ||
− | Акції непокори в Бучацькому повіті тривали 20 днів від 10 до 31 липня та охопили майже всі села повіту. | + | Акції непокори в Бучацькому повіті тривали 20 днів — від 10 до 31 липня — та охопили майже всі села повіту. |
15 липня страйкують майже всі села, про що пише газета «[[Діло (газета)|Діло]]». Зокрема в [[Ліщанці|Ліщинцях]] прилучилася вся двірська служба, 34 форналі<ref>Фірмани, їздові.</ref> і польові. Люди вимагають 6-го снопа і 2 корони денно. До [[Коропець|Коропця]] і Ліщинець вислано драгунів. | 15 липня страйкують майже всі села, про що пише газета «[[Діло (газета)|Діло]]». Зокрема в [[Ліщанці|Ліщинцях]] прилучилася вся двірська служба, 34 форналі<ref>Фірмани, їздові.</ref> і польові. Люди вимагають 6-го снопа і 2 корони денно. До [[Коропець|Коропця]] і Ліщинець вислано драгунів. | ||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
У [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибухівцях]] страйк закінчився переможно. Посесор Бідер платить по 65 крейцарів замість 35. | У [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибухівцях]] страйк закінчився переможно. Посесор Бідер платить по 65 крейцарів замість 35. | ||
− | 18 липня страйкують у [[Стінці]], власник Казьо Цєнські викликав уланів. | + | 18 липня страйкують у [[Стінка|Стінці]], власник маєтку Казьо Цєнські<ref>Казімєж Цєнський (1850—1917) → див.: [http://www.sejm-wielki.pl/b/3.391.153 Kazimierz Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.153)]</ref> викликав уланів. |
24 липня в Коропці перебувало 30 уланів і 50 піхотинців. Арештовано страйкуючих форналів. Піхотинці також у [[Зелена (Бучацький район)|Зеленій]] та [[Звенигород]]і. | 24 липня в Коропці перебувало 30 уланів і 50 піхотинців. Арештовано страйкуючих форналів. Піхотинці також у [[Зелена (Бучацький район)|Зеленій]] та [[Звенигород]]і. | ||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
26 липня в Бучачі відбулася нарада шляхтичів, які вирішили телеграфом просити намісника Кербера про військо. Того ж дня через місто проїхало 300 драгунів для присмирення страйків у Трибухівцях, [[Ріпинці|Ріпинцях]] і [[Помірці|Помірцях]]. | 26 липня в Бучачі відбулася нарада шляхтичів, які вирішили телеграфом просити намісника Кербера про військо. Того ж дня через місто проїхало 300 драгунів для присмирення страйків у Трибухівцях, [[Ріпинці|Ріпинцях]] і [[Помірці|Помірцях]]. | ||
− | 31 липня страйк притихає. В [[Монастириська]]х перемога. Але почався страйк в околицях [[Устя-Зелене|Устя-Зеленого]] в усіх селах за винятком [[Лука|Луки]], де власність у русина Михайла Луцького, який платив добре. | + | 31 липня страйк притихає. В [[Монастириська]]х перемога. Але почався страйк в околицях [[Устя-Зелене|Устя-Зеленого]] в усіх селах за винятком [[Лука|Луки]], де власність у русина Михайла Луцького (батько [[Остап Луцький|Остапа]] та [[Мирон Луцький|Мирона Луцьких]]<ref>Лука з присілком Сеньків // {{ББ|579}}</ref>), який платив добре. |
− | У | + | У [[Низьколизи|Нисколизах]] посесор Мендль платив робітникам по 25 крейцарів, а коли застрайкували, то запросив з-поза села і почав платити 50 крейцарів, але своїм не хотів підвищити. |
− | [[Осип Назарук]] разом з [[Анзельм Мозлєр|Анзельмом Мозлєром]] (тоді адвокатом у | + | [[Осип Назарук]] разом з [[Анзельм Мозлєр|Анзельмом Мозлєром]] (тоді адвокатом у Монастириськах) на сторінках газети «[[Służba Dworska]]» друкував матеріали на підтримку страйку. |
== Примітки == | == Примітки == | ||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
== Джерела == | == Джерела == | ||
* {{ТЕС|4|666—667|Мельничук, Б., Сеник, А.|Хліборобський страйк на Бучаччині 1902}} | * {{ТЕС|4|666—667|Мельничук, Б., Сеник, А.|Хліборобський страйк на Бучаччині 1902}} | ||
− | * {{ББ| | + | * {{ББ|250—252|Шипилявий, С.|Хліборобський страйк у Бучаччині 1902 року}} |
[[Категорія:Історія Бучача та околиці]] | [[Категорія:Історія Бучача та околиці]] |
Версія за 09:04, 17 липня 2018
Громадсько-політична подія | |
---|---|
Хліборобський страйк на Бучаччині | |
Мета: | підвищення плати за працю |
Час: | 1992 |
Початок: | 10 липня |
Завершення: | 31 липня |
Місце: | майже всі села Бучацького повіту |
Організатори: | Володимир Старосольський, Володимир Темницький, Лонгин Цегельський, представники духовенства, інтелігенції, селянства |
Учасники: | селяни |
Хліборобський страйк на Бучаччині 1902 — масові мирні акції протесту селян Бучацького повіту під час загального страйку в Галичині.
Організатори страйкового руху 1902 року в Галичині — громадсько-політичні діячі Володимир Старосольський, Володимир Темницький, Лонгин Цегельський, представники духовенства, інтелігенції, селянства.
Акції непокори в Бучацькому повіті тривали 20 днів — від 10 до 31 липня — та охопили майже всі села повіту.
15 липня страйкують майже всі села, про що пише газета «Діло». Зокрема в Ліщинцях прилучилася вся двірська служба, 34 форналі[1] і польові. Люди вимагають 6-го снопа і 2 корони денно. До Коропця і Ліщинець вислано драгунів.
16 липня «Слово Польське» подає, що в Золотому Потоці страйк охопив 7 громад. Зареквіровано військо.
17 липня у м. Бучачі відбулася нарада страйкових селянських комітетів, де проголошено про загальний повітовий страйк. Страйкарі вимагали 8-ий сніп, 3-тю копицю сіна, 4-ту або 5-ту конюшини, квасолю і кукурудзу наполовину, збільшення оплати (влітку для чоловіків — 80, для жінок — 60, молодшим — 50—60 крейцарів, взимку для чоловіків — 40, для жінок — 30, молодшим — 15—25 крейцарів), поліпшення умов праці, нормального робочого дня (10 годин праці в літі). Пани годяться на сніп, на інші умови — ні. До міста прибув цілий перший полк уланів.
У Трибухівцях страйк закінчився переможно. Посесор Бідер платить по 65 крейцарів замість 35.
18 липня страйкують у Стінці, власник маєтку Казьо Цєнські[2] викликав уланів.
24 липня в Коропці перебувало 30 уланів і 50 піхотинців. Арештовано страйкуючих форналів. Піхотинці також у Зеленій та Звенигороді.
26 липня в Бучачі відбулася нарада шляхтичів, які вирішили телеграфом просити намісника Кербера про військо. Того ж дня через місто проїхало 300 драгунів для присмирення страйків у Трибухівцях, Ріпинцях і Помірцях.
31 липня страйк притихає. В Монастириськах перемога. Але почався страйк в околицях Устя-Зеленого в усіх селах за винятком Луки, де власність у русина Михайла Луцького (батько Остапа та Мирона Луцьких[3]), який платив добре.
У Нисколизах посесор Мендль платив робітникам по 25 крейцарів, а коли застрайкували, то запросив з-поза села і почав платити 50 крейцарів, але своїм не хотів підвищити.
Осип Назарук разом з Анзельмом Мозлєром (тоді адвокатом у Монастириськах) на сторінках газети «Służba Dworska» друкував матеріали на підтримку страйку.
Примітки
- ↑ Фірмани, їздові.
- ↑ Казімєж Цєнський (1850—1917) → див.: Kazimierz Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.153)
- ↑ Лука з присілком Сеньків // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 579. — (Український архів, т. XXVII).
Джерела
- Мельничук, Б., Сеник, А. Хліборобський страйк на Бучаччині 1902 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 666—667. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Шипилявий, С. Хліборобський страйк у Бучаччині 1902 року // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 250—252. — (Український архів, т. XXVII).