Відмінності між версіями «Хліборобський страйк на Бучаччині 1902»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 22: Рядок 22:
 
Організатори страйкового руху 1902 року в Галичині — громадсько-політичні діячі [[Володимир Старосольський]], [[Володимир Темницький]], [[Лонгин Цегельський]], представники духовенства, інтелігенції, селянства.
 
Організатори страйкового руху 1902 року в Галичині — громадсько-політичні діячі [[Володимир Старосольський]], [[Володимир Темницький]], [[Лонгин Цегельський]], представники духовенства, інтелігенції, селянства.
  
Акції непокори в Бучацькому повіті тривали 20 днів від 10 до 31 липня та охопили майже всі села повіту.
+
Акції непокори в Бучацькому повіті тривали 20 днів від 10 до 31 липня та охопили майже всі села повіту.
  
 
15 липня страйкують майже всі села, про що пише газета «[[Діло (газета)|Діло]]». Зокрема в [[Ліщанці|Ліщинцях]] прилучилася вся двірська служба, 34 форналі<ref>Фірмани, їздові.</ref> і польові. Люди вимагають 6-го снопа і 2 корони денно. До [[Коропець|Коропця]] і Ліщинець вислано драгунів.
 
15 липня страйкують майже всі села, про що пише газета «[[Діло (газета)|Діло]]». Зокрема в [[Ліщанці|Ліщинцях]] прилучилася вся двірська служба, 34 форналі<ref>Фірмани, їздові.</ref> і польові. Люди вимагають 6-го снопа і 2 корони денно. До [[Коропець|Коропця]] і Ліщинець вислано драгунів.
Рядок 32: Рядок 32:
 
У [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибухівцях]] страйк закінчився переможно. Посесор Бідер платить по 65 крейцарів замість 35.
 
У [[Трибухівці (Бучацький район)|Трибухівцях]] страйк закінчився переможно. Посесор Бідер платить по 65 крейцарів замість 35.
  
18 липня страйкують у [[Стінці]], власник Казьо Цєнські викликав уланів.
+
18 липня страйкують у [[Стінка|Стінці]], власник маєтку Казьо Цєнські<ref>Казімєж Цєнський (1850—1917) → див.: [http://www.sejm-wielki.pl/b/3.391.153 Kazimierz Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.153)]</ref> викликав уланів.
  
 
24 липня в Коропці перебувало 30 уланів і 50 піхотинців. Арештовано страйкуючих форналів. Піхотинці також у [[Зелена (Бучацький район)|Зеленій]] та [[Звенигород]]і.
 
24 липня в Коропці перебувало 30 уланів і 50 піхотинців. Арештовано страйкуючих форналів. Піхотинці також у [[Зелена (Бучацький район)|Зеленій]] та [[Звенигород]]і.
Рядок 38: Рядок 38:
 
26 липня в Бучачі відбулася нарада шляхтичів, які вирішили телеграфом просити намісника Кербера про військо. Того ж дня через місто проїхало 300 драгунів для присмирення страйків у Трибухівцях, [[Ріпинці|Ріпинцях]] і [[Помірці|Помірцях]].
 
26 липня в Бучачі відбулася нарада шляхтичів, які вирішили телеграфом просити намісника Кербера про військо. Того ж дня через місто проїхало 300 драгунів для присмирення страйків у Трибухівцях, [[Ріпинці|Ріпинцях]] і [[Помірці|Помірцях]].
  
31 липня страйк притихає. В [[Монастириська]]х перемога. Але почався страйк в околицях [[Устя-Зелене|Устя-Зеленого]] в усіх селах за винятком [[Лука|Луки]], де власність у русина Михайла Луцького, який платив добре.
+
31 липня страйк притихає. В [[Монастириська]]х перемога. Але почався страйк в околицях [[Устя-Зелене|Устя-Зеленого]] в усіх селах за винятком [[Лука|Луки]], де власність у русина Михайла Луцького (батько [[Остап Луцький|Остапа]] та [[Мирон Луцький|Мирона Луцьких]]<ref>Лука з присілком Сеньків // {{ББ|579}}</ref>), який платив добре.
  
У Низьколизах посесор Мендль платив робітникам по 25 крейцарів, а коли застрайкували, то запросив з-поза села і почав платити 50 крейцарів, але своїм не хотів підвищити.
+
У [[Низьколизи|Нисколизах]] посесор Мендль платив робітникам по 25 крейцарів, а коли застрайкували, то запросив з-поза села і почав платити 50 крейцарів, але своїм не хотів підвищити.
  
[[Осип Назарук]] разом з [[Анзельм Мозлєр|Анзельмом Мозлєром]] (тоді адвокатом у [[Монастириська]]х) на сторінках газети «[[Służba Dworska]]» друкував матеріали на підтримку страйку.
+
[[Осип Назарук]] разом з [[Анзельм Мозлєр|Анзельмом Мозлєром]] (тоді адвокатом у Монастириськах) на сторінках газети «[[Służba Dworska]]» друкував матеріали на підтримку страйку.
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 49: Рядок 49:
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* {{ТЕС|4|666—667|Мельничук, Б., Сеник, А.|Хліборобський страйк на Бучаччині 1902}}
 
* {{ТЕС|4|666—667|Мельничук, Б., Сеник, А.|Хліборобський страйк на Бучаччині 1902}}
* {{ББ|252|Шипилявий, С.|Хліборобський страйк у Бучаччині 1902 року}}
+
* {{ББ|250—252|Шипилявий, С.|Хліборобський страйк у Бучаччині 1902 року}}
  
 
[[Категорія:Історія Бучача та околиці]]
 
[[Категорія:Історія Бучача та околиці]]

Версія за 09:04, 17 липня 2018

Громадсько-політична подія
Хліборобський страйк на Бучаччині
Мета: підвищення плати за працю
Час: 1992
Початок: 10 липня
Завершення: 31 липня
Місце: майже всі села Бучацького повіту
Організатори: Володимир Старосольський, Володимир Темницький, Лонгин Цегельський, представники духовенства, інтелігенції, селянства
Учасники: селяни

Хліборобський страйк на Бучаччині 1902 — масові мирні акції протесту селян Бучацького повіту під час загального страйку в Галичині.

Організатори страйкового руху 1902 року в Галичині — громадсько-політичні діячі Володимир Старосольський, Володимир Темницький, Лонгин Цегельський, представники духовенства, інтелігенції, селянства.

Акції непокори в Бучацькому повіті тривали 20 днів — від 10 до 31 липня — та охопили майже всі села повіту.

15 липня страйкують майже всі села, про що пише газета «Діло». Зокрема в Ліщинцях прилучилася вся двірська служба, 34 форналі[1] і польові. Люди вимагають 6-го снопа і 2 корони денно. До Коропця і Ліщинець вислано драгунів.

16 липня «Слово Польське» подає, що в Золотому Потоці страйк охопив 7 громад. Зареквіровано військо.

17 липня у м. Бучачі відбулася нарада страйкових селянських комітетів, де проголошено про загальний повітовий страйк. Страйкарі вимагали 8-ий сніп, 3-тю копицю сіна, 4-ту або 5-ту конюшини, квасолю і кукурудзу наполовину, збільшення оплати (влітку для чоловіків — 80, для жінок — 60, молодшим — 50—60 крейцарів, взимку для чоловіків — 40, для жінок — 30, молодшим — 15—25 крейцарів), поліпшення умов праці, нормального робочого дня (10 годин праці в літі). Пани годяться на сніп, на інші умови — ні. До міста прибув цілий перший полк уланів.

У Трибухівцях страйк закінчився переможно. Посесор Бідер платить по 65 крейцарів замість 35.

18 липня страйкують у Стінці, власник маєтку Казьо Цєнські[2] викликав уланів.

24 липня в Коропці перебувало 30 уланів і 50 піхотинців. Арештовано страйкуючих форналів. Піхотинці також у Зеленій та Звенигороді.

26 липня в Бучачі відбулася нарада шляхтичів, які вирішили телеграфом просити намісника Кербера про військо. Того ж дня через місто проїхало 300 драгунів для присмирення страйків у Трибухівцях, Ріпинцях і Помірцях.

31 липня страйк притихає. В Монастириськах перемога. Але почався страйк в околицях Устя-Зеленого в усіх селах за винятком Луки, де власність у русина Михайла Луцького (батько Остапа та Мирона Луцьких[3]), який платив добре.

У Нисколизах посесор Мендль платив робітникам по 25 крейцарів, а коли застрайкували, то запросив з-поза села і почав платити 50 крейцарів, але своїм не хотів підвищити.

Осип Назарук разом з Анзельмом Мозлєром (тоді адвокатом у Монастириськах) на сторінках газети «Służba Dworska» друкував матеріали на підтримку страйку.

Примітки

  1. Фірмани, їздові.
  2. Казімєж Цєнський (1850—1917) → див.: Kazimierz Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.153)
  3. Лука з присілком Сеньків // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 579. — (Український архів, т. XXVII).

Джерела

  • Мельничук, Б., Сеник, А. Хліборобський страйк на Бучаччині 1902 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 666—667. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Шипилявий, С. Хліборобський страйк у Бучаччині 1902 року // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 250—252. — (Український архів, т. XXVII).