Відмінності між версіями «Тернопільська область»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 10: Рядок 10:
 
  | зображення_підпис =  
 
  | зображення_підпис =  
 
<!-- Основні дані -->
 
<!-- Основні дані -->
  | Заснування = [[4 грудня]] [[1939 на Тернопільщині|1939]]
+
  | Заснування = [[4 грудня]] [[1939]]
 
  | Скасування =  
 
  | Скасування =  
 
  | Населення = 1 059 192 осіб (за оцінкою на 1.1.2017)
 
  | Населення = 1 059 192 осіб (за оцінкою на 1.1.2017)
  | Площа = 13800 км²
+
  | Площа = 13800  
 
  | Густота населення =  
 
  | Густота населення =  
 
  | Поштовий індекс =  
 
  | Поштовий індекс =  
Рядок 38: Рядок 38:
 
  | Облдержадміністрація =  
 
  | Облдержадміністрація =  
 
  | Голова ОДА = [[Степан Барна]]
 
  | Голова ОДА = [[Степан Барна]]
  | Адреса ради =  
+
  | Адреса ради = м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8
 
  | Контакти =  
 
  | Контакти =  
 
  | Веб-сторінка =  
 
  | Веб-сторінка =  
 
  }}
 
  }}
'''Терно́пільська о́бласть''' — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті [[Тернопіль|Тернополі]]. Розташована на [[Подільська височина|Подільській височині]], південна межа області проходить по річці [[Дністер|Дністру]], східна — по [[Збруч]]у. Займає східну частину [[Галичина|Галичини]] та частину південної [[Волинь|Волині]].
+
'''Терно́пільська о́бласть''' — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті [[Тернопіль|Тернополі]]. Розташована на [[Подільська височина|Подільській височині]]. Значна частина південної межі області проходить по річці [[Дністер|Дністру]], східної — по [[Збруч]]у. Займає східну частину [[Галичина|Галичини]] та частину південної [[Волинь|Волині]]. На заході межує з Львівською та Івано-Франківською областями, півночі — з Рівненською, сході — Хмельницькою, півдні — Чернівецькою.
  
 
== Загальна інформація ==
 
== Загальна інформація ==
Площа — 13800 км² (2,28 % території України), населення — 1 059 192 осіб (за оцінкою на [[1 січня]] [[2017 на Тернопільщині|2017]], 2,49 % мешканців України<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2017/zb_chnn_0117.pdf Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2017 року] // Чисельність наявного населення України. — К., 2017. — С. 5.</ref>).
+
Площа — 13800 км² (2,28 % території України), населення — 1 059 192 осіб (за оцінкою на [[1 січня]] [[2017]], 2,49 % мешканців України<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2017/zb_chnn_0117.pdf Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2017 року] // Чисельність наявного населення України. — К., 2017. — С. 5.</ref>).
  
Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких 4 — Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків — міста обласного підпорядкування<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України]</ref>. За переписом населення [[2001 на Тернопільщині|2001]] року, абсолютна більшість мешканців області (97,8 %) — українці. Серед національних меншин — [[Росіяни на Тернопільщині|росіяни]], [[Поляки на Тернопільщині|поляки]], [[Білоруси на Тернопільщині|білоруси]], [[Молдовани на Тернопільщині|молдовани]] та [[Євреї на Тернопільщині|євреї]]. Тернопільщина — найбільш україномовна область в Україні, 2001 року 98,8 % населення визнали своєю рідною мовою українську<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_tern/ Основні відомості про демографічну ситуацію у Тернопільській області за підсумками Всеукраїнського перепису 2001 року]</ref>.
+
Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких 4 — Тернопіль, [[Бережани]], [[Кременець]] та [[Чортків]] — міста обласного підпорядкування<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України]</ref>. За переписом населення [[2001]] року, абсолютна більшість мешканців області (97,8 %) — українці. Серед національних меншин — [[Росіяни на Тернопільщині|росіяни]], [[Поляки на Тернопільщині|поляки]], [[Білоруси на Тернопільщині|білоруси]], [[Молдовани на Тернопільщині|молдовани]] та [[Євреї на Тернопільщині|євреї]]. Тернопільщина — найбільш україномовна область в Україні, 2001 року 98,8 % населення визнали своєю рідною мовою українську<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_tern/ Основні відомості про демографічну ситуацію у Тернопільській області за підсумками Всеукраїнського перепису 2001 року]</ref>.
  
 
До найважливіших галузей народного господарства області належать [[Сільське господарство на Тернопільщині|сільське господарство]] та [[Промисловість Тернопільщини|промисловість]] (зокрема [[Харчова промисловість Тернопільщини|харчова]], [[Легка промисловість Тернопільщини|легка]], [[Машинобудівна промисловість Тернопільщини|машинобудівна]] та інші), перспективна для розвитку — [[Туризм на Тернопільщині|туристична галузь]].
 
До найважливіших галузей народного господарства області належать [[Сільське господарство на Тернопільщині|сільське господарство]] та [[Промисловість Тернопільщини|промисловість]] (зокрема [[Харчова промисловість Тернопільщини|харчова]], [[Легка промисловість Тернопільщини|легка]], [[Машинобудівна промисловість Тернопільщини|машинобудівна]] та інші), перспективна для розвитку — [[Туризм на Тернопільщині|туристична галузь]].
  
На території області розташована найдовша у Європі карстова печера [[Оптимістична печера|Оптимістична]] завдовжки 240 км, а також одне із «Семи природних чудес України» — [[Дністровський каньйон]]. Також Тернопільщина відома [[Зарваницький духовний центр|духовним центром]] та чудотворною [[Ікона Божої Матері Зарваницької|Іконою Божої Матері]] у [[Зарваниця|Зарваниці]], [[Почаївська лавра|Почаївською лаврою]], середмістям [[Бережани|Бережан]], [[Ратуша (Бучач)|бучацькою ратушею]]. За кількістю [[Замки Тернопільщини|замків]] (34) Тернопільщина займає перше місце в Україні<ref>{{ТЕС|1|51—55|Пелехатий, Я.|Архітектура Тернопільщини}}<br/>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ist/2008_31/27.html ''Сеньківська, Г.'' Пам'яткоохоронна робота державних структур і громадських організацій на Тернопільщині (Друга половина XX століття)] // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Вип. 31. — 2008. — С. .</ref>.
+
На території області розташована найдовша у Європі карстова печера [[Оптимістична печера|Оптимістична]] завдовжки 240 км, а також одне із «Семи природних чудес України» — [[Дністровський каньйон]]. Також Тернопільщина відома [[Зарваницький духовний центр|духовним центром]] та чудотворною [[Ікона Божої Матері Зарваницької|Іконою Божої Матері]] у [[Зарваниця|Зарваниці]], [[Почаївська лавра|Почаївською лаврою]], середмістям [[Бережани|Бережан]], [[Ратуша (Бучач)|бучацькою ратушею]]. За кількістю [[Замки Тернопільщини|замків]] (34) Тернопільщина займає перше місце в Україні<ref>{{ТЕС|1|51—55|Пелехатий, Я.|Архітектура Тернопільщини}}<br/>''Сеньківська,Г.'' [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ist/2008_31/27.html Пам'яткоохоронна робота державних структур і громадських організацій на Тернопільщині (Друга половина XX століття)] // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Вип. 31. — 2008. — С. .</ref>.
  
 
У квітні 2010 в Тауразькому повіті Литви створено [[Товариство друзів Тернополя]], яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною<ref>{{cite web/uk |url=http://lithuania.mfa.gov.ua/ua/ukraine-it/regions |назва=Співробітництво між регіонами України та регіонами Литовської Республіки |праця=Міжрегіональне співробітництво між Україною та Литвою |місяць= травень|рік= 2011 |видавець=Посольство України в Литовській Республіці |цитата= Активно розвивається співробітництво між … Тернопільською областю та Таурагським повітом … В рамках реалізації положень двосторонніх договорів сторони активно здійснюють ряд спільних проектів в економічній, науково-технічній і культурній сферах.}}<br/>{{cite web|url=http://zik.ua/ua/news/2010/04/26/226280|назва=У Литві створили Товариство друзів Тернополя|дата=2010-04-26|видавець=ZIK.ua|дата-доступу=2013-04-03|archiveurl=http://www.webcitation.org/6GYqRDWNk|archivedate=2013-05-12}}</ref>.
 
У квітні 2010 в Тауразькому повіті Литви створено [[Товариство друзів Тернополя]], яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною<ref>{{cite web/uk |url=http://lithuania.mfa.gov.ua/ua/ukraine-it/regions |назва=Співробітництво між регіонами України та регіонами Литовської Республіки |праця=Міжрегіональне співробітництво між Україною та Литвою |місяць= травень|рік= 2011 |видавець=Посольство України в Литовській Республіці |цитата= Активно розвивається співробітництво між … Тернопільською областю та Таурагським повітом … В рамках реалізації положень двосторонніх договорів сторони активно здійснюють ряд спільних проектів в економічній, науково-технічній і культурній сферах.}}<br/>{{cite web|url=http://zik.ua/ua/news/2010/04/26/226280|назва=У Литві створили Товариство друзів Тернополя|дата=2010-04-26|видавець=ZIK.ua|дата-доступу=2013-04-03|archiveurl=http://www.webcitation.org/6GYqRDWNk|archivedate=2013-05-12}}</ref>.
Рядок 87: Рядок 87:
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{примітки}}
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Версія за 19:21, 9 грудня 2018

Шаблон:Область Терно́пільська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернополі. Розташована на Подільській височині. Значна частина південної межі області проходить по річці Дністру, східної — по Збручу. Займає східну частину Галичини та частину південної Волині. На заході межує з Львівською та Івано-Франківською областями, півночі — з Рівненською, сході — Хмельницькою, півдні — Чернівецькою.

Загальна інформація

Площа — 13800 км² (2,28 % території України), населення — 1 059 192 осіб (за оцінкою на 1 січня 2017, 2,49 % мешканців України[1]).

Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких 4 — Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків — міста обласного підпорядкування[2]. За переписом населення 2001 року, абсолютна більшість мешканців області (97,8 %) — українці. Серед національних меншин — росіяни, поляки, білоруси, молдовани та євреї. Тернопільщина — найбільш україномовна область в Україні, 2001 року 98,8 % населення визнали своєю рідною мовою українську[3].

До найважливіших галузей народного господарства області належать сільське господарство та промисловість (зокрема харчова, легка, машинобудівна та інші), перспективна для розвитку — туристична галузь.

На території області розташована найдовша у Європі карстова печера Оптимістична завдовжки 240 км, а також одне із «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон. Також Тернопільщина відома духовним центром та чудотворною Іконою Божої Матері у Зарваниці, Почаївською лаврою, середмістям Бережан, бучацькою ратушею. За кількістю замків (34) Тернопільщина займає перше місце в Україні[4].

У квітні 2010 в Тауразькому повіті Литви створено Товариство друзів Тернополя, яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною[5].

Адміністративно-територіальний устрій

Ternopil regions.svg

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Тернопіль.

У складі області:

  • районів — 17[6];
  • населених пунктів — 1057, у тому числі:
    • міського типу — 35, у тому числі:
      • міст — 18[7], у тому числі:
        • міст обласного значення — 2[8];
        • міст районного значення — 16[9];
      • селищ міського типу — 17[10];
    • сільського типу — 1022[11], в тому числі:
      • сіл — 1021[12];
      • селищ — 1[13].

У системі місцевого самоврядування:

  • об'єднаних територіальних громад — 42[14];
  • районних рад — 17[15];
  • міських рад — 18[16];
  • селищних рад — 17[17];
  • сільських рад — 580[18].

Шаблон:Адміністративний устрій Тернопільської області

Зміни адміністративно-територіального устрою

Крім вищеназваних районів, 1940 року також було утворено Білобожницький, Буданівський, Великоборківський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Гримайлівський, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Великодедеркалький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Поділький, Микулинецький, Новосільський, Почаївський, Пробіжнянський, Скала-Подільський, Скалатський, Струсівський, Товстенський, Коропецький райони[19]. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами[20].

Примітки

  1. Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2017 року // Чисельність наявного населення України. — К., 2017. — С. 5.
  2. Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України
  3. Основні відомості про демографічну ситуацію у Тернопільській області за підсумками Всеукраїнського перепису 2001 року
  4. Пелехатий, Я. Архітектура Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 51—55. — ISBN 966-528-197-6.
    Сеньківська,Г. Пам'яткоохоронна робота державних структур і громадських організацій на Тернопільщині (Друга половина XX століття) // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Вип. 31. — 2008. — С. .
  5. Шаблон:Cite web/uk
    Шаблон:Cite web
  6. Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони
  7. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста
  8. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування
  9. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування
  10. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу
  11. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти
  12. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села
  13. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища
  14. Тернопільська область
  15. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради
  16. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради
  17. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради
  18. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради
  19. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.
  20. Гуцал, П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.

Джерела

Література

Шаблон:Детальніше

Посилання

Шаблон:Тернопільська область у темах

* * * ••• Тернопільська область •••
Райони Створені 17 липня 2000:
КременецькийТернопільськийЧортківський

Скасовані 1959 (01.1940—03.1959):
БілобожницькийБуданівськийГримайлівськийНовосільськийПробіжнянськийСкала-ПодільськийСтрусівськийКоропецький (до 06.1940 — Устя-Зеленський)
Скасовані 1962 (01.1940—12.1962):
ВеликоборківськийВеликоглибочецькийВишнівецькийЗаложцівськийЗолотниківськийЗолотопотіцькийВеликодедеркальський (10.1940 — Катербурзький)КозлівськийКопичинецькийМельнице-ПодільськийМикулинецькийПочаївськийСкалатськийТовстенський
Скасовані 2000 (01.1940—17.07.2020):
БережанськийБорщівськийБучацькийГусятинськийЗаліщицькийЗбаразькийЗборівськийКозівськийКременецькийЛановецькийМонастириський (01.1940—12.1962; від 12.1966)ПідволочиськийПідгаєцький (01.1940—12.1962; від 12.1991)ТеребовлянськийТернопільський (від 12.1966)ЧортківськийШумський

Громади Існують:
БайковецькаБережанськаБілецькаБілобожницькаБільче-ЗолотецькаБорсуківськаБорщівськаБучацькаВасильковецькаВеликоберезовицькаВеликобірківськаВеликогаївськаВеликодедеркальськаВишнівецькаГримайлівськаГусятинськаЗаводськаЗаліщицькаЗалозецькаЗбаразькаЗборівськаЗолотниківськаЗолотопотіцькаІване-ПустенськаІванівськаКозівськаКозлівськаКолиндянськаКопичинецькаКоропецькаКременецькаКупчинецькаЛановецькаЛопушненськаМельнице-ПодільськаМикулинецькаМонастириськаНагірянськаНараївськаОзернянськаПідволочиськаПідгаєцькаПідгороднянськаПочаївськаСаранчуківськаСкала-ПодільськаСкалатськаСкориківськаТеребовлянськаТернопільськаТовстенськаТрибухівськаХоростківськаЧортківськаШумська

Скасовані:
ВікнянськаДорогичівськаКолодненськаКоцюбинськаМлиновецькаНастасівськаНовосільськаОзерянськаЧернихівецька
Не створені:
БуданівськаВеликоглибочецькаЖуківськаОстрівськаСтрусівська

Окремо див. Влада ТернопільщиниМіста і містечка Тернопільщини

Шаблон:Населені пункти Тернопільської області