Відмінності між версіями «Тернопільська область»
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| зображення_підпис = | | зображення_підпис = | ||
<!-- Основні дані --> | <!-- Основні дані --> | ||
− | | Заснування = [[4 грудня]] [[ | + | | Заснування = [[4 грудня]] [[1939]] |
| Скасування = | | Скасування = | ||
| Населення = 1 059 192 осіб (за оцінкою на 1.1.2017) | | Населення = 1 059 192 осіб (за оцінкою на 1.1.2017) | ||
− | | Площа = 13800 | + | | Площа = 13800 |
| Густота населення = | | Густота населення = | ||
| Поштовий індекс = | | Поштовий індекс = | ||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
| Облдержадміністрація = | | Облдержадміністрація = | ||
| Голова ОДА = [[Степан Барна]] | | Голова ОДА = [[Степан Барна]] | ||
− | | Адреса ради = | + | | Адреса ради = м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 |
| Контакти = | | Контакти = | ||
| Веб-сторінка = | | Веб-сторінка = | ||
}} | }} | ||
− | '''Терно́пільська о́бласть''' — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті [[Тернопіль|Тернополі]]. Розташована на [[Подільська височина|Подільській височині]] | + | '''Терно́пільська о́бласть''' — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті [[Тернопіль|Тернополі]]. Розташована на [[Подільська височина|Подільській височині]]. Значна частина південної межі області проходить по річці [[Дністер|Дністру]], східної — по [[Збруч]]у. Займає східну частину [[Галичина|Галичини]] та частину південної [[Волинь|Волині]]. На заході межує з Львівською та Івано-Франківською областями, півночі — з Рівненською, сході — Хмельницькою, півдні — Чернівецькою. |
== Загальна інформація == | == Загальна інформація == | ||
− | Площа — 13800 км² (2,28 % території України), населення — 1 059 192 осіб (за оцінкою на [[1 січня]] [[ | + | Площа — 13800 км² (2,28 % території України), населення — 1 059 192 осіб (за оцінкою на [[1 січня]] [[2017]], 2,49 % мешканців України<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2017/zb_chnn_0117.pdf Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2017 року] // Чисельність наявного населення України. — К., 2017. — С. 5.</ref>). |
− | Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких 4 — Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків — міста обласного підпорядкування<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України]</ref>. За переписом населення [[ | + | Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких 4 — Тернопіль, [[Бережани]], [[Кременець]] та [[Чортків]] — міста обласного підпорядкування<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України]</ref>. За переписом населення [[2001]] року, абсолютна більшість мешканців області (97,8 %) — українці. Серед національних меншин — [[Росіяни на Тернопільщині|росіяни]], [[Поляки на Тернопільщині|поляки]], [[Білоруси на Тернопільщині|білоруси]], [[Молдовани на Тернопільщині|молдовани]] та [[Євреї на Тернопільщині|євреї]]. Тернопільщина — найбільш україномовна область в Україні, 2001 року 98,8 % населення визнали своєю рідною мовою українську<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_tern/ Основні відомості про демографічну ситуацію у Тернопільській області за підсумками Всеукраїнського перепису 2001 року]</ref>. |
До найважливіших галузей народного господарства області належать [[Сільське господарство на Тернопільщині|сільське господарство]] та [[Промисловість Тернопільщини|промисловість]] (зокрема [[Харчова промисловість Тернопільщини|харчова]], [[Легка промисловість Тернопільщини|легка]], [[Машинобудівна промисловість Тернопільщини|машинобудівна]] та інші), перспективна для розвитку — [[Туризм на Тернопільщині|туристична галузь]]. | До найважливіших галузей народного господарства області належать [[Сільське господарство на Тернопільщині|сільське господарство]] та [[Промисловість Тернопільщини|промисловість]] (зокрема [[Харчова промисловість Тернопільщини|харчова]], [[Легка промисловість Тернопільщини|легка]], [[Машинобудівна промисловість Тернопільщини|машинобудівна]] та інші), перспективна для розвитку — [[Туризм на Тернопільщині|туристична галузь]]. | ||
− | На території області розташована найдовша у Європі карстова печера [[Оптимістична печера|Оптимістична]] завдовжки 240 км, а також одне із «Семи природних чудес України» — [[Дністровський каньйон]]. Також Тернопільщина відома [[Зарваницький духовний центр|духовним центром]] та чудотворною [[Ікона Божої Матері Зарваницької|Іконою Божої Матері]] у [[Зарваниця|Зарваниці]], [[Почаївська лавра|Почаївською лаврою]], середмістям [[Бережани|Бережан]], [[Ратуша (Бучач)|бучацькою ратушею]]. За кількістю [[Замки Тернопільщини|замків]] (34) Тернопільщина займає перше місце в Україні<ref>{{ТЕС|1|51—55|Пелехатий, Я.|Архітектура Тернопільщини}}<br/>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ist/2008_31/27.html | + | На території області розташована найдовша у Європі карстова печера [[Оптимістична печера|Оптимістична]] завдовжки 240 км, а також одне із «Семи природних чудес України» — [[Дністровський каньйон]]. Також Тернопільщина відома [[Зарваницький духовний центр|духовним центром]] та чудотворною [[Ікона Божої Матері Зарваницької|Іконою Божої Матері]] у [[Зарваниця|Зарваниці]], [[Почаївська лавра|Почаївською лаврою]], середмістям [[Бережани|Бережан]], [[Ратуша (Бучач)|бучацькою ратушею]]. За кількістю [[Замки Тернопільщини|замків]] (34) Тернопільщина займає перше місце в Україні<ref>{{ТЕС|1|51—55|Пелехатий, Я.|Архітектура Тернопільщини}}<br/>''Сеньківська,Г.'' [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ist/2008_31/27.html Пам'яткоохоронна робота державних структур і громадських організацій на Тернопільщині (Друга половина XX століття)] // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Вип. 31. — 2008. — С. .</ref>. |
У квітні 2010 в Тауразькому повіті Литви створено [[Товариство друзів Тернополя]], яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною<ref>{{cite web/uk |url=http://lithuania.mfa.gov.ua/ua/ukraine-it/regions |назва=Співробітництво між регіонами України та регіонами Литовської Республіки |праця=Міжрегіональне співробітництво між Україною та Литвою |місяць= травень|рік= 2011 |видавець=Посольство України в Литовській Республіці |цитата= Активно розвивається співробітництво між … Тернопільською областю та Таурагським повітом … В рамках реалізації положень двосторонніх договорів сторони активно здійснюють ряд спільних проектів в економічній, науково-технічній і культурній сферах.}}<br/>{{cite web|url=http://zik.ua/ua/news/2010/04/26/226280|назва=У Литві створили Товариство друзів Тернополя|дата=2010-04-26|видавець=ZIK.ua|дата-доступу=2013-04-03|archiveurl=http://www.webcitation.org/6GYqRDWNk|archivedate=2013-05-12}}</ref>. | У квітні 2010 в Тауразькому повіті Литви створено [[Товариство друзів Тернополя]], яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною<ref>{{cite web/uk |url=http://lithuania.mfa.gov.ua/ua/ukraine-it/regions |назва=Співробітництво між регіонами України та регіонами Литовської Республіки |праця=Міжрегіональне співробітництво між Україною та Литвою |місяць= травень|рік= 2011 |видавець=Посольство України в Литовській Республіці |цитата= Активно розвивається співробітництво між … Тернопільською областю та Таурагським повітом … В рамках реалізації положень двосторонніх договорів сторони активно здійснюють ряд спільних проектів в економічній, науково-технічній і культурній сферах.}}<br/>{{cite web|url=http://zik.ua/ua/news/2010/04/26/226280|назва=У Литві створили Товариство друзів Тернополя|дата=2010-04-26|видавець=ZIK.ua|дата-доступу=2013-04-03|archiveurl=http://www.webcitation.org/6GYqRDWNk|archivedate=2013-05-12}}</ref>. | ||
Рядок 87: | Рядок 87: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
− | {{ | + | {{примітки}} |
== Джерела == | == Джерела == |
Версія за 19:21, 9 грудня 2018
Шаблон:Область Терно́пільська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернополі. Розташована на Подільській височині. Значна частина південної межі області проходить по річці Дністру, східної — по Збручу. Займає східну частину Галичини та частину південної Волині. На заході межує з Львівською та Івано-Франківською областями, півночі — з Рівненською, сході — Хмельницькою, півдні — Чернівецькою.
Зміст
Загальна інформація
Площа — 13800 км² (2,28 % території України), населення — 1 059 192 осіб (за оцінкою на 1 січня 2017, 2,49 % мешканців України[1]).
Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких 4 — Тернопіль, Бережани, Кременець та Чортків — міста обласного підпорядкування[2]. За переписом населення 2001 року, абсолютна більшість мешканців області (97,8 %) — українці. Серед національних меншин — росіяни, поляки, білоруси, молдовани та євреї. Тернопільщина — найбільш україномовна область в Україні, 2001 року 98,8 % населення визнали своєю рідною мовою українську[3].
До найважливіших галузей народного господарства області належать сільське господарство та промисловість (зокрема харчова, легка, машинобудівна та інші), перспективна для розвитку — туристична галузь.
На території області розташована найдовша у Європі карстова печера Оптимістична завдовжки 240 км, а також одне із «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон. Також Тернопільщина відома духовним центром та чудотворною Іконою Божої Матері у Зарваниці, Почаївською лаврою, середмістям Бережан, бучацькою ратушею. За кількістю замків (34) Тернопільщина займає перше місце в Україні[4].
У квітні 2010 в Тауразькому повіті Литви створено Товариство друзів Тернополя, яке покликане сприяти поглибленню регіонального співробітництва з Тернопільщиною[5].
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Тернопіль.
У складі області:
- районів — 17[6];
- населених пунктів — 1057, у тому числі:
У системі місцевого самоврядування:
- об'єднаних територіальних громад — 42[14];
- районних рад — 17[15];
- міських рад — 18[16];
- селищних рад — 17[17];
- сільських рад — 580[18].
Шаблон:Адміністративний устрій Тернопільської області
Зміни адміністративно-територіального устрою
Крім вищеназваних районів, 1940 року також було утворено Білобожницький, Буданівський, Великоборківський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Гримайлівський, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Великодедеркалький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Поділький, Микулинецький, Новосільський, Почаївський, Пробіжнянський, Скала-Подільський, Скалатський, Струсівський, Товстенський, Коропецький райони[19]. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами[20].
Примітки
- ↑ Чисельність наявного населення за регіонами (за оцінкою) на 1 січня 2017 року // Чисельність наявного населення України. — К., 2017. — С. 5.
- ↑ Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України
- ↑ Основні відомості про демографічну ситуацію у Тернопільській області за підсумками Всеукраїнського перепису 2001 року
- ↑ Пелехатий, Я. Архітектура Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 51—55. — ISBN 966-528-197-6.
Сеньківська,Г. Пам'яткоохоронна робота державних структур і громадських організацій на Тернопільщині (Друга половина XX століття) // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Серія: Історія та географія. — Вип. 31. — 2008. — С. . - ↑ Шаблон:Cite web/uk
Шаблон:Cite web - ↑ Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища
- ↑ Тернопільська область
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.
- ↑ Гуцал, П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
Джерела
- Гуцал, П. Тернопільська область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 69. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Свинко, Й. Нарис про природу Тернопільської області: геологічне минуле, сучасний стан. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2007. — 189 с.
- Тернопільська область: географічний атлас: Моя мала Батьківщина / О. В. Заставецька. — К. : Мапа. 2009. — 20 с.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Література
Посилання
- Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2007 рік: Бібліографічний покажчик / Уклад. М. Друневич; Ред. Г. Жовтко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — 160 с.
- Краєзнавчий портал «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
Шаблон:Тернопільська область у темах