Теофіль Демчук

Матеріал з Тернопедії
Версія від 11:14, 1 вересня 2021, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Демчук Теофіль}} {{Особа |назва картки=Актор, театральний діяч, освітянин |ім'я=Те...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Актор, театральний діяч, освітянин
Теофіль Демчук
Теофіль Демчук
Теофіль Демчук
Народження: 20.09.1896,
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: весна 1992,
м. Валбжих, Польща
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща
Родина: батько — Семен
Освіта: українська гімназія в Тернополі, факультет права Українського таємного університету
Робота: актор і адміністратор театру; телеграфіст залізничної станції; учитель
Військо: вістун УГА; австрійська армія
Творчість: зіграв у театрі близько 50 ролей; автор стате, спогадів

Теофіль Демчу́к (20 вересня 1896, м. Тернопіль, нині Україна — весна 1992, м. Валбжих, Польща) — український актор, театральний діяч, історик театру, освітянин.

Життєпис

Теофіль Демчук, син Семена, народився 20 вересня 1896 року в місті Тернополі (нині — Тернопільська область України).

19081911 навчався в українській гімназії в Тернополі, іспит зрілости склав 1921.

1915 — червень 1917 — актор і адміністратор театру «Тернопільські театральні вечори». Навесні 1918 покликаний до австрійської армії, опинився в Києві, де працював у Державному народному театрі Панаса Саксаганського. Зустрів там свого племінника, хорунжого Осипа Демчука, з яким виїхав у Єлисаветградський район, став стрільцем УСС.

На початку листопада того ж року повернувся до Тернополя; телеграфіст залізничної станції. Під час польсько-української війни 1918—1919 — вістун УГА (до кінця грудня 1918).

Наприкінці грудня 1918 разом із Миколою Бенцалем заснував Український театр, який у березні 1919 перетворений на Новий Львівський театр. У січні 1920 у Вінниці — співзасновник Нового драматичного театру імені Івана Франка.

У липні 1920 повернувся до окупованого більшовиками Тернополя, де на доручення Галревкому заснував разом із Мар'яном Крушельницьким драматичний театр. 7 місяців перебув у польських слідчих в'язницях у Тернополі та Львові, де захворів тифом. Після хвороби, за порадою лікарів, змушений був залишити театр.

Навчався на факультеті права Українського таємного університету у Львові, 1925 склав іспити на диплом учителя. Вчителював у центральній Польщі, після Другої світової війни — у м. Валбжиху.

Помер навесні 1992 року в місті Валбжиху (Польща), де, правдоподібно[1], й похований.

Родина

На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовані відповідні джерела.

Творчість

Грав переважно епізодичні характерні та комічні ролі — шинкарів, сватів, солдатів, наймитів, чиновників. Зіграв у театрі близько 50 ролей, серед яких

  • Скорик, Скворцов («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка),
  • Гупаленко, Націєвський («Суєта», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого),
  • Шинкар («Украдене щастя» І. Франка),
  • Скакунець («Пошилися в дурні» М. Кропивницького).

Автор документальних статей з історії українського театру, спогадів про митців сцени Амвросія Бучму, Януарія Бортника, Володимира Калина, Катерину та Івана Рубчаків, Софію і Йосипа Стадників, Ганну Юрчакову, Гната Юру та инших. Спогади вміщені у збірниках «Лесь Курбас», «Мар'ян Крушельницький» та инших.

Окремі публікації:

  • Демчук, Т. Артистичне турне Йосипа Стадника // Наша культура (Варшава). — 1983. — № 6. — С. 4–5.
  • Демчук, Т. Галицькі театри на Великій Україні в 1919–1920 рр. (Документальні спогади) // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898–1944. Дод. № 3. — Тернопіль, 1992. — С. 49—51.
  • Демчук, Т. З давніх літ // Мар’ян Крушельницький: Спогади, статті. — К., 1969. — С. 68—75.
  • Демчук, Т. Зірка вкраїнського театру // Вільне життя. — 1970. — 22 серп.
  • Демчук, Т. Київський театр опери та балету // Український календар. — Варшава, 1986. — С. 196—199.
  • Демчук, Т. Спогад // Український календар. — Варшава, 1984. — С. 230—231.
  • Демчук, Т. «Тернопільські театральні вечори» // Лесь Курбас. Спогади сучасників. — К., 1969. — С. 73—77.

Зібрав велику колекцію афіш і світлин акторів «Тернопільських театральних вечорів» та Нового драматичного театру імені Івана Франка. Видав спогади. Рукописи своїх статей передав у Національний музей у Львові, Львівську наукову бібліотеку, архівний фонд Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Джерела

Основні

  • Волинський, Б. Демчук Теофіль Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 474—475. — ISBN 966-528-197-6.
  • Демчук Теофіль Семенович // Театральна Тернопільщина : бібліогр. покажч. / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. держ. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. обл. драм. театр ім. Т. Г. Шевченка ; Уклад. П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. — С. 75—76 — ISBN 966-562-435-0.
  • Остап’юк, Б. Теофіль Демчук // Шляхами Золотого Поділля [Текст] : регіональний історично-мемуарний збірник. Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина / редкол. : Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич [та ин.]. – Філядельфія : Регіональне об'єднання Тернопільщина, 1983. — С. 647—648. — (НТШ. Український архів).
  • Лазарович, М., Мельничук, Б. Демчук Теофіль Семенович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія : До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. У 3 т. / Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. — Т. 1 : А — Ж. — С. 488. — ISBN 966-528-197-6.

Література

  • Демчук Теофіль // Мистецтво України : біогр. довідник. — Київ, 1997. — С. 198.
  • Медведик, П. Демчук Теофіль Семенович // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі 1898–1944. Дод. № 3. — Тернопіль, 1992. — С. 49, портр.
  • Мельничук, Б. Двоє у світлі сцени. І сторіччя / Богдан Мельничук // Тернопіль вечірній. — 1996. — № ? (25 вер.). — С. 3.
  • Мельничук-Лучко, Л. Теофіл Демчук // Жовтень. — 1964. — № 4. — С. 101.
  • Пилипчук, Р. Наш земляк — актор і театрознавець // Вільне життя. — 1966. — 20 вер.
  • Пиндус, Б. У науці, театрі, кіно / Богдан Пиндус // Вільне життя. — 1992. — № ? (?.). — С. ?.
  • Танюк, Л. Марьян Крушельницкий. — М.: Искусство, 1974. — 223 с., ил., портр. — С. 30—31, 34, 39: Про Т. Демчука.
  • Теофіль Демчук (20.ІХ.1896 — в м. Тернополі) // Український календар. — Варшава, 1986. — С. 195–196.

Посилання

Примітки

  1. Власне дослідження Миколи Василечка.

Зауваги