Теодор Леонтович

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадський діяч,
правник, редактор
Теодор Леонтович
Инші імена: Богдан Леонтович, Teodor Leontowicz
Псевдо: Богдан Л-ч
Народження: 1812
с. Щутків, нині Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Смерть: 30.11.1886
с. Новосілка, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українець
size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: батько — Іван, мати — Марія, сини — о. Володимир, Денис, брат — Павло
Освіта: Щутківська початкова школа, клясична гімназія, Францисканський університет у Львові (нині Львівський національний університет імені Івана Франка)
Робота: правник, музичний критик
Релігія,
духовне життя:
греко-католик
Творчість: автор музики пісні «Мир вам, браття, всі приносим»

Теод́ор Леонт́ович[1], або Богдан Леонт́ович[2] (псевдонім — Богдан Л-ч; 1812, с. Щутків, нині Польща — 30 листопада 1886, с. Новосілка в околиці Бучача, Україна) — український правник, письменник, композитор, музичний критик, редактор, громадсько-політичний діяч. Автор музики пісні «Мир вам, браття, всі приносим». Батько о. Володимира та Дениса Леонтовичів.

Життєпис

Теодор Леонтович народився 1812 року в с. Щуткові[1] коронного краю Королівство Галичини і Володимирії Австрійської імперії (нині Любачівського повіту Підкарпатського воєводства, Польща) в родині Івана Леонтовича та його дружини Марії[3]. Його братом був Павло Леонтович (псевд. Павло з Щуткова; 1825—1880) — письменник, видавець[4].

У рідному селі здобув початкову освіту, згодом вчився у Перемишлі та Львові. Очевидно, що закінчив клясичну гімназію[5]. Після цього — правничий факультет Львівського університету імені Франца І (нині національний університет імені Івана Франка). Працював за фахом у Бучачі, Львові, Тернополі.

Докладав немало зусиль, щоб під час «Весни народів» 2 травня 1848 у Львові було засновано першу українську легальну політичну організацію — Головну Руську (Українську) Раду, яка стала головним представником інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала цю місію протягом 1848—1851 років. Як секретар (инший — о. Михаїл Малиновський[6]) активно працював у Раді і добився, щоб з 15 травня 1848 почала виходити газета «Зоря Галицька» — перший часопис галицьких українців, співредактором якого він став. У жовтні 1848 разом із зокрема, Миколою Устияновичем, Іваном Борисикевичем, увійшов до складу комісії, за ініціятивою якої скликали «Собор Руських Учених» з метою об’єднання наукових сил і скерування їхньої праці на благо свого народу. Богдан Леонтович відіграв позитивну виховну роль, особливо коли працював в газеті «Основа» (у 1870—1871 роках був редактором[1] (обидві виходили у Львові). певний час — власником цього часопису, до якого доволі скептично ставився д-р Іван Франко[7]). Його співробітниками були Ксенофонт Климкович та Володимир Шашкевич (син о. Маркіяна), всі вони відкрито боролися проти москвофільства. Після втрати «Основи» Богдан Леонтович зосередився на праці у Львівському повітовому суді як ад’юнкт і водночас працював на посаді урядника цісарсько-королівського кредитного рустикального (селянського) банку, створеного у Львові 1867 року. Через деякий час працював у крилошанському (священичому) кредитному банку «Заведеніе», заснованому 1873 року Святоюрським духовенством, якого директором був його брат Іван Леонтович.

Помер 30 листопада 1886 в с. Новосілці[1] Бучацького повіту Австро-Угорської монархії[8] (нині Бучацького району на Тернопільщині, Україна).

Доробок

Автор музичних рецензій, популярних музичних творів, зокрема пісні на слова о. Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», яку деякий час у Галичині виконували як національний гімн.

У статті «Сьомі роковини смерті Тараса Шевченка у Львові» (1868) вперше проаналізував музичну творчість композиторів о. Михайла Вербицького (автор національного гімну) і Миколи Лисенка.

Сім'я

Був одружений. Відомо про двох його синів:

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Медведик, с. 344.
  2. Студинський, с. 151, 154—156, 158.
  3. Іван Леонтович // Родовід.
  4. Осадця, О. Матеріали до біографічного словника Івана Левицького як джерело музичної біографістики // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. — 2015. — Вип. 7. — С. 667.
  5. Власне дослідження Дмитро Лоґуш.
  6. Верига, В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 166. — ISBN 5-7773-0359-5.
  7. Мельник, І. Володимир Шашкевич — син Маркіяна // Zbruč. — 2014. — 7 квіт.
  8. Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1886. — Станиславовъ, 1886. — Р. II. — С. 103; Nowosiółka 3.) N., wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 277. (пол.)
  9. Володимир Леонтович нар. 1850 пом. 8 червня 1897 // Родовід.
  10. Медведик, П. Леонтович Денис Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 343. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела

  • Леонтович Теодор // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — 1962. — Т. 4. — С. 1286.
  • Медведик, П. Леонтович Теодор (Федір, Богдан) Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 344. — ISBN 966-528-199-2.
  • Студинський, К. Павло Леонтович (Павло зі Щуткова) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 1922. — T. CXXXII. — С. 135—184.

Посилання

Зауваги