Відмінності між версіями «Сембратович (прізвище)»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
*'''[[Йосиф Сембратович]]''' (8 листопада 1821, с., нині м. Криниця<ref>Криниця // {{ЕУ}} — Т. 3. — С. 1189.</ref>, або Криниця-Живець<ref>Укладачі видання «Енциклопедія Сучасної України» чомусь вжили спольщену назву — Криниця-Здруй ({{мова|пол|Krynica Zdrój}}; див.: {{ЕСУ|15|478|Гаврилюк, Ю.|Криниця-Здруй}}).</ref>, Польща — 23 жовтня 1900, м. Рим, Королівство Італія) — український греко-католицький релігійний діяч, освітянин, доктор богослов'я, граф, митрополит Галицький; неодноразово перебував на Тернопільщині (василіянські монастирі в Бучачі, Улашківцях, Михайлівці, також — Тернопіль, Збараж, Скалат, Гнилички, Нестерівці);
 
*'''[[Йосиф Сембратович]]''' (8 листопада 1821, с., нині м. Криниця<ref>Криниця // {{ЕУ}} — Т. 3. — С. 1189.</ref>, або Криниця-Живець<ref>Укладачі видання «Енциклопедія Сучасної України» чомусь вжили спольщену назву — Криниця-Здруй ({{мова|пол|Krynica Zdrój}}; див.: {{ЕСУ|15|478|Гаврилюк, Ю.|Криниця-Здруй}}).</ref>, Польща — 23 жовтня 1900, м. Рим, Королівство Італія) — український греко-католицький релігійний діяч, освітянин, доктор богослов'я, граф, митрополит Галицький; неодноразово перебував на Тернопільщині (василіянські монастирі в Бучачі, Улашківцях, Михайлівці, також — Тернопіль, Збараж, Скалат, Гнилички, Нестерівці);
 
*'''[[Сильвестр Сембратович]]''' (3 вересня 1836, с. Дошниця в околиці Ліська, нині Польща — 4 серпня 1898, м. Львів) — український греко-католицький релігійний і громадський діяч, освітянин, митрополит Галицький, кардинал, ініціятор утворення Станиславівської епархії, видав перший молитовник народною мовою; неодноразово перебував на Тернопільщині (Кудринецький, Підгаєцький, Зборівський, Збаразький та инші деканати);
 
*'''[[Сильвестр Сембратович]]''' (3 вересня 1836, с. Дошниця в околиці Ліська, нині Польща — 4 серпня 1898, м. Львів) — український греко-католицький релігійний і громадський діяч, освітянин, митрополит Галицький, кардинал, ініціятор утворення Станиславівської епархії, видав перший молитовник народною мовою; неодноразово перебував на Тернопільщині (Кудринецький, Підгаєцький, Зборівський, Збаразький та инші деканати);
*д-р '''[[Філарет Сембратович]]''' (бл. 1845<ref>У згадці про його смерть у часописі «Kurjer Lwowski» стверджується, що помер у віці 53 років; див.:  [http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=18980615&seite=3&zoom=33&query=%22Filaret%22%2Btext%3A%22Sembratowicz%22&ref=anno-search Kronika. Zmarli] // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164 (15 czer.). — S. 3. {{мовад|пол}}</ref>, {{Нев|мн=2}} — бл. 15 червня 1898, м. Бережани<ref name="KL">Kronika. Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164. — S. 3. {{мовад|пол}}</ref>) — український правник, цісарсько-королівський суддя в Бережанах<ref>[https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:817644 Філарет Сембратович] // Родовід.</ref>, Монастириськах<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1885. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1885. — S. 80. {{мовад|пол}}</ref>, Тернополі, доктор права<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1896… — S. 86. {{мовад|пол}}</ref>; небіж владики Йосифа Сембратовича<ref>Батько Філарета — о. Михайло (1814—1884; див.: [https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:818000 Михайло Сембратович нар. 1814 пом. 20 жовтня 1884]), син о. Теодосія і старший брат владики Йосифа (див.: [https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:817637 Теодосій Сембратович нар. 1781 пом. 27 липня 1844] // Родовід.)</ref>.
+
*д-р '''[[Філарет Сембратович]]''' (бл. 1845<ref>У згадці про його смерть у часописі «Kurjer Lwowski» стверджується, що помер у віці 53 років; див.:  [http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=18980615&seite=3&zoom=33&query=%22Filaret%22%2Btext%3A%22Sembratowicz%22&ref=anno-search Kronika. Zmarli] // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164 (15 czer.). — S. 3. {{мовад|пол}}</ref>, ймовірно<ref>{{ВД|{{ДЛ|а=1}}}}</ref>, с. Королева Руська<ref>Нинішня польська назва — Królowa Górna.</ref> в околиці Нового Санчу, нині Польща<ref>Батько — о. Михайло (1814—1884) — був тоді парохом у цьому селі (див.: [https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:818000 Михайло Сембратович нар. 1814 пом. 20 жовтня 1884] // Родовід; також — Michaël Sembratowicz // Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos graeco-cathol. Premisliensis pro Anno Domini MDCCCXLVII. — Premisliæ, 1847. — P. 167. {{мовад|лат}}.</ref> — бл. 15 червня 1898, м. Бережани<ref name="KL">Kronika. Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164. — S. 3. {{мовад|пол}}</ref>) — український правник, цісарсько-королівський суддя в Бережанах<ref>[https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:817644 Філарет Сембратович] // Родовід.</ref>, Монастириськах<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1888. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1888. — S. 76. {{мовад|пол}}</ref>, Тернополі, доктор права<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1896… — S. 86. {{мовад|пол}}</ref>; небіж владики Йосифа Сембратовича<ref>Батько — о. Михайло — був сином о. Теодосія і старшим братом владики Йосифа (див.: [https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:817637 Теодосій Сембратович нар. 1781 пом. 27 липня 1844] // Родовід.)</ref>.
  
 
==Подібні прізвища==
 
==Подібні прізвища==

Версія за 17:57, 6 листопада 2019

Information icon4.svg Прізвище кількох осіб, пов'язаних з Тернопільщиною. Сторінка значень містить посилання на статті та/або коротку довідку про кожного з них.

Сембрато́вич — українське прізвище.

Пов'язані з краєм

  • Йосиф Сембратович (8 листопада 1821, с., нині м. Криниця[1], або Криниця-Живець[2], Польща — 23 жовтня 1900, м. Рим, Королівство Італія) — український греко-католицький релігійний діяч, освітянин, доктор богослов'я, граф, митрополит Галицький; неодноразово перебував на Тернопільщині (василіянські монастирі в Бучачі, Улашківцях, Михайлівці, також — Тернопіль, Збараж, Скалат, Гнилички, Нестерівці);
  • Сильвестр Сембратович (3 вересня 1836, с. Дошниця в околиці Ліська, нині Польща — 4 серпня 1898, м. Львів) — український греко-католицький релігійний і громадський діяч, освітянин, митрополит Галицький, кардинал, ініціятор утворення Станиславівської епархії, видав перший молитовник народною мовою; неодноразово перебував на Тернопільщині (Кудринецький, Підгаєцький, Зборівський, Збаразький та инші деканати);
  • д-р Філарет Сембратович (бл. 1845[3], ймовірно[4], с. Королева Руська[5] в околиці Нового Санчу, нині Польща[6] — бл. 15 червня 1898, м. Бережани[7]) — український правник, цісарсько-королівський суддя в Бережанах[8], Монастириськах[9], Тернополі, доктор права[10]; небіж владики Йосифа Сембратовича[11].

Подібні прізвища

Примітки

  1. Криниця // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — Т. 3. — С. 1189.
  2. Укладачі видання «Енциклопедія Сучасної України» чомусь вжили спольщену назву — Криниця-Здруй (пол. Krynica Zdrój; див.: Гаврилюк, Ю. Криниця-Здруй // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 15 : Кот — Куз.— С. 478. — ISBN 978-966-02-7305-4.).
  3. У згадці про його смерть у часописі «Kurjer Lwowski» стверджується, що помер у віці 53 років; див.: Kronika. Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164 (15 czer.). — S. 3. (пол.)
  4. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  5. Нинішня польська назва — Królowa Górna.
  6. Батько — о. Михайло (1814—1884) — був тоді парохом у цьому селі (див.: Михайло Сембратович нар. 1814 пом. 20 жовтня 1884 // Родовід; також — Michaël Sembratowicz // Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos graeco-cathol. Premisliensis pro Anno Domini MDCCCXLVII. — Premisliæ, 1847. — P. 167. (лат.).
  7. Kronika. Zmarli // Kurjer Lwowski. — 1898. — № 164. — S. 3. (пол.)
  8. Філарет Сембратович // Родовід.
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1888. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1888. — S. 76. (пол.)
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1896… — S. 86. (пол.)
  11. Батько — о. Михайло — був сином о. Теодосія і старшим братом владики Йосифа (див.: Теодосій Сембратович нар. 1781 пом. 27 липня 1844 // Родовід.)

Зауваги