Садок Баронч
Чернець, історик, фольклорист | ||
---|---|---|
Садок Баронч | ||
Садок Баронч | ||
Инші імена: | Садок Вінцентій Фереріуш Баронч, пол. Sadok Barącz, вірм. Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ | |
Народження: | 29.04.1814 м. Станіславів, нині Івано-Франківськ, Україна | |
Смерть: | 2.04.1892 с. Підкамінь, нині м-ко, Львівська область, Україна | |
Громадянство: | вірменин УРСР → Україна | |
Родина: | батько — Григорій | |
Освіта: | початкова школа й цісарсько-королівська гімназія у Станіславові, факультет філософії та факультет богослов'я Львівського університету, монастирська філософсько-богословська школа | |
Релігія, духовне життя: |
католик, чернець-домініканець | |
Творчість: | автор краєзнавчих розвідок | |
Садок Баронч (ксьондз Садок Вінцентій Фереріуш Баронч; пол. Sadok Barącz, вірм. Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ; 29 квітня 1814, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ, Україна — 2 квітня 1892, містечко Підкамінь, Львівщина, нині Україна) — польський релігійний діяч, чернець-домініканець, історик, фольклорист, архівіст, вірменин за національністю.
Життєпис
Садок Баронч народився 29 квітня 1814 року в місті Станиславові (на той час — Австрійська імперія, нині — Івано-Франківськ, Україна) в незаможній вірменській родині містянина Григорія Баронча. При народженні отримав два імені — Вінцент і Фереріуш — на честь святого Вінсента Феррера.
1821—1830 навчався в початковій школі й Станіславівській цісарсько-королівській гімназії, 1831–1833 — у Львівському університеті на факультеті філософії. Закінчив екстерном також факультет богослов'я (1833—1835).
Бажаючи вступити до монастиря домініканців у Львові листувався з Ватиканом з проханням дозволити йому змінити вірменський обряд на латинський, на що отримав дозвіл аж через 5 років. 1835 вступив до новіціяту домініканців у Підкамені поблизу Бродів, де 19 липня того ж року отримав друге ім'я Садок. Продовжував навчатись богослов'я та закінчив монастирську філософсько-богословську школу у Львові. Монаші обіти склав 2 травня 1838. Священичі свячення отримав з рук львівського латинського архиєпископа Франтішека Піштека 21 липня 1838.
1839 виконував функції бібліотекаря монастиря та помічника (вікарій) домініканської парафії при костелі Божого Тіла у Львові; став професором біблійних наук у філософсько-богословській школі. 1842–1845 — виконував обов'язки катехита у звичайній школі у Жовкві, яка належала домініканцям; став помічником настоятеля монастиря (підпріором).
З початку 1846 переведений до Бірок Домініканських, потім був настоятелем та адміністратором парафії, 1848 — головою Народної ради та мировим суддею в Тисмениці. 1851 повернувся до Львова, де знову став професором у школі домініканців. 1853–1857 — спеціяльний радник капітули провінції. 1855 на короткий час призначений настоятелем у Підкамені, упродовж багатьох років був пріором домініканського монастиря, тут прожив до кінця свого життя. Звідти навідувався у м-ко Залізці та м. Бучач на Тернопільщині.
1858 став членом-кореспондентом Краківського наукового товариства (пізніше членом Академії прикладних наук).
Помер Садок Баронч 2 квітня 1892. Похований у каплиці на монастирському цвинтарі в Підкамені.
Доробок
У монастирських архівах відшукував манускрипти, робив виписки, розпитував старожилів. Свої краєзнавчі пошуки виклав польською мовою у 30 монографіях та близько 70 статтях.
- Праці з історії Тернопільщини
- «Żywoty sławnych Ormian w Polsce» («Життєписи славних вірмен у Польщі»; Львів, 1856),
- «Rys dziejów ormiańskich» (Нарис вірменської історії; 1869),
- «Pamiątki jazłowieckie» («Пам'ятки язловецькі»; Львів, 1862),
- «Pamiątki buczackie» («Пам'ятки бучацькі»; Львів, 1882),
- «Jan Tarnowski: szkic biograficzny» («Ян Тарновський: біографічний нарис»; Познань, 1888),
- «Założce» («Заложці»; Познань, 1889).
- Видані в Тернополі
- «Bajki, fraszki, podania, przysłowia i pieśni na Rusi» («Байки, епіграми, оповідання, прислів’я та пісні на Русі»; 1866),
- «Rys dziejów ormiańskich» (Нарис вірменської історії; 1869),
- «Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu» («Історія монастиря оо. Домініканців у Підкамені; 1870),
Вшанування
На честь Садока Баронча названа одна з вулиць Львова.
Джерела
- Медведик, П. Баронч Садок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 86. — ISBN 966-528-197-6.
- Бондарчук, П. М. Баронч Садок // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 194. — ISBN 966-00-0734-5.
- Knot, A. Barącz Sadok Wincenty Fererjusz (1814—1892) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 290—292; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
Зауваги
польський релігійний діяч, чернець-домініканець, історик, фольклорист, архівіст
- Особи (за абеткою)
- Релігійні діячі (за абеткою)
- Ченці (за абеткою)
- Історики (за абеткою)
- Особи на ім'я Садок
- Особи на ім'я Вінцентій
- Народилися 29 квітня
- Народилися 1814
- Народилися в Україні
- Польські релігійні діячі, які відвідували Тернопільщину
- Польські історики, які відвідували Тернопільщину
- Польські ченці, які відвідували Тернопільщину
- Польські фольклористи, які відвідували Тернопільщину
- Випускники вишів Львові
- Автори краєзнавчих праць
- Автори краєзнавчих книг про Тернопільщину
- Померли 2 квітня
- Померли 1892
- Померли у Львові
- Поховані у Львові