Олександр Ковальчук

Матеріал з Тернопедії
Версія від 18:50, 23 листопада 2020, створена Микола Василечко (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Лікар, освітянин, науковець
Олександр Ковальчук
Kovalchuk-Oleksandr-Leonidovych-15082292.jpg
Народження: 23.11.1970</br>м. Тернопіль, Тернопільська область, нині Україна
Громадянство: size УРСРsize Україна
Родина: батько — Леонід, дружина — Мар'яна
Освіта: школа, Тернопільський медичний інститут (нині ТНМУ)
Робота: проректор ТНМУ, хірург, професор
Наукова діяльність: доктор медичних наук, професор, автор 125 публікацій, співавтор посібників, монографій
Громадська діяльність: волонтер
Відзнаки: орден «За волонтерську діяльність “Сила України”», медаль,

Олександр Ковальчук (нар. 23 листопада 1970, м. Тернопіль, нині Україна) — український учений у галузі хірургії, освітянин, лікар-хірург, волонтер.

Життєпис

Олександр Ковальчук народився 23 листопада 1970 року в місті Тернополі, центрі однойменної области (нині Україна) в родині український лікаря, освітянина, науковця Леоніда Ковальчука.

1994 закінчив Тернопільський медичний інститут (нині Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського). У вересні 1994 — липні 1997 проходив інтернатуру на базі Тернопільської обласної лікарні.

Від липня до грудня 1997 працював у Тернопільській міській лікарні № 1 на посаді лікаря-хірурга. У січні 1998 — липні 2000 — у Тернопільській центральній районній лікарні на посаді завідувача відділення малоінвазивної хірургії. Одним із перших у Тернополі виконував малоінвазивні операції.

Від вересня 1998 до травня 2000 працював за сумісництвом у Тернопільській державній медичній академії на посаді асистента катедри сестринської справи.

У 2000 здобув учений ступінь кандидата медичних наук (тема дисертації «Можливости відновлення втраченого шкірного покриву в обпечених хворих»).

У травні 2000 переведений на посаду асистента катедри шпитальної хірургії. Від січня 2002 працював на посаді доцента катедри шпитальної хірургії. У 2003 присвоєно вчене звання доцента.

Від серпня 2000 до червня 2013 працював за сумісництвом завідувачем відділенням малоінвазивної хірургії Тернопільської обласної лікарні. У липні 2005 переведений на посаду доцента катедри хірургії з урологією, анестезіологією, нейрохірургією та дитячою хірургією ТДМУ.

Від січня 2007 працював на посаді доцента катедри хірургії, травматології та ортопедії з малоінвазивними ендоскопічними технологіями та хірургічними дисциплінами факультету післядипломної освіти медичного університету, в січні 2008-го переведений на посаду доцента катедри. Від грудня 2010 — завідувач катедри ендоскопії з малоінвазивною хірургією, урологією та травматологією факультету післядипломної освіти.

У 2007 започаткував єдині на території України курси підвищення кваліфікації з малоінвазивної хірургії для інтернів, лікарів-хірургів, урологів, гінекологів, онкологів, де курсанти виконували навчальні оперативні втручання на тваринах у зооопераційній[1].

Від 2011 — доктор медичних наук, професор (тема дисертації «Лапароскопічна хірургія жовчнокам'яної хвороби у хворих на хронічні гепатити і цироз печінки»).

У червні 2013 призначений на посаду першого заступника головного лікаря комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня».

Від червня 2013 — завідувач катедри загальної та малоінвазивної хірургії ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» за сумісництвом.

У жовтні 2014 — 2020 — перший проректор з науково-педагогічної роботи та професор катедри загальної та малоінвазивної хірургії.

Наукова діяльність

Кандидат медичних наук (2000, тема дисертації — Можливости відновлення втраченого шкірного покриву в обпечених хворих), доктор медичних наук (тема дисертації — Лапароскопічна хірургія жовчнокам'яної хвороби у хворих на хронічні гепатити і цироз печінки).

Член европейської асоціяції ендоскопічних хірургів (2001).

Автор 125 публікацій, з них 106 наукових, 19 навчально-методичних, сСпівавтор 4 підручників, 3 посібників, 4 монографій, 10 патентів, зокрема

  • «Шпитальна хірургія»,
  • «Лапароскопічна хірургія жовчних шляхів» — перша монографія з ендохірургії в Україні (1997, співавтор),
  • «Клінічна хірургія» (2000),
  • «Невідкладна хірургія» (2000),
  • «Медсестринство в хірургії» (2001),
  • «Лапароскопічна хірургія жовчнокам'яної хвороби у хворих на хронічні гепатити і цироз печінки» (2014)
  • мультимедійних компакт-дисків «Лапароскопічна хірургія», «Шпитальна хірургія» (обидва — 1999).

Засновник малоінвазивної хірургії в области.

Звання і відзнаки

  • «Людина року» Тернопільщини (2007),
  • медаль «Знання, Душу, Серце Людям»[2],
  • Орден «За волонтерську діяльність „Сила України“».

Джерела

Основні

Посилання

Примітки

  1. Ковальчук, О. Л., Гнатюк, М. С., Шев'як, П. І. та инші. Особливости навчання хірургів на курсах лапароскопічної хірургії в Тернопільському державному медичному університеті // — Медична освіта. — № 1. — С. 26.
  2. Владика Нестор нагородив жертводавців, які допомагають капеланській службі // Te-News.te.ua. — 2015. — 21 серп.

Зауваги