Олександер Бородайко

Матеріал з Тернопедії
Версія від 17:01, 21 березня 2021, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Бородайко Олександр}} {{Особа |назва картки=Правник, громадський діяч |ім'я=Олекс...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Правник, громадський діяч
Олександер Бородайко
Олександер Бородайко.jpg
Народження: 21.03.1871
с. Криве, нині Козівська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 21.04.1962
м. Нью-Йорк, США
Поховання: США
Громадянство: українець
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСРsize США
Родина: батько — Микола, сини — Богдан, Корнило
Освіта: Бережанська гімназія та дворічні студії на правничому факультеті Львівського університету
Робота: працював у Бережанському окружному суді, директор його канцелярії
Військо: вояк УГА
Громадська діяльність: член управ українських товариств, міський комісар Бережан

Олександер Бородайко (21 березня 1871, с. Криве, нині Україна — 21 квітня 1962, м. Нью-Йорк, США) — український правник, громадський діяч.

Життєпис

Олександер[1] Бородайко народився 21 березня 1871 року в селі Кривому в околиці Козови (нині село Козівської громади Тернопільського району Тернопільської области України) в сім’ї вчителя Миколи Бородайка.

Закінчив Бережанську гімназію, 1892 — учительську семінарію в Тернополі. Працював учителем у с. Рогачині (околиця Бережан) і водночас два роки студіював на правничому факультеті Львівського університету.

Після студій від 1898 працював у суді у суді в м-ку Лисеці на Станиславщині (нині Івано-Франківська область). 1900 переведений в окружний суд у м. Бережанах, згодом — директор його канцелярії.

На початку Першої світової війни виїхав до Австрії, звідки повернувся через три роки.

Учасник «Листопадового зриву» в Бережанах; у період ЗУНР у листопаді 1918 кілька днів був бургомістром Бережан[2][3], у грудні 1918 — лютому 1919 — міський комісар. Воював в УГА, з якою залишив місто, перейшов за Збруч, і перебував у Кам’янці-Подільському.

У травні 1920 повернувся в Бережани, де заарештований польською владою. За клопотанням громади поновлений на роботі в суді, де працював до виходу на пенсію 1930.

Будинок «Української бурси» в Бережанах

У Бережанах належав до управ «Просвіти», «Української бесіди», «Рідної школи», до наглядової ради Українського банку «Дністер»; голова «Української бурси», довгі роки був касиром[1]. У середині липня 1927 обраний до громадської ради[4] в Бережанах[5].

1944 еміґрував до Німеччини, де перебував у таборах для переміщених осіб, звідки 1949 виїхав до США.

Помер 21 квітня 1962 року в місті Нью-Йорку (США), похований у м. Бронксі[6].

Родина

Дружина ?На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.

Сини:

  • Богдан — правник, громадський діяч; хорунжий Леґіону УСС; був учасником встановлення української влади в Бережанах на початку листопада 1918[7];
  • Корнило — четар 5-ої сотні Леґіону УСС.

Джерела

Основні

  • Волинець, Н., Гуцал, П., Райтер, М. Бородайко Олександр Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 72. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Гуцал, П. Бородайко Олександр Миколайович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія : До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. У 3 т. / Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. — Т. 1 : А — Ж. — С. 165. — ISBN 966-528-197-6.

Література

Примітки

  1. 1,0 1,1 Маркіянове свято в Бережанах // Бережанська Земля. Історично-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Український архів. — Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто: Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — Т. XIX. — XV. — С. 173.
  2. Бережани 1375—2000. Збірник статей та матеріалів. / Упорядники: Бідюк С. С., Мігоцький З. Л., Парацій В. М., Сагайдачна Н. О., Скальська О. С. — Тернопіль—Бережани: Збруч, Відділ інформаційних систем і комп'ютерних технологій БАТІ, 2000. — С. 15. — ISBN 966-528-064-3.
  3. Перебрання влади — обсада урядів // Бережанська Земля. Історично-мемуарний збірник / упоряд. В. Лев. — Український архів. — Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто: Комітет «Видавництва Бережани», 1970. — Т. XIX. — XV. — С. 212.
  4. У громадську раду також обрані Михайло Західний, Володимир Кордуба, Володимир Бемко, Микола Клецор, Остап Копцюх, Михайло Вридник, Теодор Кордуба.
  5. Василик, І., Лугова, О. Адвокатська та громадсько-політична діяльність Володимира Бемка і Михайла Західного / Вісник. 2019. — № 1—2 (лютий). — С. 95. / Передрук з : Адвокатська та громадсько-політична діяльність Володимира Бемка і Михайла Західного : монографія / Олена Лугова, Ірина Василик; КВІЦ, 2018. — 200 с.
  6. Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2011 рік : бібліогр. покажч. Вип. 21 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Друневич ; ред. О. Раскіна ; відп. за випуск В. Вітенко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2010. — С. 11.
  7. Лазарович, М. Поіменний список Леґіону Українських січових стрільців // Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — 2-ге вид., доп. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 398.

Зауваги