Михайло-Модест Ґнесько

Матеріал з Тернопедії
Версія від 09:16, 21 серпня 2021, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Ґнесько Михайло-Модест}} {{Особа |назва картки=Релігійний діяч, священник, учений...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Релігійний діяч, священник, учений
о. Михайло-Модест Ґнесько
о. Михайло-Модест Ґнесько
о. Михайло-Модест Ґнесько
Инші імена: англ. 
Народження: 18.09.1921,
с. Угринь, нині Заводська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 30.03.2008,
м. Ванкувер, провінція Британська Колумбія, Канада
Поховання: м-ко Мондер, провінція Альберта, Канада
Громадянство: українець,
size Польща → size Канада
Родина: батьки — Василь і Марія
Освіта: Лютеранський університет у Римі
Робота: викладач в університеті Оттави
Релігія,
духовне життя:
священник УГКЦ, секретар курії, ігумен монастиря та инше
Творчість: автор радіопрограм ЧСВВ
Наукова діяльність: доктор права, професор

Михайло-Модест Ґнесько (18 вересня 1921, с. Угринь, нині Україна — 30 березня 2008, м. Ванкувер, провінція Британська Колумбія, похований у м-ку Мондері, провінція Альберта, Канада) — український релігійний діяч, греко-католицький священник, учений. Доктор права (1951), професор.

Життєпис

Михайло-Модест Ґнесько народився 18 вересня 1921 року в селі Угрині в околиці Чорткова (на той час село у складі Чортківського повіту Тарнопольського воєводства Польської Республіки, нині — Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України) в родині Василя і Марії (з дому — Якимчук). 13 вересня 1924 родина переселилася до Монреалю в Канаді.

Здобув народну освіту у франкомовних школах Святого Анцельма, Фротенак і Божої Матері Переможниці. У 1932—1940 навчався у Колеґії Успення Матері Божої (провінція Квебек). Подальші студії продовжував 1941 у василіянському схолястикаті в Мондері, а філософську і богословську освіту здобув 1942—1945 у студійному домі в Ґримсбі.

11 липня 1940 вступив до новіціяту ЧСВВ у м-ку Мондері (провінція Альберта, Канада). 25 лютого 1942 склав перші дочасні обіти, 29 квітня 1945 — довічні. 10 червня 1945 рукоположений на священника єпископом Василем (Ладикою) у церкві Успіння Божої Матері в Ґримсбі.

У 1945—1947 навчав латинську і французьку мови на схолястикаті в Мондері та обслуговував довколишні церкви міста. У 1946—1947 був також директором Василіянської друкарні.

Навчався у Папському Лютеранському університеті в Римі (1947—1951), захистив з відзнакою докторат із церковного та римського права.

Після закінчення студій у Римі, переїхав до Мондеру, де від 1952 до 1957 душпастирював у довколишніх парафіях та навчав схоластиків латинської мови. У 1953—1958 викладав філософію василіянським студентам у Мондері. У 1959—1975 — професор канонічного латинського і східного права в Університеті святого Павла в Оттаві. У 1953—-1964 і 1970—1973 — провінційний радник Канадської Провінції оо. Василіян. У 1960—1975 — член Оттавського регіонального трибуналу захисту подружнього зв'язку.

У 1975—1983 виконував у Римі обов’язки секретаря курії, головного дорадника Чину. У 1976—1983 був захисником подружнього зв'язку в Священній Конґрегації Святих Тайн; членом Комісії для вирішень казусів привілеїв віри в Конґрегації учення і віри. У 1982 за його старанням справлено нові ризи для мощей святого священномученика Йосафата в базиліці Святого Петра в Римі.

Від серпня 1983 до 1988 був сотрудником при парафії святого Василія Великого в Едмонтоні. У 1985—1986 був членом Управ комплексу святого Михаїла для захисту здоров'я в Едмонтоні. Від грудня 1986 до вересня 1996 — членом Колеґії суддів Національного канадського церковного трибуналу апеляцій в Оттаві. Від вересня 1988 до жовтня 1996 — ігуменом і парохом парафії святого Василія Великого в Едмонтоні.

Від 1996 до смерти — отець-помічник парафії Святої Покрови у Ванкувері.

Творчість

Автор радіопрограм ЧСВВ «Вечірня Хвиля» (квітень 1984 — жовтень 2001) та радіопрограм Братства українців-католиків Едмонтонської епархії. Від березня 1990 до червня 1991 передавав в Україну радіопрограму через Італію. Від 27 січня 1991 до березня 1992 вів радіопрограму в англійській мові на вшанування 100-річчя перших українських поселенців Канади.

Видав низку літургійних підручників для вірних, зокрема під час великопосних літургійних богослужень. Важливіші з-поміж них: Вечірня з виставленням плащаниці, Утреня Христових Страстей, Єрусалимська Утреня, Пасхальна Утреня, Божественна Літургія та Великопосна Утреня.

Смерть і похорон

Помер о. Михайло-Модест Ґнесько 30 березня 2008 року в місті Ванкувері (провінція Британська Колумбія).

Похоронні моління почалися в церкві Святої Покрови, а в п'ятницю о 08:30 священницький парастас відслужився у церкві святого Василія Великого в Едмонтоні. Моління проводили Владика Давид (Мотюк), епарх Едмонтону, та Владика емерит Вестмінстеру Северіян (Якимишин), ЧСВВ. У богослуженні співслужили отці василіяни: протоігумен Євген (Ричларк), ігумен монастиря в Едмонтоні Данило (Вах), ігумен з Мондеру о. Ігнатій (Головайчук), Дам'ян Велищук, Вінкентій Прихідько, Методій Тихий, Іриней Пристаєвський, Серафим Григорук та о. Тарсикій Залуцький, ЧСВВ, з Бразилії. З епархіяльних священників був о. Михайло Ковальчик та инші. Похоронне слово мав Владика Давид (Мотюк). Монаший парастас співали василіянські брати студійного дому під керівництвом о. Івана (Сембрата). У богослуженні взяли участь Сестри Служебниці з Едмонтону та біля 150 вірних едмонтонських парафій.

У суботу о 10:00 похоронну Літургію в церкві святого Василія Великого відслужив Владика Северіян (Якимишин) у співслужінні о. протоігумена Євгена (Ричкларка), о Марка (Зазулі), провінційного радника, о.-пароха з Веґревілю Йосафата Тиркала, Юстина Іванчишина, Сильвестра Кужиля, Тарсикія Залуцького, Методія Тихого, та кількох инших священників. Прощальне слово мав Владика Северіян (Якимишин). Святу Літургію співала василіянська братія. У богослуженні взяло участь біля 200 людей.

Тризна відбулася в парафіяльній залі парафії святого Василія Великого. Після тризни тлінні останки покійного о. Модеста перевезено до Мондеру, де їх похоронено на парафіяльному кладовищі, у василіянській ділянці біля инших покійних членів василіянської Канадської Провінції.

Джерела

Основні

Зауваги