Мирослав Луцишин

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Мирослав Луцишин
Славко Луцишин у віці 7 років, 1915 рік
Славко Луцишин у віці 7 років, 1915 рік
Инші імена: Славко Луцишин
Народження: 22.05.1908
с. Загребелля, Тернопільський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть: 9.10.1943
м. Тернопіль, нині Україна
Громадянство: українець
size ЗУНРШаблон:ПОЛ
Військо: 1915–1918, військово-польовий шпиталь 3-ї австро-угорської армії

Мирослав Луцишин або Славко Луцишин (22 травня 1908, с. Загребелля, Австро-Угорщина — 9 жовтня 1943, м. Тернопіль, нині Україна) — український військовик, наймолодший вояк Першої світової війни.

Життєпис

Малий вояк Славко Луцишин у харатері санітета в шпиталі
1915 рік
Славко Луцишин серед старшин і генералів австро-німецького генерального штабу
1915 рік

Мирослав Луцишин народився 22 травня 1908 року в селі Загребеллі, яке на той час існувало під Тернополем. Відома й точна адреса його проживання — вул. Болотна, 19 (нині — вулиця Чумацька мікрорайону «Дружба»).

У липні 1915 року, після весняного Горлицького прориву німецько-австрійського війська, фронт зупинився між Тернополем і Зборовом. Саме тут, під Озерною, за 20 км від рідного Загребелля, опинився тоді семирічний Славко, якого важко поранило. Він потрапив до військово-польового шпиталю 3-ї австро-угорської армії, де його вилікували австрійські військові медики.

На той час батько хлопця, австрійський вояк, перебуваючи на фронті, потрапив у російський полон, а мати, втікаючи від росіян, опинилася аж у Нижній Австрії, куди була евакуйована із зони затяжних бойових дій. У вересні 1915 року дивізії 3-ї армії терміново перекинули на недавно відкритий італійський фронт, тож австрійські військовики забрали Славка із собою, бо дитині не було куди подітися.

За таку «послугу» він мусив відслужити щонайменше три роки як справжній солдат. Служив у тому ж військово-польовому шпиталі санітетом (санітаром, що доглядає хворих, рядовим медичної служби): спочатку в Сербії, потім — у південному Тиролю (італійське Трентіно).

За чотири роки — 1915–1918 — Славко Луцишин пройшов російський та італійський фронти. У «Літописі Червоної Калини» розміщено світлини Славка (десятилітнього кайзер-єгеря) в товаристві командувача 11-ї армії генерал-полковника Віктора фон Данкля та инших достойників австро-німецького генерального штабу.

Після війни Славко вивчав медицину.

Тернополезнавець Любомира Бойцун, яка мешкала на тій самій вулиці і пам'ятала родину Луцишиних, припускає, що він міг бути в підпіллі ОУН, працювати в міській управі.

Відомо, що загинув Славко Луцишин у віці 35 років. Його вбили у скверику в центрі Тернополя. Убивця «замів сліди» димовою шашкою і його ніхто не шукав. А польський дослідник-хроніст Тернополя Чеслав Бліхарський у своїх розвідках називає навіть точну дату і час смерти Луцишина: сьома година вечора 9 жовтня 1943 року.

На вулиці Чумацькій зберігся будинок (нині трохи перебудований), в якому мешкає вже третє покоління Луцишиних. За спогадами Любомири Бойцун відомо, що відразу після закінчення війни родина Луцишиних зібралась у повному складі: батько і мати Славка прожили тут до старости й виховали шістьох дітей. Батько був справним бляхарем та ковалем і помер наприкінці 1950-х.

Вшанування

Пам'ятник

Пам'ятник Славкові Луцишину в Тернополі

Група тернопільських активістів та шанувальників історії міста вирішили вшанувати пам'ять земляка. 1 вересня 2015 року на розі гідропарку «Топільче», що біля масиву «Дружба» встановили скульптуру Славка Луцишина, яку виготовив Дмитро Пилип'юк[1][2]. Це перший пам'ятник у Тернополі уродженцеві міста.

Примітки

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Славко Луцишин. Наймолодший вояка 1СВ жив на Болотній у Тернополі // Відеоканал сайту «Тарнополь». — 2014. — 17 лют.
У парку «Топільче» встановили пам'ятник Славку Луцишину // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 1 вер.
Пам'ятник наймолодшому воякові Першої світової війни відкрили у Тернополі // ТТБ. — 2015. — 1 вер.

Зауваги