Лука Онуферко

Матеріал з Тернопедії
Версія від 10:49, 10 липня 2021, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Онуферко Лука}} {{Особа |назва картки=Громадський діяч |ім'я=Лука Онуферко |народж...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Громадський діяч
Лука Онуферко
Народження: 12.07.1891,
м. Тернопіль, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: зима 1942,
Урал, нині РФ
Поховання: правдоподібно на Уралі, нині РФ
Громадянство: українець,
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСР
Родина: батько — Яким
Освіта: Львівський університет
Робота: адвокат у Тернополі
Військо: УГА (старшина)
Громадська діяльність: секретар філії товариства «Просвіта», голова повітового союзу товариства «Каменярі»; співзасновник самоосвітніх гуртків

Лука Онуфе́рко (12 липня 1891, м. Тернопіль, нині Україна — зима 1942, Урал, нині РФ) — український громадський діяч.

Життєпис

Лука Онуферко, син Якима, народився 12 липня 1891 року в місті Тернополі (нині — Тернопільська область України).

Навчався у Львівському університеті.

Воював в УГА (старшина).

Після Першої світової війни — адвокат у Тернополі.

Від 1924 — секретар Тернопільської філії товариства «Просвіта». Голова повітового союзу товариства «Каменярі»; у липні[1] 1936 очолював його 4-й повітовий здвиг у Тернополі. Співзасновник самоосвітніх гуртків.

Член Української соціялістично-радикальної партії (УСРП)[1][2].

1941 Луку Онуферка заарештували органи НКВС. Помер зимою 1942 року в концтаборі на Уралі (нині РФ), де, правдоподібно[3], й похований.

Родина

На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовані відповідні джерела.

Джерела

Основне

Примітки

  1. 1,0 1,1 Бойцун, Л. Смиковецька і передмістя: палітра політичного і спортивного життя, грані технічного прогресу // Тернопіль у плині літ : Історико-краєзнавчі замальовки / Л. Бойцун. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 336.
  2. Там само, с. 335.
  3. Власне дослідження Миколи Василечка.

Зауваги