Леся Любарська

Матеріал з Тернопедії
Версія від 14:55, 30 червня 2019, створена Дмитро Лоґуш (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Любарська Леся}} {{Особа |назва картки = Письменниця, поетка, <br/>громадська діячка...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Письменниця, поетка,
громадська діячка
Леся Любарська
Инші імена: Lesia Liubarska
Народження: 13.06.1964
м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українка
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Михайло
Освіта: педагогічне училище в м. Великих Луках, ЧНУ імені Юрія Федьковича
Військова служба: оператор локаторної станції ЗС України
Релігія,
духовне життя:
прес-секретарка при церкві святих Петра і Павла
Творчість: авторка збірників прози, поезій, пісень, мелодій
Громадська діяльність: заступниця голови Тернопільської ОГО «Берег Єднання» імені Романа Шухевича, голова Борщівських РГО інвалідів «Тепло сердець», ЛМО «Ліра»
Відзнаки: літературна премія імені Мирона Утриска

Леся Любарська (нар. 13 червня 1964, м. Борщів, нині Україна) — українська письменниця, журналістка, поетка, громадська діячка, просвітянка, членкиня НСЖУ. Лавреатка літературної премія імені Мирона Утриска (2008, Львівщина). Заступниця голови Тернопільської обласної громадської організацції «Берег Єднання» імені Романа Шухевича.

Життєпис

Леся Любарська, дочка Михайла, народилася 13 червня 1964 в м. Борщеві, центрі одноменного району на Тернопільщині (нині Україна).

1986 закінчила педагогічне училище в м. Великих Луках (нині Псковської области, РФ), 2009 — історичний факультет[1] Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Працювала оператором локаторної станції в ЗС України.

Заступниця голови Тернопільської обласної громадської організацції «Берег Єднання» імені Романа Шухевича. У Борщеві: голова районної громадської організації інвалідів «Тепло сердець», літературно-мистецького об'єднання «Ліра»; прес-секретарка при церкві святих Петра і Павла, діяльна у товаристві «Просвіта».

Доробок

Авторка виступів у ЗМІ[2], 16-ти поетичних збірок дев'яти збірок поезій[3] (станом на 2009 — дев'яти[2]), в тому числі восьми дитячих, нарису про життя Романа Шухевича, пісенника на 430 сторінках (близько 120-ти пісень, з яких виконують близько 80-ти), авторка мелодій. Співпрацювала і співпрацює із 40 композиторами[3], зокрема, з Лесею Горлицькою (Мацьків)[4], Леонідом Міллером, Богданом Іваноньківим, Іваном Островерхим, Зеновією Присухіною. Деякі пісні відмічені на всеукраїнських фестивалях, зокрема, «Кущ молодої калини» (музика Зеновії Присухіної, виконував Сергій Дерій) зайняла третє місце на центральному радіо у передачі «Хіт-забава»[3].

Примітки

  1. Леся Любарська // Електронні книги «Навчальна книга — Богдан».
  2. 2,0 2,1 Коропецька, с. 364.
  3. 3,0 3,1 3,2 Лазука, Н. Леся Любарська: «Треба просто прийняти те, що син тепер належить іншій жінці» / Наталя Лазука // Нова Тернопільська газета. — 2017 (6—12 вер.). — С. 10.
  4. Леся Горлицька. Черешня // Українські пісні та відео. — 2015. — 14 груд.

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Літературний відеомарафон «Для України наша любов» // Тернопільська ОУНБ. — 2016. — 10 лис.
Тернопіль: Леся Любарська на презентації книги // Новини Тернополя 20 хвилин. — 2012. — 28 бер.

Зауваги