Климентина Лисинецька

Матеріал з Тернопедії
Версія від 16:56, 15 квітня 2021, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Лисинецька Климентина}} {{Особа |назва картки=Етнографка, публіцистка, громадськ...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Етнографка, публіцистка, громадська діячка
Климентина Лисинецька
Инші імена: з дому — Авдиковська
Псевдо: Гуцулка
Народження: 15.04.1851
с. Бабинці, нині Борщівська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 5.09.1938
с. Космач, нині Космацька громада, Косівський район, Івано-Франківська область, Україна
Поховання: правдоподібно, с. Космач
Громадянство: українець
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща
Родина: чоловік — о. Емануїл, донька
Освіта: невідомо
Релігія,
духовне життя:
донька і дружина священника
Творчість: авторка різножанрових матеріялів на виховні теми у газеті «Діло»
Громадська діяльність: співзасновниця «Жіночої громади», діяльна у «Просвіті», засновниця громадських товариств

Климентина Лисинецька (з дому — Авдиковська; псевдонім «Гуцулка»; 15 квітня 1851, с. Бабинці, нині Україна — 5 вересня 1938, с. Космач, нині Україна) — українська етнографка, публіцистка, громадська діячка.

Життєпис

Климентина Лисинецька народилася 15 квітня 1851 року в селі Бабинцях в околиці Борщева (нині село Борщівської громади Чортківського району Тернопільської области України) у сім’ї священника.

Деякий час проживала у с. Васильківцях (нині село однойменної громади на Чортківщині), де закінчила навчання і невдовзі була видана заміж за місцевого пароха. Заприятелювала з Наталією Кобринською, співзасновниця «Жіночої громади» — предтечі «Союзу Українок».

Від 1896 — у с. Космачі.

Діяльна у «Просвіті». Засновниця громадських товариств, створила курси для неграмотних, де викладала. Опікувалася знедоленими, сиротами.

Досліджувала гуцульське мистецтво та фольклор (пісні, в тому числі колядки і щедрівки, казки, перекази, повір’я та звичаї, перекази про опришків, про чарівництво, про їжу, побут, народну медицину, культуру гуцулів тощо[1]), її розвідки про це частково увійшли до 5-томної праці В. Шухевича «Гу­цульщина» (Л., 1897—1908, т. 2—5); популяризувала гуцульські звичаї.

Співорганізаторка мистецької виставки у м. Коломиї (1912, нині Івано-Франківська область), на якій продемонструвала гуцульське весілля з Космача; збирала мистецькі вироби, у т. ч. на Тернопільщині, організаторка їхнього експонування в країнах світу (Австрії, Франції, США).

Підтримувала зв’язки з культурними діячами Д.-М. Горняткевичем, М. Морозом, Олексою Новаківським, Г. Смоль­ським та иншими.

Померла 5 вересня 1938 року в селі Космачі, нині адмінцентр Космацької громади Косівського району Івано-Франківської области.

Родина

Чоловік — священник Емануїл Лисинецький був парохом у Васильківцях, згодом у Космачі[2]. З листування з Володимиром Гнатюклм відомо, що з дітей була, принаймні донька[3].

Доробок

Авторка різножанрових матеріялів на виховні теми у газеті «Діло» в 1930-х роках у рубриці «Голос попаді».

Джерела

Основні

  • Яцишин, В. В. Лисинецька Климентина // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 348. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Мельничук, Б., Яцишин, В. Лисинецька Климентина // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2005. — Т. 4 : В — Вог.— С. 348. — ISBN 966-02-3354-X.

Додаткове

  • Карпенко, А. Паспортизація польових етнографічних матеріалів з «Гуцульщини» як основа визначення територіального засягу праці Володимира Шухевича / Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2016. — Випуск 52. — С. 213—245.

Література

  • Лисинецька Климентина: Посмертна згадка // Діло. — 1938. — Ч. 197.
  • І. Д. Ті, що відійшли. Лисинецька Климентина: [Посмертна згадка] // Нова хата. — 1938. — Ч. 19.

Багрицький Л. Бій Й. Маковея з українським жіноцтвом (Одна сторінка із фейлетонної діяльности письменника) // Наші дні. — 1942. — Ч. 10.

  • Климентина Лисинецька // Гуцульщина (Торонто). — 1990. — Ч. 21.
  • Климентина Лисинецька // Гомін Карпат. — 1991. — № 5.

Посилання

Примітки

  1. Відбулося чергове засідання клубу «Інтелігенції», де вшановувались три відомі мистецькі та громадські постаті // Косівська центральна міська бібліотека Косівської міської ради. — 2016. — 2 трав.
  2. Сіреджук, П. Діяльність «Просвіти» в Космачі / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність // 2010. — № 19. — С. 313—316.
  3. Карпенко, А. Паспортизація польових етнографічних матеріалів з «Гуцульщини» як основа визначення територіального засягу праці Володимира Шухевича / Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2016. — Випуск 52. — С. 231.

Зауваги