Йосип Свинко

Матеріал з Тернопедії
Версія від 18:13, 31 січня 2018, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Микола Василечко перейменував сторінку з Свинко Йосип Михайлович на Йосип Свинко)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Особа
Йосип Михайлович Свинко
Свинко Йосип Михайлович - 16035989.jpg
Громадянство: size Україна

Йосип Михайлович Свинко (нар. 2 жовтня 1934, с. Ямна Долішня Перемишльський повіт, Польща) — український науковець, педагог, краєзнавець, громадський діяч. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1969), професор (1991), академік Української екологічної АН (2004). Дійсний член НТШ, член Українського географічного товариства (2004).

Відзнаки

Життєпис

У 1945 році переселений із батьками в с. Лошнів Теребовлянського району.

Закінчив геологічний факультет Львівського університету (1958). 1958-1960 працював в Одеській геолого-розвідувальній експедиції, в науково-дослідному секторі Львівського університету.

Від 1960 року — в Кременецькому педагогічному інституті (нині ТНПУ): старший викладач, доцент, професор, декан природничого факультету (1969-1973), ініціатор створення географічного факультету, від 1982 року — завідувач кафедри географії; нині — завідувач кафедри фізичної географії ТНПУ.

Від 1991 року при географічному факультеті ТНПУ діє геологічний музей, основою якого стала колекція мінералів, гірських порід, скам'янілих решток тварин і рослин, зібраних Йосипом Свинком. Також велику допомогу він надавав Тернопільському обласному краєзнавчому музею, в якому на початку жовтня 2014 року створено новий розділ постійної експозиції про нього, де представлено документи, світлини, книги, його особисті речі професійного призначення.[1]

Від 1993 року — голова Тернопільського суспільно-культурного товариства «Надсяння».

Науково-громадська діяльність

За ініціативою Йосипа Свинка у 1971 році було відкрито Тернопільське відділення географічного товариства УРСР.

За його (з однодумцями) клопотаннями в Тернопільській області взято під охорону кілька десятків геологічних та ботанічних об'єктів, створено заповідник «Медобори», національний природний парк «Дністровський каньйон».

З групою студентів методом ментальної біолокації дослідив стару частину Тернополя щодо підземних ходів і виявив сім основних ліній, по яких вони пролягають: від катедри до замку, від замку до майдану Волі, від замку до скверу «Старий ринок» та інші.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Зібрав у домашній бібліотеці понад три з половиною тисячі примірників книг.

Доробок

Автор понад 436 наукових праць, у т. ч. 4 монографій (співавтор), колективних монографій «Природа Тернопільської області» (1979) та «Природа Хмельницької області» (1980); 4 програм і 2 підручників для студентів ВНЗ «Геологія з основами палеонтології» (1995), «Геологія» (2003, обидва — співавтор із М. Сивим), краєзнавчих статей, у т. ч. в ТЕС.

Автор книги «Ямна: знищене село Перемишльського краю (історія, спогади; Тернопіль, «Підручники і посібники», 2005).

Учасник понад 160 наукових конференцій.

Примітки

  1. Бочарова, Л. За його підручниками навчається Україна / Людмила Бочарова // Вільне життя плюс. — 2014. — № 80 (3 жовт.). — С. 6 — (Ювілеї).

Джерела

  • А. Вихрущ, В. Штокало. Свинко Йосип Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 233. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Бочарова, Л. За його підручниками навчається Україна / Людмила Бочарова // Вільне життя плюс. — 2014. — № 80 (3 жовт.). — С. 6 — (Ювілеї).

Посилання