Західноукраїнська Народна Республіка

Матеріал з Тернопедії
Версія від 18:45, 30 січня 2020, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{Заготовка статті|Західноукраїнська Народна Республіка}} Файл:Flag of Ukraine.svg|міні|200px|пра...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Прапор ЗУНР
Герб ЗУНР

Західноукраїнська Народна Республіка (за тодішнім правописом: Західно-українська Народня Република[1][2], ЗУНР, до 13 листопада 1918Украї́нська Держа́ва[3][4]) — українська держава в листопаді 1918 — липні 1919 на етнічних українських землях Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття, що раніше належали до Австро-Угорської імперії.

Коротка історія

18 жовтня 1918 у Львові конституювалась УНРада, яка наступого дня проголосила ці землі єдиною українською державною територією, однак у складі Австро-Угорщини. Розпад імперії Габсбургів прискорив незалежність Української держави.

В результаті збройного повстання у Львові в ніч на 1 листопада влада у Східній Галичині перейшла до УНРади.

9 листопада створено уряд новопосталої держави — Державний секретаріят на чолі з Костем Левицьким. 13 листопада УНРада прийняла «Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії», що визначив назву держави — ЗУНР, її територію — українські етнічні землі площею близько 70 тис. км² із 6-мільйонним населенням, демократичними засади державного устрою, державні символи — герб (золотий лев на блакитному полі; згодом — тризуб) і прапор (блакитно-жовтий).

Однак на той час Північну Буковину захопила Румунія, а Закарпаття — Угорщина (в січні 1919 закарпатські землі відійшли до Чехо-Словаччини). Тому ЗУНР фактично охоплювала лише більшу частину Східної Галичини. Від першого дня існування української влади їй довелося вести боротьбу з польськими збройними формуваннями, яка переросла в польсько-українську війну.

21 листопада під натиском польського війська керівництво ЗУНР та її армія залишили Львів.

23 листопада — 31 грудня 1919 уряд республіки перебував у Тернополі, потім — у Станиславові (нині м. Івано-Франківськ). 22 січня проголошено Акт Злуки УНРі ЗУНР. Було здійснено заходи з державного будівництва: 4 січня 1919 створено Виділ УНРади — керівник орган тимчасового парляменту; сформовано новий уряд, затверджено закони про організацію війська (13 листопада 1918), тимчасову адміністрацію (15.11.1918), судівництво (21 листопада 1918), державну мову (1 грудня 1919), шкільництво (13 лютого 1919), громадянство (8 квітня 1919), земельну реформу (14 квітня 1919) та инші. Організовано регулярну боєздатну армію. Зокрема, одними з перших в УГА сформовані Бережанська бригада і Збаразький курінь, у квітні-червні на Тернопільщині — 12-а, 13-а, 14-а, 18-а (Тернопільська) і 21-а (Збаразька) бригади та Жидівський (Єврейський) курінь.

29 травня керівництво ЗУНР змушене залишити Станіслав через наступ польської Армії Ґаллєра і переїхало спочатку до Бучача, згодом — у Заліщики і через Борщів у Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський Хмельницької области).

9 червня УГА розпочала з-під Чорткова наступальну операцію, в результаті якої дійшла до Бродів, Золочева, Бережан і Рогатина. Однак через перевагу Польщі, якій політичну і військову допомогу надавала Антанта, УГА змушена була знову відступити. 17-18 липня 1919 під натиском переважаючих сил противника керівництво й армія ЗУНР перейшли на Східну Україну, де разом з Армією УНР продовжили боротьбу за українську державність.

Із втратою державою території ЗУНР фактично перестала існувати. Уряд республіки на чолі з Євгеном Петрушевичем продовжував діяти від осені 1919 до травня 1923 в еміґрації, однак його зусилля політичними засобами домогтися відновлення ЗУНР не увінчались успіхом.

Тернопільщина в ЗУНР

До ЗУНР увійшли 12 повітів на Тернопільщині.

Серед творців і провідних діячів ЗУНР — уродженці Тернопільщини Олександр Барвінський, С. Голубович, А. Горбачевський, Р. Дудинський, А. Чернецький, М. Чубатий, А. Шмигельський та инші.

Примітки

  1. Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданню дня 13 падолиста 1918 р. // Західно-Українська народна республіка 1918—1923. Документи і матеріали. — Т. 2. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. — С. 6.
  2. Добржанський, О., Старик, В. Змагання за українську державність на Буковині (1914—1921 рр.): док. і матеріали. — Чернівці : Чернівецька обл. друк., 2009. — С. 324.
  3. Проклямація Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 року
  4. Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року

Джерела

Зауваги

Шаблон:ТО у складі держав