Віталій Лотоцький

Матеріал з Тернопедії
Версія від 12:52, 2 березня 2020, створена Микола Василечко (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Віталій Лотоцький
Віталій Лотоцький
Віталій Лотоцький
Народження: 19.07.1979
м. Тернопіль, Тернопільська область, size Україна
Смерть: 17.02.2015
під Дебальцевим, Донецька область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Зіновій, мати — Галина, дружина — Тетяна (був розлучений), діти — дочка, родичі — брат Юрій
Освіта: Тернопільські ЗОШ № 22 і № 19
Військо: Збройні сили України, старший сержант; ВЧ А-4106 та 128 ОГПБр ЗСУ, 19.11.1997—07.05.1999 та 08.2014—17.02.2015
Відзнаки: Орден «За мужність» III ступеня, «Почесний громадянин міста Тернополя»

Віта́лій Лото́цький (19 липня 1979, м. Тернопіль, Україна — 17 лютого 2015, під Дебальцевим, Україна) — український військовик, старший сержант роти матеріяльного забезпечення 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачево).

Життєпис

Віталій Лотоцький, син Зіновій та Галини, народився 19 липня 1979 року в м. Тернополі.

У 19861995 роках навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, перейшов у Тернопільську загальноосвітню школу № 19, яку й закінчив 1997-го.

19 листопада 1997 призваний у Збройні сили України (ВЧ А-3679, курсант, від 20 травня 1998 — у ВЧ А-4106, моторист), демобілізований 7 травня 1999. Присвоєно звання старший сержант.[1]

У 2005 перебував в Іраку з миротворчою місією ООН у складі міжнаціонального дивізіону.

У серпні 2014 призваний на військову службу у військову частину В4673.

16 лютого 2015 поранений на блокпосту «Балу» під Дебальцевим, помер 17 лютого[2]. На початку березня упізнаний серед загиблих. Похований 10 березня 2015 на Алеї Героїв на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.

Пам'ять

6 травня 2015 в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, де він навчався, колектив школи та гості, серед яких голова Тернопільської ОДА Степан Барна, вшанували героя і відкрили пам'ятний стенд. А 12 листопада — меморіяльну дошку на фасаді школи[3].

Відзнаки

  • Орден за миротворчу місію в Іраку в складі міжнаціонального дивізіону (2005);
  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[4];
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[5].

Примітки

  1. З особової справи.
  2. У свідоцтві про смерть.
  3. Меморіальну дошку Віталію Лотоцькому відкрили на фасаді 22-ї школи Тернополя // {{{3}}}. — {{{4}}}. — {{{5}}}. // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 12 лист.
  4. Указ Президента України від 13 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  5. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серп.

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Тіло Віталія Лотоцького, який загинув в АТО, зустріли у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 8 бер.
Бійця АТО Віталія Лотоцького поховали у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 10 бер.
У Тернополі попрощалися з бійцем Віталієм Лотоцьким // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 10 бер.
Пам'ятний стенд у школі присвятили бійцю, який загинув на Сході // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 6 трав.
Рік тому в Дебальцевому загинув Віталій Лотоцький // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 16 лют.

Зауваги


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014—2024 •••
Загинули АБВГ • ҐДЕ • ЄЖ • ЗІ • ЙКЛМНОПРСТУФ • ХЦ • ЧШ • ЩЮ • Я