Віктор Петрикевич

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Освітянин
Віктор Петрикевич
Инші імена: Wiktor Petrykiewicz
Народження: 13.01.1883,
м. Дрогобич, нині Львівська область, Україна
Смерть: ймовірно, 1943—1944,
м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, нині Україна
Громадянство: українець
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size Українська держава (1941)
Освіта: Дрогобицька цісарсько-королівська вища гімназія, Університет імені Франца І у Львові (нині Львівський національний університет імені Івана Франка)
Робота: викладач Бучацької державної і Тернопільської цісарсько-королівської імені Франца Йозефа І (української) гімназій, директор Чортківської гімназії товариства «Рідна Школа», референт відділу освіти управи Бучацького повіту
Військова служба: сотник УГА, поручник армії Австро-Угорщини
Релігія,
духовне життя:
греко-католик
Наукова діяльність: автор праць
Політична діяльність: підтримував зв’язок з ОУН
Громадська діяльність: діяч «Рідної школи», «Просвіти» й инших українських товариств, благодійник

Віктор Петрикевич[1] (13 січня 1883, м. Дрогобич, нині Україна — ймовірно, 1943—1944, м. Бучач, нині Україна) — український освітянин, мовознавець, громадський діяч, благодійник, управлінець, автор наукових праць. учасник національно-визвольних змагань, сотник Української галицької армії. Викладач Бучацької державної і Тернопільської цісарсько-королівської імені Франца Йозефа І з руською (українською) мовою викладання гімназій, директор Чортківської гімназії товариства «Рідна Школа».

Життєпис

Фасад приміщення Тернопільської ц.-к. української гімназії імені Франца Йозефа І
Будинок колишньої ц.-к. гімназії в Сянку
Приміщення колишньої Перемиської ц.-к. гімназії
Приміщення колишньої Бучацької державної гімназії (нині гімназія імені В. Гнатюка), осінь 2013

Віктор Петрикевич народився 13 січня 1883 в м. Дрогобичі[2], центрі однойменного повіту[3] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (нині місто обласного підпорядкування та центр однойменного району Львівської области, Україна), в родині міщанина[4].

З першим ступенем закінчив 1898 року IV клясу Дрогобицької цісарсько-королівської гімназії імені Франца Йозефа[5], 1900 — VI клясу Дрогобицької вищої цісарсько-королівської гімназії[6]; з відзнакою: 1901 — VII клясу цього закладу[7], 1902 — VIII, отримавши свідоцтво зрілости[8]. 1907 року закінчив філологічний факультет[9] Університету імені Франца І у Львові (нині Львівський національний університет імені Івана Франка).

12 червня 1907 склав фаховий іспит. Викладав українською та польською мовами, на службі — від 1 жовтня 1908[2]. 23 вересня 1908 призначений заступником учителя цісарсько-королівської гімназії імені Франца Йозефа І в Тернополі з руською (українською) мовою викладання[10]. 5 вересня 1912 розпорядженням цісарсько-королівської Вищої крайової шкільної ради (ВКШР) ч. 15259/IV іспитований заступник учителя Тернопільської гімназії імені Франца Йозефа І Віктор Петрикевич переведений до цісарсько-королівської гімназії в Сянку[11]. У цьому закладі протягом навчального року 1912/1913 викладав українську і грецьку мови, був завідувачем української бібліотеки учнів, у другому півріччі від 1 лютого до 1 квітня проходив військову службу, потім мав відпустку для покращення стану здоров'я[12]. Розпорядженнями ВКШР: ч. 13263/IV від 6 вересня 1913 отримав неоплачувану відпустку для подальшого навчання; ч. 16489/IV від 15 вересня 1913 — переведений на посаду іспитованого заступника вчителя цісарсько-королівської Перемиської гімназії з руською мовою викладання[13].

Під час Першої світової війни служив в австрійській армії на Сербському та Італійському фронтах, був поранений, отримав звання поручника. У серпні 1916 повернувся до праці в Перемиській гімназії. Від листопада 1918 служив у Стрийській окружній військовій команді (ОВК), потім – у фронтових частинах УГА. 1 січня 1919 отримав ранг сотника[4] (за даними Галини Сварник, Віктор Петрикевич був четарем УГА[14]; правдоподібно, мова про героя статті[15]). Влітку 1919 опинився в таборах у Чехословаччині. Від 1922 року проживав на Закарпатті, де викладав у торговій академії в Ужгороді, потім був учителем у Севлюші (нині Виноградів)[4].

1924-го повернувся в Галичину[4]. У 1925—1929 роках був директором Чортківської гімназії товариства «Рідна Школа». За даними Богдана Головина, Віктор Петрикевич став організатором будівництва її приміщення[9]. Однак Андрій Базалінський стверджував, що в 1937—1938 роках українське громадянство Чортківщини згуртувалося довкола спорудження поруч з тюрмою та Окружним судом власного приміщення гімназії, яка до цього часу діяла у приватних будинках за наймом, а будівництво очолив голова місцевої організації «Рідної школи» Михайло Росляк[16].

Розпорядженнями Кураторії Львівського шкільного округу (КЛШО) призначений 10 липня 1928[17] і 31 серпня 1929 контрактовим учителем Бучацької державної гімназії[18], 26 листопада 1928 — постійним («етатовим»)[17]. Навчального року 1929/1930 викладав латину, був опікуном VI і VIa клясів[18], 1932/1933 — українську, німецьку (учитель на постійній основі від 5 квітня 1933)[19]. Розпорядженням КЛШО від 17 березня 1936 отримав звання професора[20], 1935/1936 — українську, німецьку, завідувач української бібліотеки для гімназистів[21], 1936/1937 — українську, німецьку, латину, завідувач української бібліотеки[22]. Розпорядженням КЛШО від 14 липня 1938 з 1 вересня — професор польськомовної Першої Станиславівської гімназії імені Мечислава Романовського[23]. У 1939—1941 роках працював учителем у середній школі[4].

У містах, де працював, входив до управ філій українських товариств «Рідна школа», «Просвіта» й инших. За нацистів — референт відділу освіти управи Бучацького повіту. Підтримував зв'язок з ОУН.

Місце, дата й обставини смерти невідомі; не виключено, що помер у Бучачі 1943 чи 1944 року або був убитий гестапо як член ОУН[4]. За даними Омера Бартова, існував(є) неопублікований щоденник вчителя гімназії Віктора Петрикевича, який майже всю війну провів у Бучачі[24]; очевидно, мова про героя статті[15].

Доробок

Автор наукових досліджень:

  • «Літопись Самійла Величка а «Woyna domowa» Самійла Твардовского. Порівнуюча студія» (Тернопіль, 1910, опублікований у звіті дирекції Тернопільської ц. к. гімназії імені Франца Йозефа І за 1909—1910),
  • «Історія культу Шевченка серед гімназійної молоді: ювілейна студія» (Перемишль, 1914),
  • «Битва під Полтавою. Культ Мазепи в чужому й українському письменстві» («Діло», 1929) та инші.

Примітки

  1. У польськомовних джерелах — Wiktor Petrykiewicz.
  2. 2,0 2,1 Kopia, H. Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — S. 100. (пол.)
  3. Drohobycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — T. II : Derenek — Gżack. — S. 150. (пол.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 Віктор Петрикевич… — С. 1.
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum im. Franciszka Józefa w Drohobyczu za rok szkolny 1898. — Drohobycz : Drukarnia J. Brosia, 1902. — S. 81—82. (пол.)
  6. Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1900. — Drohobycz : Drukarnia Jana Brosia, 1900. — S. 79. (пол.)
  7. Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1901. — Drohobycz : Drukarnia Jana Brosia, 1901. — S. 83. (пол.)
  8. Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Drohobyczu za rok szkolny 1902. — Drohobycz : Drukarnia Jana Brosia, 1902. — S. 76—77. (пол.)
  9. 9,0 9,1 Головин, с. 456.
  10. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1908/9. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1909. — С. 9.
  11. Звіт… ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи… 1912/1913. — 1913. — С. 35.
  12. XXXII. Sprawozdanie Dyrekcyi c.k. Gimnazyum w Sanoku za rok szkolny 1912/13. — Sanok : Drukarnia Franciszka Patały, 1913. — S. 3, 6—7. (пол.)
  13. XXXIII. Sprawozdanie… Gimnazyum w Sanoku… 1913/14. — 1914. — S. 6, 8 [39, 41]. (пол.)
  14. Сварник, Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві: каталог-інформатор / Г. Сварник ; Канад. ін-т укр. студій в Едмонтоні, Львів. від-ня Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка в Америці. — Варшава ; Л. ; Нью-Йорк : Український архів : Наукове товариство ім. Шевченка, 2005. — 352 с. — ISBN 83-86112-20-4.
  15. 15,0 15,1 Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  16. Базалінський, А. Гімназія «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича у Чорткові має свою славетну історію // Золота пектораль. — 2014. — 11 трав.
  17. 17,0 17,1 Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Gimnazjum w Buczaczu za rok szkolny 1928/29. — Buczacz : Drukarnia S. Halberga w Buczaczu, 1929. — S. 13. (пол.)
  18. 18,0 18,1 Sprawozdanie… Gimnazjum w Buczaczu… 1929/30. — 1930. — S. 4—6. (пол.)
  19. Sprawozdanie… Gimnazjum w Buczaczu… 1932—1933. — 1933. — S. II—III [42—43]. (пол.)
  20. Sprawozdanie… Gimnazjum w Buczaczu… 1935—1936. — 1936. — S. 6. (пол.)
  21. Sprawozdanie… Gimnazjum w Buczaczu… 1935—1936. — 1936. — S. 4. (пол.)
  22. Sprawozdanie… Gimnazjum w Buczaczu… 1936—1937. — 1937. — S. 4. (пол.)
  23. Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Liceum i Gimnazjum w Buczaczu za rok szkolny 1938—1939. — Buczacz, 1939. — S. 15. (пол.)
  24. Бартов, О. Дискомфортне читання: відповідь моїм критикам // Україна Модерна. — 2009. — № 15 (4). — С. 331. — (Пам`ять як поле змагань).

Джерела

Зауваги