Всеволод Будний

Матеріал з Тернопедії
Версія від 16:43, 1 січня 2020, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Будний Всеволод-Богдан}} {{Особа |назва картки=Журналіст, дириґент,<br/>громадськи...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Журналіст, дириґент,
громадський діяч
Всеволод-Богдан Будний
Всеволод Будний у таборі Ріміні,грудень 1945-го
Всеволод Будний у таборі Ріміні,
грудень 1945-го
Псевдо: ймовірно, Ольгин
Народження: 1.01.1920
м. Тернопіль, нині Тернопільська область, Україна
Смерть: 15.04.1986
м. Лівінгстон, округ Самтер штату Алабама, США
Громадянство: українець
size Польща → size США
Родина: невідомо
Освіта: гімназія в Тернополі, Вищий музичний інститут у Львові
Військова служба: дивізія «Галичина»
Творчість: дириґент хорів

Всеволод-Богдан Будний (ймовірно, псевдо «Ольгин»[1]; 1 січня 1920, м. Тернопіль — 15 квітня 1986, м. Лівінгстон, округ Самтер штату Алабама, США) — український журналіст, дириґент, громадський діяч.

Життєпис

Всеволод-Богдан Будний народився 1 січня 1920 року в місті Тернополі.

Закінчив гімназію в рідному місті, навчався у Вищому музичному інституті у Львові (за даними УМЕ — в Тернопільській філії, клас скрипки).

Від 1943 — в дивізії «Галичина», брав участь у бою під Бродами. У таборах для полонених в Італії та Великій Британії — співредактор журналів «Батьківщина» (17 чисел[2]) та «Наш шлях» (після д-ра Ковальського[3]), газети «Життя в таборі» (до кінця ліквідації табору в травні 1947[2]). Був прилучений також до праці над часописом «Гроно»[4]. Друкувався також у газетах «Наша мета» та «Юнацький зрив»[5].

1952 переїхав до Канади, 1953 — до США.

Дириґент хорів у містах Баффало та Ньюарку, зокрема «Трембіта».

Член станиці Братства дивізійників у Нюарку[6].

Помер 15 квітня 1986 року в місті Лівінгстоні штату Алабама (у ТЕС вказано — м. Нью-Йорк), США.

Доробок

Збирав архівні документи й спогади вояків Української Національної Армії.

1979 видав 1-й том збірника матеріялів «Ріміні. 1945—1947». 2-й том збірника видано 2005 в київському видавництві «Смолоскип», упорядник — проф. Валер’ян Ревуцький[7].

Автор вступного слова до книжки віршів Юрія Форися «З моїх думок»[8].

Примітки

  1. Псевдо зазначено тільки в УМЕ.
  2. 2,0 2,1 Ріміні 1945–1947... / Упоряд. В. Ревуцький... С. 89.
  3. Ріміні 1945–1947... / Упоряд. В. Ревуцький... С. 91.
  4. Ріміні 1945–1947... / Упоряд. В. Ревуцький... С. 94.
  5. Ріміні 1945–1947... / Упоряд. В. Ревуцький... С. 159.
  6. Будний, В. Дивізія після війни...
  7. Ріміні 1945–1947. Перша українська дивізія Української національної армії у британському полоні в Італії: матеріали до історії дивізії / Упоряд. В. Ревуцький. Братство українських вояків 1-ої української дивізії Української національної армії; Головна управа. — Збірник ІІ. — К.: «Смолоскип», 2005. — 282 с.
  8. Ріміні 1945–1947... / Упоряд. В. Ревуцький... С. 84.

Джерела

Посилання

Зауваги