Володимир Вовк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик, лікар
Володимир Вовк
Володимир Вовк
Володимир Вовк
Народження: 21.06.1972
м. Тернопіль, Тернопільська область, нині Україна
Смерть: 7.02.2015
м-ко Очеретине, Донецька область, Україна
Поховання: Алея Героїв Микулинецького цвинтаря
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Микола, дружина — Алла
Освіта: Тернопільська державна медична академія
Робота: фтизіятр (Тернопільський обласний комунальний протитуберкульозний диспансер)
Військо: капітан медичної служби, 58-ма окрема мотопіхотна бригада ЗСУ, ординатор медичного відділення медичної роти
Громадська діяльність: учасник Революції гідности
Відзнаки: «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно)

Володимир Вовк (21 червня 1972, м. Тернопіль, нині Україна — 7 лютого 2016, м-ко Очеретине, Україна) — український лікар-хірург, фтизіятр, військовий медик 58-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Капітан медичної служби, ординатор медичного відділення медичної роти. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно).

Життєпис

Могила Володимира Вовка на Микулинецькому цвинтарі, березень 2016

Володимир Вовк, син Миколи, народився 21 червня 1972 року в місті Тернополі.

1995 року закінчив Тернопільську державну медичну академію (нині — Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського)[1], лікар-хірург.

Проживав у рідному місті. Працював фтизіятром у Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері. Під час Революції гідности їздив до Києва на Майдан.

Мобілізований 6 лютого 2015. Мав проблеми з серцево-судинною системою, але комісія визнала його частково придатним до військової служби. Якийсь час був у тренувальному таборі на Житомирщині, потім — на Сумщині, згодом — на Рівненщині, а тоді його відправили на Донеччину, у складі медичного відділення медичної роти військової частини В 0425. Служив поблизу Донецька.

Помер 7 лютого 2016 року в м-ку Очеретиному Донецької области від зупинки серця. Похований 11 лютого на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя.

Родина

Дружина Алла[2].

Вшанування пам'яті

Відзнаки

Пам'ятники і пам'ятні дошки

  • 19 травня 2016 в Тернополі на фасаді школи № 14, де навчався Володимир Вовк, йому відкрито пам'ятну дошку[4];
  • 21 червня 2016 пам'ятну дошку відкрито на будинку, де мешкав Володимир Вовк (вул. Київська, 8, м. Тернопіль);
    • 19 листопада вандали обмалювали дошку червоним і чорним маркерами — написали образливі слова, а на самому портреті залишили чорний слід навхрест[2];
  • 5 липня 2017 освячено пам’ятник на могилі.

Джерела

Основне

  • Деркач, З. Боровся за чужі життя, а свого не вберіг / Зоряна Деркач // Свобода. — 2016. — № 15 (24 лют.). — С. 4. — (Герої не вмирають!).

Література

Кошіль, І. «Бійців рятував, а себе не вберіг…» / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2016. — № 6 (17—23 лют.). — С. 4.

Посилання

Примітки

  1. Університет — учасник АТО / Вовк Володимир Миколайович // Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ин.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 414.
  2. 2,0 2,1 Белякова, І. «Віддав життя, а тепер...» Вандали обмалювали меморіальну дошку загиблого на війні медика з Тернополя / Ірина Белякова // RIA плюс. — 2020. — 19 лист.
  3. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серп.
  4. Феник, М. У тернопільській школі встановили меморіальні дошки загиблим Героям / Мар'яна Феник // ІНТБ. — 2016. — 19 трав. — 19:00.

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Тіло 44-річного капітана медичної служби Володимира Вовка привезли в Тернопіль // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 10 лют.

Зауваги