Відмінності між версіями «Василь Винар»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{DEFAULTSORT:Винар Василь}}
 
{{DEFAULTSORT:Винар Василь}}
{{Особа
+
{{Особа
| назва картки = Освітянин,<br/>громадський діяч
+
|назва картки=Освітянин,<br/>громадський діяч
| ім'я = Василь Винар
+
|ім'я=Василь Винар
| инші імена = Bazyli Wynar
+
|инші імена={{мова|пол|Bazyli Wynar}}
| народження = 11.01.1870<br/>с. Милошовичі, нині Милошевичі, Пустомитівський район, {{ЛО|а=1}}, [[Україна]]
+
|народження=11.01.1870<br/>с. Милошовичі, нині Милошевичі, Пустомитівський район, {{ЛО|а=1}}, [[Україна]]
| смерть = 27.01.1924<br/>м. [[Бучач]], нині {{ТО-Бу}}, {{ТО}}, Україна
+
|смерть=27.01.1924<br/>м. [[Бучач]], нині {{ТО-Бу}}, {{ТО}}, Україна
| громадянство = {{Ав-Уг}} → {{ЗУНР}} → {{Пол}}
+
|громадянство={{Ав-Уг}} → {{ЗУНР}} → {{Пол}}
| родина = батько — Данило, учитель, правдоподібно, дружина — Ольга, діти — Евген-Лев, Теофіль, Богдан, Емілія  
+
|родина=батько — Данило, учитель, правдоподібно, дружина — Ольга, діти — Евген-Лев, Теофіль, Богдан, Емілія  
| освіта = гімназія та університет у Львові   
+
|освіта=гімназія та університет у Львові   
| робота = гімназійний професор, повітовий шкільний інспектор ЗУНР  
+
|робота=гімназійний професор, повітовий шкільний інспектор ЗУНР  
| громадська = місце-голова [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»]]
+
|громадська=місце-голова [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»]]
| альбом = {{Вікісховище|Vasyl Vynar}}
+
|альбом={{Вікісховище|Vasyl Vynar}}
}}
+
}}
'''Василь Винар'''<ref>У польськомовних джерелах — ''Bazyli Wynar''.</ref> (11 січня 1870, с. Милошовичі, нині Милошевичі Україна — 27 січня 1924, м. Бучач, нині Україна) — український освітянин, професор [[Бучацька цісарсько-королівська гімназія|Бучацької цісарсько-королівської гімназії]], керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор<ref name="СШ94">''[[Степан Шипилявий|Шипилявий С]].'' Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.</ref>) [[Бучацький повіт (ЗУНР)|Бучацького повіту]] [[ЗУНР]]<ref>''Шипилявий, С.'' Листопад 1918 року в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 74.</ref>. Місце-голова [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»]].
+
'''Василь Винар'''<ref>У польськомовних джерелах — ''Bazyli Wynar''.</ref> (11 січня 1870, с. Милошовичі, нині Милошевичі, Україна — 27 січня 1924, м. Бучач, нині Україна) — український освітянин, професор [[Бучацька цісарсько-королівська гімназія|Бучацької цісарсько-королівської гімназії]], керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор<ref name="СШ94">''[[Степан Шипилявий|Шипилявий, С]].'' Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.</ref>) [[Бучацький повіт (ЗУНР)|Бучацького повіту]] [[ЗУНР]]<ref>''Шипилявий, С.'' Листопад 1918 року в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 74.</ref>. Місце-голова [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»]].
  
 
==Життєпис==
 
==Життєпис==
Василь Винар народився [[11 січня]] [[1870]] в селі Милошовичах<ref name="Посм_зг">Посмертні згадки… — С. 4.</ref> Львівського повіту<ref>{{SgKP|VI|441|Miłoszowice (al. ''Miłuszowice'', rus. ''Myłoszowyczi'') z Winiawą i Zagórnianami, wś, pow. lwowski}}</ref> в коронному краї Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія (нині Милошевичі Пустомитівського району Львівської області, Україна), де його батько<ref name="Посм_зг"/> Данило<ref name="ВД_1">{{ВД|{{ДЛ|а=1}}}}</ref> працював учителем тривіяльної (зокрема, в 1870—1872 роках<ref>У довідниках «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem» за 1870—1871 фігурує як ''Daniel Wynur'' (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : c. k. galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 412. {{мовад|пол}}; Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1871… — S. 412. {{мовад|пол}}). Починаючи від 1872 — як ''Daniel Wynar'' (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1872… — S. 399. {{мовад|пол}}).</ref>) та одноклясної народної (зокрема, 1881 року)<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1881… — S. 422. {{мовад|пол}}</ref> шкіл.  
+
Василь Винар народився [[11 січня]] [[1870]] року в селі Милошовичах<ref name="Посм_зг">Посмертні згадки… — С. 4.</ref> Львівського повіту<ref>{{SgKP|VI|441|Miłoszowice (al. ''Miłuszowice'', rus. ''Myłoszowyczi'') z Winiawą i Zagórnianami, wś, pow. lwowski}}</ref> в коронному краї Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (нині Милошевичі Пустомитівського району Львівської области, Україна), де його батько<ref name="Посм_зг"/> Данило<ref name="ВД_1">{{ВД|{{ДЛ|а=1}}}}</ref> працював учителем тривіяльної (зокрема, в 1870—1872 роках<ref>У довідниках «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem» за 1870—1871 фігурує як ''Daniel Wynur'' (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : c. k. galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 412. {{мовад|пол}}; Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1871… — S. 412. {{мовад|пол}}). Починаючи від 1872 — як ''Daniel Wynar'' (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1872… — S. 399. {{мовад|пол}}).</ref>) та одноклясної народної (зокрема, 1881 року)<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1881… — S. 422. {{мовад|пол}}</ref> шкіл.  
  
Василь Винар навчався в цісарсько-королівській українській академічній гімназії у Львові. Зокрема, 1886 року закінчив IVб кляс (з першим ступенем з відзнакою)<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1538 Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1886. — Часть урядова. — С. 102.</ref>, 1887 — Vб<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1538 Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886/7]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1887. — Часть урядова. — С. 36 [120].</ref>, 1888 — VIб<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1539 Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1888]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1888. — Часть урядова. — С. 43 [77].</ref>, 1889 — VIIб<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1540 Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1889]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1889. — Часть урядова. — С. 41 [85].</ref>, 1890-го — заклад<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1541 Справозданє директора ц. к. ґімназіи академічнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1890]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1890. — С. 59.</ref>. Є випускником Львівського університету.
+
Василь Винар навчався в цісарсько-королівській українській академічній гімназії у Львові. Зокрема, 1886 року закінчив IVб кляс (з першим ступенем з відзнакою)<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1538 Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1886. — Часть урядова. — С. 102.</ref>, 1887 — Vб<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1538 Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886/7]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1887. — Часть урядова. — С. 36 [120].</ref>, 1888 — VIб<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1539 Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1888]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1888. — Часть урядова. — С. 43 [77].</ref>, 1889 — VIIб<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1540 Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1889]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1889. — Часть урядова. — С. 41 [85].</ref>, 1890-го — заклад<ref>[http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=1541 Справозданє директора ц. к. ґімназіи академічнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1890]. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1890. — С. 59.</ref>. Закінчив Львівський університет.
  
Працював на посаді заступника гімназійного учителя ц.-к. академічної гімназії у Львові. За розпорядженням ц. к. Вищої крайової шкільної ради (ВКШР) ч. 21142 від 4 вересня 1896 переведений на таку ж посаду до польськомовної ц. к. Першої гімназії в Перемишлі<ref name="Sprawozdanie1897">''[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/2744?tab=1 Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1897]. Przemyśl : drukiem J. Styfiego, 1897. — S. 33. {{мовад|пол}}</ref>. За розпорядженням ц. к. ВКШР ч. 2420 від 8 лютого 1897 переведений на таку ж посаду до українськомовної ц. к. гімназії в Перемишлі<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=12525&from=&dirids=1&tab=1&lp=20&QI=965A542D90C3EE8C36E01EBC9979A798-71 Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7]. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1897. — С. 5.</ref>, де навчального року 1896/1897 викладав латинську, німецьку, польську та українську мови, був господарем (керівником) Іб клясу<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/plain-content?id=11486 Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7]… — С. 2.</ref>, 1897/1898 — господарем ІІ класу, викладав латинську та українську мови<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=12525&from=&dirids=1&tab=1&lp=20&QI=965A542D90C3EE8C36E01EBC9979A798-71 Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1897/8]. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1898. — С. 2 (36).</ref>. Після цього був переведений до польськомовної гімназії у місті Бохні поблизу Кракова (працював, зокрема в навчальному році 1902/1903<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=386 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Bochni za rok szkolny 1903]. — Kraków : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni W. L. Anczyca i spółki w Krakowie, 1903. — S. 46. {{мовад|пол}}</ref>), опісля — до [[Бучацька цісарсько-королівська гімназія|Бучацької польськомовної цісарсько-королівської]] (тут працював принаймні під час навчального року 1904/1905<ref>Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni ludowej W. Dratlera w Buczaczu, 1905. — S. 38. {{мовад|пол}}</ref>). Вихованців навчав любити свій народ. Викладав українську<ref>Д-р ''[[Степан Ріпецький|Ріпецький, С]].'' Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина… — С. 108.</ref> та латинську мови<ref>Д-р ''[[Михайло Гузар|Гузар, М.]]'' Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 191.</ref>. Іноді заступав хворого директора гімназії [[Францішек Зих|Францішека Зиха]] на початку 1900-х<ref>Д-р ''Гузар, М.'' Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною… — С. 195.</ref>.
+
Працював на посаді заступника гімназійного учителя ц.-к. академічної гімназії у Львові. За розпорядженням ц. к. Вищої крайової шкільної ради (ВКШР) ч. 21142 від 4 вересня 1896 переведений на таку ж посаду до польськомовної ц. к. Першої гімназії в Перемишлі<ref name="Sprawozdanie1897">''[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/2744?tab=1 Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1897]. Przemyśl : drukiem J. Styfiego, 1897. — S. 33. {{мовад|пол}}</ref>. За розпорядженням ц. к. ВКШР ч. 2420 від 8 лютого 1897 переведений на таку ж посаду до українськомовної ц. к. гімназії в Перемишлі<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=12525&from=&dirids=1&tab=1&lp=20&QI=965A542D90C3EE8C36E01EBC9979A798-71 Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7]. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1897. — С. 5.</ref>, де 1896/1897 навчального року викладав латинську, німецьку, польську та українську мови, був господарем (керівником) Іб клясу<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/plain-content?id=11486 Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7]… — С. 2.</ref>, 1897/1898 — господарем ІІ клясу, викладав латинську та українську мови<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=12525&from=&dirids=1&tab=1&lp=20&QI=965A542D90C3EE8C36E01EBC9979A798-71 Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1897/8]. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1898. — С. 2 (36).</ref>. Після цього переведений до польськомовної гімназії в місті Бохні поблизу Кракова (працював, зокрема в 1902/1903 навчальному році<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=386 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Bochni za rok szkolny 1903]. — Kraków : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni W. L. Anczyca i spółki w Krakowie, 1903. — S. 46. {{мовад|пол}}</ref>), потім — до [[Бучацька цісарсько-королівська гімназія|Бучацької польськомовної цісарсько-королівської]] (тут працював принаймні 1904/1905 навчального року<ref>Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni ludowej W. Dratlera w Buczaczu, 1905. — S. 38. {{мовад|пол}}</ref>). Вихованців навчав любити свій народ. Викладав українську<ref>Д-р ''[[Степан Ріпецький|Ріпецький, С]].'' Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина… — С. 108.</ref> та латинську мови<ref>Д-р ''[[Михайло Гузар|Гузар, М.]]'' Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 191.</ref>. Іноді заступав хворого директора гімназії [[Францішек Зих|Францішека Зиха]] на початку 1900-х<ref>Д-р ''Гузар, М.'' Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною… — С. 195.</ref>.
  
Рескриптом міністра віросповідань та освіти № 35043 від [[21 серпня]] [[1914]] призначений членом екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл у Бучачі від початку шкільного року 1914/1915 до кінця шкільного року 1916/1917<ref>Dziennik Urzędowy c.-k. Rady szkolnej krajowej w Galicyi. — 1915. — R. XIX. — № 2 (20 paźd.). — S. 33 [59]. {{мовад|пол}}</ref>. Прийняв іспити в учнів [[Місійний інститут імені святого Йосафата|Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата]] під час війни восени 1918, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії<ref>''о. [[Йосафат Іван Жан|Жан, Й.-І.]]'' Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина… — С. 87.</ref>. Також викладав українську мову в [[Бучацька жіноча учительська семінарія|жіночій учительській семінарії]] у Бучачі 1924 року<ref>[http://www.mtg-malopolska.org.pl/images/skany/spis_nauczycieli/spis_nauczycieli.pdf Spis nauczycieli…] — Lwów—Warszawa, 1924. — S. 390. {{мовад|пол}}</ref>.
+
Рескриптом міністра віросповідань та освіти № 35043 від [[21 серпня]] [[1914]] призначений членом екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл у Бучачі від початку 1914/1915 до кінця 1916/1917 шкільних років<ref>Dziennik Urzędowy c.-k. Rady szkolnej krajowej w Galicyi. — 1915. — R. XIX. — № 2 (20 paźd.). — S. 33 [59]. {{мовад|пол}}</ref>. Прийняв іспити в учнів [[Місійний інститут імені святого Йосафата|Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата]] під час війни восени 1918, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії<ref>''о. [[Йосафат Іван Жан|Жан, Й.-І.]]'' Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина… — С. 87.</ref>. Також викладав українську мову в [[Бучацька жіноча учительська семінарія|жіночій учительській семінарії]] в Бучачі 1924 року<ref>[http://www.mtg-malopolska.org.pl/images/skany/spis_nauczycieli/spis_nauczycieli.pdf Spis nauczycieli…] — Lwów—Warszawa, 1924. — S. 390. {{мовад|пол}}</ref>.
  
 
Діяльний у [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацькій повітовій філії]] товариства «[[«Просвіта» на Тернопільщині|Просвіта]]», був виконувачем обов'язків її голови (місце-голова)<ref>''[[Володимир Колцьо|Колцьо, В]].'' Праця і розвиток читалень Т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.</ref>.  
 
Діяльний у [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|Бучацькій повітовій філії]] товариства «[[«Просвіта» на Тернопільщині|Просвіта]]», був виконувачем обов'язків її голови (місце-голова)<ref>''[[Володимир Колцьо|Колцьо, В]].'' Праця і розвиток читалень Т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.</ref>.  
  
Разом з иншими діяльними українцями брав участь у встановленні влади української держави — [[ЗУНР]] у [[Бучацький повіт (ЗУНР)|Бучацькому повіті]] в листопаді 1918 року<ref>Д-р ''Гузар, М.'' Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною… — С. 188.</ref>. Був одним з дорадників міського посадника Бучача [[Климентій Рогозинський|Климентія (Клима) Рогозинського]]<ref>''Байрак з Рогатинських, А.'' Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 383.</ref>.  
+
Разом з иншими діяльними українцями брав участь у встановленні влади [[ЗУНР]] у [[Бучацький повіт (ЗУНР)|Бучацькому повіті]] в листопаді 1918<ref>Д-р ''Гузар, М.'' Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною… — С. 188.</ref>. Був одним з дорадників міського посадника Бучача [[Климентій Рогозинський|Климентія (Клима) Рогозинського]]<ref>''Байрак з Рогатинських, А.'' Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 383.</ref>.  
  
Зазнав переслідувань від польської окупаційної влади, зокрема, його позбавляли роботи, неодноразово ув'язнювали: [[1919]] року — в [[Чортківська в'язниця|Чортківському арешті]], після чого відбув кілька місяців ув'язнення у Львові; [[1920]] року — під приводом «більшовицького саботажу» провів кілька місяців у Чортківському арешті. [[27 жовтня]] [[1922]] він (також [[Остап Сіяк]], Клим Рогозинський, доктори [[Іляріон Боцюрків]], [[Осип Когут]], студент права [[Михайло Гузар]], учень гімназії [[Іван Боднарук]] та інші)<ref>[https://libraria.ua/numbers/192/19289/? Галицькі відносини. Бучач] // Діло. — 1922. — Ч. 49 (2 лист.). — С. 2.</ref> був арештований знову та за «саботаж» під час виборів провів кілька тижнів в арештах у [[Тернопіль|Тернополі]] і Станиславові. Хоча суд визнав арешт безпідставним, поліція відзнимкувала професора Винара, взяла відбитки пальців та вписала у так званий «чорний лист» у повітовому старостві.  
+
Зазнав переслідувань від польської окупаційної влади, зокрема, його позбавляли роботи, неодноразово ув'язнювали: [[1919]] року — в [[Чортківська в'язниця|Чорткові]], після чого відбув кілька місяців ув'язнення у Львові; [[1920]] — під приводом «більшовицького саботажу» провів ще кілька місяців у чортківській в'язниці. [[27 жовтня]] [[1922]] він (також [[Остап Сіяк]], Клим Рогозинський, доктори [[Іляріон Боцюрків]], [[Осип Когут]], студент права [[Михайло Гузар]], учень гімназії [[Іван Боднарук]] та инші)<ref>[https://libraria.ua/numbers/192/19289/? Галицькі відносини. Бучач] // Діло. — 1922. — Ч. 49 (2 лист.). — С. 2.</ref> вкотре арештований та за «саботаж» під час виборів провів кілька тижнів в арештах у [[Тернопіль|Тернополі]] та Станиславові. Хоча суд визнав арешт безпідставним, поліція відзнимкувала професора Винара, взяла відбитки пальців та вписала у так званий «чорний лист» у повітовому старостві.  
  
 
Розпорядженням ч. 12395IV від [[17 квітня]] [[1920]] професор Винар повторно зарахований до лав публічних функціонерів Польської Республіки (Речі Посполитої)<ref>Sprawozdanie Dyrekcyi Gimnazyum Państwowego w Buczaczu za rok szkolny 1920/21. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławówie, 1921. — S. 4. {{мовад|пол}}</ref>.
 
Розпорядженням ч. 12395IV від [[17 квітня]] [[1920]] професор Винар повторно зарахований до лав публічних функціонерів Польської Республіки (Речі Посполитої)<ref>Sprawozdanie Dyrekcyi Gimnazyum Państwowego w Buczaczu za rok szkolny 1920/21. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławówie, 1921. — S. 4. {{мовад|пол}}</ref>.
 
[[Файл:Vynar Vasyl's grave.jpg|міні|200px|праворуч|]]
 
[[Файл:Vynar Vasyl's grave.jpg|міні|200px|праворуч|]]
[[Файл:Chervin'ska t.JPG|міні|200px|праворуч|Могила родини Винарів (на задньому плані)]]
+
Василь Винар помер у Бучачі [[27 січня]] 1924 від хвороби серця, яка розвинулась унаслідок тюремних злигоднів<ref name="Посм_зг"/>. На знак пошани до померлого бучачанин Максим Типкевич у лютому [[1924]]-го пожертвував 5 млн польських марок Українському педагогічному товариству «Рідна школа»<ref>[https://libraria.ua/numbers/192/21705/? Оповістки] // Діло. — 1924. — Ч. 40 (23 лют.). — С. 2.</ref>. Похований на [[Міський цвинтар (Бучач)|міському цвинтарі]] Бучача на пагорбі «[[Федір (пагорб)|Федір]]» (родинне поховання, могила збереглася) поряд з могилою [[Софія Ілевич|Софії Ілевич]], недалеко від [[Каплиця Потоцьких (Бучач)|каплиці-гробниці]] Потоцьких.
Василь Винар помер [[27 січня]] 1924 у Бучачі, від хвороби серця, яка розвинулася внаслідок тюремних злигоднів<ref name="Посм_зг"/>. На знак пошани до померлого бучачанин Максим Типкевич у лютому [[1924]]-го пожертвував 5 млн польських марок Українському педагогічному товариству «Рідна школа»<ref>[https://libraria.ua/numbers/192/21705/? Оповістки] // Діло. — 1924. — Ч. 40 (23 лют.). — С. 2.</ref>. Похований на [[Міський цвинтар (Бучач)|міському цвинтарі]] на пагорбі «[[Федір (пагорб)|Федір]]» у Бучачі (родинне поховання, поряд з могилою [[Софія Ілевич|Софії Ілевич]], недалеко від [[Каплиця Потоцьких (Бучач)|каплиці-гробниці]] дідичів, каноніків, графів [[Каєтан Потоцький|Каєтана]] й [[Павел Потоцький (канонік)|Павла]]  [[Потоцькі на Тернопільщині|Потоцьких]], могила збереглася).
 
  
 
;Родина
 
;Родина
Правдоподібно, його дружиною була Ольга (1882—1960), дітьми — Евген-Лев (1914—1942), Теофіль (1915—1922), Богдан (1923—1928, усі поховані разом)<ref name="ВД_1"/>. Також, очевидно, його дочкою була Емілія Винар (її зазвичай звали Винарівною), яка мешкала на [[вулиця Шевченка (Бучач)|вул. Шевченка в Бучачі]], працювала вчителькою музики, похована теж на міському цвинтарі<ref>Інформація від бучачан Мирона Скорого, Анатолія Твороновича.</ref>.
+
Правдоподібно, його дружиною була Ольга (1882—1960), дітьми — Евген-Лев (1914—1942), Теофіль (1915—1922), Богдан (1923—1928, усі поховані разом)<ref name="ВД_1"/>. Також, очевидно, його дочкою була Емілія Винар (її зазвичай звали Винарівною), яка мешкала на [[вулиця Шевченка (Бучач)|вул. Шевченка в Бучачі]], працювала вчителькою музики, похована на тому ж міському цвинтарі<ref>Інформація від бучачан Мирона Скорого, Анатолія Твороновича.</ref>.
  
 
==Примітки==
 
==Примітки==
{{Примітки}}
+
{{Примітки|2}}
  
 
==Джерела==
 
==Джерела==
Рядок 47: Рядок 46:
 
==Зауваги==
 
==Зауваги==
 
{{Автори|{{СтДЛ}}}}
 
{{Автори|{{СтДЛ}}}}
 +
{{кляс}}
 
{{дороб}}
 
{{дороб}}
  
 +
{{КатА|Громадські діячі|Освітяни|Управлінці}}
 
{{КатІ|Василь}}
 
{{КатІ|Василь}}
{{КатА|Громадські діячі|Освітяни|Управлінці}}
 
 
[[Категорія:Народилися 1870]]
 
[[Категорія:Народилися 1870]]
 
[[Категорія:Народилися 11 січня]]
 
[[Категорія:Народилися 11 січня]]
Рядок 61: Рядок 61:
 
[[Категорія:Викладачі Бучацької жіночої вчительської семінарії]]
 
[[Категорія:Викладачі Бучацької жіночої вчительської семінарії]]
 
[[Категорія:В'язні Чортківської тюрми]]
 
[[Категорія:В'язні Чортківської тюрми]]
[[Категорія:Тернопільці — діячі товариства «Просвіта»]]
+
[[Категорія:Діячі товариства «Просвіта»]]
[[Категорія:Тернопільці — діячі ЗУНР]]
+
[[Категорія:Діячі ЗУНР]]
[[Категорія:Тернопільці, репресовані в Польщі]]
+
[[Категорія:Репресовані в Польщі]]
 
[[Категорія:Померли 1924 на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Померли 1924 на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Померли 27 січня на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Померли 27 січня на Тернопільщині]]

Поточна версія на 10:30, 11 січня 2020

Освітянин,
громадський діяч
Василь Винар
Инші імена: пол. Bazyli Wynar
Народження: 11.01.1870
с. Милошовичі, нині Милошевичі, Пустомитівський район, Львівська область, Україна
Смерть: 27.01.1924
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща
Родина: батько — Данило, учитель, правдоподібно, дружина — Ольга, діти — Евген-Лев, Теофіль, Богдан, Емілія
Освіта: гімназія та університет у Львові
Робота: гімназійний професор, повітовий шкільний інспектор ЗУНР
Громадська діяльність: місце-голова Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»

Василь Винар[1] (11 січня 1870, с. Милошовичі, нині Милошевичі, Україна — 27 січня 1924, м. Бучач, нині Україна) — український освітянин, професор Бучацької цісарсько-королівської гімназії, керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор[2]) Бучацького повіту ЗУНР[3]. Місце-голова Бучацької повітової філії товариства «Просвіта».

Життєпис

Василь Винар народився 11 січня 1870 року в селі Милошовичах[4] Львівського повіту[5] в коронному краї Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (нині — Милошевичі Пустомитівського району Львівської области, Україна), де його батько[4] Данило[6] працював учителем тривіяльної (зокрема, в 1870—1872 роках[7]) та одноклясної народної (зокрема, 1881 року)[8] шкіл.

Василь Винар навчався в цісарсько-королівській українській академічній гімназії у Львові. Зокрема, 1886 року закінчив IVб кляс (з першим ступенем з відзнакою)[9], 1887 — Vб[10], 1888 — VIб[11], 1889 — VIIб[12], 1890-го — заклад[13]. Закінчив Львівський університет.

Працював на посаді заступника гімназійного учителя ц.-к. академічної гімназії у Львові. За розпорядженням ц. к. Вищої крайової шкільної ради (ВКШР) ч. 21142 від 4 вересня 1896 переведений на таку ж посаду до польськомовної ц. к. Першої гімназії в Перемишлі[14]. За розпорядженням ц. к. ВКШР ч. 2420 від 8 лютого 1897 переведений на таку ж посаду до українськомовної ц. к. гімназії в Перемишлі[15], де 1896/1897 навчального року викладав латинську, німецьку, польську та українську мови, був господарем (керівником) Іб клясу[16], 1897/1898 — господарем ІІ клясу, викладав латинську та українську мови[17]. Після цього переведений до польськомовної гімназії в місті Бохні поблизу Кракова (працював, зокрема в 1902/1903 навчальному році[18]), потім — до Бучацької польськомовної цісарсько-королівської (тут працював принаймні 1904/1905 навчального року[19]). Вихованців навчав любити свій народ. Викладав українську[20] та латинську мови[21]. Іноді заступав хворого директора гімназії Францішека Зиха на початку 1900-х[22].

Рескриптом міністра віросповідань та освіти № 35043 від 21 серпня 1914 призначений членом екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл у Бучачі від початку 1914/1915 до кінця 1916/1917 шкільних років[23]. Прийняв іспити в учнів Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата під час війни восени 1918, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії[24]. Також викладав українську мову в жіночій учительській семінарії в Бучачі 1924 року[25].

Діяльний у Бучацькій повітовій філії товариства «Просвіта», був виконувачем обов'язків її голови (місце-голова)[26].

Разом з иншими діяльними українцями брав участь у встановленні влади ЗУНР у Бучацькому повіті в листопаді 1918[27]. Був одним з дорадників міського посадника Бучача Климентія (Клима) Рогозинського[28].

Зазнав переслідувань від польської окупаційної влади, зокрема, його позбавляли роботи, неодноразово ув'язнювали: 1919 року — в Чорткові, після чого відбув кілька місяців ув'язнення у Львові; 1920 — під приводом «більшовицького саботажу» провів ще кілька місяців у чортківській в'язниці. 27 жовтня 1922 він (також Остап Сіяк, Клим Рогозинський, доктори Іляріон Боцюрків, Осип Когут, студент права Михайло Гузар, учень гімназії Іван Боднарук та инші)[29] вкотре арештований та за «саботаж» під час виборів провів кілька тижнів в арештах у Тернополі та Станиславові. Хоча суд визнав арешт безпідставним, поліція відзнимкувала професора Винара, взяла відбитки пальців та вписала у так званий «чорний лист» у повітовому старостві.

Розпорядженням ч. 12395IV від 17 квітня 1920 професор Винар повторно зарахований до лав публічних функціонерів Польської Республіки (Речі Посполитої)[30].

Vynar Vasyl's grave.jpg

Василь Винар помер у Бучачі 27 січня 1924 від хвороби серця, яка розвинулась унаслідок тюремних злигоднів[4]. На знак пошани до померлого бучачанин Максим Типкевич у лютому 1924-го пожертвував 5 млн польських марок Українському педагогічному товариству «Рідна школа»[31]. Похований на міському цвинтарі Бучача на пагорбі «Федір» (родинне поховання, могила збереглася) поряд з могилою Софії Ілевич, недалеко від каплиці-гробниці Потоцьких.

Родина

Правдоподібно, його дружиною була Ольга (1882—1960), дітьми — Евген-Лев (1914—1942), Теофіль (1915—1922), Богдан (1923—1928, усі поховані разом)[6]. Також, очевидно, його дочкою була Емілія Винар (її зазвичай звали Винарівною), яка мешкала на вул. Шевченка в Бучачі, працювала вчителькою музики, похована на тому ж міському цвинтарі[32].

Примітки

  1. У польськомовних джерелах — Bazyli Wynar.
  2. Шипилявий, С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.
  3. Шипилявий, С. Листопад 1918 року в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 74.
  4. 4,0 4,1 4,2 Посмертні згадки… — С. 4.
  5. Miłoszowice (al. Miłuszowice, rus. Myłoszowyczi) z Winiawą i Zagórnianami, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. — S. 441. (пол.)
  6. 6,0 6,1 Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  7. У довідниках «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem» за 1870—1871 фігурує як Daniel Wynur (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : c. k. galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 412. (пол.); Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1871… — S. 412. (пол.)). Починаючи від 1872 — як Daniel Wynar (див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1872… — S. 399. (пол.)).
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1881… — S. 422. (пол.)
  9. Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1886. — Часть урядова. — С. 102.
  10. Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886/7. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1887. — Часть урядова. — С. 36 [120].
  11. Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1888. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1888. — Часть урядова. — С. 43 [77].
  12. Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1889. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1889. — Часть урядова. — С. 41 [85].
  13. Справозданє директора ц. к. ґімназіи академічнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1890. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1890. — С. 59.
  14. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1897. Przemyśl : drukiem J. Styfiego, 1897. — S. 33. (пол.)
  15. Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1897. — С. 5.
  16. Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7… — С. 2.
  17. Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1897/8. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1898. — С. 2 (36).
  18. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Bochni za rok szkolny 1903. — Kraków : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni W. L. Anczyca i spółki w Krakowie, 1903. — S. 46. (пол.)
  19. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni ludowej W. Dratlera w Buczaczu, 1905. — S. 38. (пол.)
  20. Д-р Ріпецький, С. Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина… — С. 108.
  21. Д-р Гузар, М. Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 191.
  22. Д-р Гузар, М. Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною… — С. 195.
  23. Dziennik Urzędowy c.-k. Rady szkolnej krajowej w Galicyi. — 1915. — R. XIX. — № 2 (20 paźd.). — S. 33 [59]. (пол.)
  24. о. Жан, Й.-І. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина… — С. 87.
  25. Spis nauczycieli… — Lwów—Warszawa, 1924. — S. 390. (пол.)
  26. Колцьо, В. Праця і розвиток читалень Т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.
  27. Д-р Гузар, М. Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною… — С. 188.
  28. Байрак з Рогатинських, А. Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 383.
  29. Галицькі відносини. Бучач // Діло. — 1922. — Ч. 49 (2 лист.). — С. 2.
  30. Sprawozdanie Dyrekcyi Gimnazyum Państwowego w Buczaczu za rok szkolny 1920/21. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławówie, 1921. — S. 4. (пол.)
  31. Оповістки // Діло. — 1924. — Ч. 40 (23 лют.). — С. 2.
  32. Інформація від бучачан Мирона Скорого, Анатолія Твороновича.

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — 944 с. — іл. — (Український архів, т. XXVII).
  • Посмертні згадки // Діло. — 1924. — Ч. 74 (3 квіт.). — С. 4.

Зауваги