Богдан Гарасимчук

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Журналіст
Богдан Гарасимчук
Богдан Гарасимчук, березень 2016
Богдан Гарасимчук, березень 2016
Народження: 1.04.1944
с. Вільховець, Борщівський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 1.08.2018
м. Генічеськ, Херсонська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Георгій, дружина, син
Відзнаки: «Почесний журналіст України»

Богдан Гарасимчук (1 квітня 1944, с. Вільховець, нині Україна — 1 серпня 2018, м. Генічеськ, Україна) — український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів (1982); знак НСЖУ «Почесний журналіст України» (2004).

Життєпис

Зустріч журналістів-ветеранів газети «Ровесник» у Тернопільському прес-клубі

Богдан Гарасимчук, син Георгія, народився 1 квітня 1944 року у Вільхівці в околиці Борщова, тоді — під німецькою окупацією, нині Тернопільської області України.

У 1973 році закінчив факультет журналістики Львівського університету (нині — національний).

У 1961—1963 роках працював завідувачем клубу в рідному селі.

Пізніше — в редакціях козівської районної газети «Радянське слово», обласної молодіжної газети «Ровесник», кореспондентом обласного радіо, редактором багатотиражної газети «Будівельник», головний редактор газети «Промінь» та місцевого радіомовлення на НВО «Ватра» (всі — м. Тернопіль).

У 1995—2000 — керівник прес-служби регіонального відділення Фонду держмайна України в Тернопільській області.

У 2000—2007 — редактор збаразької районної газети «Народне слово». Очолював Збаразьку районну організацію НСЖУ. Від 2008 — редактор газети «Вісник Збаражчини» (м. Збараж).

У 2009—2018 — виконавчий секретар Тернопільської обласної організації НСЖУ.

Проживав із дружиною та сином у Збаражі[1].

Помер 1 серпня 2018 на відпочинку із сім'єю в м. Генічевську на Херсонщині[2][3]. Панахида відбудеться 3 серпня в Домі печалі в Тернополі.

Примітки

  1. На 75-му році життя помер активіст НСЖУ Богдан Гарасимчук // Національна спілка журналістів України. — 2018. — 2 серп.
  2. Допис Віктора Уніята на Фейсбуці.
  3. За інформацією тернопільських ЗМІ.

Джерела

Посилання

Зауваги