Відмінності між версіями «Артур Цєлєцький»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Цєлєцький Артур}} {{Прізвище|Цєлєцький (прізвище)|Цєлєцький}} {{Особа |назва картк...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{DEFAULTSORT:Цєлєцький Артур}}
 
{{DEFAULTSORT:Цєлєцький Артур}}
{{Прізвище|Цєлєцький (прізвище)|Цєлєцький}}
 
 
{{Особа
 
{{Особа
 
|назва картки = Землевласник, <br/>політик
 
|назва картки = Землевласник, <br/>політик
Рядок 7: Рядок 6:
 
|зображення розмір = 225px
 
|зображення розмір = 225px
 
|инші імена = Артур Кароль Целецький, Artur Karol Cielecki, Artur Cielecki-Zaremba
 
|инші імена = Артур Кароль Целецький, Artur Karol Cielecki, Artur Cielecki-Zaremba
|народження = 12.07.1850, <br/>с. Гадинківці, нині {{ТО|Г}}, {{ТО}}, Україна
+
|народження = 12.07.1850, <br/>с. [[Гадинківці]], нині {{ТО-Г}}, {{ТО}}, Україна
 
|смерть =  9.11.1930, Краків, нині Малопольське воєводство, Польща
 
|смерть =  9.11.1930, Краків, нині Малопольське воєводство, Польща
 
|громадянство = [[поляки на Тернопільщині|поляк]]
 
|громадянство = [[поляки на Тернопільщині|поляк]]
Рядок 19: Рядок 18:
 
|альбом = {{Вікісховище|Artur Karol Cielecki}}
 
|альбом = {{Вікісховище|Artur Karol Cielecki}}
 
}}
 
}}
 
+
{{Прізвище|Цєлєцький (прізвище)|Цєлєцький}}
'''Артур Кароль Цєлєцький'''<ref name="DrR">Dztewo rodowe / opr. Lekszycki, Żychliński-syn // Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich. — Kraków, 1930. {{мовад|пол}}</ref>, або '''Артур Заремба Цєлєцький'''<ref name="MR">Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich… — S. 13. {{мовад|пол}}</ref> ({{мова|пол|Artur Karol Cielecki}}; 12 липня 1850, с. Гадинківці, нині Україна — 9 листопада 1930, м. Краків, Польща) — [[поляки на Тернопільщині|польський]] великий землевласник, громадський і політичний діяч, благодійник РКЦ, посол до [[Галицький сейм|Галицького сейму]], . Сприяв польським осадникам, політиці голови «Ради народової» [[Тадеуш Цєньський|Тадеуша Цєньського]].  
+
'''Артур Кароль Цєлєцький'''<ref name="DrR">Dztewo rodowe / opr. Lekszycki, Żychliński-syn // Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich. — Kraków, 1930. {{мовад|пол}}</ref>, або '''Артур Заремба Цєлєцький'''<ref name="MR">Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich… — S. 13. {{мовад|пол}}</ref> ({{мова|пол|Artur Karol Cielecki}}; 12 липня 1850, с. Гадинківці, нині Україна — 9 листопада 1930, м. Краків, Польща) — [[поляки на Тернопільщині|польський]] великий землевласник, громадський і політичний діяч, благодійник РКЦ, посол [[Галицький сейм|Галицького крайового сейму]]. Сприяв польським осадникам, політиці голови «Ради народової» [[Тадеуш Цєньський|Тадеуша Цєньського]].  
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Артур Кароль Цєлєцький народився [[12 листопада]] [[1850]]<ref name="ПСБ">Próchnicki, s. 45—46.</ref> в с. [[Гадинківці|Гадинківцях]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/3.373.643 Artur Zaremba Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.643)]. {{мовад|пол}}</ref> [[Чортківський округ|Чортківського округу]]<ref>[https://polona.pl/item/galicya-pod-wzgledem-topograficzno-geograficzno-historycznym,OTI4OTM4OTk/87/#item Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym] / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 89—90. {{Мовад|пол}}</ref> коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії (нині Гусятинського району Тернопільської области, Україна).  Батько — Альфред Целецький (1821—8.12.1892, Гадинківці)<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/3.373.641 Alfred Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.641)] // Sejm wielki. {{мовад|пол}}</ref>, власник, зокрема, маєтку [[Оришківці (Гусятинський район)|Оришківці]]<ref>{{SgKP|VII|608|Oryszkowce, wś, pow. husiatyński}}</ref>. Мати — Анна з графів Бніньських (1828—?)<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/1.1122.202 Anna hr. Bnińska z Łodzi h. Łodzia (ID: 1.1122.202)] // Sejm wielki. {{мовад|пол}}</ref>. Очевидно, що здобув добру освіту<ref>{{ВД|{{ДЛ|а=1}}}}</ref>, закінчивши закордонний виш<ref name="MR"/>.
+
Артур Кароль Цєлєцький народився [[12 липня]] [[1850]]<ref name="ПСБ">Próchnicki, s. 45—46.</ref> в с. [[Гадинківці|Гадинківцях]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/3.373.643 Artur Zaremba Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.643)]. {{мовад|пол}}</ref> [[Чортківський округ|Чортківського округу]]<ref>[https://polona.pl/item/galicya-pod-wzgledem-topograficzno-geograficzno-historycznym,OTI4OTM4OTk/87/#item Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym] / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 89—90. {{Мовад|пол}}</ref> коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії (нині Гусятинського району Тернопільської области, Україна).  Батько — Альфред Целецький (1821—8.12.1892, Гадинківці)<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/3.373.641 Alfred Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.641)] // Sejm wielki. {{мовад|пол}}</ref>, власник, зокрема, маєтку [[Оришківці (Гусятинський район)|Оришківці]]<ref>{{SgKP|VII|608|Oryszkowce, wś, pow. husiatyński}}</ref>. Мати — Анна з графів Бніньських (1828—?)<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/1.1122.202 Anna hr. Bnińska z Łodzi h. Łodzia (ID: 1.1122.202)] // Sejm wielki. {{мовад|пол}}</ref>. Очевидно, що здобув добру освіту<ref>{{ВД|{{ДЛ|а=1}}}}</ref>, закінчивши закордонний виш<ref name="MR"/>.
  
Власник маєтків у [[Бучацький повіт (Австро-Угорщина)|Бучацькому]] та [[Гусятинський повіт (Австро-Угорщина)|Гусятинському повітах]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Лодомерії]]. Проживав у маєтку в [[Порохова|Пороховій]], пізніше — у [[Гадинківці|Гадинківцях]] біля [[Копичинці]]в. У [[Бучацька повітова рада|Бучацькій повітовій раді]]: довголітній член (1875—1884, 1892—1911), заступник голови (у січні 1881—1883), член виділу (січень 1895—1906). У 1905—1914 роках був членом повітової ради в Гусятині, у [[1895]]—1914 — послом Галицького сейму ([[25 вересня]] 1895<ref name="JBor"/>—1901, 1901—1907 роки від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908—1913 роки від округу Чортків, у 1913—1914 — від курії великих власників [[Чортківський повіт (Австро-Угорщина)|повіту Чортків]]). Належав до групи автономістів (подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії з рільничих справ<ref name="ПСБ"/>. Разом з бароном Стефаном Мойсою відомі в історії краю як вірні і діяльні визнавці політики голови «Ради народової» [[Тадеуш Цєньський|Тадеуша Целєстина Цєньського]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/3.391.160 Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.160)] // Sejm wielki. {{мовад|пол}}</ref>, власника маєтку в [[Дорогичівка|Дорогичівці]]<ref>''Stroński, S.'' Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — 1938. — T. IV. — S. 53—54. {{мовад|пол}}</ref>, який був душею вшехпольсько-подоляцької коаліції в її успішних заходах з повалення проєкту [[Міхал Бобжинський|Міхала Бобжиньського]]<ref>[https://zbruc.eu/node/31636 Польська шляхта з Галичини у цїсаря] // Zbruč.</ref>.
+
Власник маєтків у [[Бучацький повіт (Австро-Угорщина)|Бучацькому]] та [[Гусятинський повіт (Австро-Угорщина)|Гусятинському повітах]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Лодомерії]]. Проживав у маєтку в [[Порохова|Пороховій]], пізніше — у [[Гадинківці|Гадинківцях]] біля [[Копичинці]]в. У [[Бучацька повітова рада|Бучацькій повітовій раді]]: довголітній член (1875—1884, 1892—1911), заступник голови (у січні 1881—1883), член виділу (січень 1895—1906). У 1905—1914 роках був членом повітової ради в Гусятині, у [[1895]]—1914 — послом Галицького сейму ([[25 вересня]] 1895<ref name="JBor"/>—1901, 1901—1907 від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908—1913 від округу [[Чортків]], у 1913—1914 — від курії великих власників [[Чортківський повіт (Австро-Угорщина)|повіту Чортків]]). Належав до групи автономістів (подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії з рільничих справ<ref name="ПСБ"/>. Разом з бароном Стефаном Мойсою відомі в історії краю як вірні й діяльні визнавці політики голови «Ради народової»<ref name="Zbr">[https://zbruc.eu/node/31636 Польська шляхта з Галичини у цїсаря] // Zbruč.</ref> [[Тадеуш Цєньський|Тадеуша Целєстина Цєньського]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/3.391.160 Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.160)] // Sejm wielki. {{мовад|пол}}</ref>, власника маєтку в [[Дорогичівка|Дорогичівці]]<ref>''Stroński, S.'' Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — 1938. — T. IV. — S. 53—54. {{мовад|пол}}</ref>, який був душею вшехпольсько-подоляцької коаліції в її успішних заходах з повалення проєкту [[Міхал Бобжинський|Міхала Бобжиньського]]<ref name="Zbr"/>.
  
Від 1877 року був членом, у 1887—1910 — головою Бучацько-чортківсько-заліщицького відділу Галицького господарського товариства; у 1892—1910 — член комітету цього товариства у Львові, у 1903—1909 — один з його віце-президентів. У 1887—1907 роках входив до складу окружного виділу Галицького кредитового земського товариства в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. У 1893—1908 роках був президентом повітової філії Товариства кулок рільничих ({{мова|пол|Towarzystwo Kólek Rolniczych}}) в Бучачі, у 1910—1913 — у Гусятині, 1894 року став членом головного виділу цього товариства у Львові, 12 грудня 1898 обраний його очільником (був до червня 1919, коли товариство об'єдналося разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва кількість первинних організацій товариства зросла від 868 у листопаді 1900 до 1862-х у 1913 році (кількість членів — 40691 та 84952 відповідно).<ref name="ПСБ"/> [[22 травня]] [[1904]] в [[Монастириська]]х вів з'їзд повітових делегатів Товариства кулок рільничих, виголосив доповідь про Тадеуша Косцюшка<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19040525&seite=2&zoom=33&query=%22Artur%22%2B%22Cielecki%22&ref=anno-search Listy z kraju. Monasterzyska] // Kurjer Lwowski. — 1904. — № 144 (25 maja). — S. 2. {{мовад|пол}}</ref>.
+
Від 1877 року був членом, у 1887—1910 — головою Бучацько-чортківсько-заліщицького відділу Галицького господарського товариства; у 1892—1910 — член комітету цього товариства у Львові, у 1903—1909 — один з його віце-президентів. У 1887—1907 роках входив до складу окружного виділу Галицького кредитового земського товариства в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. У 1893—1908 роках був президентом повітової філії Товариства кулок рільничих ({{мова|пол|Towarzystwo Kólek Rolniczych}}) в Бучачі, у 1910—1913 — у Гусятині, 1894-го став членом головного виділу цього товариства у Львові, 12 грудня 1898 обраний його очільником (був до червня 1919, коли товариство об'єдналося разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва кількість первинних організацій товариства зросла від 868 у листопаді 1900 до 1862-х у 1913 році (кількість членів — 40691 та 84952 відповідно).<ref name="ПСБ"/> [[22 травня]] [[1904]] в [[Монастириська]]х вів з'їзд повітових делегатів Товариства кулок рільничих, виголосив доповідь про Тадеуша Косцюшка<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19040525&seite=2&zoom=33&query=%22Artur%22%2B%22Cielecki%22&ref=anno-search Listy z kraju. Monasterzyska] // Kurjer Lwowski. — 1904. — № 144 (25 maja). — S. 2. {{мовад|пол}}</ref>.
  
 
Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства. Його коштом [[1893]] року в Порохові збудували дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Івана Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтом, розібрана 1930 року через поганий стан).<ref>''Quirini-Popławski, R.'' Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175—177. {{мовад|пол}}</ref> [[17 липня]] [[1905]] переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в [[Пужники|Пужниках]], зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку<ref>''Zaucha, T.'' Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Pużnikach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — T. 18. — S. 225. {{мовад|пол}}</ref>.
 
Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства. Його коштом [[1893]] року в Порохові збудували дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Івана Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтом, розібрана 1930 року через поганий стан).<ref>''Quirini-Popławski, R.'' Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175—177. {{мовад|пол}}</ref> [[17 липня]] [[1905]] переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в [[Пужники|Пужниках]], зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку<ref>''Zaucha, T.'' Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Pużnikach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — T. 18. — S. 225. {{мовад|пол}}</ref>.
  
1893 року для проведення Крайової виставки у Львові надав 300 золотих ринських<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=18931110&seite=6&zoom=33&query=%22Artur%22%2B%22Cielecki-Zaremba%22&ref=anno-search Wykaz] // Kurjer Lwowski. — 1893. — № 312 (10 list.). — S. 6. {{мовад|пол}}</ref>. 1906 року переказав [[Парафія РКЦ (Порохова)|планованій експозитурі]] в Порохові (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, двома городами площею 6 морґів, подарував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Порохові<ref>''Quirini-Popławski, R.'' Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175. {{мовад|пол}}</ref>. Дуже сприяв заснуванню польської школи у Гадинківцях 1912 року, а 1922-го подарував 4 морґи ґрунту. Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». [[1929]] року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.
+
1893 року для проведення Крайової виставки у Львові надав 300 золотих ринських<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=18931110&seite=6&zoom=33&query=%22Artur%22%2B%22Cielecki-Zaremba%22&ref=anno-search Wykaz] // Kurjer Lwowski. — 1893. — № 312 (10 list.). — S. 6. {{мовад|пол}}</ref>. 1906 року переказав [[Парафія РКЦ (Порохова)|плянованій експозитурі]] в Порохові (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, двома городами площею 6 морґів, подарував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Порохові<ref>''Quirini-Popławski, R.'' Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175. {{мовад|пол}}</ref>. Дуже сприяв заснуванню польської школи у Гадинківцях 1912 року, а 1922-го подарував 4 морґи ґрунту. Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». [[1929]] року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.
  
 
Автор невеличкої монографії про рід Цєлєцьких на Цєльчі гербу Заремба.
 
Автор невеличкої монографії про рід Цєлєцьких на Цєльчі гербу Заремба.
  
Помер [[9 листопада]] [[1930]] в Кракові. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
+
Помер [[9 листопада]] [[1930]] в Кракові (нині центр Малопольського воєводства, Польща), похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
  
 
;Родина
 
;Родина
Рядок 63: Рядок 62:
 
{{КатІ|Артур|Карл (Кароль)}}
 
{{КатІ|Артур|Карл (Кароль)}}
 
{{КатА|Благодійники|Громадські діячі|Дідичі|Політики|Шляхтичі}}
 
{{КатА|Благодійники|Громадські діячі|Дідичі|Політики|Шляхтичі}}
[[Категорія:Народилися 12 листопада на Тернопільщині]]
 
 
[[Категорія:Народилися 1850 на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Народилися 1850 на Тернопільщині]]
 +
[[Категорія:Народилися 12 липня на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Народилися в околиці Гусятина|Га]]
 
[[Категорія:Народилися в околиці Гусятина|Га]]
 
{{КатПТО|Польські благодійники|Польські громадські діячі|Польські дідичі|Польські політики|Польські шляхтичі}}
 
{{КатПТО|Польські благодійники|Польські громадські діячі|Польські дідичі|Польські політики|Польські шляхтичі}}
 
{{КатЖТО|Польські благодійники|Польські громадські діячі|Польські дідичі|Польські політики|Польські шляхтичі}}
 
{{КатЖТО|Польські благодійники|Польські громадські діячі|Польські дідичі|Польські політики|Польські шляхтичі}}
[[Категорія:Тернопільці — випускники вишів]]
+
[[Категорія:Тернопільці — випускники іноземних вишів]]
 +
[[Категорія:Делегати Бучацької повітової ради]]
 +
[[Категорія:Делегати Гусятинської повітової ради]]  
 
[[Категорія:Посли Галицького сейму 9-го скликання]]
 
[[Категорія:Посли Галицького сейму 9-го скликання]]
 
[[Категорія:Посли Галицького сейму 10-го скликання]]
 
[[Категорія:Посли Галицького сейму 10-го скликання]]
[[Категорія:Парламентські посли від Бучача]]
+
[[Категорія:Посли Галицького сейму від Бучача]]
 
[[Категорія:Діячі Галицького господарського товариства]]  
 
[[Категорія:Діячі Галицького господарського товариства]]  
 
[[Категорія:Діячі Галицького кредитового земського товариства]]
 
[[Категорія:Діячі Галицького кредитового земського товариства]]
Рядок 77: Рядок 78:
 
[[Категорія:Особи:Гусятин]]
 
[[Категорія:Особи:Гусятин]]
 
[[Категорія:Особи:Монастириська]]
 
[[Категорія:Особи:Монастириська]]
 +
[[Категорія:Особи:Оришківці (околиця Гусятина)]]
 +
[[Категорія:Особи:Чортків та околиця]]
 
[[Категорія:Дідичі Порохови]]
 
[[Категорія:Дідичі Порохови]]
 +
[[Категорія:Померли 1930]]
 
[[Категорія:Померли 9 листопада]]
 
[[Категорія:Померли 9 листопада]]
[[Категорія:Померли 1930]]
+
[[Категорія:Тернопільці, які померли в Польщі]]
[[Категорія:Померли в Польщі]]
 
 
[[Категорія:Тернопільці, які поховані на Личаківському цвинтарі]]
 
[[Категорія:Тернопільці, які поховані на Личаківському цвинтарі]]

Версія за 14:55, 4 вересня 2019

Землевласник,
політик
Артур Кароль Цєлєцький
Artur Zaremba Cielecki (-1901).jpg
Инші імена: Артур Кароль Целецький, Artur Karol Cielecki, Artur Cielecki-Zaremba
Народження: 12.07.1850,
с. Гадинківці, нині Гусятинський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 9.11.1930, Краків, нині Малопольське воєводство, Польща
Громадянство: поляк
Родина: батько — Альфред, мати — Анна з Бніньських, дружина — Ядвіга з графів Каліновських, дочка — Катажина
Освіта: очевидно, вища
Робота: великий землевласник
Політична діяльність: автономіст (подільський консерватор)
Громадська діяльність: член і голова кількох товариств
Відзнаки: орден Святого Григорія Великого, Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа, Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)

Артур Кароль Цєлєцький[1], або Артур Заремба Цєлєцький[2] (пол. Artur Karol Cielecki; 12 липня 1850, с. Гадинківці, нині Україна — 9 листопада 1930, м. Краків, Польща) — польський великий землевласник, громадський і політичний діяч, благодійник РКЦ, посол Галицького крайового сейму. Сприяв польським осадникам, політиці голови «Ради народової» Тадеуша Цєньського.

Життєпис

Артур Кароль Цєлєцький народився 12 липня 1850[3] в с. Гадинківцях[4] Чортківського округу[5] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії (нині Гусятинського району Тернопільської области, Україна). Батько — Альфред Целецький (1821—8.12.1892, Гадинківці)[6], власник, зокрема, маєтку Оришківці[7]. Мати — Анна з графів Бніньських (1828—?)[8]. Очевидно, що здобув добру освіту[9], закінчивши закордонний виш[2].

Власник маєтків у Бучацькому та Гусятинському повітах Королівства Галичини і Лодомерії. Проживав у маєтку в Пороховій, пізніше — у Гадинківцях біля Копичинців. У Бучацькій повітовій раді: довголітній член (1875—1884, 1892—1911), заступник голови (у січні 1881—1883), член виділу (січень 1895—1906). У 1905—1914 роках був членом повітової ради в Гусятині, у 1895—1914 — послом Галицького сейму (25 вересня 1895[10]—1901, 1901—1907 — від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908—1913 — від округу Чортків, у 1913—1914 — від курії великих власників повіту Чортків). Належав до групи автономістів (подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії з рільничих справ[3]. Разом з бароном Стефаном Мойсою відомі в історії краю як вірні й діяльні визнавці політики голови «Ради народової»[11] Тадеуша Целєстина Цєньського[12], власника маєтку в Дорогичівці[13], який був душею вшехпольсько-подоляцької коаліції в її успішних заходах з повалення проєкту Міхала Бобжиньського[11].

Від 1877 року був членом, у 1887—1910 — головою Бучацько-чортківсько-заліщицького відділу Галицького господарського товариства; у 1892—1910 — член комітету цього товариства у Львові, у 1903—1909 — один з його віце-президентів. У 1887—1907 роках входив до складу окружного виділу Галицького кредитового земського товариства в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. У 1893—1908 роках був президентом повітової філії Товариства кулок рільничих (пол. Towarzystwo Kólek Rolniczych) в Бучачі, у 1910—1913 — у Гусятині, 1894-го став членом головного виділу цього товариства у Львові, 12 грудня 1898 обраний його очільником (був до червня 1919, коли товариство об'єдналося разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва кількість первинних організацій товариства зросла від 868 у листопаді 1900 до 1862-х у 1913 році (кількість членів — 40691 та 84952 відповідно).[3] 22 травня 1904 в Монастириськах вів з'їзд повітових делегатів Товариства кулок рільничих, виголосив доповідь про Тадеуша Косцюшка[14].

Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства. Його коштом 1893 року в Порохові збудували дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Івана Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтом, розібрана 1930 року через поганий стан).[15] 17 липня 1905 переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в Пужниках, зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку[16].

1893 року для проведення Крайової виставки у Львові надав 300 золотих ринських[17]. 1906 року переказав плянованій експозитурі в Порохові (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, двома городами площею 6 морґів, подарував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Порохові[18]. Дуже сприяв заснуванню польської школи у Гадинківцях 1912 року, а 1922-го подарував 4 морґи ґрунту. Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». 1929 року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.

Автор невеличкої монографії про рід Цєлєцьких на Цєльчі гербу Заремба.

Помер 9 листопада 1930 в Кракові (нині центр Малопольського воєводства, Польща), похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Родина

30 квітня 1884 його дружиною стала Ядвіга з графів Каліновських[10] (1859[10]/1860[19]—1927[1]), дочка Владислава Людвіка (1831—1893, Орішківці)[19] і Цецилії Вінцентини з Шеліських, дочки власника маєтку в Настасові Юзефа Каласантія, члена Галицького станового сейму[10]; мали дочку Катажину[1].

Відзнаки

  • Цісарсько-королівський австрійський шамбелян (15 січня 1888)[10].
  • Папський орден святого Григорія Великого.
  • Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йозефа (1908)[20].
  • Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)[21].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Dztewo rodowe / opr. Lekszycki, Żychliński-syn // Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich. — Kraków, 1930. (пол.)
  2. 2,0 2,1 Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich… — S. 13. (пол.)
  3. 3,0 3,1 3,2 Próchnicki, s. 45—46.
  4. Artur Zaremba Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.643). (пол.)
  5. Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 89—90. (пол.)
  6. Alfred Cielecki z Cielczy h. Zaremba (ID: 3.373.641) // Sejm wielki. (пол.)
  7. Oryszkowce, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 608. (пол.)
  8. Anna hr. Bnińska z Łodzi h. Łodzia (ID: 1.1122.202) // Sejm wielki. (пол.)
  9. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 10,4 Dunin Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich.— Lwów, Warszawa, 1908. — S. 423—424. (пол.)
  11. 11,0 11,1 Польська шляхта з Галичини у цїсаря // Zbruč.
  12. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni h. Pomian (ID: 3.391.160) // Sejm wielki. (пол.)
  13. Stroński, S. Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — 1938. — T. IV. — S. 53—54. (пол.)
  14. Listy z kraju. Monasterzyska // Kurjer Lwowski. — 1904. — № 144 (25 maja). — S. 2. (пол.)
  15. Quirini-Popławski, R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175—177. (пол.)
  16. Zaucha, T. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Pużnikach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — T. 18. — S. 225. (пол.)
  17. Wykaz // Kurjer Lwowski. — 1893. — № 312 (10 list.). — S. 6. (пол.)
  18. Quirini-Popławski, R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175. (пол.)
  19. 19,0 19,1 Jadwiga hr. Kalinowska na Wielkiej Kamionce h. Kalinowa (ID: 9.278.208) // Sejm wielki. (пол.)
  20. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 162. (нім.)
  21. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 // Prezydium Rady Ministrów. — Warszawa 1926. — S. 15. (пол.)

Джерела

  • Próchnicki, Z. Cielecki Zaremba Artur // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 96 s. — S. 45—46. (пол.)
  • Quirini-Popławski, R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 368 s., 508 il. — S. 175—184. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Посилання

Зауваги