Антоній Сербенський

Матеріал з Тернопедії
Версія від 11:10, 29 жовтня 2021, створена Микола Василечко (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Художник
Антоній Сербенський
Антоній Сербенський. Автопортрет, 1948
Антоній Сербенський. Автопортрет, 1948
Инші імена: пол. Antoni Serbeński
Народження: 13.12.1886,
м-ко Золотий Потік, нині Золотопотіцька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 05.03.1957,
м. Острів, Польща
Поховання: правдоподібно,
Громадянство: поляк,
size Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: невідомо
Освіта: Львівський університет, Краківська Академія мистецтв
Робота: викладав у школах
Творчість: працював у галузях живопису та графіки в техніці деревориту, акварелі, пастелі

Антоній Сербе́нський (13 грудня 1886, м-ко Золотий Потік, нині Україна — 5 березня 1957, м. Острів, Польща) — польський художник, освітянин.

Життєпис

Антоній Сербенський народився 13 грудня 1886 року в містечку Золотому Потоці (на той час — Бучацький повіт Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, нині — адмінцентр Золотопотіцької громади Чортківського району Тернопільської области України). Батько був управителем маєтку. Виховувався в родині стрийка — лікаря у Львові, з родиною якого невдовзі переїжджає до Нового Санчу.

У лютому 1910 закінчив гімназію і вступив в Університет Яна Казимира (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка), який за два роки залишив і переїхав до Кракова, де вступив у Краківську Академію красних мистецтв (нині — Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка), яку закінчив 1919. Навчався у клясах Леона Вичулковського (малярство) і Теодора Оксентовича.

У час Першої світової війни як солдат австрійської армії воював на російському та італійському фронтах. Повернувшись, добровільно служив у польській армії на авіяційному парку Кракова-Раковиця.

1920 переїхав до Великопольщі. Викладав у школах міст Равіча, Іновроцлава, Острова. 1931 переїхав до м. Остжешова.

У час Другої світової війни його вивозять на роботи до Іновроцлава, до Остжешова повернувся 1945.

Помер 5 березня 1957 року в лікарні міста Острова (Польща), похований на римо-католицькому кладовищі в Остжешові.

Родина

На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.

Творчість

Працював у галузях живопису та графіки в техніці деревориту, акварелі, пастелі. Головна тематика творчости Антонія Сербенського — пейзажі з архітектурними мотивами.

З весни 1926 брав участь у виставках у салоні Товариства прихильників пластичного мистецтва. У жовтні влаштував першу персональну виставку. Вступив у мистецьке групу «Огнєво». 1929 представив роботи на Першій крайовій виставці.

Співпрацював з поетом Станіславом Черніком, оформляв літературний місячник «Околиця поетів».

У жовтні 2004 виставка творів Антонія Сербенського відбулася в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Роботи митця зберігаються в приватних колекціях та музеях Польщі, велика збірка — в Регіональному музеї Остжешова.

Видав дві теки графічних робіт:

  • «Тека Кемпінська» (1938)
    • «Замок у Кемпні»,
    • «Вулиця Замкова у Кемпні» та инші;
  • «Тека Остжешівська» (1953)
    • «Костел Св. Миколая»,
    • «Вулиця Стрімка в Остжешові»,
    • «Кузня»,
    • «Біля водяного млина»,
    • «Ринок в Остжешові» та инші.

Окремі твори:

  • портрети «Голова хлопця», «Портрет дівчини», «Адам Міцкевич», «Портрет старого чоловіка біля вікна» та инші,
  • автопортрети, на яких зображує себе як Рибалку чи Ісуса Христа,
  • дереворити
    • «Св. Іді з Микошина» (1937) — відзначено премією і закуплено до збірки Великопольського музею (нині Національний музей у Ползнані),
    • «Монастир у Остжешові», «Ліс», «Олень у лісі», «Сосни», «Колесо млина» та инші.

Вшанування пам’яті

2010 році про Антонія Сербенського знято документальний фільм «Антоній Сербенський. Весна, травень...» (пол. «Antoni Serbeński. Wiosna, maj...») режисера Анджея Мося[1].

В Острові[2], Остжешові[3] та Кемпні[4] його іменем названо вулиці.

21 вересня 2006 Остжешувська міська рада ухвалила постанову про проголошення 2007 року Роком Антонія Сербенського[5].

Джерела

Основні

  • Стецько, В. Антоній Сербенський. Зустріч через роки. / В. Стецько. // Образотворче мистецтво. — Київ : Софія-А, 2005. — № 4. С. 8—9. (Мистецька спадщина).
  • Стецько, В. Сербенський Антоній // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 248—249. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Rzepecka, M. Antoni Serbeński / Mirosława Rzepecka // Ostrzeszów. (пол.)

Література

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
5061-Antoni Serbeński — wiosna, maj // niepokalanowfestiwal. — 2010. — 19 бер.
Sztuka dla chleba — dokument o Antonim Serbeńskim / Proart. — 2016. — 13 grud. (пол.)

Примітки

  1. Antoni Serbeński. Wiosna, maj... // FilmPolski.pl. ((пол.)
  2. Ulica Antoniego Serbeńskiego // Mapa Ostrowa Wielkopolskiego. (пол.)
  3. Ulica Antoniego Serbeńskiego // Mapa Ostrzeszowa. (пол.)
  4. Kępno, Serbeńskiego Antoniego, Ulica // Targeo. (пол.)
  5. Uchwała Nr XXXVIII/323/2006 / w sprawie ustanowienia roku 2007 Rokiem Antoniego Serbeńskiego // Radę Miejską Ostrzeszów. — 2006. — 21 wrzes. (пол.)

Зауваги