Анатолій Завальнюк
Учений, освітянин | ||
---|---|---|
Анатолій Завальнюк | ||
Анатолій Завальнюк | ||
Народження: | 22.01.1937, с. Ширмівка, нині Погребищенська громада, Вінницький район, Вінницька область, Україна | |
Смерть: | 30.04.2017, м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |
Поховання: | правдоподібно, там само | |
Громадянство: | українець, УРСР → Україна | |
Родина: | батько — Харитон | |
Освіта: | Вінницький медичний інститут | |
Робота: | Тернопільський медичний інститут: асистент, доцент, завідувач катедри | |
Наукова діяльність: | доктор медичних наук, професор, автор і співавтор понад 100 наукових праць | |
Відзнаки: | медаль «Ветеран праці» | |
Анатолій Завальню́к (нар. 22 січня 1937, с. Ширмівка, нині Україна — 30 квітня 2017, м. Тернопіль, Україна) — український вчений у галузі судової медицини, освітянин. Доктор медичних наук (1993), професор (1995).
Зміст
Життєпис
Анатолій Завальнюк народився 22 січня 1937 року в селі Ширмівці в околиці Погребища на Вінниччині (нині село у складі Погребищенської громади Вінницького району Вінницької области України) в багатодітній селянській родині Харитона Завальнюка.
1960 закінчив Вінницький медичний інститут (нині Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова).
Після завершення навчання, отримав призначення на посаду Хмільницького міжрайонного експерта Вінницької области. У 1962—1965 — аспірант катедри судової медицини Вінницького медичного інституту. У 1965—1968 очолював фізико-технічне відділення Вінницької міжобласної судово-медичної лабораторії.
Від 1968 — у Тернопільському медичному інституті (нині університет): асистент, доцент катедри судової медицини (1970—1985), завідувач катедри патологічної анатомії з курсом судової медицини (1985—1990), професор катедри патологічної анатомії, завідувач курсу судової медицини (1994—2007). Виготовив майже 300 навчальних музейних макропрепаратів, які використовують у навчальному процесі.
2007 перейшов на роботу у Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи.
Помер 30 квітня 2017[1] року в місті Тернополі, де, правдоподібно[2], й похований.
- Родина
На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.
Наукова діяльність
Сфера досліджень — проблеми судово-медичної травматології, зокрема несмертельні і смертельні сільськогосподарські травми, їхня діягностика і судово-медична експертиза.
1965 захистив кандидатську дисертацію «Судово-медична експертиза визначення ступеня стійкої втрати працездатности в колгоспників у зв’язку з сільськогосподарськими травмами», 1993 — докторську дисертацію «Експертні критерії смертельних ушкоджень людини сільськогосподарськими машинами та механізмами»[3].
Уперше представив детальну характеристику ушкоджень потерпілих від дії різноманітних сільськогосподарських машин та агрегатів, виявив цілу низку специфічних і характерних ознак, властивих для ушкоджень на аграрному виробництві, вперше довів можливість диференційної діягностики деяких видів тракторної травми. Став новатором у розробленні конкретних судово-медичних діягностичних критеріїв для встановлення певних видів сільськогосподарської травми за її морфологічними ознаками. Уперше в Україні ввів у судову медицину поняття про «раппортне розташування ушкоджень». Створив унікальну картотеку судово-медичної вітчизняної та зарубіжної літератури (понад 40 тисяч назв).
Автор і співавтор 135 наукових праць, серед яких кілька монографій і навчальних посібників. Підготував одного кандидата медичних наук[3].
Окремі праці:
- «Тлумачний словник судово-медичних термінів» (2000),
- посібник «Судова медицина: Курс лекцій» (2000, 2006),
- ювілейне видання «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського: історія і сучасність (1957—2007)» (2007; співавтор);
- монографії «Судова медицина України: минуле і сьогодення» (2007), «Етично-правові аспекти лікарської діяльности в Україні» (2008), «Отрути та отруєння: судово-медичний аспект» (2009);
- перший в Україні навчальний лазерний компакт-диск «Судова медицина» (2005, у співавторстві з Валентином Франчуком) та инші.
Відзнаки
- Медаль «Ветеран праці» (1998);
- нагрудний знак Міністерства вищої освіти СРСР «За відмінні успіхи в роботі» (1985),
- урядові та відомчі відзнаки, грамоти та подяки.
Джерела
Основні
- Андрейчин. М. Завальнюк Анатолій Харитонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 592. — ISBN 966-528-197-6.
- Улюбленій справі присвятив півстоліття / Група авторів // Медична академія. — 2012. — № 3 (4 лют.). — С. 11. — (Ювілей).
Література
- Филипчук Олег Володимирович — до 75 річчя з дня народження // Судово-медична експертиза. — 2016. — № 1. — С. 92.
Примітки
- ↑ Медична академія. — 2017. — № 9 (16 трав.). — С. 12. — (Вічна пам'ять).
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ 3,0 3,1 Франчук, В. В. Наукова і експертна школа судових медиків Тернопілля та її вклад у розвиток судово-медичної науки і практики (до 60-ліття заснування ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України») / В. В. Франчук, С. В. Трач-Росоловська // Судово-медична експертиза. — 2017. — № 2. — С. 100.
Зауваги
- Особи (за абеткою)
- Науковці (за абеткою)
- Освітяни (за абеткою)
- Особи на ім'я Анатолій
- Народилися 22 січня
- Народилися 1937
- Народилися на Вінниччині
- Українські науковці, які працювали(-ють) у Тернополі
- Українські освітяни, які працювали(-ють) у Тернополі
- Українські науковці, які проживали(-ють) у Тернополі
- Українські освітяни, які проживали(-ють) у Тернополі
- Українські науковці, які померли в Тернополі
- Українські освітяни, які померли в Тернополі
- Випускники вишів Вінниці
- Викладачі ТНМУ
- Професори ТНМУ
- Завідувачі катедр ТНМУ
- Доктори медичних наук України
- Упорядники словників
- Автори посібників
- Нагородженні медаллю «Ветеран праці»
- Померли 30 квітня в Тернополі
- Померли 2017 в Тернополі