Анатолій Завальнюк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Учений, освітянин
Анатолій Завальнюк
Анатолій Завальнюк
Анатолій Завальнюк
Народження: 22.01.1937,
с. Ширмівка, нині Погребищенська громада, Вінницький район, Вінницька область, Україна
Смерть: 30.04.2017,
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Харитон
Освіта: Вінницький медичний інститут
Робота: Тернопільський медичний інститут: асистент, доцент, завідувач катедри
Наукова діяльність: доктор медичних наук, професор, автор і співавтор понад 100 наукових праць
Відзнаки: медаль «Ветеран праці»

Анатолій Завальню́к (нар. 22 січня 1937, с. Ширмівка, нині Україна — 30 квітня 2017, м. Тернопіль, Україна) — український вчений у галузі судової медицини, освітянин. Доктор медичних наук (1993), професор (1995).

Життєпис

Анатолій Завальнюк народився 22 січня 1937 року в селі Ширмівці в околиці Погребища на Вінниччині (нині село у складі Погребищенської громади Вінницького району Вінницької области України) в багатодітній селянській родині Харитона Завальнюка.

1960 закінчив Вінницький медичний інститут (нині Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова).

Після завершення навчання, отримав призначення на посаду Хмільницького міжрайонного експерта Вінницької области. У 1962—1965 — аспірант катедри судової медицини Вінницького медичного інституту. У 1965—1968 очолював фізико-технічне відділення Вінницької міжобласної судово-медичної лабораторії.

Від 1968 — у Тернопільському медичному інституті (нині університет): асистент, доцент катедри судової медицини (1970—1985), завідувач катедри патологічної анатомії з курсом судової медицини (1985—1990), професор катедри патологічної анатомії, завідувач курсу судової медицини (1994—2007). Виготовив майже 300 навчальних музейних макропрепаратів, які використовують у навчальному процесі.

2007 перейшов на роботу у Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Помер 30 квітня 2017[1] року в місті Тернополі, де, правдоподібно[2], й похований.

Родина

На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.

Наукова діяльність

Сфера досліджень — проблеми судово-медичної травматології, зокрема несмертельні і смертельні сільськогосподарські травми, їхня діягностика і судово-медична експертиза.

1965 захистив кандидатську дисертацію «Судово-медична експертиза визначення ступеня стійкої втрати працездатности в колгоспників у зв’язку з сільськогосподарськими травмами», 1993 — докторську дисертацію «Експертні критерії смертельних ушкоджень людини сільськогосподарськими машинами та механізмами»[3].

Уперше представив детальну характеристику ушкоджень потерпілих від дії різноманітних сільськогосподарських машин та агрегатів, виявив цілу низку специфічних і характерних ознак, властивих для ушкоджень на аграрному виробництві, вперше довів можливість диференційної діягностики деяких видів тракторної травми. Став новатором у розробленні конкретних судово-медичних діягностичних критеріїв для встановлення певних видів сільськогосподарської травми за її морфологічними ознаками. Уперше в Україні ввів у судову медицину поняття про «раппортне розташування ушкоджень». Створив унікальну картотеку судово-медичної вітчизняної та зарубіжної літератури (понад 40 тисяч назв).

Автор і співавтор 135 наукових праць, серед яких кілька монографій і навчальних посібників. Підготував одного кандидата медичних наук[3].

Окремі праці:

Відзнаки

  • Медаль «Ветеран праці» (1998);
  • нагрудний знак Міністерства вищої освіти СРСР «За відмінні успіхи в роботі» (1985),
  • урядові та відомчі відзнаки, грамоти та подяки.

Джерела

Основні

  • Андрейчин. М. Завальнюк Анатолій Харитонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 592. — ISBN 966-528-197-6.
  • Улюбленій справі присвятив півстоліття / Група авторів // Медична академія. — 2012. — № 3 (4 лют.). — С. 11. — (Ювілей).

Література

  • Филипчук Олег Володимирович — до 75 річчя з дня народження // Судово-медична експертиза. — 2016. — № 1. — С. 92.

Примітки

  1.  Медична академія. — 2017. — № 9 (16 трав.). — С. 12. — (Вічна пам'ять).
  2. Власне дослідження Миколи Василечка.
  3. 3,0 3,1 Франчук, В. В. Наукова і експертна школа судових медиків Тернопілля та її вклад у розвиток судово-медичної науки і практики (до 60-ліття заснування ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України») / В. В. Франчук, С. В. Трач-Росоловська // Судово-медична експертиза. — 2017. — № 2. — С. 100.

Зауваги