Відмінності між версіями «Адміністративний устрій Тернопільської области»
м (Микола Василечко перейменував сторінку з Адміністративний устрій Тернопільської області на [[Адміністративний устрій Тернопільської...) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти''' — територіальна організація [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням [[4 грудня]] [[1939]] в тогочасній [[УРСР]]. Адміністративний центр области — місто [[Тернопіль]]. | '''Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти''' — територіальна організація [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням [[4 грудня]] [[1939]] в тогочасній [[УРСР]]. Адміністративний центр области — місто [[Тернопіль]]. | ||
− | На півночі область межує з [[Рівненська область|Рівненською]], на сході — з [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півдні — з [[Чернівецька область|Чернівецькою]], на заході — з [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] і [[Львівська область|Львівською | + | На півночі область межує з [[Рівненська область|Рівненською]], на сході — з [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півдні — з [[Чернівецька область|Чернівецькою]], на заході — з [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] і [[Львівська область|Львівською]] областями. |
− | == Історія == | + | ==Історія== |
− | На початку | + | На початку {{2СВ|ої=2}}, після [[17 вересня]] [[1939]] західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. [[27 жовтня]] 1939 [[Народні Збори Західної України]] прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі [[УРСР]]. [[1 листопада]] 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а [[15 листопада]] 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про т. зв. «возз'єднання» Західної України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від [[4 грудня]] 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед яких Тернопільська з центром у Тернополі. |
− | У січні [[1940]] вона була поділена на 38 районів: [[Бережанський район|Бережанський]], [[Білобожницький район|Білобожницький]], [[Борщівський район|Борщівський]], [[Буданівський район|Буданівський]], [[Бучацький район|Бучацький]], [[Великоборківський район|Великоборківський]], [[Великоглибочецький район|Великоглибочецький]], [[Вишнівецький район|Вишнівецький]], [[Гримайлівський район|Гримайлівський]], [[Гусятинський район|Гусятинський]], [[Заліщицький район|Заліщицький]], [[Заложцівський район|Заложцівський]], [[Збаразький район|Збаразький]], [[Зборівський район|Зборівський]], [[Золотниківський район|Золотниківський]], [[Золотопотіцький район|Золотопотіцький]], Катербурзький (з жовтня 1940 — [[Великодедеркальський район|Великодедеркальський]]), [[Козівський район|Козівський]], [[Козлівський район|Козлівський]], [[Копичинецький район|Копичинецький]], [[Кременецький район|Кременецький]], [[Лановецький район|Лановецький]], [[Мельнице-Подільський район|Мельнице-Поділький]], [[Микулинецький район|Микулинецький]], [[Монастириський район|Монастириський]], [[Новосільський район|Новосільський]], [[Підволочиський район|Підволочиський]], [[Підгаєцький район|Підгаєцький]], [[Почаївський район|Почаївський]], [[Пробіжнянський район|Пробіжнянський]], [[Скала-Подільський район|Скала-Подільський]], [[Скалатський район|Скалатський]], [[Струсівський район|Струсівський]], [[Теребовлянський район|Теребовлянський]], [[Товстенський район|Товстенський]], Устя-Зеленський (з червня 1940 — [[Коропецький район]]), [[Чортківський район|Чортківський]], [[Шумський район|Шумський]]<ref>Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.</ref>. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами<ref>''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.</ref>. Тернопіль був окремою адміністративно- | + | У січні [[1940]] вона була поділена на 38 районів: [[Бережанський район|Бережанський]], [[Білобожницький район|Білобожницький]], [[Борщівський район|Борщівський]], [[Буданівський район|Буданівський]], [[Бучацький район|Бучацький]], [[Великоборківський район|Великоборківський]], [[Великоглибочецький район|Великоглибочецький]], [[Вишнівецький район|Вишнівецький]], [[Гримайлівський район|Гримайлівський]], [[Гусятинський район|Гусятинський]], [[Заліщицький район|Заліщицький]], [[Заложцівський район|Заложцівський]], [[Збаразький район|Збаразький]], [[Зборівський район|Зборівський]], [[Золотниківський район|Золотниківський]], [[Золотопотіцький район|Золотопотіцький]], Катербурзький (з жовтня 1940 — [[Великодедеркальський район|Великодедеркальський]]), [[Козівський район|Козівський]], [[Козлівський район|Козлівський]], [[Копичинецький район|Копичинецький]], [[Кременецький район|Кременецький]], [[Лановецький район|Лановецький]], [[Мельнице-Подільський район|Мельнице-Поділький]], [[Микулинецький район|Микулинецький]], [[Монастириський район|Монастириський]], [[Новосільський район|Новосільський]], [[Підволочиський район|Підволочиський]], [[Підгаєцький район|Підгаєцький]], [[Почаївський район|Почаївський]], [[Пробіжнянський район|Пробіжнянський]], [[Скала-Подільський район|Скала-Подільський]], [[Скалатський район|Скалатський]], [[Струсівський район|Струсівський]], [[Теребовлянський район|Теребовлянський]], [[Товстенський район|Товстенський]], Устя-Зеленський (з червня 1940 — [[Коропецький район]]), [[Чортківський район|Чортківський]], [[Шумський район|Шумський]]<ref>Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.</ref>. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами<ref>''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.</ref>. Тернопіль був окремою адміністративно-територіяльною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів. |
− | У липні [[1941]] після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства [[1 серпня]] 1941 приєднана до [[ | + | У липні [[1941]] після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства [[1 серпня]] 1941 приєднана до [[Дистрикт Галичина|дистрикту «Галичина»]] Генеральної губернії Німеччини. Відновлено поділ на повіти і ґміни. Територію Кременецького повіту Волинського воєводства німці долучили до [[генеральна округа Волинь-Поділля|генеральної округи «Волинь і Поділля»]] райхскомісаріату «Україна», створеного [[20 серпня]] 1941. На окупованих землях адміністративні функції виконувала німецька військова влада. |
− | Після того, як у липні [[ | + | Після того, як у липні [[1944]] Радянська армія повністю витіснила з території Тернопільщини німецькі війська, адміністративно-територіяльний поділ довоєнного радянського періоду відновлено. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня [[1946]] перебували у Збаражі, а згодом — у Чорткові. |
− | + | Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х на Тернопільщині здійснені суттєві адміністративно-територіяльні зміни. В січні [[1959]] розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський, у грудні [[1962]] — Великобірківський, Великодедеркальський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський райони і створено новий район — Тернопільський. | |
− | Невеликі адміністративно- | + | Невеликі адміністративно-територіяльні зміни в районах відбулися в [[1965]]—[[1966]] роках. Указом Президії ВР УРСР від [[8 грудня]] 1966 відновлено [[Монастириський район]]. Від середини 1940-х до кінця 1980-х в области зменшилася кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було '''1704''', [[1958]] — '''1056''', то в [[1987]] — '''974'''. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з иншими селами або включення їх у межі міст чи селищ міського типу. За період 1946—1967 років на Тернопільщині припинили існування '''202''' населені пункти. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій. |
− | == Сучасний адміністративний поділ == | + | ==Сучасний адміністративний поділ== |
− | Після проголошення [[24 серпня]] [[1991]] державної | + | Після проголошення [[24 серпня]] [[1991]] державної незалежности України в области вдосконалено адміністративно-територіяльний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого та інтереси жителів Тернопільщини. [[6 грудня]] 1991 Верховна Рада України постановила відновити [[Підгаєцький район]]. Також відновлена діяльність багатьох сільських рад, на карті области знову з’явилося чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви. |
Нині в складі области є: | Нині в складі области є: | ||
− | * районів — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони]</ref>; | + | *районів — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони]</ref>; |
− | * населених пунктів — 1057, у тому числі: | + | *громад — 52; |
− | ** міського типу — 35, у тому числі: | + | *населених пунктів — 1057, у тому числі: |
− | *** міст — 18<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста]</ref>, у тому числі: | + | **міського типу — 35, у тому числі: |
− | **** міст обласного значення — | + | ***міст — 18<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста]</ref>, у тому числі: |
− | **** міст районного значення — 16<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MRZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування]</ref>; | + | ****міст обласного значення — 4<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MOZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування]</ref>; |
− | *** селищ міського типу — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004SMT?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу]</ref>; | + | ****міст районного значення — 16<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MRZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування]</ref>; |
− | ** сільського типу — 1022<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти]</ref>, в тому числі: | + | ***селищ міського типу — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004SMT?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу]</ref>; |
− | *** сіл — 1021<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села]</ref>; | + | **сільського типу — 1022<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти]</ref>, в тому числі: |
− | *** селищ — 1<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища]</ref>. | + | ***сіл — 1021<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села]</ref>; |
+ | ***селищ — 1<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища]</ref>. | ||
У системі місцевого самоврядування: | У системі місцевого самоврядування: | ||
− | * районних рад — 17<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради]</ref>; | + | *районних рад — 17<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради]</ref>; |
− | * міських рад — 18<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради]</ref>; | + | *міських рад — 18<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради]</ref>; |
− | * селищних рад — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради]</ref>; | + | *селищних рад — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради]</ref>; |
− | * сільських рад — 580<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради]</ref>. | + | *сільських рад — (580)<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради]</ref>. |
{{Адмінустрій ТО - таблиця}} | {{Адмінустрій ТО - таблиця}} | ||
− | === | + | ===Громади=== |
− | За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области | + | За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области планували утворити 50 територіяльних громад:<ref>[http://www.obl-rada.te.ua/diyalnist/novyny/do-uvahy-krayan-do-oblasnoyi-rady-nadiyshov-proekt-perspektyvnoho-planu-14072015.html Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області] // {{ТОРс|а=1}}. 2015. — 16 лип.<br/>[http://zz.te.ua/ternopilschynu-poshmatuyut-na-50-hromad-karta-shema/ Черговий варіант перспективного плану формування спроможних громад запропонувала Тернопільська облдержадміністрація] // За Збручем. — 2015. — 17 лип.</ref> Станом на 2019 рік створені 52 об’єднані територіяльні громади. |
− | + | {{Докладніше|Громади Тернопільської области}} | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | Станом на | ||
− | {{ | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
== Посилання == | == Посилання == | ||
− | {{ | + | {{примітки|2}} |
== Джерела == | == Джерела == | ||
− | * {{ТЕС|3|25—29|[[Петро Гуцал|Гуцал П.]]|Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини}} | + | *{{ТЕС|3|25—29|[[Петро Гуцал|Гуцал П.]]|Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини}} |
− | * ''Гуцал П.'' Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / [[Тернопілля'96]]: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160. | + | *''Гуцал П.'' Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / [[Тернопілля'96]]: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160. |
− | * ''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236. | + | *''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236. |
− | * Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173. | + | *Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173. |
+ | |||
+ | ==Зауваги== | ||
+ | {{Автори|{{СтМВ}}|{{ДЛ}}}} | ||
+ | {{дороб}} | ||
+ | {{кляс}} | ||
{{Адмінустрій ТО}} | {{Адмінустрій ТО}} | ||
[[Категорія:Адміністративний устрій Тернопільської области| ]] | [[Категорія:Адміністративний устрій Тернопільської области| ]] |
Версія за 11:35, 19 вересня 2019
Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти — територіальна організація Тернопільської области. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням 4 грудня 1939 в тогочасній УРСР. Адміністративний центр области — місто Тернопіль.
На півночі область межує з Рівненською, на сході — з Хмельницькою, на півдні — з Чернівецькою, на заході — з Івано-Франківською і Львівською областями.
Історія
На початку Другої світової війни 1939—1945, після 17 вересня 1939 західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. 27 жовтня 1939 Народні Збори Західної України прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі УРСР. 1 листопада 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а 15 листопада 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про т. зв. «возз'єднання» Західної України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від 4 грудня 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед яких Тернопільська з центром у Тернополі.
У січні 1940 вона була поділена на 38 районів: Бережанський, Білобожницький, Борщівський, Буданівський, Бучацький, Великоборківський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Гримайлівський, Гусятинський, Заліщицький, Заложцівський, Збаразький, Зборівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Катербурзький (з жовтня 1940 — Великодедеркальський), Козівський, Козлівський, Копичинецький, Кременецький, Лановецький, Мельнице-Поділький, Микулинецький, Монастириський, Новосільський, Підволочиський, Підгаєцький, Почаївський, Пробіжнянський, Скала-Подільський, Скалатський, Струсівський, Теребовлянський, Товстенський, Устя-Зеленський (з червня 1940 — Коропецький район), Чортківський, Шумський[1]. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами[2]. Тернопіль був окремою адміністративно-територіяльною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів.
У липні 1941 після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства 1 серпня 1941 приєднана до дистрикту «Галичина» Генеральної губернії Німеччини. Відновлено поділ на повіти і ґміни. Територію Кременецького повіту Волинського воєводства німці долучили до генеральної округи «Волинь і Поділля» райхскомісаріату «Україна», створеного 20 серпня 1941. На окупованих землях адміністративні функції виконувала німецька військова влада.
Після того, як у липні 1944 Радянська армія повністю витіснила з території Тернопільщини німецькі війська, адміністративно-територіяльний поділ довоєнного радянського періоду відновлено. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня 1946 перебували у Збаражі, а згодом — у Чорткові.
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х на Тернопільщині здійснені суттєві адміністративно-територіяльні зміни. В січні 1959 розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський, у грудні 1962 — Великобірківський, Великодедеркальський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський райони і створено новий район — Тернопільський.
Невеликі адміністративно-територіяльні зміни в районах відбулися в 1965—1966 роках. Указом Президії ВР УРСР від 8 грудня 1966 відновлено Монастириський район. Від середини 1940-х до кінця 1980-х в области зменшилася кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було 1704, 1958 — 1056, то в 1987 — 974. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з иншими селами або включення їх у межі міст чи селищ міського типу. За період 1946—1967 років на Тернопільщині припинили існування 202 населені пункти. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій.
Сучасний адміністративний поділ
Після проголошення 24 серпня 1991 державної незалежности України в области вдосконалено адміністративно-територіяльний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого та інтереси жителів Тернопільщини. 6 грудня 1991 Верховна Рада України постановила відновити Підгаєцький район. Також відновлена діяльність багатьох сільських рад, на карті области знову з’явилося чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви.
Нині в складі области є:
- районів — 17[3];
- громад — 52;
- населених пунктів — 1057, у тому числі:
У системі місцевого самоврядування:
№ п/п |
Назва | Площа (км²) |
Населення (осіб) |
Адм. центр / Входження |
Міст районного значення |
Селищ міського типу |
Сільських населених пунктів |
Сільських рад |
Адмін. устрій |
Райони | |||||||||
1 | Бережанський | 661,00 | 20891 | м. Бережани | немає | немає | 56 | 25 | Адм. устрій |
2 | Борщівський | 1 006,00 | 66399 | м. Борщів | 1 | 2 | 70 | 42 | Адм. устрій |
3 | Бучацький | 802,00 | 63110 | м. Бучач | 1 | 1 | 57 | 37 | Адм. устрій |
4 | Гусятинський | 1 016,00 | 59321 | смт Гусятин | 2 | 2 | 61 | 39 | Адм. устрій |
5 | Заліщицький | 684,00 | 46059 | м. Заліщики | 1 | 1 | 53 | 35 | Адм. устрій |
6 | Збаразький | 863,00 | 57083 | м. Збараж | 1 | 1 | 75 | 36 | Адм. устрій |
7 | Зборівський | 977,00 | 41035 | м. Зборів | 1 | 1 | 90 | 42 | Адм. устрій |
8 | Козівський | 694,00 | 37489 | смт Козова | немає | 2 | 53 | 31 | Адм. устрій |
9 | Кременецький | 918,00 | 46584 | м. Кременець | 1 | немає | 68 | 38 | Адм. устрій |
10 | Лановецький | 632,00 | 29325 | м. Ланівці | 1 | немає | 52 | 26 | Адм. устрій |
11 | Монастириський | 558,00 | 27151 | м. Монастириська | 1 | 1 | 46 | 30 | Адм. устрій |
12 | Підволочиський | 837,00 | 41868 | смт Підволочиськ | 1 | 1 | 60 | 34 | Адм. устрій |
13 | Підгаєцький | 496,00 | 18125 | м. Підгайці | 1 | немає | 36 | 21 | Адм. устрій |
14 | Теребовлянський | 1 130,00 | 64833 | м. Теребовля | 1 | 2 | 75 | 41 | Адм. устрій |
15 | Тернопільський | 749,00 | 67093 (без міста Тернополя) |
м. Тернопіль | немає | 2 | 56 | 38 | Адм. устрій |
16 | Чортківський | 903,00 | 44130 (з Чортковом) |
м. Чортків | немає | 1 | 55 | 43 | Адм. устрій |
17 | Шумський | 838,00 | 33387 | Шумськ | 1 | немає | 60 | 32 | Адм. устрій |
Міста обласного значення | |||||||||
1 | Бережани | 5,80 | 17 130 | ||||||
2 | Кременець | 20,76 | 21 880 | ||||||
3 | Тернопіль | 59,00 | ▼216 575 | немає | немає | 8 | немає | Тернопільська МТГ | |
4 | Чортків | 29,52 | 28 855 | ||||||
Міста районного значення | |||||||||
1 | Борщів | 2,66 | 11 251 | Борщівський район | |||||
2 | Бучач | 9,98 | 12 511 | Бучацький район | |||||
3 | Заліщики | 7,16 | 9 739 | Заліщицький район | |||||
4 | Збараж | 6,94 | 13 053 | Збаразький район | |||||
5 | Зборів | 6,00 | 7 339 | Зборівський район | |||||
6 | Копичинці | 35,40 | 7 003 | Гусятинський район | |||||
7 | Ланівці | 14,74 | 8 547 | Лановецький район | |||||
8 | Монастириська | 10,65 | 6 277 | Монастириський район | |||||
9 | Підгайці | 3,14 | 3 203 | Підгаєцький район | |||||
10 | Почаїв | 24,04 | 8 027 | Кременецький район | |||||
11 | Скалат | 5,73 | 4 042 | Підволочиський район | |||||
12 | Теребовля | 10,69 | 13 455 | Теребовлянський район | |||||
13 | Хоростків | 9,51 | 7 304 | Гусятинський район | |||||
14 | Шумськ | 5,19 | 5 010 | Шумський район | |||||
Тернопільська область | 13 823,00 | ▼1 075 435 | м. Тернопіль | 17 | 17 | 1 018 | 581 |
Громади
За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области планували утворити 50 територіяльних громад:[15] Станом на 2019 рік створені 52 об’єднані територіяльні громади.
Посилання
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.
- ↑ Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
- ↑ Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради
- ↑ Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради
- ↑ Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області // Тернопільська обласна рада. 2015. — 16 лип.
Черговий варіант перспективного плану формування спроможних громад запропонувала Тернопільська облдержадміністрація // За Збручем. — 2015. — 17 лип.
Джерела
- Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25—29. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Гуцал П. Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / Тернопілля'96: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160.
- Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
- Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173.
Зауваги
* * * | ••• Адміністративний устрій Тернопільської области ••• | |
Адміністративний устрій районів | Бережанський • Борщівський • Бучацький • Гусятинський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Козівський • Кременецький • Лановецький • Монастириський • Підволочиський • Підгаєцький • Теребовлянський • Тернопільський • Чортківський • Шумський | |
Міські ради | Бережанська • Кременецька • Тернопільська • Чортківська | |
Окремо див. Тернопільська область • Міста Тернопільщини |