Відмінності між версіями «Адміністративний устрій Тернопільської области»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
м (Микола Василечко перейменував сторінку з Адміністративний устрій Тернопільської області на [[Адміністративний устрій Тернопільської...)
Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти''' — територіальна організація [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням [[4 грудня]] [[1939]] в тогочасній [[УРСР]]. Адміністративний центр области — місто [[Тернопіль]].
 
'''Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти''' — територіальна організація [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням [[4 грудня]] [[1939]] в тогочасній [[УРСР]]. Адміністративний центр области — місто [[Тернопіль]].
  
На півночі область межує з [[Рівненська область|Рівненською]], на сході — з [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півдні — з [[Чернівецька область|Чернівецькою]], на заході — з [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] і [[Львівська область|Львівською областями]].
+
На півночі область межує з [[Рівненська область|Рівненською]], на сході — з [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півдні — з [[Чернівецька область|Чернівецькою]], на заході — з [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] і [[Львівська область|Львівською]] областями.
  
== Історія ==
+
==Історія==
На початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]], після [[17 вересня]] [[1939]] західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. [[27 жовтня]] 1939 [[Народні Збори Західної України]] прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі [[УРСР]]. [[1 листопада]] 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а [[15 листопада]] 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про т. зв. «возз'єднання» Західної України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від [[4 грудня]] 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед яких Тернопільська з центром у Тернополі.
+
На початку {{2СВ|ої=2}}, після [[17 вересня]] [[1939]] західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. [[27 жовтня]] 1939 [[Народні Збори Західної України]] прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі [[УРСР]]. [[1 листопада]] 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а [[15 листопада]] 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про т. зв. «возз'єднання» Західної України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від [[4 грудня]] 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед яких Тернопільська з центром у Тернополі.
  
У січні [[1940]] вона була поділена на 38 районів: [[Бережанський район|Бережанський]], [[Білобожницький район|Білобожницький]], [[Борщівський район|Борщівський]], [[Буданівський район|Буданівський]], [[Бучацький район|Бучацький]], [[Великоборківський район|Великоборківський]], [[Великоглибочецький район|Великоглибочецький]], [[Вишнівецький район|Вишнівецький]], [[Гримайлівський район|Гримайлівський]], [[Гусятинський район|Гусятинський]], [[Заліщицький район|Заліщицький]], [[Заложцівський район|Заложцівський]], [[Збаразький район|Збаразький]], [[Зборівський район|Зборівський]], [[Золотниківський район|Золотниківський]], [[Золотопотіцький район|Золотопотіцький]], Катербурзький (з жовтня 1940 — [[Великодедеркальський район|Великодедеркальський]]), [[Козівський район|Козівський]], [[Козлівський район|Козлівський]], [[Копичинецький район|Копичинецький]], [[Кременецький район|Кременецький]], [[Лановецький район|Лановецький]], [[Мельнице-Подільський район|Мельнице-Поділький]], [[Микулинецький район|Микулинецький]], [[Монастириський район|Монастириський]], [[Новосільський район|Новосільський]], [[Підволочиський район|Підволочиський]], [[Підгаєцький район|Підгаєцький]], [[Почаївський район|Почаївський]], [[Пробіжнянський район|Пробіжнянський]], [[Скала-Подільський район|Скала-Подільський]], [[Скалатський район|Скалатський]], [[Струсівський район|Струсівський]], [[Теребовлянський район|Теребовлянський]], [[Товстенський район|Товстенський]], Устя-Зеленський (з червня 1940 — [[Коропецький район]]), [[Чортківський район|Чортківський]], [[Шумський район|Шумський]]<ref>Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.</ref>. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами<ref>''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.</ref>. Тернопіль був окремою адміністративно-територіальною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів.
+
У січні [[1940]] вона була поділена на 38 районів: [[Бережанський район|Бережанський]], [[Білобожницький район|Білобожницький]], [[Борщівський район|Борщівський]], [[Буданівський район|Буданівський]], [[Бучацький район|Бучацький]], [[Великоборківський район|Великоборківський]], [[Великоглибочецький район|Великоглибочецький]], [[Вишнівецький район|Вишнівецький]], [[Гримайлівський район|Гримайлівський]], [[Гусятинський район|Гусятинський]], [[Заліщицький район|Заліщицький]], [[Заложцівський район|Заложцівський]], [[Збаразький район|Збаразький]], [[Зборівський район|Зборівський]], [[Золотниківський район|Золотниківський]], [[Золотопотіцький район|Золотопотіцький]], Катербурзький (з жовтня 1940 — [[Великодедеркальський район|Великодедеркальський]]), [[Козівський район|Козівський]], [[Козлівський район|Козлівський]], [[Копичинецький район|Копичинецький]], [[Кременецький район|Кременецький]], [[Лановецький район|Лановецький]], [[Мельнице-Подільський район|Мельнице-Поділький]], [[Микулинецький район|Микулинецький]], [[Монастириський район|Монастириський]], [[Новосільський район|Новосільський]], [[Підволочиський район|Підволочиський]], [[Підгаєцький район|Підгаєцький]], [[Почаївський район|Почаївський]], [[Пробіжнянський район|Пробіжнянський]], [[Скала-Подільський район|Скала-Подільський]], [[Скалатський район|Скалатський]], [[Струсівський район|Струсівський]], [[Теребовлянський район|Теребовлянський]], [[Товстенський район|Товстенський]], Устя-Зеленський (з червня 1940 — [[Коропецький район]]), [[Чортківський район|Чортківський]], [[Шумський район|Шумський]]<ref>Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.</ref>. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами<ref>''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.</ref>. Тернопіль був окремою адміністративно-територіяльною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів.
  
У липні [[1941]] після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства [[1 серпня]] 1941 приєднана до [[дистрикт Галичина|дистрикту «Галичина»]] Генеральної губернії Німеччини. Відновлено поділ на повіти і ґміни. Територія Кременецького повіту Волинського воєводства гітлерівці долучили до [[генеральна округа Волинь-Поділля|генеральної округи «Волинь і Поділля»]] райхскомісаріату «Україна», створеного [[20 серпня]] 1941. На окупованих землях адміністративні функції виконували німецька військова влада.
+
У липні [[1941]] після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства [[1 серпня]] 1941 приєднана до [[Дистрикт Галичина|дистрикту «Галичина»]] Генеральної губернії Німеччини. Відновлено поділ на повіти і ґміни. Територію Кременецького повіту Волинського воєводства німці долучили до [[генеральна округа Волинь-Поділля|генеральної округи «Волинь і Поділля»]] райхскомісаріату «Україна», створеного [[20 серпня]] 1941. На окупованих землях адміністративні функції виконувала німецька військова влада.
  
Після того, як у липні [[1944 на Тернопільщині|1944]] Радянська армія повністю витіснила з території Тернопільщини німецькі війська, адміністративно-територіальний поділ довоєнного радянського періоду відновлено. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня [[1946 на Тернопільщині|1946]] перебували в Збаражі, а потім — у Чорткові.
+
Після того, як у липні [[1944]] Радянська армія повністю витіснила з території Тернопільщини німецькі війська, адміністративно-територіяльний поділ довоєнного радянського періоду відновлено. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня [[1946]] перебували у Збаражі, а згодом — у Чорткові.
  
З метою вдосконалення й ефективності управління всіма сферами життя области наприкінці 1950-х — на початку 1960-х на Тернопільщині здійснені суттєві адміністративно-територіальні зміни. В січні [[1959]] розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницкький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський, у грудні [[1962]] — Великобірківський, Великодедеркальський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський райони і створено новий район — Тернопільський.
+
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х на Тернопільщині здійснені суттєві адміністративно-територіяльні зміни. В січні [[1959]] розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський, у грудні [[1962]] — Великобірківський, Великодедеркальський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський райони і створено новий район — Тернопільський.
  
Невеликі адміністративно-територіальні зміни в районах відбулися [[1965]]—[[1966]]. Указом Президії ВР УРСР від [[8 грудня]] 1966 відновлено Монастириський район. Від середини 1940-х до кінця 1980-х в области зменшилася кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було '''1704''', [[1958]] — '''1056''', то в [[1987]] — '''974'''. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з іншими селами або включення їх у межі міст чи селищ міського типу. За період 1946-1967 років на Тернопільщині припинили існування '''202''' населені пункти. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій.
+
Невеликі адміністративно-територіяльні зміни в районах відбулися в [[1965]]—[[1966]] роках. Указом Президії ВР УРСР від [[8 грудня]] 1966 відновлено [[Монастириський район]]. Від середини 1940-х до кінця 1980-х в области зменшилася кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було '''1704''', [[1958]] — '''1056''', то в [[1987]] — '''974'''. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з иншими селами або включення їх у межі міст чи селищ міського типу. За період 1946—1967 років на Тернопільщині припинили існування '''202''' населені пункти. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій.
  
== Сучасний адміністративний поділ ==
+
==Сучасний адміністративний поділ==
  
Після проголошення [[24 серпня]] [[1991]] державної незалежності України в области вдосконалено адміністративно-територіальний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого й інтереси жителів Тернопільщини. [[6 грудня]] 1991 Верховна Рада України постановила створити Підгаєцький район. Відновлена діяльність багатьох сільрад, на карті области знову є чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви.
+
Після проголошення [[24 серпня]] [[1991]] державної незалежности України в области вдосконалено адміністративно-територіяльний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого та інтереси жителів Тернопільщини. [[6 грудня]] 1991 Верховна Рада України постановила відновити [[Підгаєцький район]]. Також відновлена діяльність багатьох сільських рад, на карті области знову з’явилося чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви.
  
 
Нині в складі области є:
 
Нині в складі области є:
* районів — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони]</ref>;
+
*районів — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони]</ref>;
* населених пунктів — 1057, у тому числі:
+
*громад — 52;
** міського типу — 35, у тому числі:
+
*населених пунктів — 1057, у тому числі:
*** міст — 18<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста]</ref>, у тому числі:
+
**міського типу — 35, у тому числі:
**** міст обласного значення — 2<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MOZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування]</ref>;
+
***міст — 18<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста]</ref>, у тому числі:
**** міст районного значення — 16<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MRZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування]</ref>;
+
****міст обласного значення — 4<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MOZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування]</ref>;
*** селищ міського типу — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004SMT?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу]</ref>;
+
****міст районного значення — 16<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MRZ?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування]</ref>;
** сільського типу — 1022<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти]</ref>, в тому числі:
+
***селищ міського типу — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004SMT?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу]</ref>;
*** сіл — 1021<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села]</ref>;
+
**сільського типу — 1022<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти]</ref>, в тому числі:
*** селищ — 1<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища]</ref>.
+
***сіл — 1021<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села]</ref>;
 +
***селищ — 1<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A004SEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища]</ref>.
  
 
У системі місцевого самоврядування:
 
У системі місцевого самоврядування:
* районних рад — 17<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради]</ref>;
+
*районних рад — 17<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006RS?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради]</ref>;
* міських рад — 18<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради]</ref>;
+
*міських рад — 18<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A006MV?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради]</ref>;
* селищних рад — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради]</ref>;
+
*селищних рад — 17<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASEL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради]</ref>;
* сільських рад — 580<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради]</ref>.
+
*сільських рад — (580)<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004RASIL?rdat1=07.04.2014&rf7571=30398 Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради]</ref>.
  
 
{{Адмінустрій ТО - таблиця}}
 
{{Адмінустрій ТО - таблиця}}
  
=== Утворення громад ===
+
===Громади===
За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области планують утворити 50 територіальних громад:<ref>[http://www.obl-rada.te.ua/diyalnist/novyny/do-uvahy-krayan-do-oblasnoyi-rady-nadiyshov-proekt-perspektyvnoho-planu-14072015.html Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області] // Сайт Тернопільської обласної ради, 16 липня 2015<br/>[http://zz.te.ua/ternopilschynu-poshmatuyut-na-50-hromad-karta-shema/ Черговий варіант перспективного плану формування спроможних громад запропонувала Тернопільська облдержадміністрація] // За Збручем, 17 липня 2015</ref>
+
За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области планували утворити 50 територіяльних громад:<ref>[http://www.obl-rada.te.ua/diyalnist/novyny/do-uvahy-krayan-do-oblasnoyi-rady-nadiyshov-proekt-perspektyvnoho-planu-14072015.html Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області] // {{ТОРс|а=1}}. 2015. — 16 лип.<br/>[http://zz.te.ua/ternopilschynu-poshmatuyut-na-50-hromad-karta-shema/ Черговий варіант перспективного плану формування спроможних громад запропонувала Тернопільська облдержадміністрація] // За Збручем. — 2015. 17 лип.</ref> Станом на 2019 рік створені 52 об’єднані територіяльні громади.
{{3 стовпці}}
+
{{Докладніше|Громади Тернопільської области}}
# Бережанська
 
# Жуківська
 
# Борщівська
 
# Скала-Подільська
 
# Мельнице-Подільська
 
# Бучацька
 
# Золотопотіцька
 
# Гусятинська
 
# Васильковецька
 
# Гримайлівська
 
# Копичинецька
 
# Хоростківська
 
# Заліщицька
 
# Товстенська
 
# Збаразька
 
# Вишнівецька
 
# Зборівська
 
# Залозецька
 
# Козівська
 
# Козлівська
 
# Кременецька
 
# Почаївська
 
# Лановецька
 
# Борсуківська
 
# Монастириська
 
# Коропецька
 
# Підволочиська
 
# Скориківська
 
# [[Скалатська міська громада|Скалатська]]
 
# Підгаєцька
 
# Теребовлянська
 
# Буданівська
 
# Іванівська
 
# Струсівська
 
# Микулинецька
 
# Золотниківська
 
# Тернопільська
 
# Почапинська
 
# Байковецька
 
# Великоглибочецька
 
# Білецька
 
# Великобірківська
 
# Великогаївська
 
# Острівська
 
# Чортківська
 
# Колиндянська
 
# Білобожницька
 
# Нагірянська
 
# Шумська
 
# Великодедеркальська
 
</div>
 
 
 
15 липня створено першу в Україні об'єднану територіальну громаду [[Скалатська міська громада|Скалатську]] — з адміністративним центром громади в місті [[Скалат]] Підволочиського району.<ref>[http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/news/detail/97900.htm Перша в Україні об'єднана територіальна громада — на Тернопільщині] // Сайт Тернопільської ОДА, 16 липня 2015</ref>
 
 
 
Станом на 13 серпня 2015 року кількість перспективних громад не змінилася, але змінився сам перелік громад та їх склад:
 
{{3 стовпці}}
 
# Бережанська
 
# Борщівська
 
# Скала-Подільська
 
# Мельнице-Подільська
 
# Бучацька
 
# Золотопотіцька
 
# Гусятинська
 
# Васильковецька
 
# Гримайлівська
 
# Копичинецька
 
# Хоростківська
 
# Заліщицька
 
# Товстенська
 
# Збаразька
 
# Вишнівецька
 
# Зборівська
 
# Залозецька
 
# Козівська
 
# Козлівська
 
# Кременецька
 
# Почаївська
 
# Лановецька
 
# Борсуківська
 
# Монастириська
 
# Коропецька
 
# Підволочиська
 
# Скориківська
 
# [[Скалатська міська громада|Скалатська]]
 
# Підгаєцька
 
# Теребовлянська
 
# Іванівська
 
# Микулинецька
 
# Золотниківська
 
# Тернопільська
 
# Почапинська
 
# Байковецька
 
# Великоглибочецька
 
# Білецька
 
# Великобірківська
 
# Великогаївська
 
# Мишковицька
 
# Чортківська
 
# Колиндянська
 
# Білобожницька
 
# Нагірянська
 
# Шумська
 
# Великодедеркальська
 
# Новосільська
 
# Озернянська
 
# Дружбівська
 
</div>
 
 
 
У порівнянні до попереднього списку змінилися Струсівська на Дружбівську, Острівська на Мишковицьку, вилучені з переліку Жуківська і Буданівська, створені Новосільська та Озернянська. Але депутати Тернопільської области на черговому 4 скликанні 52-ої сесії так і не змогли затвердити перспективний план формування територій громад Тернопільської области. 29 громад уже засвідчили свою готовність до об'єднання.<ref>[http://www.obl-rada.te.ua/diyalnist/novyny/deputaty-ne-pryynyaly-perspektyvnyy-plan-formuvannya-terytoriy-hromad-ternopilskoyi-oblasti.html Депутати не прийняли перспективний план формування територій громад Тернопільської області] // Сайт Тернопільської обласної ради. — 2015. — 13 серпня.</ref>
 
  
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
{{reflist|2}}
+
{{примітки|2}}
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* {{ТЕС|3|25—29|[[Петро Гуцал|Гуцал П.]]|Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини}}
+
*{{ТЕС|3|25—29|[[Петро Гуцал|Гуцал П.]]|Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини}}
* ''Гуцал П.'' Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / [[Тернопілля'96]]: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160.
+
*''Гуцал П.'' Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / [[Тернопілля'96]]: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160.
* ''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
+
*''Гуцал П.'' Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
* Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173.
+
*Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173.
 +
 
 +
==Зауваги==
 +
{{Автори|{{СтМВ}}|{{ДЛ}}}}
 +
{{дороб}}
 +
{{кляс}}
  
 
{{Адмінустрій ТО}}
 
{{Адмінустрій ТО}}
  
 
[[Категорія:Адміністративний устрій Тернопільської области| ]]
 
[[Категорія:Адміністративний устрій Тернопільської области| ]]

Версія за 11:35, 19 вересня 2019

Ternopil regions.svg

Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласти — територіальна організація Тернопільської области. Територія та географічні межі области визначені з її утворенням 4 грудня 1939 в тогочасній УРСР. Адміністративний центр области — місто Тернопіль.

На півночі область межує з Рівненською, на сході — з Хмельницькою, на півдні — з Чернівецькою, на заході — з Івано-Франківською і Львівською областями.

Історія

На початку Другої світової війни 1939—1945, після 17 вересня 1939 західноукраїнські землі зайняла армія СРСР. Були створені тимчасові воєводства, повітові та міські управління, в селах — сільські комітети, які проводили політику радянської влади. 27 жовтня 1939 Народні Збори Західної України прийняли ухвалу про включення Західної України до СРСР у складі УРСР. 1 листопада 1939 позачергова сесія ВР СРСР прийняла закон про входження Західної України до СРСР, а 15 листопада 1939 позачергова сесія ВР УРСР — закон про т. зв. «возз'єднання» Західної України з УРСР. Постановою Президії ВР УРСР від 4 грудня 1939 в Західній Україні впроваджувався існуючий в УРСР адміністративно-територіальний устрій і створено 6 областей, серед яких Тернопільська з центром у Тернополі.

У січні 1940 вона була поділена на 38 районів: Бережанський, Білобожницький, Борщівський, Буданівський, Бучацький, Великоборківський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Гримайлівський, Гусятинський, Заліщицький, Заложцівський, Збаразький, Зборівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Катербурзький (з жовтня 1940 — Великодедеркальський), Козівський, Козлівський, Копичинецький, Кременецький, Лановецький, Мельнице-Поділький, Микулинецький, Монастириський, Новосільський, Підволочиський, Підгаєцький, Почаївський, Пробіжнянський, Скала-Подільський, Скалатський, Струсівський, Теребовлянський, Товстенський, Устя-Зеленський (з червня 1940 — Коропецький район), Чортківський, Шумський[1]. Відтак протягом 1950-1960-х рр. ці адміністративно-територіальні одиниці приєднано до інших районів із більшими районними центрами[2]. Тернопіль був окремою адміністративно-територіяльною одиницею. Низовою ланкою стали сільради депутатів трудящих, які об'єднували 1 або кілька сільських населених пунктів.

У липні 1941 після початку німецько-радянської війни Тернопільщину окупували німецько-нацистські загарбники. Територія колишнього Тернопільського воєводства 1 серпня 1941 приєднана до дистрикту «Галичина» Генеральної губернії Німеччини. Відновлено поділ на повіти і ґміни. Територію Кременецького повіту Волинського воєводства німці долучили до генеральної округи «Волинь і Поділля» райхскомісаріату «Україна», створеного 20 серпня 1941. На окупованих землях адміністративні функції виконувала німецька військова влада.

Після того, як у липні 1944 Радянська армія повністю витіснила з території Тернопільщини німецькі війська, адміністративно-територіяльний поділ довоєнного радянського періоду відновлено. У зв'язку з тим, що Тернопіль був майже повністю зруйнований, обласні органи влади й управління до серпня 1946 перебували у Збаражі, а згодом — у Чорткові.

Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х на Тернопільщині здійснені суттєві адміністративно-територіяльні зміни. В січні 1959 розформували Коропецький і Скала-Подільський, у березні 1959 — Білобожницький, Буданівський, Гримайлівський, Новосільський, Пробіжнянський і Струсівський, у грудні 1962 — Великобірківський, Великодедеркальський, Великоглибочецький, Вишнівецький, Заложцівський, Золотниківський, Золотопотіцький, Козлівський, Копичинецький, Мельнице-Подільський, Микулинецький, Монастириський, Підгаєцький, Почаївський, Скалатський, Товстенський райони і створено новий район — Тернопільський.

Невеликі адміністративно-територіяльні зміни в районах відбулися в 19651966 роках. Указом Президії ВР УРСР від 8 грудня 1966 відновлено Монастириський район. Від середини 1940-х до кінця 1980-х в области зменшилася кількість населених пунктів. Якщо в 1946 їх було 1704, 19581056, то в 1987974. Скорочення тривало переважно шляхом об'єднання малих сіл і хуторів з иншими селами або включення їх у межі міст чи селищ міського типу. За період 1946—1967 років на Тернопільщині припинили існування 202 населені пункти. Об'єднання населених пунктів та переселення жителів не завжди були виправданими і доцільними, інколи їх проводили внаслідок політики ліквідації так званих «безперспективних сіл». Понад 100 сіл перейменували, й робили це з ідеологічних мотивів, з порушенням історичних традицій.

Сучасний адміністративний поділ

Після проголошення 24 серпня 1991 державної незалежности України в области вдосконалено адміністративно-територіяльний поділ, зважаючи на сучасні потреби, традиції минулого та інтереси жителів Тернопільщини. 6 грудня 1991 Верховна Рада України постановила відновити Підгаєцький район. Також відновлена діяльність багатьох сільських рад, на карті области знову з’явилося чимало сіл, які раніше були вилучені з обліку, низці населених пунктів повернено історичні назви.

Нині в складі области є:

  • районів — 17[3];
  • громад — 52;
  • населених пунктів — 1057, у тому числі:
    • міського типу — 35, у тому числі:
      • міст — 18[4], у тому числі:
        • міст обласного значення — 4[5];
        • міст районного значення — 16[6];
      • селищ міського типу — 17[7];
    • сільського типу — 1022[8], в тому числі:
      • сіл — 1021[9];
      • селищ — 1[10].

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 17[11];
  • міських рад — 18[12];
  • селищних рад — 17[13];
  • сільських рад — (580)[14].

п/п
Назва Площа
(км²)
Населення
(осіб)
Адм. центр
/
Входження
Міст
районного
значення
Селищ
міського
типу
Сільських
населених
пунктів
Сільських
рад
Адмін.
устрій
Райони
1 Бережанський 661,00 20891 м. Бережани немає немає 56 25 Адм. устрій
2 Борщівський 1 006,00 66399 м. Борщів 1 2 70 42 Адм. устрій
3 Бучацький 802,00 63110 м. Бучач 1 1 57 37 Адм. устрій
4 Гусятинський 1 016,00 59321 смт Гусятин 2 2 61 39 Адм. устрій
5 Заліщицький 684,00 46059 м. Заліщики 1 1 53 35 Адм. устрій
6 Збаразький 863,00 57083 м. Збараж 1 1 75 36 Адм. устрій
7 Зборівський 977,00 41035 м. Зборів 1 1 90 42 Адм. устрій
8 Козівський 694,00 37489 смт Козова немає 2 53 31 Адм. устрій
9 Кременецький 918,00 46584 м. Кременець 1 немає 68 38 Адм. устрій
10 Лановецький 632,00 29325 м. Ланівці 1 немає 52 26 Адм. устрій
11 Монастириський 558,00 27151 м. Монастириська 1 1 46 30 Адм. устрій
12 Підволочиський 837,00 41868 смт Підволочиськ 1 1 60 34 Адм. устрій
13 Підгаєцький 496,00 18125 м. Підгайці 1 немає 36 21 Адм. устрій
14 Теребовлянський 1 130,00 64833 м. Теребовля 1 2 75 41 Адм. устрій
15 Тернопільський 749,00 67093
(без міста Тернополя)
м. Тернопіль немає 2 56 38 Адм. устрій
16 Чортківський 903,00 44130
(з Чортковом)
м. Чортків немає 1 55 43 Адм. устрій
17 Шумський 838,00 33387 Шумськ 1 немає 60 32 Адм. устрій
Міста обласного значення
1 Бережани 5,80 17 130
2 Кременець 20,76 21 880
3 Тернопіль 59,00 216 575 немає немає 8 немає Тернопільська МТГ
4 Чортків 29,52 28 855
Міста районного значення
1 Борщів 2,66 11 251 Борщівський район
2 Бучач 9,98 12 511 Бучацький район
3 Заліщики 7,16 9 739 Заліщицький район
4 Збараж 6,94 13 053 Збаразький район
5 Зборів 6,00 7 339 Зборівський район
6 Копичинці 35,40 7 003 Гусятинський район
7 Ланівці 14,74 8 547 Лановецький район
8 Монастириська 10,65 6 277 Монастириський район
9 Підгайці 3,14 3 203 Підгаєцький район
10 Почаїв 24,04 8 027 Кременецький район
11 Скалат 5,73 4 042 Підволочиський район
12 Теребовля 10,69 13 455 Теребовлянський район
13 Хоростків 9,51 7 304 Гусятинський район
14 Шумськ 5,19 5 010 Шумський район
Тернопільська область 13 823,00 1 075 435 м. Тернопіль 17 17 1 018 581

Громади

За новою адміністративною реформою 2015 року на території Тернопільської области планували утворити 50 територіяльних громад:[15] Станом на 2019 рік створені 52 об’єднані територіяльні громади.

Посилання

  1. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 551.
  2. Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому // Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій. — Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
  3. Регіони України та їхній склад: Тернопільська область. Райони
  4. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста
  5. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста обласного підпорядкування
  6. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міста районного підпорядкування
  7. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища міського типу
  8. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські населені пункти
  9. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Села
  10. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селища
  11. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Районні ради
  12. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Міські ради
  13. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Селищні ради
  14. Регіони України та їх склад: Тернопільська область. Сільські ради
  15. Проект Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області // Тернопільська обласна рада. 2015. — 16 лип.
    Черговий варіант перспективного плану формування спроможних громад запропонувала Тернопільська облдержадміністрація // За Збручем. — 2015. — 17 лип.

Джерела

  • Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25—29. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Гуцал П. Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть / Тернопілля'96: Регіональний річник // Тернопіль: Збруч, 1996. — С. 154—160.
  • Гуцал П. Адміністративно-територіальний поділ Тернопільщини в минулому / Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій // Тернопіль: РОМС-К, 1997. — С. 226—236.
  • Про зміни в адміністративно-територіальному устрої // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 11. — С. 173.

Зауваги

* * * ••• Адміністративний устрій Тернопільської области •••
Адміністративний устрій районів БережанськийБорщівськийБучацькийГусятинськийЗаліщицькийЗбаразькийЗборівськийКозівськийКременецькийЛановецькийМонастириськийПідволочиськийПідгаєцькийТеребовлянськийТернопільськийЧортківськийШумський
Міські ради БережанськаКременецькаТернопільськаЧортківська
Окремо див. Тернопільська областьМіста Тернопільщини