Відмінності між версіями «Адальберт Галібей»

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{DEFAULTSORT:Галібей Адальберт}}
 
{{DEFAULTSORT:Галібей Адальберт}}
 +
{{Особа
 +
|назва картки = Священник, капелан УГА
 +
|ім'я = о. Адальберт Галібей
 +
|инші імена = Адальберт-Юрій Галібей, Юрій-Адальберт Галібей
 +
|народження = 9.04.1888<br/>правдоподібно, м-ко [[Устя-Зелене]], нині село, {{ТО-М}}, {{ТО}}, Україна
 +
|смерть = 13.06.1919<br/>ліс поблизу с. [[Комарівка |Комарівка]], нині {{ТО-М}}, {{ТО}}, Україна
 +
|громадянство = {{Ав-Уг}} → {{ЗУНР}}
 +
|родина = батько — Павло, брати — о. [[Іван Галібей|Іван]], [[Степан Галібей|Степан]], [[Михайло Галібей|Михайло]]
 +
|освіта = народна школа, у Станисловові — польськомовна гімназія, духовна семінарія та богословський ліцей імені св. Івана Золотоустого, Віденський університет, інститут святого Августина, біблійні студії
 +
|робота = префект Станиславівської духовної семінарії УГКЦ
 +
|військо = капелан [[УГА на Тернопільщині|УГА]] (поручник)
 +
|духовне = сотрудник
 +
|примітки = замордований польськими вояками
 +
|альбом = {{Вікісховище|Adalbert Halibey}}
 +
}}
 
{{Прізвище|Галібей (прізвище)|Галібей}}
 
{{Прізвище|Галібей (прізвище)|Галібей}}
{{Особа
+
о. '''Адальберт Галібей''' (рідше о. ''Адальберт-Юрій Галібей'', ''Юрій-Адальберт Галібей''; 9 квітня 1888, правдоподібно, м-ко Устя-Зелене, нині село, Україна — 13 червня 1919, ліс поблизу с. Комарівки, нині Україна) — український [[УГКЦ на Тернопільщині|греко-католицький]] священник, капелян [[УГА на Тернопільщині|УГА]], освітянин. Рідний брат о. [[Іван Галібей|Івана]], [[Михайло Галібей|Михайла]], [[Галібей Степан Павлович|Степана Галібеїв]].
| назва картки = Священик, капелан УГА
 
| ім'я = о. Адальберт Галібей
 
| інші імена = Адальберт-Юрій Галібей, Юрій-Адальберт Галібей
 
| народження = 9.04.1888 <br/> правдоподібно, м-ко [[Устя-Зелене]], нині село, {{ТО-М}}, {{ТО}}, Україна
 
| смерть = 13.06.1919 <br/> ліс поблизу с. [[Комарівка |Комарівка]], нині {{ТО-М}}, {{ТО}}, Україна
 
| громадянство = {{Ав-Уг}} → {{ЗУНР}}
 
| родина = батько — Павло, брати — о. [[Іван Галібей|Іван]], [[Степан Галібей|Степан]], [[Михайло Галібей|Михайло]]
 
| освіта = народна школа, у Станисловові — польськомовна гімназія, духовна семінарія та богословський ліцей імені св. Івана Золотоустого, Віденський університет, інститут святого Августина, біблійні студії
 
| робота = префект Станиславівської духовної семінарії УГКЦ
 
| військова служба = капелан [[УГА на Тернопільщині|УГА]] (поручник)
 
| духовне служіння = сотрудник
 
| примітки = замордований польськими вояками
 
| альбом = {{Вікісховище|Adalbert Halibey}}
 
}}
 
 
 
о. '''Адальберт Галібей''' (рідше о. ''Адальберт-Юрій Галібей'', ''Юрій-Адальберт Галібей''; 9 квітня 1888, правдоподібно, м-ко Устя-Зелене, нині село, Україна — 13 червня 1919, ліс поблизу с. Комарівки, нині Україна) — український [[УГКЦ на Тернопільщині|греко-католицький]] священик, капелан [[УГА на Тернопільщині|УГА]], освітянин. Рідний брат о. [[Іван Галібей|Івана]], [[Михайло Галібей|Михайла]], [[Галібей Степан Павлович|Степана Галібеїв]].
 
  
 
== Ім'я ==
 
== Ім'я ==
У більшості джерел зустрічається варіант його імені ''Адальберт''<ref name="ТІМС17">{{ТІМС|3|17|Дуда, І., Федечко, І.|Монастириська}}</ref><ref name="Дел_363">Делятинський, с. 363.</ref><ref name="Дел_372">Делятинський, с. 372.</ref><ref name="Душенко671">''Душенко, С.'' Устя-Зелене з присілками Грабина і Гірка // Бучач і Бучаччина… — С. 671.</ref><ref name="Меґас_39">Меґас, с. 39.</ref><ref>[http://missiopc.blogspot.com/2015/04/16-2015-130.html Ювілей 130 ліття Станіславівської єпархії: історія і її творці] // Місія Постуляційний центр УГКЦ. — 2015. — 26 квітня.</ref>. У доступних звітах дирекції польськомовної Станиславівської цісарсько-королівської гімназії, де він навчався, фігурує як ''Wojciech Halibej'' (Войцех — польський відповідник імен Альберт чи Адальберт). Рідше зустрічаються варіанти імен ''Адальберт-Юрій''<ref name="Драбчук_1">''Драбчук, І.'' [http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=1974 Галібеї – українці з татарською кров’ю] // Галицьке слово. — 2011. — 30 грудня.</ref><ref name="Шип_394">''[[Степан Шипилявий|Шипилявий, С.]]'' Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.</ref> чи ''Юрій-Адальберт''<ref name="Пиндус_333">Пиндус, с. 333.</ref>.
+
У більшости джерел зустрічається варіянт його імені ''Адальберт''<ref name="ТІМС17">{{ТІМС|3|17|Дуда, І., Федечко, І.|Монастириська}}</ref><ref name="Дел_363">Делятинський, с. 363.</ref><ref name="Дел_372">Делятинський, с. 372.</ref><ref name="Душенко671">''Душенко, С.'' Устя-Зелене з присілками Грабина і Гірка // Бучач і Бучаччина… — С. 671.</ref><ref name="Меґас_39">Меґас, с. 39.</ref><ref>[http://missiopc.blogspot.com/2015/04/16-2015-130.html Ювілей 130 ліття Станіславівської єпархії: історія і її творці] // Місія Постуляційний центр УГКЦ. — 2015. — 26 квітня.</ref>. У доступних звітах дирекції польськомовної Станиславівської цісарсько-королівської гімназії, де він навчався, фігурує як ''Wojciech Halibej'' (Войцех — польський відповідник імен Альберт чи Адальберт). Рідше зустрічаються варіянти імен ''Адальберт-Юрій''<ref name="Драбчук_1">''Драбчук, І.'' [http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=1974 Галібеї – українці з татарською кров’ю] // Галицьке слово. — 2011. — 30 грудня.</ref><ref name="Шип_394">''[[Степан Шипилявий|Шипилявий, С.]]'' Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.</ref> чи ''Юрій-Адальберт''<ref name="Пиндус_333">Пиндус, с. 333.</ref>.
  
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Адальберт Галібей народився, за даними Руслана Делятинського, [[9 квітня]]<ref name="Дел_372"/> [[1888 на Тернопільщині|1888 року]]<ref name="Дел_363"/><ref>У давніших джерелах є інші дати: близько [[1884 на Тернопільщині|1884 року]] → див.: Шипилявий, с. 394; Пиндус, с. 333; або 1884 → див.: ''Драбчук, І.'' Галібеї – українці з татарською кров’ю.</ref>, на думку Івана Драбчука, в містечку [[Устя-Зелене|Усті-Зеленому]]<ref name="Драбчук_1"/>, Богдана Пиндуса — ймовірно, в Усті-Зеленому<ref name="Пиндус_333">Пиндус, с. 333.</ref> ([[Бучацький повіт|Бучацького повіту]] коронного краю [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині село [[Монастириський район|Монастириського району]] на [[Тернопільська область|Тернопільщині]], [[Україна]]) в сім'ї бідного рибалки Павла Галібея. Його братами були греко-католицький священик, громадський діяч, капелан [[УГА на Тернопільщині|УГА]] о. [[Іван Галібей]], освітянин [[Степан Галібей]], підприємець та громадський діяч [[Михайло Галібей]]. Галібеї — рід татарського походження<ref name="Душенко671"/>.
+
Адальберт Галібей народився, за даними Руслана Делятинського, [[9 квітня]]<ref name="Дел_372"/> [[1888 на Тернопільщині|1888 року]]<ref name="Дел_363"/><ref>У давніших джерелах є инші дати: близько [[1884 на Тернопільщині|1884 року]] → див.: Шипилявий, с. 394; Пиндус, с. 333; або 1884 → див.: ''Драбчук, І.'' Галібеї – українці з татарською кров’ю.</ref>, на думку Івана Драбчука, в містечку [[Устя-Зелене|Усті-Зеленому]]<ref name="Драбчук_1"/>, Богдана Пиндуса — ймовірно, в Усті-Зеленому<ref name="Пиндус_333">Пиндус, с. 333.</ref> ([[Бучацький повіт|Бучацького повіту]] коронного краю [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині село [[Монастириський район|Монастириського району]] на [[Тернопільська область|Тернопільщині]], [[Україна]]) в сім'ї бідного рибалки Павла Галібея. Його братами були греко-католицький священник, громадський діяч, капелян [[УГА на Тернопільщині|УГА]] о. [[Іван Галібей]], освітянин [[Степан Галібей]], підприємець та громадський діяч [[Михайло Галібей]]. Галібеї — рід татарського походження<ref name="Душенко671"/>.
  
Директор місцевої школи Годолльо<ref>Іноді — Годалльо → див.: ''Драбчук, І.'' Галібеї – українці з татарською кров’ю.</ref><ref>Правдоподібно, це Czesław Hodoly, вчитель [[Бучацька етатова школа|Бучацької етатової міської школи]] 1901 р.; див.: {{ШКГВ|1901|505}}</ref>, австрієць, імовірно французького походження, звернувся до Митрополита Андрей Шептицького, щоб той допоміг матеріяльно здібним синам Павла Галібея. Завдяки цій допомозі усі вони здобули відповідну освіту<ref name="Душенко671"/>. Очевидно, що Адальберт закінчив народну школу, після цього — польськомовну цісарсько-королівську гімназію в Станиславові (нині м. Івано-Франківськ; зокрема, 1901/1902 навч. року закінчив ІІ-а<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=2351 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za 1902]. — 1902. — S. 38.</ref>, 1903 — ІІІ-а<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1903. — 1903. — S. 59.</ref>, 1904 — IV-a<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1904. — 1904. — S. 67.</ref>, 1905 — V-a<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1905. — 1905. — S. 56.</ref>, 1906 — VІ-b клас<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1906. — 1906. — S. 83.</ref>). У 1908–1912 р. Адальберт студіював у Станиславівських духовній семінарії та богословському ліцеї імені св. Івана Золотоустого<ref name="Дел_363"/> (нині Івано-Франківський Богословський університет ім. св. Івана Золотоустого; зокрема, 1909 р. закінчив І курс<ref>Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1909. — Станиславовъ, 1909. — Р. XXIV. — С. 195.</ref>, 1910 — IІ <ref>Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои на… 1910. — Станиславовъ, 1910. — Р. XXV. — С. 310.</ref>, 1911 — IІI<ref>Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои на… 1911. — Станиславовъ, 1911. — Р. XXVI. — С. 295.</ref>), у 1913–1918 — у Віденському університеті, інституті св. Августина, також мав біблійні студії. 7 грудня 1912 отримав свячення з рук єпископа [[Григорій Хомишин|Григорія Хомишина]]<ref name="Дел_363"/>.  
+
Директор місцевої школи Годолльо<ref>Іноді — Годалльо → див.: ''Драбчук, І.'' Галібеї – українці з татарською кров’ю.</ref><ref>Правдоподібно, це Czesław Hodoly, вчитель [[Бучацька етатова школа|Бучацької етатової міської школи]] 1901 р.; див.: {{ШКГВ|1901|505}}</ref>, австрієць, імовірно французького походження, звернувся до Митрополита Андрей Шептицького, щоб той допоміг матеріяльно здібним синам Павла Галібея. Завдяки цій допомозі всі вони здобули відповідну освіту<ref name="Душенко671"/>. Очевидно, що Адальберт закінчив народну школу, після цього — польськомовну цісарсько-королівську гімназію в Станиславові (нині м. Івано-Франківськ; зокрема, 1901/1902 навчального року закінчив ІІ-а<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=2351 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za 1902]. — 1902. — S. 38.</ref>, 1903 — ІІІ-а<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1903. — 1903. — S. 59.</ref>, 1904 — IV-a<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1904. — 1904. — S. 67.</ref>, 1905 — V-a<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1905. — 1905. — S. 56.</ref>, 1906 — VІ-b кляс<ref>Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1906. — 1906. — S. 83.</ref>). У 1908–1912 роках Адальберт студіював у Станиславівських духовній семінарії та богословському ліцеї імені св. Івана Золотоустого<ref name="Дел_363"/> (нині Івано-Франківський Богословський університет ім. св. Івана Золотоустого; зокрема, 1909 р. закінчив І курс<ref>Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1909. — Станиславовъ, 1909. — Р. XXIV. — С. 195.</ref>, 1910 — IІ <ref>Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои на… 1910. — Станиславовъ, 1910. — Р. XXV. — С. 310.</ref>, 1911 — IІI<ref>Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои на… 1911. — Станиславовъ, 1911. — Р. XXVI. — С. 295.</ref>), у 1913–1918 — у Віденському університеті, інституті св. Августина, також мав біблійні студії. 7 грудня 1912 отримав свячення з рук єпископа [[Григорій Хомишин|Григорія Хомишина]]<ref name="Дел_363"/>.  
  
Працював на посаді префекта Станиславівської духовної семінарії (1912–1913)<ref name="Дел_363"/>, викладачем<ref name="Драбчук_1"/> духівником<ref name="Список_101">[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7779-41-2/978-966-7779-41-2.pdf Спис інтернованих, зглядно конфінованих священиків і духовних осіб в Епархії Станиславівській] // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. — Івано-Франківськ, 2012. — Т. 1. — Кн. 1 : 1919—1929. — С. 101.</ref>. Служив як сотрудник (помічник священика) з правом управи парохії в с. Тумирі [[Устецький деканат УГКЦ|Устецького деканату]] (4.1.1919–1.3.1919)<ref name="Дел_372"/>, тимчасовий<ref name="Меґас_39"/> сотрудник у м. [[Монастириська|Монастириську]].
+
Працював на посаді префекта Станиславівської духовної семінарії (1912–1913)<ref name="Дел_363"/>, викладачем<ref name="Драбчук_1"/> духівником<ref name="Список_101">[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-7779-41-2/978-966-7779-41-2.pdf Спис інтернованих, зглядно конфінованих священиків і духовних осіб в Епархії Станиславівській] // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. — Івано-Франківськ, 2012. — Т. 1. — Кн. 1 : 1919—1929. — С. 101.</ref>. Служив як сотрудник (помічник священника) з правом управи парохії в с. Тумирі [[Устецький деканат УГКЦ|Устецького деканату]] (4.1.1919–1.3.1919)<ref name="Дел_372"/>, тимчасовий<ref name="Меґас_39"/> сотрудник у м. [[Монастириська]]х.
  
 
Розпорядженням Державного Секретаріяту Військових Справ ЗУНР ХХХІІІ від [[1 березня]] [[1919]] призначений духівником УГА<ref>Українська Галицька Армія: Матеріяли до історії. — Вінніпеґ : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1960. — Т. 2. — С. 310, 322.</ref>. За даними Б. Пиндуса, від початку [[1919]] року був військовим капеляном УГА<ref name="Пиндус_333"/>, збірника «Бучач і Бучаччина» — певний час у ранзі поручника<ref>Бучач і Бучаччина… — С. 432.</ref>.
 
Розпорядженням Державного Секретаріяту Військових Справ ЗУНР ХХХІІІ від [[1 березня]] [[1919]] призначений духівником УГА<ref>Українська Галицька Армія: Матеріяли до історії. — Вінніпеґ : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1960. — Т. 2. — С. 310, 322.</ref>. За даними Б. Пиндуса, від початку [[1919]] року був військовим капеляном УГА<ref name="Пиндус_333"/>, збірника «Бучач і Бучаччина» — певний час у ранзі поручника<ref>Бучач і Бучаччина… — С. 432.</ref>.
  
Помер вранці [[13 червня]] 1919 у лісі поблизу с. [[Комарівка (Монастириський район)|Комарівки]]<ref name="Меґас_39"/>. За даними [[Норберт Рибак|Норберта Рибака]], замордований польськими офіцерами-галерчиками разом зі старим священиком о. [[Захарій Подляшецький|Захарієм Подляшецьким]] після захоплення міста [[Монастириська]] під час польсько-української війни 1918–1919 років у дикунський спосіб<ref>''[[Норберт Рибак|Рибак, Н]].'' Монастириська // Бучач і Бучаччина… — С. 271.</ref><ref>За даними [[Богдан Пиндус|Богдана Пиндуса]], загинув у бою → див.: Пиндус, с. 333; за даними Івана Драбчука, замордований польськими солдатами у с. Сороках.</ref>.
+
Помер вранці [[13 червня]] 1919 у лісі поблизу с. [[Комарівка (Монастириський район)|Комарівки]]<ref name="Меґас_39"/>. За даними [[Норберт Рибак|Норберта Рибака]], замордований у дикунський спосіб польськими офіцерами-галерчиками разом зі старим священником о. [[Захарій Подляшецький|Захарієм Подляшецьким]] після захоплення міста Монастириська під час польсько-української війни 1918—1919 років<ref>''[[Норберт Рибак|Рибак, Н]].'' Монастириська // Бучач і Бучаччина… — С. 271.</ref><ref>За даними [[Богдан Пиндус|Богдана Пиндуса]], загинув у бою → див.: Пиндус, с. 333; за даними Івана Драбчука, замордований польськими солдатами у с. Сороках.</ref>.
 
[[Файл:Могила священиків в Монастириськах.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Могила отців Захарія Подляшецького та Адальберта Галібея біля церкви Воздвиження Чесного Хреста, Монастириська</center>]]
 
[[Файл:Могила священиків в Монастириськах.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Могила отців Захарія Подляшецького та Адальберта Галібея біля церкви Воздвиження Чесного Хреста, Монастириська</center>]]
  
Рядок 40: Рядок 39:
 
* {{ББ}}
 
* {{ББ}}
 
* ''Делятинський, Р.'' Станиславівська єпархія Греко-католицької церкви в суспільному житті Галичини (1885–1946 рр.). — Івано-Франківськ, 2017.
 
* ''Делятинський, Р.'' Станиславівська єпархія Греко-католицької церкви в суспільному житті Галичини (1885–1946 рр.). — Івано-Франківськ, 2017.
* ''Меґас, О.'' Траґедія Галицької України. — Вінніпеґ : друкарня «Канадийського Фармера», 1920. — 253 с. — С. 39—45.
+
* ''Меґас, О.'' Траґедія Галицької України. — Вінніпеґ : друкарня «Канадийського Фармера», 1920. — С. 39—45.
 
* {{ТЕС|1|333|Пиндус Б.|Галібей Юрій-Адальберт}}
 
* {{ТЕС|1|333|Пиндус Б.|Галібей Юрій-Адальберт}}
  
 
== Зауваги ==
 
== Зауваги ==
{{Стаття ДЛ}}
+
{{Автори|{{СтДЛ}}|}}
{{помилка}}
+
{{дороб}}
{{Tern-bio-stub}}
+
{{кляс}}
  
 +
{{КатА|Священники|Освітяни|Капеляни}}
 
[[Категорія:Особи на ім'я Адальберт]]
 
[[Категорія:Особи на ім'я Адальберт]]
 
[[Категорія:Особи на ім'я Юрій]]
 
[[Категорія:Особи на ім'я Юрій]]
[[Категорія:Капелани за абеткою]]
+
[[Категорія:Народилися 9 квітня]]
[[Категорія:Освітяни за абеткою]]
+
[[Категорія:Народилися 1888]]
[[Категорія:Священики за абеткою]]
+
[[Категорія:Українські капеляни, які працювали(-ють) на Тернопільщині]]
[[Категорія:Українські капелани, які працювали(-ють) на Тернопільщині]]
+
[[Категорія:Українські капеляни, які проживали(-ють) на Тернопільщині]]
[[Категорія:Українські капелани, які проживали(-ють) на Тернопільщині]]
 
 
[[Категорія:Українські освітяни, які проживали(-ють) на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Українські освітяни, які проживали(-ють) на Тернопільщині]]
[[Категорія:Українські священики, які працювали(-ють) на Тернопільщині]]
+
[[Категорія:Українські священники, які працювали(-ють) на Тернопільщині]]
[[Категорія:Українські священики, які проживали(-ють) на Тернопільщині]]
+
[[Категорія:Українські священники, які проживали(-ють) на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Тернопільці — випускники духовних семінарій]]
 
[[Категорія:Тернопільці — випускники духовних семінарій]]
 
[[Категорія:Тернопільці — капелани УГА]]
 
[[Категорія:Тернопільці — капелани УГА]]
[[Категорія:Українські священики]]
 
[[Категорія:Народилися 9 квітня]]
 
[[Категорія:Народилися 1888]]
 
 
[[Категорія:Померли 13 червня на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Померли 13 червня на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Померли 1919 на Тернопільщині]]
 
[[Категорія:Померли 1919 на Тернопільщині]]

Поточна версія на 23:37, 12 червня 2019

Священник, капелан УГА
о. Адальберт Галібей
Инші імена: Адальберт-Юрій Галібей, Юрій-Адальберт Галібей
Народження: 9.04.1888
правдоподібно, м-ко Устя-Зелене, нині село, Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 13.06.1919
ліс поблизу с. Комарівка, нині Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНР
Родина: батько — Павло, брати — о. Іван, Степан, Михайло
Освіта: народна школа, у Станисловові — польськомовна гімназія, духовна семінарія та богословський ліцей імені св. Івана Золотоустого, Віденський університет, інститут святого Августина, біблійні студії
Робота: префект Станиславівської духовної семінарії УГКЦ
Військова служба: капелан УГА (поручник)
Релігія,
духовне життя:
сотрудник
Примітки: замордований польськими вояками

о. Адальберт Галібей (рідше о. Адальберт-Юрій Галібей, Юрій-Адальберт Галібей; 9 квітня 1888, правдоподібно, м-ко Устя-Зелене, нині село, Україна — 13 червня 1919, ліс поблизу с. Комарівки, нині Україна) — український греко-католицький священник, капелян УГА, освітянин. Рідний брат о. Івана, Михайла, Степана Галібеїв.

Ім'я

У більшости джерел зустрічається варіянт його імені Адальберт[1][2][3][4][5][6]. У доступних звітах дирекції польськомовної Станиславівської цісарсько-королівської гімназії, де він навчався, фігурує як Wojciech Halibej (Войцех — польський відповідник імен Альберт чи Адальберт). Рідше зустрічаються варіянти імен Адальберт-Юрій[7][8] чи Юрій-Адальберт[9].

Життєпис

Адальберт Галібей народився, за даними Руслана Делятинського, 9 квітня[3] 1888 року[2][10], на думку Івана Драбчука, в містечку Усті-Зеленому[7], Богдана Пиндуса — ймовірно, в Усті-Зеленому[9] (Бучацького повіту коронного краю Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині село Монастириського району на Тернопільщині, Україна) в сім'ї бідного рибалки Павла Галібея. Його братами були греко-католицький священник, громадський діяч, капелян УГА о. Іван Галібей, освітянин Степан Галібей, підприємець та громадський діяч Михайло Галібей. Галібеї — рід татарського походження[4].

Директор місцевої школи Годолльо[11][12], австрієць, імовірно французького походження, звернувся до Митрополита Андрей Шептицького, щоб той допоміг матеріяльно здібним синам Павла Галібея. Завдяки цій допомозі всі вони здобули відповідну освіту[4]. Очевидно, що Адальберт закінчив народну школу, після цього — польськомовну цісарсько-королівську гімназію в Станиславові (нині м. Івано-Франківськ; зокрема, 1901/1902 навчального року закінчив ІІ-а[13], 1903 — ІІІ-а[14], 1904 — IV-a[15], 1905 — V-a[16], 1906 — VІ-b кляс[17]). У 1908–1912 роках Адальберт студіював у Станиславівських духовній семінарії та богословському ліцеї імені св. Івана Золотоустого[2] (нині Івано-Франківський Богословський університет ім. св. Івана Золотоустого; зокрема, 1909 р. закінчив І курс[18], 1910 — IІ [19], 1911 — IІI[20]), у 1913–1918 — у Віденському університеті, інституті св. Августина, також мав біблійні студії. 7 грудня 1912 отримав свячення з рук єпископа Григорія Хомишина[2].

Працював на посаді префекта Станиславівської духовної семінарії (1912–1913)[2], викладачем[7] духівником[21]. Служив як сотрудник (помічник священника) з правом управи парохії в с. Тумирі Устецького деканату (4.1.1919–1.3.1919)[3], тимчасовий[5] сотрудник у м. Монастириськах.

Розпорядженням Державного Секретаріяту Військових Справ ЗУНР ХХХІІІ від 1 березня 1919 призначений духівником УГА[22]. За даними Б. Пиндуса, від початку 1919 року був військовим капеляном УГА[9], збірника «Бучач і Бучаччина» — певний час у ранзі поручника[23].

Помер вранці 13 червня 1919 у лісі поблизу с. Комарівки[5]. За даними Норберта Рибака, замордований у дикунський спосіб польськими офіцерами-галерчиками разом зі старим священником о. Захарієм Подляшецьким після захоплення міста Монастириська під час польсько-української війни 1918—1919 років[24][25].

Могила отців Захарія Подляшецького та Адальберта Галібея біля церкви Воздвиження Чесного Хреста, Монастириська

Примітки

  1. Дуда, І., Федечко, І. Монастириська // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 17. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Делятинський, с. 363.
  3. 3,0 3,1 3,2 Делятинський, с. 372.
  4. 4,0 4,1 4,2 Душенко, С. Устя-Зелене з присілками Грабина і Гірка // Бучач і Бучаччина… — С. 671.
  5. 5,0 5,1 5,2 Меґас, с. 39.
  6. Ювілей 130 ліття Станіславівської єпархії: історія і її творці // Місія Постуляційний центр УГКЦ. — 2015. — 26 квітня.
  7. 7,0 7,1 7,2 Драбчук, І. Галібеї – українці з татарською кров’ю // Галицьке слово. — 2011. — 30 грудня.
  8. Шипилявий, С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.
  9. 9,0 9,1 9,2 Пиндус, с. 333.
  10. У давніших джерелах є инші дати: близько 1884 року → див.: Шипилявий, с. 394; Пиндус, с. 333; або 1884 → див.: Драбчук, І. Галібеї – українці з татарською кров’ю.
  11. Іноді — Годалльо → див.: Драбчук, І. Галібеї – українці з татарською кров’ю.
  12. Правдоподібно, це Czesław Hodoly, вчитель Бучацької етатової міської школи 1901 р.; див.: Шаблон:ШКГВ
  13. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za 1902. — 1902. — S. 38.
  14. Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1903. — 1903. — S. 59.
  15. Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1904. — 1904. — S. 67.
  16. Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1905. — 1905. — S. 56.
  17. Sprawozdanie… Gimnazyum w Stanisławowie… 1906. — 1906. — S. 83.
  18. Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1909. — Станиславовъ, 1909. — Р. XXIV. — С. 195.
  19. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои на… 1910. — Станиславовъ, 1910. — Р. XXV. — С. 310.
  20. Шематизмъ… Епархіи Станиславôвскои на… 1911. — Станиславовъ, 1911. — Р. XXVI. — С. 295.
  21. Спис інтернованих, зглядно конфінованих священиків і духовних осіб в Епархії Станиславівській // Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали. — Івано-Франківськ, 2012. — Т. 1. — Кн. 1 : 1919—1929. — С. 101.
  22. Українська Галицька Армія: Матеріяли до історії. — Вінніпеґ : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1960. — Т. 2. — С. 310, 322.
  23. Бучач і Бучаччина… — С. 432.
  24. Рибак, Н. Монастириська // Бучач і Бучаччина… — С. 271.
  25. За даними Богдана Пиндуса, загинув у бою → див.: Пиндус, с. 333; за даними Івана Драбчука, замордований польськими солдатами у с. Сороках.

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — 944 с. — іл. — (Український архів, т. XXVII).
  • Делятинський, Р. Станиславівська єпархія Греко-католицької церкви в суспільному житті Галичини (1885–1946 рр.). — Івано-Франківськ, 2017.
  • Меґас, О. Траґедія Галицької України. — Вінніпеґ : друкарня «Канадийського Фармера», 1920. — С. 39—45.
  • Пиндус Б. Галібей Юрій-Адальберт // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 333. — ISBN 966-528-197-6.

Зауваги