Іларіон (Процик)
Релігійний діяч, архиєрей ПЦУ | ||
---|---|---|
Іларіон (Процик) | ||
Іларіон (Процик) | ||
Инші імена: | в миру — Руслан Процик | |
Народження: | 08.11.1980 с. Зубрець, нині Золотопотіцька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна | |
Громадянство: | українець УРСР → Україна | |
Родина: | батьки — Іван та Марія, брат — Степан, сестра — Світлана | |
Освіта: | Зубрецька середня школа, Київська духовна семінарія, Київську духовна академія | |
Релігія, духовне життя: |
архиєрей ПЦУ | |
Наукова діяльність: | кандидат богослів’я | |
Відзнаки: | Орден «За заслуги» І ступеня | |
Іларіон (Процик) (нар. 8 листопада 1980, с. Зубрець, нині Україна) — український релігійний діяч, архиєрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 — Української Православної Церкви Київського Патріярхату), архиєпископ Рівненський і Острозький.
Життєпис
Руслан[1] Процик народився 8 листопада 1980 року в селі Зубреці в околиці Золотого Потоку (нині село Золотопотіцької громади Чортківського району Тернопільської области України) в родині Івана та Марії Проциків. Батько Іван — протоієрей Бучацького благочиння Тернопільсько-Бучацької епархії ПЦУ, священник на парафіях Вознесіння Господнього (с. Новосілка) та Вознесіння Господнього (с. Жнибороди).
У 1987—1997 навчався в Зубрецькій середній школі. Після школи вступив у другий кляс Київської духовної семінарії, 2000 — у Київську духовну академію. 24 травня 2004 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Пастирський погляд на зовнішню і внутрішню апостасію» і здобув вчений ступінь кандидата богослів’я.
Навчаючись в Академії, 26 жовтня 2000 пострижений у чернецтво у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі. Постриг звершив намісник монастиря — високопреосвященний архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудяк).
5 листопада 2000, за Божественною літургією у Володимирському катедральному соборі міста Києва, Патріярхом Київським і всієї Руси-України Філаретом рукоположений у сан ієродиякона. 5 лютого 2001 призначений на посаду благочинного Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря м. Києва. 5 червня 2003 у Володимирському соборі міста Києва Патріярхом Філаретом рукоположений в сан ієромонаха.
1 вересня 2004 призначений на посаду викладача в Київській православній богословській академії, 20 грудня 2006 — на посаду секретаря Патріярха Київського і всієї Руси-України. 15 січня 2007 указом Патріярха Філарета призначений намісником Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря.
19 квітня 2006 Патріярхом Київським і всієї Руси-України Філаретом возведений у сан ігумена, 4 лютого 2007 — у сан архимандрита.
25 січня 2008 призначений керівником справами Київської Патріярхії.
13 травня 2008 Священним Синодом Київського патріярхату обраний на єпископа Чернігівського і Ніжинського. Архиєрейська хіротонія, очолена Патріярхом Філаретом, відбулася 14 травня 2008 у Свято-Володимирському патріяршому катедральному соборі.
Рішеннями Священного Синоду 13 травня 2011 призначений головою Управління зовнішніх церковних зв’язків Київського Патріярхату, 23 січня 2012 — керівником Рівненською епархією з возведенням у сан архиєпископа, 13 травня 2017 — виконувачем обов’язків Екзарха Европи.
15 грудня 2018 взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.
6 березня 2019 рішенням Митрополита Київського Епіфанія призначений заступником голови Управління зовнішніх церковних зв'язків Православної церкви України[2]. Заступник голови Синодальної комісії з питань канонізації святих.
Владика Іларіон — постійний член Священного Синоду Української православної церкви Київського патріярхату, від 5 лютого 2019 — першого Священного синоду Православної церкви України.
- Родина
Брат Степан — священник ПЦУ, сестра Світлана — вчителька молодших клясів[3].
Громадська діяльність
У березні 2016 закликав вірян Рівненщини припинити незаконне свавілля бурштинової лихоманки[4].
Нагороди
- Орден великомученика Юрія Переможця (2005);
- Орден «За заслуги»
Джерела
Основні
- Блаватний, о. В. Іларіон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 260. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Мирончук, А. С. Іларіон // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ин.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — С. нев. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- Іларіон (Процик) // Православна церква України.
- Керуючий єпархією // Рівненська епархія ПЦУ.
- Єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон // Чернігівські епархіяльні відомости.
- Настоятель // Свято-Воскресенський чоловічий монастир на повстанських могилах.
Примітки
- ↑ За життєписом о. Івана Процика, за ЕСУ, за Указом президента та деякими інтернет-джерелами — Руслан. Водночас у ТЕС та деяких інтернет-джерелах зазначене ім’я — Дмитрій.
- ↑ Епіфаній призначив дипломатів ПЦУ // Еспресо. — 2019. — 6 бер. — 15:18.
- ↑ Із життєпису о. Івана Процика. Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Іларіон, арх. Звернення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона з приводу «бурштинового» свавілля / Архиєпископ Рівненський і Острозький Іларіон // Рівненська епархія ПЦУ. — 2016. — 16 бер. — 15:54.
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежности України 1 грудня 1991 року».
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежности України».
Зауваги
- Особи (за абеткою)
- Священники (за абеткою)
- Особи на ім'я Руслан
- Особи на ім'я Іларіон
- Народилися 8 листопада на Тернопільщині
- Народилися 1980 на Тернопільщині
- Народилися в Зубреці
- Українські релігійні діячі, які народилися на Тернопільщині
- Українські релігійні діячі, які проживали(-ють) на Тернопільщині
- Випускники Зубрецької школи
- Тернопільці — архиєреї ПЦУ
- Тернопільці — ігумени ПЦУ
- Тернопільці — кандидати наук з богослів'я
- Тернопільці — повні кавалери ордена «За заслуги»
- Тернопільці, нагороджені орденом великомученика Юрія Переможця