Євген Бузько

Матеріал з Тернопедії
Версія від 11:20, 4 січня 2022, створена Микола Василечко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{DEFAULTSORT:Бузько Євген}} {{Особа |назва картки=Лікар, науковець, освітянин |ім'я=Євген Бузьк...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Лікар, науковець, освітянин
Євген Бузько
Народження: 05.05.1944,
с. Лікарівка, нині Приютівська громада, Олександрійський район, Кропивницька область, Україна
Смерть: 03.01.2022,
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Родина: батьки — Федір та ?, дружина — Анна, сестра — Віра, брат — Микола, діти — Інна
Освіта: середня школа в м. Шахтарську, Донецький медичний інститут

Євген Бузько (5 травня 1944, с. Лікарівка, нині Україна — 3 січня 2022, м. Тернопіль, Україна) — український лікар-педіятр, науковець, освітянин.

Життєпис

Євген Бузько, син Федора, народився 5 травня 1944 року в селі Лікарівці в околиці Олександрії на Кропивниччині (нині село у складі Приютівської громади Олександрійського району Кропивницької области України). 1947 сім’я переїхала до містечка Шахтарська, батько працював гірником, мати займалася дітьми, господарством. Зростав зі старшим братом Миколою та сестрою Вірою.

Вже у сьомому класі вирішив вступати до медичного інституту. Вчився добре й однокласники дали прізвисько «професор». Отримавши 1961 атестат про середню освіту, якийсь час працював електрослюсарем поверхні шахти: ремонтував електроприлади й инше обладнання.

1962 склав вступні іспити й 1968 закінчив педіятричний факультет Донецького медичного інституту. У виші брав участь у роботі студентських наукових гуртків — хірургічному, педіатричному, ходив на нічні чергування в лікарню, відвідував секцію з підводного плавання.

Після закінчення інституту отримав скерування в місто Брянку Луганської области, де працював дільничним педіятром на дві ставки, надаючи медичну допомогу на трьох дільницях. Через рік призначений завідувачем педіятричного відділення місцевої лікарні. Вступив до клінічної ординатури при Донецькому медичному інституті, після завершення якої 1973 розпочав трудову діяльність на посаді асистента катедри педіятрії.

1976 в Донецьку захистив кандидатську дисертацію на тему «Клініко-морфологічна характеристика хронічного гастриту і виразкової хвороби у дітей». Від 1985 — кандидат медичних наук.

1979 став засновником і завідувачем (до 1985) катедри педіятрії факультету удосконалення лікарів (нині катедра терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського).

У 1986—1989 працював лікарем-педіятром в арабській дитячій лікарні та поліклініці в місті Аннабі в Алжирі. До цього навчався на десятимісячних мовних курсах французької мови в Інституті удосконалення лікарів у Москві.

Після повернення в Україну 1989—1990 працював у лікувальних закладах радіоактивно забруднених територій Ємільчинського району Житомирської области. До 2022 — доцент катедри педіятрії факультету вдосконалення лікарів (катедра терапії і сімейної медицини), на якій вів курс педіятрії.

Помер 3 січня 2022 року в місті Тернополі.

Родина

З майбутньою дружиною Анною познайомився в Брянці, де вона після закінчення Дніпропетровського університету викладала хімію в школі, одружилися 1971-го. Донька Інна після закінчення Тернопільського медінституту 10 років пропрацювала доцентом катедри педіятрії факультету іноземних студентів; нині проживає із сім’єю в Стокгольмі (Швеція).

Доробок

Автор і співавтор понад 140 наукових публікацій, чотирьох рацпропозицій, двох патентів на винахід, навчальних посібників з невідкладної педіатрії та сімейної медицини, інформаційних листів. Впровадив у практичну діяльність дитячих лікувальних закладів понад 30 нових методів діягностики і лікування.

Джерела

Основні

  • Бузько Євген Федорович // Катедра терапії і сімейної медицини ТНМУ. — 2021.
  • Хміляр, Л. Доцент Євген Бузько: «Характер людини творить її долю» / Лідія Хміляр // Медична академія. — 2019. — № 9 (14 трав.). — С. 6—7. — (Вітальня).

Додаткові

Посилання

Примітки

Зауваги