9 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 9 червня)
| червень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2026 рік | ||||||
9 червня — 160-й день року (161-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 27 травня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ та УГКЦ: Святителя Кирила, архиєпископа Александрійського;
- †РКЦ: Святого Єфрема Сирійського;
- Міжнародний день друзів (в Україні); Міжнародний день дружби, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, відзначається 30 липня;
- Міжнародний день архівів; в Україні День працівників архівних установ відзначають 24 грудня;
- Міжнародний день акредитації.
Події
- 1915 — 317-та доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 683-тя доба Першої світової війни;
- 1917 — 1048-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1413-та доба Першої світової війни;
- 1919
- у Заліщиках відбулося спільне засідання Президії виділу УНРади і Державного секретаріяту ЗУНР на якому, зокрема, через критичне становище і загрозу втрати державности внаслідок наступу польських військ надали Євгенові Петрушевичу тимчасовий титул диктатора ЗУНР, найвищої посадової особи з надзвичайними повноваженнями;
- на полі між Вербівцями і Ласківцями (околиця Теребовлі) відбувся переможний бій 2-го куреня бригади УГА (сотник Б. Білинкевич) із польською залогою, яка стояла в Ласківцях;
- 1940 — 283-тя доба Другої світової війни;
- 1941 — 648-ма доба Другої світової війни;
- 1942 — 1013-та доба Другої світової війни (353-тя доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1378-ма доба Другої світової війни (718-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1744-та доба Другої світової війни (1084-та доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2109-та доба Другої світової війни;
- 1997 — на базі Тернопільського державного педагогічного інституту створено університет;
- 2014 — 110-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 475-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 841-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1206-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1571-ша доба російсько-української війни;
- 2019
- 1936-та доба російсько-української війни;
- у Чорткові завершився другий військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива»[2];
- 2020 — 2302-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2667-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 106-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3032-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 471-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 3397-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 837-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3763-тя доба російсько-української війни;
- 2025 — 1202-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 4128-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1567-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4493-тя доба російсько-української війни.
- З'явилися
- 1463 — перша письмова згадка в акті про поділ землі між князями Збаразькими про села
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня за даними ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»[5]:
- 1305 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 987, хворіло — 292, померло — 26;
- Кременецький — 413 (одужало — 286, померло — 8), Монастириський район — 194 (одужало — 188, померло — 4), м. Тернопіль — 174 (одужало — 92, померло — 1), Шумський — 144 (одужало — 121, померло — 7), Бучацький — 74 (одужало — 64, померло — 1), Тернопільський — 56 (одужало — 16), Чортківський район — 55 (одужало — 53), Заліщицький — 47 (одужало — 41, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Збаразький — 36 (одужало — 22), Козівський — 26 (одужало — 24, померло — 1), Гусятинський — 18 (одужало — 16), Теребовлянський — 17 (одужало — 15), Підволочиський — 7 (одужало — 5); не зафіксовано хворих у Бережанському (одужало — 3), Борщівському (одужало — 14), Зборівському (одужало — 3), Лановецькому (одужало — 19), Підгаєцькому (одужало — 5) районах.
Погода
- 2020 — поблизу Озерної та Козлова пронісся смерч[6];
Особи
Народилися
- 1882 — Йосиф Яримович — український греко-католицький священник, довголітній парох с. Настасів, жертва радянських репресій[7];
- 1885 — Михайло Західний — український адвокат, літератор, громадський діяч (с. Золота Слобода в околиці Козови);
- 1888 — Степан Зарицький — український лікар, громадський діяч (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- 1895 — Кароль Стояновський — польський антрополог, археолог, громадський діяч (с. Кобиловолоки в околиці Теребовлі)[8];
- 1896 — Ян Варенжак — український історик, архівіст (с. Кретівці в околиці Збаража);
- 1911 — Микола Никифорчин (псевдо «Колос») — український громадсько-політичний діяч (с. Іване-Пусте в околиці Борщева);
- 1922 — Орест Буґера — український лікар, громадський діяч (с. Іванків в околиці Борщева);
- 1934 — Григорій Шегера — український освітянин, краєзнавець, літератор (с. Старий Олексинець в околиці Почаєва);
- 1944 — Ліонія Кузишин — українська освітянка (с. Домаморич в околиці Теребовлі);
- 1985[9] — Олександр Гуцалов — український дизайнер, журналіст, світляр, волонтер[10];
У Борщеві
- 1928 — Володимир Скорохід — український вчений у галузі ветеринарної медицини, освітянин;
У Теребовлі
- 1954 — Мар'ян Гребеник — український вчений в галузі кардіології, освітянин;
У Тернополі
- 1980 — Ігор Дулеба — український лікар, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1672 — Петро I — останній цар Великої, Малої і Білої Русі, перший імператор Всеросійський; у 1707 перебував у Бережанах, Раї, Почаєві, Збаражі, 1711 перебував у Бережанах і Кременці (Москва, Московія);
- 1948 — Володимир Мальцев — український вчений у галузі медицини; закінчив Тернопільський медичний інстиуту, почесний професор цього вишу (м. Фастів, Київщина);
- 1959 — Ігор Яворський — український футболіст та футбольний тренер; грав за підгаєцьку і тернопільську «Ниви», тренував тернопільську «Ниву» (с. Муроване, Львівщина);
- 1965 — Юрій Сливка — український вчений у галузі медицини, освітянин; навчався і працює в Тернополі (м. Броди, Львівщина);
- 1989 — Тарас Яворський — український футболіст; у сезоні 2013-2014 грав за тернопільську «Ниву» (м. Львів)[11].
Померли
- 1919 — Алоїз Ляєр — український військовий діяч, отаман Української Галицької армії (м-ко Гримайлів, похований у Скалаті);
- 1944
- Володимир Безушко — діяч ОУН та УПА (біля Іванівки в околиці Теребовлі);
- Зиновій Попадич — учасник національно-визвольних змагань (с. Іванівка в околиці Теребовлі, загинув у бою з підрозділом НКДБ)[12][13];
- 1988 — Наталія Тернова — українська біятлоністка (м. Бережани);
- 1997 — Анатолій Малевич — український освітянин, краєзнавець, фольклорист (м. Збараж);
- 2000
- Остап Пасіка — український різьбяр (с. Кровинка в околиці Теребовлі);
- Іван Совальський — учасник національно-визвольних змагань (м. Теребовля);
У Тернополі
- 1986 — Іван Смолій — український освітянин, психолог, філолог, літературознавець, бібліофіл, публіцист, громадський діяч (похований у Розношинцях в околиці Збаража);
- 1994 — Роман Бабад — український освітянин, громадський діяч єврейського походження;
- 1997 — Василь Старченко — український лікар, громадський діяч;
- 2004 — Марія Ластівка — українська театральна акторка;
- 2006 — Ніна Томашова — російська та українська вчена в галузі медицини;
- 2017 — Віктор Місько — український громадський діяч;
- 2023 — Марія Шестопалка — українська громадська діячка, волонтерка[14];
За межами краю
- 1927 — Стефан Басистий — український громадський діяч (м. Вінніпег, Канада);
- 1933 — Олександр Бачинський — український церковний діяч, богослов, освітянин, письменник, видавець, перекладач (м. Львів);
- 1944 — Олег Ольжич — поет, публіцист, археолог, діяч ОУН; у 1928—1929 вивчав пам’ятки трипільської культури на Тернопільщині (концтабір Заксенгаузен, поблизу м. Берліна, Німеччина);
- 1963 — Василь Барвінський — український композитор, піяніст, музикознавець, освітянин, громадсько-культурний діяч (м. Львів);
- 1969 — Микола Пасіка — український історик, журналіст, публіцист (м. Філядельфія, США).
Инше
- 1650 — теребовельським старостою стає Рафал Маковецький;
- 1919 — на спільному засіданні Президії виділу УНРади і Державного секретаріяту ЗУНР у Заліщиках
- Сидора Голубовича звільнено з посади голови Ради державних секретарів ЗУНР;
- Євгенові Петрушевичу надано тимчасовий титул диктатора ЗУНР;
- Карл Долежаль призначений начальником військової канцелярії Диктатора ЗУНР;
- Віктор Курманович призначений відповідальним за військові справи в Раді уповноважених Диктатора ЗУНР;
- генерал Михайло Омелянович-Павленко звільнений, а генерал Олександр Греков призначений начальним комендантом УГА.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
- ↑ Гах С., Конзельський В., Новосад Є., Петраш Б. Вербовець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 628. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Дереш М., Петраш Б., Уніят В. Гнилиці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 103. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ За інформацією ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» на Фейсбук-сторінці центру.
- ↑ Тернопільщиною пронісся торнадо (Відео) // Файне місто. — 2020. — 9 черв.
- ↑ Дата і місце народження подається за: ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 5, спр. 455: Анкети, характеристики, листи та инші документи священників з прізвищами на літеру «Я». — арк. 42 — Анкета о. Йосифа Яримовича.
- ↑ Patalas J. Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895-1947) — antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. Praca doktorska. — Poznań, 2010. (пол.)
- ↑ Рік народження — за ТІМС, день — без джерела.
- ↑ Шевчук Г. «Спочивай з Богом, земляче...»: на Тернопільщині обірвалося життя відомого дизайнера і волонтера (фото) / Георгій Шевчук // 0352. — 2020. — 14 груд. — 12:31.
- ↑ Яворський Тарас Ярославович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Попадич Зиновій Карпович / Розділ ІІІ. Біографічні довідки про репресованих // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга п'ята / Упор. О. Г. Бажан, П. З. Гуцал, Л. М. Кіт. — Терно-граф, 2018. — С. 183. — ISBN 978-966-457-338-9.
- ↑ У ТЕС помилково зазначено 19 червня.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
