9 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 9 червня)
| червень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2020 рік | ||||||
9 червня — 160-й день року (161-й у високосні роки) в григоріянському календарі. До кінця року залишається 205 днів.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- Міжнародний неофіційний день друзів
- Міжнародний день акредитації
Події
- 1919
- у Заліщиках відбулося спільне засідання Президії виділу Української Національної Ради і Державного секретаріяту ЗУНР на якому, зокрема, через критичне становище і загрозу втрати державности внаслідок наступу польських військ надали Евгенови Петрушевичу тимчасовий титул диктатора ЗУНР, найвищої посадової особи з надзвичайними повноваженнями;
- на полі між Вербівцями і Ласківцями (околиця Теребовлі) відбувся переможний бій 2-го куреня 1 бригади УСС УГА (сотник Богдан Білинкевич[1]) із польською залогою, яка стояла в Ласківцях;
- 1997 — на базі Тернопільського державного педагогічного інституту створено університет.
З'явилися
- 1463 — перша письмова згадка в акті про поділ землі між князями Збаразькими про села
Особи
Народилися
- 1867 — Владислав Стеслович — польський правник, державно-політичний діяч (с. Сидорів[4] в околиці Гусятина);
- 1885 — Михайло Західний — український адвокат, літератор, громадський діяч (с. Золота Слобода в околиці Козови);
- 1888 — Степан Зарицький — український лікар, громадський діяч (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- 1895 — Кароль Стояновський — польський антрополог, археолог, громадський діяч (с. Кобиловолоки в околиці Теребовлі)[5];
- 1896 — Ян Варенжак — польський історик, архівіст (с. Кретівці в околиці Збаража);
- 1911 — Микола Никифорчин (псевдо «Колос») — український громадсько-політичний діяч (с. Іване-Пусте в околиці Борщева);
- 1912 — Ірена Ядвіґа Козловська — польська письменниця, освітянка (м. Бучач)[6];
- 1922 — Орест Буґера — український лікар, громадський діяч (с. Іванків в околиці Борщева);
- 1928 — Володимир Скорохід — український вчений у галузі ветеринарної медицини, освітянин (м. Борщів);
- 1934 — Григорій Шегера — український освітянин, краєзнавець, літератор (с. Старий Олексинець в околиці Почаєва);
- 1944 — Ліонія Кузишин — українська освітянка (с. Домаморич в околиці Теребовлі);
- 1954 — Мар'ян Гребеник — український вчений у галузі медицини, кардіолог (м. Теребовля).
У Тернополі
- 1980 — Ігор Дулеба — український лікар, громадський діяч;
Пов'язані з краєм
- 1672 — Петро I — останній цар «Великої, Малої і Білої Русі», перший імператор Всеросійський, у 1707 перебував у Бережанах, Раї, Почаєві, Збаражі, 1711 — Бережанах і Крем'янці (Москва, Московія);
- 1948 — Володимир Мальцев — український вчений у галузі медицини, закінчив Тернопільський медичний інстиуту, почесний професор цього вишу (м. Фастів, Київщина);
- 1959 — Ігор Яворський — український футболіст та футбольний тренер, грав за підгаєцьку і тернопільську «Ниви», тренував тернопільську «Ниву» (с. Муроване поблизу Львова);
- 1965 — Юрій Сливка — український вчений у галузі медицини, освітянин, навчався і працює в Тернополі (м. Броди, Львівщина);
- 1989 — Тарас Яворський — український футболіст, у сезоні 2013—2014 грав за тернопільську «Ниву» (м. Львів)[7].
Померли
- 1885 — о. Григорій Коцовський — український священик (с. Трибухівці в околиці Бучача)[8];
- 1892 — о. Микола Маринович — український священик (с. Новосілка-Ленч, нині Новосілка в околиці Підгайців)[9];
- 1919 — Алоїз Ляєр — український військовий діяч, отаман Української Галицької армії (м-ко Гримайлів, похований у Скалаті);
- 1944 — Володимир Безушко — діяч ОУН та УПА (біля Іванівки в околиці Теребовлі);
- 1988 — Наталія Тернова — українська біатлоністка (м. Бережани);
- 1997 — Анатолій Малевич — український освітянин, краєзнавець, фольклорист (м. Збараж);
- 2000
- Остап Пасіка — український різьбяр (с. Кровинка в околиці Теребовлі);
- Іван Совальський — учасник українських національно-визвольних змагань (м. Теребовля).
У Тернополі
- 1986 — Іван Смолій — український освітянин, психолог, мово- та літературознавець, книголюб, публіцист, громадський діяч (похований у Розношинцях в околиці Збаража);
- 1994 — Роман Бабад — український освітянин, громадський діяч єврейського походження;
- 1997 — Василь Старченко — український лікар, громадський діяч;
- 2004 — Марія Ластівка — українська театральна акторка;
- 2006 — Ніна Томашова — російська та українська вчена в галузі медицини;
- 2017 — Віктор Місько — український громадський діяч.
За межами краю
- 1927
- Стефан Басистий — український громадський діяч (м. Вінніпеґ, Канада);
- о. Омелян Володимир Кузьма — український священик (с. Плугів, Львівщина)[10];
- 1933 — о. Олександер Бачинський — український церковний діяч, богослов, освітянин, письменник, видавець, перекладач (м. Львів);
- 1944 — Олег Ольжич — поет, публіцист, археолог, діяч ОУН, у 1928—1929 вивчав пам’ятки трипільської культури на Тернопільщині (концтабір Заксенгавзен, поблизу м. Берліна, Німеччина);
- 1963 — Василь Барвінський — український композитор, піяніст, музикознавець, освітянин, громадсько-культурний діяч (м. Львів);
- 1969 — Микола Пасіка — український історик, журналіст, публіцист (м. Філядельфія, США);
- 2018 — Збіґнєв Жиромський — польський економіст, журналіст, краєзнавець, «кресовий» громадський діяч (м. Вроцлав, Польща)[11].
Очільники
- 1650[12] — теребовельським старостою став Рафал Маковецький (за иншими даними, 4—7 серпня[13]);
- 1919 — на спільному засіданні Президії виділу УНРади і Державного секретаріяту ЗУНР у Заліщиках
- Сидора Голубовича звільнено з посади голови Ради державних секретарів ЗУНР;
- Евгенови Петрушевичу надано тимчасовий титул диктатора ЗУНР;
- Карл Долежаль призначений начальником військової канцелярії Диктатора ЗУНР;
- Віктор Курманович призначений відповідальним за військові справи в Раді уповноважених Диктатора ЗУНР;
- генерал Михайло Омелянович-Павленко звільнений, а генерал Олександр Греков призначений начальним командантом УГА.
Инше
- 1753 — Ізабела Любомирська, дідичка, зокрема, Бережан, Нараєва, взяла шлюб з князем Станіславом Любомирським (м. Варшава[14]; за иншими даними — 14 червня[15]).
Примітки
- ↑ До 95-ї річниці ЗУНР: Оборона Цитаделі // Вголос. — 2013. — 15 листопада.
- ↑ Гах, С., Конзельський, В., Новосад, Є., Петраш, Б. Вербовець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 628. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Дереш, М., Петраш, Б., Уніят, В. Гнилиці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 103. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Władysław Stesłowicz (9 VI 1867 — 1940) // Kalendarz historyczny. (пол.)
- ↑ Patalas, J. Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895—1947) — antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. Praca doktorska. — Poznań, 2010. — S. 12. (пол.)
- ↑ Bartelski, L. Polscy pisarze współcześni: informator 1944—1974. — Warszawa : Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1977. — S. 175. (пол.)
- ↑ Яворський Тарас Ярославович / Статистика виступів // Офіційний сайт ПФУ.
- ↑ Kocovs'kyj Hryhorij // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 200. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Marynovyč Mykola // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 299. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Kuz'ma Omeljan Volodymyr // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 239. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Zmarł Zbigniew Żyromski // Stowarzyszenie Dziennikarzy RP Dolny Śląsk. — 2018. — 18 czer. (пол.)
- ↑ Ковальчук, М. Маковецький Рафал-Казимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 431. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Krakόw — Gdańsk — Łódź, 1987. — T. 3 : Ziemie ruskie. — Zeszyt 1 : Urzędnicy wojewόdztwa Ruskiego XIV–XVIII wieku (Ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): spisy. — S. 99. (пол.)
- ↑ Elżbieta Izabela ks. Czartoryska na Klewaniu i Żukowie h. Pogoń Litewska (ID: 3.662.336). (пол.)
- ↑ Michalski, J. Lubomirska z Czartoryskich Izabela (Elżbieta) (1736—1816) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972. — T. ХVII/1, zeszyt 72. — S. 625. (пол.)
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
