9 серпня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 9 серпня)
| серпень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2026 рік | ||||||
9 серпня — 221-й день року (222-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 26 липня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Апостола Матфія;
- †УГКЦ: Святого апостола Матія;
- †РКЦ: Святої Терези Бенедикти від Хреста;
- Міжнародний день корінних народів світу.
Події
- 1914 — 13-та доба Першої світової війни[1];
- 1915 — 378-ма доба Першої світової війни;
- 1916 — 744-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1109-та доба Першої світової війни;
- 1918 — 1474-та доба Першої світової війни;
- 1940 — 344-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 709-та доба Другої світової війни; 49-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1074-та доба Другої світової війни; 414-та доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1439-та доба Другої світової війни; 779-та доба німецько-радянської війни;
- 1944
- 1805-та доба Другої світової війни; 1145-та доба німецько-радянської війни;
- Президія Верховної Ради СРСР внесла «уточнення щодо найменування міста» Тарнополя, за яким уведено назву «Тернопіль»;
- 1945
- 2170-та доба Другої світової війни;
- у лісі поблизу Кривчого (околиці Борщева) підрозділ НКДБ виявив захоронку ОУН — у перестрілці загинули 7 оунівців, серед яких надрайоновий провідник СБ Микола Сарабуй («Клим», «Шелест») і районовий провідник СБ «Тарас» (справжні ім’я та прізвище невідомі), також викрили повстанців у печері Глинка-1 поблизу Верхнього Кривчого, біля входу до печери розпалили вогонь;
- 1998 — у Тернополі освячено наріжний камінь майбутнього храму святого священномученика Йосафата УГКЦ;
- 2014 — 171-ша доба російсько-української війни;
- 2015 — 536-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 902-га доба російсько-української війни;
- 2017 — 1267-ма доба російсько-української війни;
- 2018 — 1632-га доба російсько-української війни;
- 2019 — 1997-ма доба російсько-української війни;
- 2020 — 2363-тя доба російсько-української війни;
- 2021 — 2728-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 167-ма доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів в Україну 24 лютого; 3093-а доба російсько-української війни;
- 2023 — 532-га доба героїчного спротиву московським окупантам; 3458-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 898-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3824-та доба російсько-української війни;
- 2025 — 1263-тя доба героїчного спротиву московським окупантам; 4189-та доба російсько-української війни;
- 2026 — 1628-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 4554-та доба російсько-української війни.
Особи
Народилися
- 1925 — Левко Баглай (псевдо «Дмитро», «Чабан», «Радист») — український військовик, громадський діяч (с. Базниківка в околиці Бережан);
- 1930 — Петро Твардовський — український публіцист, редактор, літературознавець, освітянин (с. Затурин в околиці Підгайців);
- 1944 — Олександр Мельничук — український філософ, науковець (с. Мартишківці в околиці Ланівців);
- 1947 — Ігор Мороз — український журналіст, видавець (с. Чабарівка в околиці Гусятина);
- 1954 — Марія Кулаєць — українська вчена в галузі економіки, освітянка (с. Саранчуки в околиці Бережан);
- 1964 — Раїса Обшарська — українська поетка, громадська діячка (с. Устечко в околиці Вишнівця);
- 1974 — Матвій Николайчук — український футболіст (с. Лисівці в околиці Заліщиків);
- 1984 — Христина Конечна — український акторка, співачка, освітянка;
- 1970 — Олександр Льотковський — український інженер-механік, підприємець;
У Почаєві
- 1912 — Борис Борковський — український художник;
- 1998 — Володимир Кравчук — український футболіст[2];
- 1959 — Ігор Гуцал — український вчений у галузі економіки;
Пов'язані з краєм
- 1845 — Пйотр Бапст — польський священник-єзуїт, у 1881-1882 і 1884-1887 — генеральний префект єзуїтського конвікту в Тернополі (с. Висоцько біля Ярослава, нині Польща)[3];
- 1869 — Роман Гамчикевич — український освітянин, журналіст, перекладач, громадський діяч; навчався в Бережанській гімназії (м. Лежайськ, нині Польща);
- 1886
- Богдан Заклинський — український освітянин, фольклорист, етнограф, публіцист, письменник; працював учителем, зокрема в Медведівцях в околиці Бучача (м. Станислав, нині Івано-Франківськ);
- Олександр Тисовський — український громадсько-політичний діяч, вчений, освітянин; зять Кирила Студинського, з яким не раз перебував у Кип’ячці біля Тернополя (с. Биків на Львівщині);
- 1887 — Лев Крип'якевич — український освітянин, мовознавець, перекладач; від 1919 — у Бережанах (м. Львів);
- 1899 — Ілля Витанович — український історик, освітянин; 1919 воював на Тернопільщині як четар УГА, потім збирав тут матеріяли до праць (м-ко Бурштин, нині Івано-Франківщина);
- 1927
- Володимир Баран — український історик, археолог; досліджував ранньослов’янські поселення в селах Зелений Гай та Івачів Горішній (с. Дем’янів, нині Івано-Франківщина);
- Надія Фролова — українська радянська господарниця; від 1951 працювала у Підволочиському відділі народної освіти (с. Татьянівка Амурської области, Росія);
- 1932 — Михайло Вітвіцький — український вчений-селекціонер, біолог, ботанік; 1956-1963 працював молодшим науковим співробітником Тернопільської сільськогосподарської дослідної станції (с. Великий Купіль, Київщина);
- 1938 — Леонід Кучма — український державний і політичний діяч, Президент України в 1994-2005; не раз перебував на Тернопільщині (с. Чайкине, Чернігівщина);
- 1947 — Богдан Грищук — український вчений-хімік, освітянин; від 1982 працює у Тернопільському педагогічному інституті (м. Коломия, Івано-Франківщина);
- 1957 — Дмитро Чиборак — український діяч культури, режисер; 1979-1981 працював режисером у ПК «Октябрь» м. Тернополя (с. Залуччя Горішнє, нині Івано-Франківщина);
- 1948 — Василь Кузьмінський — український футболіст; у 1971-1973 грав за тернопільський «Авангард»/«Будівельник» (місце народження невідоме)[4];
- 1949 — Павло Стебло — український лікар, науковець, медичний діяч; працював у Борщеві та Тернополі (м-ко Базалія, Хмельниччина).
Померли
- 1993 — Степан Сембрат — український художник, писанкар, різьбяр по дереву (м. Бучач);
За межами краю (инші)
- 1984 — Ніна Хрущова — українська радянська громадська діячка; в серпні-вересні 1920 — в Тернополі: завідувачка відділу роботи серед жінок ЦК Комуністичної партії Східної Галичини (м. Москва, Московія).
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Volodymyr Kravchuk // Тransfermarkt.
- ↑ Bapst Piotr // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 25.
- ↑ Кузьмінський Василь (1948) // Український футбол (історія та статистика).
