9 липня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 9 липня)
| липень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
| 2026 рік | ||||||
9 липня — 190-й день року (191-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 26 червня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського; Преподобного Гавриїла Афонського;
- †УГКЦ: Святого священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського;
- †РКЦ: Святої Вероніки Джуліані.
Події
- 1915 — 347-ма доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 713-та доба Першої світової війни;
- 1917 — 1078-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1443-тя доба Першої світової війни;
- 1940 — 313-та доба Другої світової війни;
- 1941 — 678-ма доба Другої світової війни; 18-та доба німецько-радянської війни;
- 1942 — 1043-тя доба Другої світової війни; 383-тя доба німецько-радянської війни;
- 1943 — 1408-ма доба Другої світової війни; 748-ма доба німецько-радянської війни;
- 1944 — 1774-та доба Другої світової війни; 1114-та доба німецько-радянської війни;
- 1945 — 2139-та доба Другої світової війни;
- 2003 — Постановою Верховної Ради України хутору Гаї-Гречинські надано статус села;
- 2010 — Верховна Рада України (а 15 липня — Кабінет Міністрів України) прийняла рішення про відзначення на державному рівні 800-річчя заснування міста Збаража;
- 2014 — 140-ва доба російсько-української війни;
- 2015 — 505-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 871-ша доба російсько-української війни;
- 2017 — 1236-та доба російсько-української війни;
- 2018 — 1601-ша доба російсько-української війни;
- 2019 — 1966-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2332-га доба російсько-української війни;
- 2021 — 2697-ма доба російсько-української війни;
- 2022 — 136-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3062-га доба російсько-української війни;
- 2023 — 501-ша доба героїчного спротиву українців московським окупантам після масштабного вторгнення; 3427-ма доба російсько-української війни;
- 2024 — 867-ма доба героїчного спротиву московським окупантам; 3793-тя доба російсько-української війни;
- 2025
- 1232-га доба героїчного спротиву українців окупантам після масштабного вторгнення 24 лютого 2022; 4158-ма доба російсько-української війни;
- уночі працювала ППО — через Тернопільщину летіли дрони і ракети, один з безпілотників упав, не вибухнувши, на території Білецької громади[2];
- через негоду знеструмлено 219 населених пунктів, 122 — частково, пошкодженно 74 лінії електропередач, без світла залишилось 32 648 споживачів.
- З'явилися
- 1463 — в «Архіві князів Любартовичів-Сангушків» (пол. Archwium Lubartowiczów Sanguszków; T. I) як володіння князя Солтана Збаразького є перша письмова згадка про
Особи
Народилися
- 1916 — Іван-Орест Чорпіта (псевдо «Меткий») — учасник національно-визвольних змагань (м-ко Скала-над-Збручем в околиці Борщева);
- 1953 — Серафим (Дем'янів) — архиєрей УПЦ МП (с. Зозулинці в околиці Заліщиків);
- 1959
- Марія Боднар — українська науковиця-психологиня, освітянка (с. Росохач в околиці Чорткова);
- Богдан Побер — український учитель, краєзнавець (м-ко Великі Бірки);
- 1960
- Петро Бадицький — український військовик, учасник війни в Афганістані (с. Яргорів в околиці Монастириськ);
- Богдан Бевський — український господарник, громадський діяч (с. Постолівка в околиці Гусятина);
- 1968 — Павло і Петро Приймаки — українські оперні й камерні співаки (с. Садки в околиці Товстого);
- 1971 — Борис Репка — український співак, управлінець (с. Чернилівка в околиці Підволочиська);
У Монастириськах
- 1960 — Василь Ференц — український лікар, громадсько-політичний діяч;
У Тернополі
- 1925 — Іван Онисько — український футболіст, футбольний арбітр;
- 2023 — Святослав Лупійчук — український різьбяр по дереву[13];
Пов'язані з краєм
- 1933 — Ян Мирослав Касьян — польський поет, есеїст, освітянин; дитячі роки (1939—1945) минули в Чорткові (м. Журомин, нині Мазовецького воєводства, Польща);
- 1964 — Світлана Галникіна — українська вчена в галузі медицини; від 1990 — в Тернополі (м. Ульяновськ, Московія);
- 1968 — Олександр Бабій — український футболіст; у сезоні 1992—1993 зіграв за тернопільську «Ниву» 43 матчі (м. Ташкент, Узбекистан).
Померли
У Тернополі
- 1920 — Євген Мишковський — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР;
- 2021 — Володимир Клендій — український науковець, доцент катедри автомобілів ТНТУ[14];
За межами краю
- 1948 — Неофіт Кибалюк — український громадсько-політичний діяч, учений-богослов, письменник, журналіст; учителював у Почаєві та Кременці (м. Авґсбурґ, Німеччина);
- 1981 — Ярослав Федик (псевдо «Стріла») — український журналіст, редактор, громадсько-політичний діяч (м. Мюнхен, Німеччина);
- 1987 — Улас Самчук — український письменник, публіцист, редактор, громадсько-політичний діяч; у дитинстві проживав у Тилявці в околиці Шумська, навчався у Кременці (м. Торонто, Канада);
- 1994 — Сергій Мартинюк (псевдо «Граб») — учасник національно-визвольних змагань (м. Варшава, Польща);
- 2000 — Володимир Круцяк — український вчений у галузі медицини, освітянин (м. Чернівці);
- 2008 — Яків Говда — український громадсько-політичний діяч (м. Едмонтон, Канада);
- 2025 — Ігор Поклад — український композитор та опермейстер; деякий час жив і навчавсь у Тернополі (м. Київ).
Инше
- 1945 — заарештований член ОУН Василь Боднарчук («Архип»), у майбутньому — митрополит УПЦ КП.
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ За офіційними повідомленнями.
- ↑ Дунайчик О., Івахів Г., Потій В. Бакоти // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 518. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Кучма В., Петраш Б., Стецюк О. Борсуки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 618. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Петраш Б., Стасюк Г. Влащинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 635. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Мельничук Б., Петраш Б. Оришківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 668. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Бондюк К., Гнедько А., Горошко Л., Горошко Ю., Насадюк М., Петраш Б., Смик П., Страхоліс Н. Передмірка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 671. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Бельма О., Петраш Б. Снігурівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 679. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Петраш Б., Сливка П., Уніят В. Клебанівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 117. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Петраш Б., Уніят В. Лозівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 127. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Мельничук Б., Петраш Б., Уніят В. Медин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 128. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Гудима А., Мельничук Б., Петраш Б., Уніят В. Нове Село // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 131—132. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Моргун І., Качуровська Д. Помер різьбяр по дереву з Тернопільщини, який понад 20 років навчав дітей / Ірина Моргун, Діана Качуровська // Суспільне. Тернопіль. — 2023. — 10 лип.
- ↑ Допис Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. — 2021. — 9 лип. — 21:27.
