8 червня на Тернопільщині
Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з 8 червня)
| червень | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2026 рік | ||||||
8 червня — 159-й день року (160-й у високосні роки) в григоріянському (новоюліянському) календарі; за юліянським календарем — 26 травня.
Зміст
Свята і пам'ятні дні
- †ПЦУ: Великомученика Феодора Стратилата; Ікони Божої Матері «Далешівська»;
- †УГКЦ: Перенесення мощів святого великомученика Теодора Тирона;
- †РКЦ: Святих Северина та Вітторини;
- Всесвітній день океанів.
Події
- 1915 — 316-та доба Першої світової війни[1];
- 1916 — 682-га доба Першої світової війни;
- 1917 — 1047-ма доба Першої світової війни;
- 1918 — 1412-та доба Першої світової війни;
- 1919 — під час Чортківської офензиви вояки 3-го корпусу УГА під командуванням Альфреда Бізанца та Арнольда Вольфа звільнили місто Чортків[2], а 5-та Сокальська бригада зайняла Копичинці[3];
- 1940 — 282-га доба Другої світової війни;
- 1941 — 647-ма доба Другої світової війни;
- 1942 — 1012-та доба Другої світової війни (352-га доба німецько-радянської війни);
- 1943 — 1377-ма доба Другої світової війни (717-та доба німецько-радянської війни);
- 1944 — 1743-тя доба Другої світової війни (1083-тя доба німецько-радянської війни);
- 1945 — 2108-ма доба Другої світової війни;
- 1947 — у Лозовій (околиця Тернополя) працівники МДБ побили учнів 4-кляси, яких підозрювали у написанні антисталінських закликів;
- 2014 — 109-та доба російсько-української війни;
- 2015 — 474-та доба російсько-української війни;
- 2016 — 840-ва доба російсько-української війни;
- 2017 — 1205-та доба російсько-української війни;
- 2018
- 1570-та доба російсько-української війни;
- сесія Тернопільської обласної ради; утворено Тернопільську, Білецьку, Підгородянську, Настасівську, Острівську і Киданецьку ОТГ[4];
- 2019 — 1935-та доба російсько-української війни;
- 2020 — 2301-ша доба російсько-української війни;
- 2021 — 2666-та доба російсько-української війни;
- 2022 — 105-та доба героїчного спротиву українців після масштабного вторгнення московитів; 3031-ша доба російсько-української війни;
- 2023 — 470-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3396-та доба російсько-української війни;
- 2024 — 836-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 3762-га доба російсько-української війни;
- 2025 — 1201-ша доба героїчного спротиву московським окупантам; 4127-ма доба російсько-української війни;
- 2026 — 1566-та доба героїчного спротиву московським окупантам; 4492-га доба російсько-української війни.
З'явилися
- 1941 — у Микулинцях почала виходити газета Микулинецького РК КП(б)У і районної ради народних депутатів «Соціялістична перемога»;
- 2005 — за наказом № 201 ректора та ухвалою № 14 вченої ради Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського створено навчально-наукові інститути:
- 2018 — утворено Тернопільську, Білецьку, Підгородянську, Настасівську, Острівську і Киданецьку об’єднані територіяльні громади[5].
Статистика
- 2020 — інформація про коронавірусну хворобу на Тернопільщині на початок дня за даними ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»[6]:
- 1294 випадків зараження на COVID-19, у т. ч. одужало — 987, хворіло — 281, померло — 26;
- Кременецький — 413 (одужало — 286, померло — 8), Монастириський район — 194 (одужало — 188, померло — 4), м. Тернопіль — 170 (одужало — 92, померло — 1), Шумський — 144 (одужало — 121, померло — 7), Бучацький — 74 (одужало — 64, померло — 1), Чортківський район — 55 (одужало — 53), Тернопільський — 49 (одужало — 16), Заліщицький — 47 (одужало — 41, померло — 3 +1 жителька Буковини, яка лікувалася в Заліщицькій ЦРЛ), Збаразький — 36 (одужало — 22), Козівський — 26 (одужало — 24, померло — 1), Гусятинський — 18 (одужало — 16), Теребовлянський — 17 (одужало — 15), Підволочиський — 7 (одужало — 5); не зафіксовано хворих у Бережанському (одужало — 3), Борщівському (одужало — 14), Зборівському (одужало — 3), Лановецькому (одужало — 19), Підгаєцькому (одужало — 5) районах.
Особи
Народилися
- 1900 — Степан Жидек — український радянський і польський військовик (с., нині м-ко Великі Бірки в околиці Тернополя);
- 1901 — Семен Німек — учасник національно-визвольних змагань (с. Зозулинці в околиці Заліщиків);
- 1919 — Іван Медвідь — діяч ОУН (с. Пронятин в околиці Тернополя);
- 1932
- Мирослав Іванюта — український вчений-геолог, громадський діяч (с. Мишковичі в околиці Тернополя);
- Лідія Миколаєвич — українська народна майстриня-вишивальниця, лікарка (с. Гиновичі в околиці Бережан);
- 1938 — Іван Рубленик — український вчений у галузі медицини (с. Сновидів в околиці Бучача);
- 1946 — Степан Алич (Мокрій) — український поет (с. Серединки в околиці Тернополя);
- 1947 — Тарас Ващук — український художник (с., нині с-ще Нагірянка в околиці Чорткова)[7];
- 1950 — о. Ростислав Гладяк — священник УГКЦ (с. Соснів в околиці Теребовлі);
- 1953 — Ольга Тимофеєва (з дому — Крисюк) — українська поетка і дитяча письменниця, освітянка, журналістка (м-ко Золотий Потік);
- 1954
- Валерій Федорейко — український науковець, громадсько-політичний діяч (с. Сидорів в околиці Гусятина);
- Ігор Федоров — український військовик (с. Ішків в околиці Козови)[8];
- 1983 — Дмитро Заплітний — український столяр, військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Забойки в околиці Тернополя);
- 1987 — Віктор Гурняк — український фотокореспондент, військовик, пластун, учасник російсько-української війни 2014-2026 (с. Городниця в околиці Гусятина);
У Кременці
У Тернополі
- 1906 — Роман Крохмалюк — український інженер-електрик, громадський діяч;
- 1939
- Роман Стефанюк — український інженер, громадський діяч;
- Володимир Сушкевич — український журналіст;
Пов'язані з краєм
- 1855 — Наталія Кобринська (з дому — Озаркевич) — українська письменниця, громадська діячка, організаторка жіночого руху; не раз перебувала на Тернопільщині (с. Белелуя, Станиславщина);
- 1883 — Ольга-Олександра Дучимінська (з дому — Решетилович) — українська освітянка, письменниця, редакторка, етнограф, перекладачка; в 1919-1925 вчителювала в Ценові (околиця Козови), підтримувала дружні стосунки з Іванною Блажкевич, певний час після 1958 мешкала в неї (с. Миколаїв, Львівщина);
- 1945 — Надія Процьків — українська освітянка, громадська діячка; від 1945 — в Ягільниці в околиці Чорткова (с. Красне Короснянського повіту, нині Польща);
- 1952 — Лариса Слюсар — українська освітянка (с. Буцневе, Хмельниччина);
- 1972 — Віктор Павлишевський — радянський та український футболіст; у 1993-1995 грав за чортківський «Кристал» та заліщицький «Дністер» (с. Надиби, Львівщина).
Померли
- 1900 — Орися Бурак-Довгань — українська медсестра, літераторка (м. Теребовля, похована у Волощині в околиці Бережан);
- 1951 — Осип Дяків (псевдо «Черник») — учасник національно-визвольних змагань (с. Криве в околиці Козови);
У Тернополі
- 1950, або 7 червня — Роман Дячун — учасник національно-визвольних змагань;
- 2008 — Володимир Дюжок — український правоохоронець, літератор;
За межами краю
- 1955 — Ольга Бачинська — українська громадська діячка (м. Торонто, Канада);
- 1966 — о. Федір Соболевський — священник; у 1907-1922 служив на парафіях в Антонівцях і Залісцях в околиці Шумська (м. Острог, Рівненщина);
- 1968 — Іларій Боцюрків — український підприємець, громадсько-політичний діяч (м. Калґарі, Канада);
- 1982 — Галина Носковська-Гірняк — українська лікарка, громадська діячка (м. Нью-Йорк, США);
- 1994 — Ярослав Горошко — український радянський військовик (м. Київ, похований у Борщівці в околиці Ланівців);
- 2006 — Микола Колесса — український композитор, дириґент, діяч культури, освітянин; одружився з дочкою священника з Мшанця (околиця Теребовлі), не раз відвідував наш край (м. Київ).
Инше
- 1919 — від 26 травня священник УГКЦ о. Андрій Бандера із сім’єю (дружина й діти — дочки Марта-Марія, Володимира та Оксана, сини — Степан, Олександр, Василь і Богдан) у зв’язку з подіями польсько-української війни проживав у Бучачі в родині Гафтковичів[9][10].
Джерела
Основні
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
Примітки
- ↑ Тут і далі за роками підрахунок днів Першої та Другої світових, російсько-української та инших воєн здійснив автор — Микола Василечко.
- ↑ Матейко Р., Мельничук Б., Сеник А. Українська Галицька армія на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 488. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Матейко Р., Мельничук Б. УГА на Тернопільщині // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 126. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ За інформацією ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» на Фейсбук-сторінці центру.
- ↑ Ващук Тарас Васильович // Регіонально-інформаційний портал «Тернопільщина». (Інформація на сайті публікується без посилань на джерела, тому потребує підтвердження.)
- ↑ У 4-му томі ТЕС подано два гасла! Инше під прізвищем Ігор Федорів (нар. в с. Боришківці в околиці Борщева), правдоподібно, помилкове.
- ↑ Мельничук Б. Бандера Андрій Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 73. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Мельничук Б. Бандера Степан Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 74. — ISBN 966-528-197-6.